«ЗНИЩЕННЯ ПРИРОДИ, ЦИВІЛІЗАЦІЇ Й КУЛЬТУРИ ЯК НАСЛІДОК БЕЗДУХОВНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ»

Мета: з’ясувати причини знищення цивілізації в новелі «Усмішка»; розкрити нищівний вплив бездуховності на життя людини; працювати над переказом твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати небайдужість до долі людства.

Обладнання: репродукція картини «Джоконда», тексти віршів Л. Резніченко, тексти новели.

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно мертвий сад.

Л. Резниченко

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

Читання учителем поезії Лариси Резніченко «Город равнодушных людей».

ГОРОД РАВНОДУШНЫХ ЛЮДЕЙ

Там солнце не восходит,

не садится,

Там нет ни летних, ни весенних

дней.

Плоды не зреют, не щебечут

птицы,

Деревья там привикли каменеть.

А капли превращаются

в крупинки,

А реки погибают подо льдом.

Там осенью в туманно-серой

дьшке Фонарь тоскливо стонет за углом.

Там пусто так, как будто этот

город давно погиб.

Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно

мертвый сад!..

Що поєднує місто байдужих людей і місто в новелі «Усмішка»? Наведіт цитати

з вірша.

II.    Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.


1.    Опитування

•    Що таке новела?

•    Які твори називають фантастичними?

2.    Стислий переказ новели Р. Бредбері

III.    Робота над темою уроку

1.    Робота з текстом

•    Коли відбуваються події, описані в творі? (У 2061 році, у майбутньому)

•    Зачитайте цитати, в яких описується, як виглядають люди і місто в майбутньому.

«Червоні, обвітрені руки», «засмальцьований, з цупкої мішковини одяг», «надщерблені філіжанки з несправжньою кавою», і «страхітливий одяг», «брудні капелюхи», І «зруйновані будинки», «замість міст — звалища мотлоху шляхи від бомб ніби викорчувані, а половина полів уночі світиться від радіації».

Висновок Тома: «Ми ненавидимо усіх і все».

•    Чи подобається вам таке майбутнє?

•    Як ви гадаєте, що трапилося на Землі, що спричинило такі зміни у житті людства? (Війна, екологічна катастрофа могли призвести до руйнації цивілізації, загального розчарування в цивілізації.)

2.    Бесіда

•    Навіщо так рано на вулиці шикується черга? (Щоб сплюндрувати шедевр)

•    Чому прийшов хлопчик? (Можливо, з цікавості) Що він знає про картину? (Картину написано дуже давно, на полотні, жінка, що зображена на ній, посміхається.)

•    Як сприймаються читачем слова Грігсбі про те, що хлопець розуміється на мистецтві? (Спочатку з іронією, а потім це виявляється правдою)

3.    Виразне читання за особами уривку від слів «Том завмер перед картиною»

до слів «схлипуючи, Том побіг геть…»

•    Чим Том відрізнявся від натовпу людей? (Він був людиною, бо розумів красу і силу мистецтва, не міг сплюндрувати прекрасне.)

•    Чому хлопчику дісталась саме усмішка Джоконди? (Це найбільша загадка у картині Леонардо да Вінчі, вона не підлягала знищенню, вона повинна була бути врятована , щоб дати надію людству відродитися)

На яку людину очікують у черзі? («Ще з’явиться тямуща людина, яка її [цивілізацію] підлатає. Запам’ятайте мої слова. Людина з головою… Людина, у якої душа лежить до прекрасного»)

Хто може стати такою людиною? (Том, який не втратив якостей справжньої людини, який вміє цінувати прекрасне, а краса, як відомо, може врятувати світ.)

4. Читання вірша М. Лисянського «Усмішка Джоконди»

УЛЬІБКА ДЖОКОНДЬІ

Летел в ее улыбку камень,

Вонзали нож по рукоять.

Посмотрит темними зрачками —

И улыбается опять.

Из Лувра выкрали. И даже

На Пикассо упала тень,

Но вновь она на вернисаже

Улыбкою встречает день.

Смеялись флейти,

Пели скрипки

На всех сеансах год подряд,

Чтоб визвать этот миг улыбки,

Непостижимый этот взгляд.

Умолкло все, все притаилось

    На всех ветвях, на всех кустах,

    Когда улыбка появилась

    У Монны Лизы на устах.

Постичь до дна улыбку надо,

Чтоб увидать ее в венце

Измученного Леонардо

С улыбкой на худом лице.

Левша, он сам сработал раму,

Сам врезал в рамку вензеля.

С тех пор улыбкой зтой самой Интересуется земля.

Джоконда властно и коварно

Сквозь линзы стекол четырех

Етядит с улыбкой лучезарной

Равно на умниц и дурех.

Смеется флейта, Плачет скрипка —

Не расставались будто с ней,

А легендарная улыбка

Меж тем с годами все ясней,

Не меркнет и не угасает,

Светлее дня, Сильнее тьмы.

Джоконда, видно, что-то знает,

Чего еще не знаєм мы!

— Сьогодні б Джоконда плакала, вважає С. П. Швіндлерман, доктор біологічних наук, академік Української екологічної Академії наук.

«Якби великий художник малював Джоконду зараз, через п’ять віків, то вона б плакала. ї ‘”Сльози” Джоконди ми бачимо у повенях і селях «облисілих» Карпат, у Чорнобиль- ському вибухові, за мить до якого, безпосередньо під 4- м реактором був епіцентр мікроземлетрусу — Природа немовби вказує на людські помилки. Про це варто замислитися усім, на кого дивиться (або в чию душу заглядає) Джоконда».

IV.    Висновок

«Продовж речення»

Сьогодні на уроці я…

•    Звернув увагу на…

•    Замислився над…

•    Здригнувся від…

•    Вирішив…

V.    Домашнє завдання

Письмово відповісти на запитання: «Чи врятує краса світ?».

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,333sec