Зіставлення предметів за формою, розміром, кольором

Тема. Зіставлення предметів за формою, розміром, кольором

Мета. Вчити учнів зіставляти предмети за їх ознаками; впізнавати і називати різні предмети; розвивати уяву, фантазію, спостережливість; виховувати естетичні почуття.

Обладнання: зошит,

                                                         Хід заняття

І. Організація класу до заняття

ІІ. Повідомлення теми заняття

Дітки, сьогодні ми будемо продовжувати вивчати властивості предметів, будемо закріплювати знання про кольори а також вчитимемося зіставляти предмети за їх ознаками, впізнавати їх і називати.

Розвиток конструктивно-художніх умінь.

Зараз, діти, будьте уважні я читатиму кольоровий віршик, а ваше завдання – намалювати кожен колір, який згадується у віршику. Приготувались.

 

Кольоровий віршик

Любить пензлик мій до свята

Власний чубчик фарбувати.

Він у райдугу пірнає,

Кожний колір називає:

“Це червоний – жар неначе.

Ще – оранжевий, гарячий

Жовтий – як пшениця в полі,

Мов трава – зелений колір.

А наступний колір – синій.

Синій колір, ніби річка,

Фіолетовий, як нічка”

–       Назвіть будь-ласка, кольори, які ви намалювали.

Як можна одним словом назвати це кольорове різнобарв’я? (Веселка).

Правильно, це кольори веселки. Пригадайте, які з них теплі. А які холодні.

(Теплі – червоний, оранжевий, жовтий, холодні – зелений. Блакитний, синій, фіолетовий).А чому кольори поділяються на теплі і холодні, за якою ознакою? (Ті, що теплі, в них більше сонячного, а сонце асоціюється з теплом. Холодні ж – з ніччю, з прохолодою).

ІІІ. Робота над темою.

Ми з вами вже знаємо, що  колір – це одна з невід’ємних ознак будь-якого предмета, причому дуже мінлива . Відомо, що колір природи змінюється не лише внаслідок зміни пори року, але й часу дня (вранці, вдень чи ввечері). Так, вода в річці, ставу чи морі змінює свій колір, як і небо: то вона блакитна, як небо вдень у тиху погоду, то темно-синя з різноманітними відтінками – у вітряну, то золотисто-червона – у вечірній час. Але різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від одного не тільки кольором, а й формою і  величиною .

1. Зіставлення предметів за їх ознаками

1. Гра «Вийшли зайці погуляти»      

(Учні працюють колективно з таблицею на дошці, обводять зайчиків)

На галявину вийшли зайці.

Допоможи мамі відшукати своїх діток.

Обведіть зайців з прямими вухами, відкритими очима та двома вусиками. Скільки у зайчихи дітей?

 

  1. 1.    Гра «Човники»

(Вчитель прикріплює човники на дошку і малює табличку для написання слова)

Розташуй човники у порядку збільшення. Впиши букви та отримаєш назву риби-хижака.

 

 

 

 

 

ІV. Робота в зошиті

1. Впізнай зображені предмети і запиши їх назви.

2. Розподіли  предмети за групами:

овальні                        прямокутні                           трикутні

3.Розфарбуй, користуючись умовними позначками:

•          ділянки зі словами, що відповідають на питання що?

— у жовтий колір;

•          на питання хто?

—   у червоний;

•          порожні ділянки

—    у блакитний.

 

4. Розфарбуй у відповідні кольори все, що знаходиться на доріжках із розлитої фарби. Правильно розфарбуєш – дізнаєшся, яка фарба витекла з якої баночки.

 

V. Підсумок заняття

Чарівна казка

Наприкінці літа, коли нестерпна спека поволі спадала, на великому, вкритому білосніжною скатертиною столі зібралися дивовижні друзі, кожний з яких був єдиним і неповторним. Тут були й червоний з чорними “зубами”, у смугастому кожусі кавун, і соковита груша, і золотаве гроно винограду з сонячними цілунками на кожній ягідці, і біло-рожева хмаринка запашних квітів, що немов зависла над столом, і огрядний, набундючений, пихатий чайник… Вони ніби тихенько розмовляли між собою.

Невже ви не розумієте, хто серед нас найкращий, найблискучіший, отож і найголовніший, – промовляв неквапливо чайник, – безумовно, це тільки я.

        Ти красивий, блискучий, ми всі задивляємось на тебе і навіть бачимо своє відображення, – тоненькими голосами відповідали виноградні ягідки, – але ж і від нас очей не відвести, які ж ми стиглі та соковиті, сік аж бринить у кожній з нас.

Не розумію, про що ви говорите, – безцеремонно втрутився у розмову “зубастий” кавун, – величезна червона пляма з чорними крапочками, а ще й зелений смугастий кожух – от що звертає на себе увагу всіх хто дивиться на нас. Я – запах літа, я – стигле сонце, я найсолодший і найсмачніший від вас усіх. .

Я, я, я!. І не соромно тобі так вип’ячувати себе? Ти, можливо, і звертаєш на себе увагу, але й нас не можна не помітити, – промовляли кожною своєю пелюсточкою блідо-рожеві квіти, – але ж ми ніби відтінюємо твою красу і доповнюємо аромати літа.

       Голоси ставали дедалі гучнішими. І сперечалися вже і груша, і білява скатертина, і тарілка, і ніж – всі хотіли підкреслити свою красу і неповторність, але…

Суперечка привернула увагу сонечка, що заглядало у віконце і щось на прощання хотіло сказати друзям. Похитуючи величезною голівкою, воно кинуло останній погляд і заговорило:

Дивлюся на вас і охоплює мене радість від розуміння невичерпної краси світу, в якому ми всі живемо, а ви все сперечаєтеся і сперечаєтеся. Не розумієте ви, друзі, головного. Ви, прекрасні, коли ви разом, коли підкреслюєте, доповнюєте красу один одного, коли розповідаєте разом і про літо, що минає, і про людину, яка стільки сил поклала, щоб ви такі вродливі виросли. А головне, зібрав вас разом художник-чаклун, фарбами, пензликами відтворив вашу красу, а ще й вдихнув у вас життя.

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 1,264sec