Значення розчинів у природі та житті людини. Розчини і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як полярний розчинник

Тема. Значення розчинів у природі та житті людини. Розчини і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як полярний розчинник.

Мета. Сформувати уявлення про розчини як системи, що складаються з двох чи більше компонентів, узагальнити знання про роль води як розчинника, ознайомити з особливістю будови молекули води, здатністю утворювати водневі зв’язки; продовжувати формування уявлення про залежність речовин від їх будови; розвивати уміння пов’язувати знання, здобуті раніше на уроках хімії та інших предметів, з новою темою; розвивати логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: формування нових знань.

Методи роботи: розповідь з елементами бесіди

Обладнання: періодична система Д.Менделєєва, таблиця «Розчинність кислот, основ і солей у воді», малюнок із зображенням будови молекули води, гідратів; вода.

Хід уроку

І. Організаційна часина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Сьогодні ми починаємо вивчення нової теми «Розчини». Щоб засвоїти цю тему, вам знадобляться знання періодичної системи, будови атомів, типів хімічного зв’язку, особливості суміші, їх класифікацію, загальні уявлення про навколишній світ.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Тема, яку ми сьогодні починаємо вивчати, дуже важлива для розуміння багатьох хімічних процесів, які відбуваються в навколишньому середовищі: більшість реакцій відбувається в розчинах; усі фізіологічні процеси пов’язані з розчинами; ми з вами

«купаємося» в розчині азоту та інших газів – повітрі, п’ємо та їмо розчини; сплави металів – теж розчини. Вам, мабуть, уже стало цікаво, чому всі речовини, які ми згадали, такі різні, а називаються одним словом – розчини. Спробуємо відповісти на запитання, які у вас виникли.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Поверхня Земної кулі на 3/4 вкрита водою – це моря, океани, озера , річки, льодовики. У великій кількості вода знаходиться також в атмосфері та земній корі. Таким чином, наша планета буквально насичена водою та «закута» водяною парою. Вода бере участь у складному кругообігу тепла, вологи та речовин. Кожний живий організм має у своєму складі воду. Тому можна сказати, що вода і життя на нашій планеті – нероздільні. Сьогодні ми розглянемо воду не як чисту речовину, а як найпоширеніший розчинник.

Вода – універсальний розчинник, вічний двигун живої і неживої природи.

Розчини можна знайти всюди. Мета. Сформувати уявлення про розчини як системи, що складаються з двох чи більше компонентів, узагальнити знання про роль води як розчинника, ознайомити з особливістю будови молекули води, здатністю утворювати водневі зв’язки; продовжувати формування уявлення про залежність речовин від їх будови; розвивати уміння пов’язувати знання, здобуті раніше на уроках хімії та інших предметів, з новою темою; розвивати логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

-Які ви знаєте розчини? (чай, одеколон, розсіл, компот, джерельна вода).

Значення розчинів у природі та житті людини

 Завдання: опрацюйте матеріал підручника та складіть схему «Значення розчинів у житті та практичній діяльності людини».

 

Давайте пригадаємо, що таке суміш. Які бувають суміші? (однорідні та неоднорідні).

Що таке однорідні та неоднорідні суміші?

Поняття про дисперсні системи

Дисперсні системи – це системи, в яких одна речовина у вигляді дрібних частинок розподілена в іншій.

Найбільше значення в практиці мають дисперсні системи, в яких середовищем є вода. Дисперсні системи поділяють за розміром розміщених частинок.

Дисперсні системи

Види дисперсних систем і розміри частинок, нм (1нм = 10-9м)

Приклади

Зовнішній вигляд і видимість частинок

Здатність осаджуватися

Здатність затримуватися фільтрами

1.Грубодисперсні системи:

а)суспензії

(понад 00 нм)

 

 

Суміш глини з водою

 

 

Каламутні. Частинки видно неозброєним оком

 

 

Осаджуються легко, іноді протягом кількох хвилин

 

 

Затримуються звичайними фільтрами (фільтрувальним папером)

б)емульсії

(понад 100 нм)

Суміш олії або бензину з водою Каламутні. Окремі краплі видно неозброєним оком Осаджуються легко, іноді протягом кількох хвилин Затримуються звичайними фільтрами (фільтрувальним папером)
2. Тонкодисперсні системи:

а)колоїдні розчини

(1-100 нм)

 

 

Розчин білка яйця у воді

 

 

Прозорі. Окремі частинки можна побачити лише за допомогою ультра мікроскопа

 

 

Осаджуються повільно

 

 

Затримуються лише ультрафільтрами з дуже маленькими порами

б)істинні розчини (менше 1 нм) Розчин цукру або кухонної солі у воді Прозорі. Окремі частинки не можна побачити навіть за допомогою ультрамікроскопа Не осаджуються Фільтрами не затримуються

 

Розчин і його компоненти.

