Зустріч з театром. (Узагальнення)

Тема. Зустріч з театром.( Узагальнення).

Мета: Навчати дітей будувати різні форми діалогу під час драматизації казок, змінювати театр голосу при інсценуванні, вміло користуватися наголосом при зміні слів;розвивати здібності дітей до акторської діяльності, мистецтва перевтілюватися;закріпити знання дітей про значення слів – актор, афіша, театр, трагедія, комедія, глядач; ввести їх в активних словник дітей;виховувати естетичне сприймання навколишнього засобами театралізації.

 

Обладнання: тіньовий театр (ширма, фігурки до тіньового театру),

настільний театр, атрибути до казочки “Червона шапочка” – Вовк, хатинка,

дерева, Червона Шапочка;Ведмедик – іграшковий театр, лисичка – персонаж лялькового театру;Ширма для перегляду лялькової вистави, атрибути до ляльок театру;Магнітофон, декорації глядацького залу.

 

Попередня робота: розучування пісні “Якщо весело живемо”, введення

нової термінології в активний словничок дітей, розлучення ролей з

дітьми-акторами.

 

Хід заняття.

 

У музичній залі розміщено – хата, тин, лава, столик – декорації до уривка з казки “Колобок”; тіньовий екран; театральна ширма, афіша, каса, декорації глядацького залу;столик із атрибутами до настільного театру;декорації – дерево, кущ, пеньочок.

 

До залу заходять діти і вітаються з гостями.

 

Виконують пісню “Цьомчик” муз. Р. Попадинець.

 

Ведуча. Я вам пропоную відправитися у цікаву мандрівочку. Нас чекають цікаві зустрічі із героями казочок. Тож сідайте тихенько і слухайте уважно.

 

… В одному селі жили собі дід і баба. Баба дуже любила поратися по хаті, працювати на городі. А у вільну хвилинку вишивала рушнички. Серветки. А дід полюбляв собі почитати свіжу пресу, познайомитися із подіями у країні.

Дід і Баба сидять на лавочці коло кати. Баба вишиває, дід читає газету.

 

Баба. Діду! Щось так сумно. Може б ти щось цікавого мені розповів, або пісню заспівав?

 

Дід. Що ти таке говориш? Я вже давно не співав. Краще давай дочекаємося нашого внучка Василька. Він сьогодні обіцяв до нас завітати в гості.

 

Ведуча. Бабусю, дідусю! Ось і ваш внучок іде до вас!

 

(Заходить внучок, вітається з дідом і бабою).

 

Дід. Внучку, ану заграй нам з бабою на скрипочці. Ми послухаємо.

 

(Василь грає на скрипці. Дід і Баба хвалять його і дякують)

 

Дід. Бабо! Мені так хочеться щось добренького з’їсти, тільки що – я сам не знаю.

 

Баба. Діду! Голови б ти мене морочив, що зварила, те й подам.

 

Дід. Борщ і каша? Ще з обіду…

 

в голові від них бурчить

 

Баба. Вередливий ти став діду,

 

Що ж тобі іще зварить?

 

Дід. Знаєш, бабо ти не сердься,

 

Я мабуть би з’їв оце.

 

Колобка із борошенця.

 

Та ще вбить туди яйце.

 

Баба. Добре, діду, спечу тобі. Колобка (співає пісню на мелодію укр. нар. пісні “Мій милий, вареничків хоче”

 

А мій дорогенький Колобочка хоче.

 

А мій дорогенький Колобочка хоче.

 

Дід (співає) Випечи, милая, випечи милая.

 

Випечи, випечи мила чорнобривая.

 

(Баба бере мисочку, насипає туди муки, доливає водички і “місить” Колобка. Кладе його на віконце).

 

Баба. Діду! Дивись якого я Колобка зробила. Покладу його на віконце, щоб він підкис.

 

Ведуча. Колобок лежав на вікні, заворушився... і скік додолу, так покотився.

 

(З-за хатинки вибігає дівчинка-Колобок і співає пісеньку)

 

Я такий гарнесенький,

 

Хоч і невеличкий,

 

Щічки рум'янесенькі

 

Ще і біляве личко

 

А я все дивлюся,

 

Куди покочуся,

 

А я все, дивлюся,

 

Куди я покочуся.

 

Колобок. Добри день, діти! Я радий вас усіх бачити. 

 

Ведуча. Доброго дня, Колобок. Ми також раді тебе бачити. Але скажи нам, куди ж це так поспішаєш?

 

Колобок. Я втік від бабусі і дідуся. І спішу до допомогти всім звірятам і лялькам " Сонного королівства". Там трапилася велика трагедія.

 

Ведуча. Діти, як ви думаєте, що таке трагедія? (Відповіді дітей). Я вам розповім, що це таке.

 

Трагедія – це коли відбуваються сумні події, після яких навіть хтось може і загинути. В королівстві ляльок так і сталося. Зла чаклунка зачарувала усіх звіряток  ляльок лялькового театру, вони  можуть говорити і рухатися і заснули міцним сном. А прокинуться лише тоді, коли хтось їм у цьому допоможе.

