Змінювання і творення слів. Твірне слово – база для утворення іншого слова

Тема. Змінювання і творення слів. Твірне слово – база для утворення іншого слова

Мета: ознайомити шестикласників з поняттями «твірне слово», «твірна основа», поглибити знання учнів про основні способи словотворення в українській мові; розширити уявлення учнів про способи словотворення в українській мові; удосконалювати навички використання словотворчих засобів у мові; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати усну та письмову мову учнів; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: пояснення нового матеріалу.

Хід уроку

 Актуалiзацiя мотивацiйних резервів учнiв з теми.

Робота на основі тексту.

Прослухайте текст, визначте тему та головну думку висловлювання.

  • У якому стилі написано текст?
  • Як утворено слова телеграф, телефон, відеотелефон?

«Складені» слова

Порівняйте три таких «складених» слова: телеграф, теле­фон, відеотелефон. Дивлячись на них, можна подумати, що вони «однолітки»: жодних «вікових» ознак ми на них побачити не можемо. Про їхній вік скоріше можуть сказати предмети, які так звуться.

Пошукавши їхній «рік народження», ми довідаємося, що те­леграф з’явився у 1794 році, телефон  у 1876 році, а відеотелефо­ни тільки впроваджуються у виробництво японцями. Значить і слова ці з’явилися не в один час, але по них цього не видно.(З кн. А. Коваль «Життя і пригоди знайомих незнайомців»)

(75 слів)

 

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.

 

Слово вчителя.

Словотвір – це розділ мовознавства, що вивчає утворення нових слів у мові. Будь-яка мова збагачує свій лексичний склад двома шляхами – запозиченням іншомовних слів та утворенням нових слів на базі вже існуючих. Другий спосіб є переважаючим. До того ж, дуже часто слова, запозичені з іншої мови, потім слугують твірною основою для творення за правилами української мови.

У житті людства постійно виникають нові предмети і явища, які потребують називання. Починаючи від простих речей, які оточували наших предків, таких як «дерево», «хата», «річка», і закінчуючи назвами абстрактними: «любов», «навчання», «майстерність». За допомогою слів люди виражають свої думки, спілкуються, мислять, розвиваються.

В кожному з нас дрімає Адам, якому Бог дав завдання назвати усе суще на землі. Цю історію детальніше можна прочитати в Біблії. В дитинстві кожен з нас змінював і створював свої слова і назви, якими ділився із ближніми. Механізми творення слів нами засвоюються не усвідомлено саме в ранньому віці, і часто саме за значенням основного слова ми шукаємо його зв’язки з іншими. Більшість слів в українській мові нині є похідними, лише найдавніша лексика вважається непохідною, бо немає можливості дізнатися про походження таких слів як «бігти», «лице» та інших.

Але  від одних слів можна утворювати нові за допомогою певних суфіксів, а від інших – ні. Існують різні способи словотвору і твірні основи.

 

Дослідження-спостереження.

При творенні нових слів розрізняють твірну основу (твірне слово) й похідне слово.

Розгляньте приклади  й дайте визначення:

  • Яка основа називається твірною;
  • Яке слово називається похідним.

Хата + -н (ій) – хатній

Кобзар+ ськ(ий) – кобзарський.

На основі наведених прикладів з’ясуйте значення поняття твірне слово.

 

Робота біля дошки.

Запишіть слова парами. Визначте, яке з них твірне, а яке похідне. Простежте, які зміни стались у твірних словах під час творення нових слів.

  1. Срібний, срібло.
  2. Уста, усний.
  3. Прибережний, берег.
  4. Сухий, сушити.
  5. Зайти, іти.
  6. Огородити, огрожа.

 

Вибірковий диктант.

Відгадайте загадки, випишіть похідні слова й поясніть, як вони утворилися.

  1. За лісом, за пралісом червона діжа сходить. 2. Приїхав гість, став на поміст, розпустив коні по всій оболоні. 3. Ногач ногатий, окач окатий з води визирає. 4. Чотири ходуни, два колюни, сьомий помахайло.

Відгадки: небо, місяць, зорі; сонце; корова; жаба.

 

Робота з теоретичним метеріалом.

Колективне опрацювання матеріалу узагальнювальної  таблиці з відповідним коментарем учителя.

 

Способи творення слів
Морфологічні Неморфологічні
Префіксальний (творення похідних слів за допомоги префікса): писати — списати; зелень — прозелень Перехід з однієї частини мови в іншу (черговий учитель – черговий запізнився)
Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина Злиття сполучень слів в одне слово: мабуть (має бути), добраніч (добра ніч)
Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний  
Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса), великий — велич; відбирати — відбір; вигукувати — вигук  
Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, салон-перукарня; спортзала, юннат, ВНЗ (вищий навчальний заклад)  

 

 

Дослідження-відновлення.