–           Що ж таке розчин?

Розчин – це однорідна хімічна система (суміш речовин) змішаного складу, що містить два або кілька компонентів.

 

Будь-який розчин складається із розчине­них речовин і розчинника, тобто середови­ща, в якому ці речовини рівномірно розподі­лені у вигляді молекул чи йонів. Як прави­ло, розчинником вважають речовину, яка в чистому вигляді існує в такому ж агрегатно­му стані, що й одержаний розчин (напри­клад, у випадку водного розчину солі роз­чинником є вода). Якщо ж обидва компонен­ти до розчинення перебувають в однаковому агрегатному стані (наприклад, спирт і вода),то розчинником є той компонент, якого більше.

Майже всі реакції, які відбуваються в навколишньому середовищі, проходять у водних розчинах. Природно, що властивості цих розчинів значною мірою залежать від властивостей води.

Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок

– Які типи хімічного зв’язку ви знаєте? (ковалентний та йонний).

Визначте тип хімічного зв’язку і напишіть електронну формулу молекули води. (H2O – ковалентний полярний зв’язок, утворюються два зв’язки).

Якою є геометрична будова молекули насправді? З погляду геометрії в будові молекули води важко знайти щось надзвичайне: атом Оксисену, до якого приєднані два атоми Гідрогену. Усі атом, які утворюють молекулу, лежать в одній площині.

Важлива деталь: кут між зв’язками О-Н дорівнює 109. Від’ємний заряд молекули води (Оксисен) і позитивний заряд (Гідроген)перебувають на різних кінцях молекули. Тому в цілому електронейтральна молекула води має позитивний та негативний полюси. Молекули, у яких розділені позитивні та негативні заряди, називаються дипольними, або диполями. Наявність значного дипольного моменту у води призводить до того, що її молекули-магнітики – сильно притягуються одна до одної. Унаслідок взаємодії диполів води міжатомні та міжмолекулярні сили на поверхні занурення в неї речовини стають у 80 разів слабшими. Інакше кажучи, вода має найвищу з усіх відомих нам сполук діелектричну проникність.

Тепер поговоримо про особливості атома Гідрогену, оскільки 2/3 молекули води складаються з атомів Гідрогену.

Гідроген від інших елементів періодичної системи Д.І.Менделєєва відрізняє одн особливість. Усі хімічні елементи, які в реакціях віддають електрони, залишаються після цього з деякою кількістю електронів. Усі, але не Гідроген, який і має всього лише один електрон. Відавши його, Гідроген залишається зовсім без електронної оболонки. Інакшими словами, те, що ми називаємо йоном Гідрогену, є голим ядром, елементарною часткою – протоном.

Розміри атомного ядра в багато разів – приблизно в 100 тисяч – менші за розміри атома. Тому йон гідрогену, порівняно з іншими однозарядними позитивними йонами, має невідчутні розміри. Згідно з фізичними законом, тіла, що мають однакові заряди, утворюють поле, напруженість якого обернено пропорційна квадрату його радіуса. Тому напруженість поля, яке утворює протон, у багато разів перевищує напруженість поля, яке утворюють інші позитивні йони. Два протони Гідрогену, які вступили у взаємозв’язок з йоном Оксисену, повинні були нейтралізувати заряди. Але поле, яке утворюється протоном у сполуці H2O, не насичується негативними зарядами Оксисену. Йони Гідрогену ще зберігають здатність вступати у взаємодію. Цей додатковий зв’язок так і називається водневий.

–           Що відбувається під час розчинення речовин у розчиннику?

–           Як пояснюється сам процес розчинення?

–           Які фактори впливають на розчинність речовини?

Ці питання ми будемо розглядати на наступному уроці, а сьогодні лише зауважимо, що вода – найпоширеніший розчинник.

V. Закріплення вивченого. Запитання:

1)                  Який тип зв’язку спостерігається в молекулі води? Яка її будова з точки зору електронної будови атома?

2)                  Що таке диполь і в результаті чого молекула води є диполем?

3)                  Що таке розчин? З яких компонентів він складається?

4)                  Яке значення розчинів в житті людини?

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення на тему «Значення розчинів у життєдіяльності живих організмів», «Значення розчинів у промисловості».

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

3 (51.3 KiB, Завантажень: 43)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,556sec