 

Ви  готові допомогти? (Відповіді дітей)

 Почнем, Колобок, наші діти допоможуть звіряткам і лялькам. Адже всі вони великі фантазери і

дослідники, завжди і в житті і в казках роблять багато добра і допоможуть тобі визволити усіх добрих героїв.

 

Тепер ви розумієте, що трапилося у королівстві ляльок. Що ж вирушаємо.

(Діти "сідають" на поїзд і відправляються у мандрівочку. Звучить музика).

 

Ведуча. Ось і наша перша зупинка. Подивіться, хто це тут лежить зачарований? (Ведуча звертає увагу дітей та Зайчика).

 

Спробуймо його розбудити? Як ви думаєте, за допомогою чого можна його розчарувати? Діти – Заспіваємо йому пісеньку. (Діти виконують пісню"Зайчик в тернині" сл. М.Підгірядки, муз. 

Л. Басової.   Двоє дітей-акторів розігрують сцену "зайчик в тернині").

 

Ведуча. Ось ви і подивилися пригоду, яка трапилася із Зайчиком.

 

Як себе повела Лисичка?

 

А хто Зайчика пожалів?

 

Як ви думаєте, з якого театру ці герої?

 

(Діти відповідають)

 

Ведуча. Це герої тіньового театру. За допомогою рухів руки фігурки починають рухатися, діяти. Допомогти нам подивитися цю виставу -(актори виходять і кланяються).

 

Що ж, вирушаємо в подорож далі, може щ хтось потребує нашої допомоги.

("Їдуть" на поїзді. Звучить весела музика).

 

Ведуча. Ось наша друга зупинка. Подивіться. Тут такий безлад. Все розкидано, герої сплять. Давайте спробуємо все розкласти. (На столі лежать атрибути настільного театру). Роздивіться: 

 

Що можна створити з цих атрибутів? (лісову галявину).

 

А що потрібно для цього? (Дерева, кущі, трава).

 

Хто може жити у цьому лісі? (Вовк)

 

А в хатинці хто живе? (Червона Шапочка з мамою).

 

(Діти самі розкладають атрибути настільного театру).

 

Ведуча. Ви мабуть уже впізнали, що це герої із казочки про Червону

Шапочку.

 

Хто хоче спробувати розбудити цих героїв і на деякий час стати актором?

(Діти-актори сідають за столик і виконують уривочок із казочки "Червона Шапочка").

 

Ведуча (дитина)

 

Жила-була маленька гарненька дівчинка, яку всі називали Чернова Шапочка, 

через те, що вона завжди носила червону шапочку. Одного разу мама попросила її віднести хворій бабусі  кошик, куди поклала булочку з варенням, сир, молоко. Дорога до бабусі проходила через ліс.

 

Червона Шапочка (іде і співає пісеньку)

 

До бабусі в гості я

 

Іду по стежинці,

 

І з собою принесу

 

Їй смачні гостинці.

 

Ведуча. Назустріч Червоній Шапочці виходить Вовк.

 

Вовк: Добри ранок, дівчинко, 

 

Куди йдеш?

 

Чи  не скажеш, люба,

 

Де живеш?

 

Червона Шапочка.  До бабуся я іду, 

 

Їй гостинці несу.

 

Вовк. Прощавай, Шапочко, я біжу,

 

Може ще зустрінемось, не скажу!

 

Ведуча. (Дитина) І пішов Вовк короткою стежечкою, а Червона Шапочка пішла через ліс, збирала квіточки для своєї бабуся і співала веселу пісеньку...

 

Ведуча. Наші актори – Наталя, Максим і Настя – допомогли героям і розбудили їх. За допомогою рухів руки, мови, зміни голосу наші персонажі ожили.

 

Ви знаєте, як називається такий театр? (Настільний,  дія вся відбувається на столику).

 

Зараз знову сідаємо на наш поїзд і продовжуємо подорож. Може ще хтось потребує нашої допомоги.

 

( Діти  "їдуть" змійкою по залу. Ведуча звертає увагу дітей на Ведмедика, який спить під деревом).

 

Ведуча. Ведмедик також зачарований. Це персонаж із театру іграшок.

 

Хто хоче допомогти Ведмедику? ( Дитина—актор одягає на руку Ведмедика-іграшку і виконує пісні "Якщо весело живемо..." Усі діти підспівують).

 

Вам сподобалося. Як Василько, за допомогою музики розбудив Ведмедика?

 

Бачили, Колобок, як ми зуміли допомогти усім звірятам і лялькам . Усіх, кого ми зустріли – ми розбудили від сну, допомогли  м рухатися, співати,  розмовляти. Дізналися, з якого театру був кожен герой.

 

Колобок. Ура! Я такий радий, що ми зуміли їм допомогти

 

Ведуча. Колобок, а ти  помітив, що на своєму шляху ми зустрічали усіх героїв із твоєї казочки? Зайчика, Вовка, Ведмедя. А наступна зустріч Колобка із ким? ( З Лисичкою).