Продовжте вислови усної народної творчості. Визначте твірні основи у всіх повнозначних словах.

  1. Восени і горобець …(багатий). 2. Жовтень землю вкриє де листком, … (де сніжком). Жовтень ходить по краю, і … (виганяє птицю з гаю). 4. Листопад – вересню онук, жовтню – син, а зимі… (рідний брат).

 

Рубрика «Культура  мови».

Запишіть пари слів. Розберіть їх за будовою. Чи суттєвими є відмінності в будові слів? Чи різниться значення наведених слів? Складіть речення з однією із поданих пар слів.

Близький — ближній; витрати — втрати; дипломант — дипломат.

 

Довідка для вчителя:

 

Близький — ближній; ці слова мають спільні та різні значення. Спільних значень два: 1) «розташований на невеликій відстані» (близька хата — ближня хата); 2) «який перебуває в прямих родин­них стосунках з ким-небудь» (близька рідня — ближня рідня). Про­те прикметник близький має ряд значень, яких не має ближній): 1) «невелика часова віддаленість» (сонце близьке до заходу); 2) «та­кий, який глибоко хвилює, безпосередньо стосується будь-кого» (близькі для матері проблеми її дітей);

витрати — втрати: ці іменники відрізняються значеннєвими відтінками; слово витрати (синонім затрати) вживають, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо (грошові витрати, витрати капіталу, матеріальні і фінансові витрати). Слово втрати (синонім збитки) здебільшого вжи­вають у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачення чогось (незначні, великі втрати {збитки). Іменники з виразним конкретним значенням сполучаються тільки зі словом втрати: втрати робочого часу, урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров’я і под.: людські втрати, втрата зору, крові, працездатності;

дипломант — дипломат: дипломантом називають особу, відзначе­ну дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі, переможця кон­курсу. Дипломати — службові особи, які мають урядові повноважен­ня для здійснення офіційних відносин з іноземними державами.

 

Конструювання слів.

Утворіть слова префіксальним способом. Запишіть їх. Поясніть правопис префікса з- (с-, зі-).

Ви-: кинути, нести, летіти;

па-: зелень, горб;

з- (с-, зі-): бігти, писати, гнати;

не-: письменний, друг, згода;

перед-: день, учора.

 

Коментоване письмо.

Перепишіть записаний на дошці текст, прокоментуйте всі орфограми. Підкресліть слова, утворені префік­сально-суфіксальним способом.

Дув вітер, та ще й такий сильний, що каченя ледве посувалося вперед. Проти ночі воно дісталось якоїсь злиденної хатинки. Вона була така старезна, що ладна була впасти, тільки не вирішила ще, на який бік їй падати, і тому трималася. Каченя аж підхоплювало віт­ром доводилося сідати па землю.

А вітер дошкуляв. Що було йому робити? На щастя, воно помі­тило, що двері хатинки зіскочили з однієї завіси й висять криво, — крізь цю шпарину неважко шуснути всередину. Так каченя і вчинило(Г. К. Андерсен).

 

 

Мовознавча вікторина.

Подумайте і дайте аргументовані відповіді на питання.

  • Як утворилися назви днів тижня: неділя, понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця? Знайдіть складові частини цих слів.
  • Чи однакові суфікси в словах м’ячик, зайчик, камінчик, ключик, кущик, стільчик, дощик, ткачик, хлопчик, пальчик?

 

Пояснювальний диктант.

Запишіть уривок із казки Г. К. Андерсена. Поясніть відомі вам орфограми. Знайдіть слова із зменшувально-пестливими суфіксами. Розберіть ці слова за будовою. Чи є в тексті слова, утворені способом складання основ? Якщо так, скажіть, від яких слів вони утворені.

У цій хатинці мешкала бабця- господиня з котом та куркою. Кота вона називала «синочком»; він умів вигинати спинку, нявчати, а коли його гладили проти шерсті, від нього навіть летіли іскри. У курки були маленькі, куценькі ніжки – ось їй і дали прізвисько «куцоніжка»; вона старанно несла яйця, і бабця любила її як доньку. (Г.К.Андерсен)

 

Творче конструювання.

Складіть речення , у яких слова вчений, молоді, майбутнє виступали б різними частинами мови.

 

Підсумок уроку.

Бесіда.

Дайте відповіді на питання:

  1. Що вивчає словотвір?
  2. Які ви знаєте засоби словотвору?
  3. Що таке твірне слово?
  4. Яке слово називається похідним?

 

Домашнє завдання.

До слова далекий підберіть спільнокореневі. Складіть три речення, щоб у кожному з них підібрані спільнокореневі слова належали до різних частин мови.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,353sec