 

Ведуча. Так, так, і після цієї зустрічі у казочки настає  стає сумний кінець. Лисичка Колобка з'їла. І це – трагедія казочки.

 

Я вам пропоную пофантазувати і придумати до казочки свій кінець. Уявіть,

що Лисичка Колобка не з'їла. (Діти придумають свою кінцівку казочки).

 

Котився Колобок і зустрів Лисичкау. Колоок співав свою пісеньку, а Лисичка недочувала і попросила, щоб він сів їй на мордочку. Вона булла хитра і хотіла Колобка з'їсти.  Але за цей час, поки Колобок надавав

допомогу звірятам і лялькам театру, став твердий, гіркий, солений, кислий, зовсім недобрий, адже  він котився, і лісом, і порохом, і росою, тому Лисичка не захотіла його з'їсти, взяла і виплюнула. Колобок живий, здоровий покотився далі.

 

(З-за ширми чути голос Лисички – дівчинка-актор).

 

Ой-ой-ой лишенько. Со це за Колобок?

 

Ведуча. Лисичко, що сталося? Чому ти так погано говориш, не виразно не вимовляєш усіх звуків;

 

Лисичка. Со-со? Со-со? Я всі жуби поламала. Такий твердий, недобрий, гілкий, кислий. Це  не Колобок із казки, це якийсь другий. Той був холоший, смачний.

 

Ведуча. Ось бачиш, Лисичко. Не вдалося тобі з'їсти Колобка. На це раз ми з Колобком тебе перехитрили. А все сталося тому, що ми пофантазували, і лобком тебе перехитрили. А все сталося тому, що ми пофантазували, і придумали до казочки свою кінцівку. Не завжди Лисичка у казочках перемагає. На цей раз – ми її об хитрили.

 

Вас сподобалася Лисичка? Розсмішила вона вас? А ви визнали, хто грав роль Лисички? (Відповідь дітей).

 

Бачите, Марта змінила голос і перевтілилася в Лисичку.

 

А ви знаєте, як називають людей, які виконують в театрі різноманітні роді. Це – актори. Достатньо змінити голос, рух тіла, міміку обличчя – і ось ви вже не дівчатка і хлопчики, а герої казок. Вистав. Цієї майстерності актору потрібно довго вчитися і не одразу це виходить.

Тепер ви знаєте хто такий актор. Це складна і цікава професія. Можливо в майбутньому, ім'я одного з вас буде прикрашати афішу театру.

 

Ось ми і допомогли усім героям "Сонного королівства ляльок" і всіх їх розбудили.  Вони повернуться до своїх театрів і будуть виступати перед глядачами. Давайте побажаємо їм, щоб вони ніколи більше не потрапляли у біду, були здорові і веселі, а трагедії нехай будуть лише на сцені.

 

Я вам пропоную відвідати справжній театр. Ви хочете? ( Діти  їдуть на

поїзді до театру).

 

Ведуча. Дивіться, ось тут, все як у справжньому театрі. Це – афіша, давайте прочитаємо. (Діти читають афішу). 

 

Ось ширма для лялькового театру, ось зал для глядачів. Але щоб потрапити

до глядацького залу нам потрібно придбати квитки.

 

Як ви думаєте, де и можемо їх придбати? (Відповіді дітей: - У  касі!)

 

А хто у нас касир?

 

(До  залу забігає клоун)

 

Клоун Привіт! Привіт усім! Сьогодні квитки продаю я – Клоун  Бім-Бом! У

нашому театрі – аншлаг.

 

Але я вам залишив декілька квитків. Купуйте і займайте свої місця. ( Діти"купують" квитки і займають свої місця у глядацькому залі).

 

Ведуча. А ви знаєте, що в театрі перед початком вистави є три дзвінки, які нагадують глядачам про швидкий початок вистави.

 

Перший дзвінок (дзвенить) – глядачі займають свої місця, згідно куплених білетів.

 

Клоун (звучить другий дзвінок). А зараз я вам пропоную трохи розважитися. Я вам роздам музичні інструменти і ми з вами створимо оркестр. (Роздає дітям муз. інструменти  і діти "граються в оркестр".Виконують муз. п'єсу).

 

- Після третього дзвінка у театрі гасне світло, і вистава починається.

 

Ведуча. Зараз ви побачите веселу, жартівливу виставу, комедію – "Заєць та Їжак".

 

На  відміну від трагедії, буде дуже весело. Адже комедія нас веселить, розважає. Дивіться і вчіться! Смійтеся і радійте!

 

( діти дивляться виставу "Заєць та Їжак" у виконанні дорослих –вихователів-акторів за казкою Братів Грімм).

 

( Розробка лялькової вистави: "Заєць та Їжак").

 

Ведуча. Чи сподобалася вам вистава?

 

Хто із героїв вам найбільше запам'ятався?

 

Чи задоволені ви нашою мандрівкою? (Відповідь дітей)

 

( Під веселу музику діти виходять із залу).

Підсумок занять.
			

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,348sec