Життя — це мить, зумій його прожити

Мета.
Допомогти учням зрозуміти смисл людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, лобові до людей, до рідної землі.

Обладнання. Грамзапис – пісня «Два кольори», виставка літератури на дану тему, вислови видатних людей:

«Живи не як хочеться, а як можеться»

(народна мудрість).

«Живи так, щоб сильніші за тебе не кривдили тебе, а ти не ображав слабших за себе».

«Пора перестати чекати несподіваних подарунків від життя, а самому робити життя».

«Наше життя ‘ це те, що ми думаємо про нього»

(римський філософ Марк Аврелій). «Наипрекрасніші і в той час наищасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших»

(В. Сухомлинський).

«Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою»

(Сенека)

 

    «Не кажи і не роби нічого поганого навіть тоді, коли ти наодинці з собою. Учись надто більше соромитись самого себе, ніж інших»

(Демокріт).

«На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє»

(Володимир Мономах).

«Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись -значить не жити, а бути мертвим»

(Григорій Сковорода).

Епіграф. Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує

(Леонардо да Вінчі).

 

 

 

План

  1. Твоє життя, неначе.квітка, що пелюсточки ніжно обсипа.
  2. Для чого ти живеш на землі? (Світ твоїх інтересів, прагнень, захоплень).
  3. Ти — будівник свого життя, творець свого щастя.

     

    Проблемні питання.

    Для чого людина живе на землі?

    – Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

     

    Вступне слово вчителя.

    Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

    Люди, їх мільйони… всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

    Так, життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба»… (Пісня стихає.)

    Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

    Стежина життя… Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

    Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Тому тема нашої сьогоднішньої зустрічі: «Життя – це мить, зумій його прожити». Ми по винні з’ясувати такі питання: Для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

    Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша допомога, ваша активність, щирість, відвертість.

    Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія. Як часто ми – дорослі, ваші вчителі, батьки, не розуміємо вас, не розуміємо, які емоції охоплюють чисте поле ваших уявних подвигів, як тривожно б’ється серце у кожного з вас в передчутті нового (майже дорослого) світосприйняття.

    І тому інколи дивимося на легкий вибух непокори, суперечок, неслухняності як на загрозу власного розуміння добропорядності і чеснот, котрі, на нашу думку, повинні повністю збігатися з нашими критеріями «позитивної поведінки в суспільстві».

    Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати, творити своє «Я».

    Вдумаймося у слова Леонардо да Вінчі:

    Пам’ятай! Життя є дар, великий дар,

    І той, хто його не цінує,

    Цього дарунка не заслуговує.

    А щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце у ньому. Звичайно, нікому на дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча б пом’якшити.

    Щодня перед кожним з вас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче і важче.

    Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

    Бесіда з учнями.

    А як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

    (Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того, щоб жити так, як хочеш, потрібно вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти…)

    –    А що складніше і важливіше – будувати життя чи пристосуватися до нього?

    (Звичайно, складніше і важливіше будувати життя, а пристосуватися – легше і простіше, але це нецікаво…)

    –    Чи хочеш стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»?
    (Напевне, кожному з нас хочеться жити щасливо. Тому дуже часто,

    вітаючи один одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше здоров’я і великого щастя.)

    – А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»?

    (Жити щасливо – це коли тебе поважають люди, коли у тебе є вірні друзі, коли на землі панує любов і злагода між людьми…)

    Вчитель. Так, пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні… Важливо тільки, щоб праця була корисною не тільки для тебе, а й для людей, країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов і дружба не були егоїстичними.

    Пригадуються мені слова відомого українського поета Максима Тадейовича Рильського:

    Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

    І музику палку, що ніжно серце тисне.

    У щастя людського два рівних є крила:

    Троянди й виноград, красиве і корисне.

    Свої філософські погляди на розуміння щастя висвітлив і Григорій
    Савович Сковорода, з творчістю якого ви будете знайомитися в 9 класі. Зараз ми послухаємо уривок з його твору, а ви повинні сказати, що означає «жити щасливо» за поглядами Сковороди? (Інсценізація.)

    Важливо, щоб людина пізнала себе і добре визначила мету, яку І вона хотіла б досягти…

    Щодня змінюється панорама життя, змінюється і коло інтересів, і прагнень. І будь-яка дрібниця сьогодення не повинна замінювати усвідомлення того, що є багатством кожної людини, я маю на увазі знання, інтелект, різноманітність захоплень.

    Так, різноманітність захоплень, саме на це я хочу звернути вашу увагу. Бо якщо людина в житті чимось захоплюється, плекає мріє, до чогось прагне, то і життя для неї не буде сірим, буденним, і вона не буде лише спостерігачем, а, навпаки, творцем свого життя.

    –    А як ви думаєте, коли у людей з’являються захоплення?
    (Звичайно, в дитинстві, коли дитина починає гратися й усвідомлює,

    що їй найбільше подобається. Недарма в народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся».)

    Знайомлячись з вами, аналізуючи ваші анкети, я дізналася, що в кожного є улюблені заняття, мрії, захоплення. Про це ми зараз і поговоримо. (Деякі учні розповідають про свої захоплення.)

    Слухаючи ваші щирі розповіді, бачимо, що в кожного з вас є те, чим можна пишатися, те, для чого варто жити на землі.

    А зараз послухаємо повідомлення, яке, беручи інтерв’ю у людей різного віку, підготував учень вашого класу. (Учень розказує про захоплення людей різного віку.)

    Хочу сьогодні сказати, що й серед наших учнів є такі, які мають свої захоплення. Деякі хлопці захоплюються спортом, дуже люблять футбол, відвідують футбольну секцію, інші, особливо дівчата, захоплюються музикою, танцями, вишиванням. А є і такі, які люблять літера-ТУРУ» самі пробують писати вірші. Тому ми і вирішили створити збірку, яку назвали «Проба пера». В цю збірку ми вміщуємо фотографії юних літераторів, деякі штрихи їхньої біографії і, звичайно, їхні вірші.

    Ось, наприклад, … (зачитує біографію одного з учнів і вірш).

    Напевне, кожен з вас захоплюється чарівною красою природи. Та сьогодні ми неодноразово чуємо: природу треба оберігати. А древнім жителям нашої планети і в голову не могла прийти така думка. Вони захоплювалися природою, схилялися перед нею, але ніхто й не передбачав, що доведеться боротися за збереження природних багатств. Грецька міфологія зберігає образ богині природи Венери Анадіомени -красуні з великими крильми. її зображували в польоті, вона височіла і над землею, і над людьми – могутня, велична і недосяжна. Так, природа сильна, але дехто з людей старається стати сильнішим за неї, нищить її. Тому завдання кожного з нас – не тільки захоплюватися чарівною красою природи, а й боротися з тими, хто завдає їй шкоди.

    Ось послухайте лист учня, вміщений в одній з газет, подумайте над його змістом: «…Нині всі взялися за охорону природи. Не зірви квітку! Не зламай гілку! Не спіймай метелика! А хіба все те існує не для людини? Не для того, щоб ми милувалися красою? І чого ми повинні оберігати природу, вона сильніша за нас?.. Нещодавно я нарвав в парку троянд, щоб привітати з святом учительку. Що тут поганого? Не для себе ж старався. А мене звинуватили…»

    – Як ви думаєте, чи тільки лобові до природи не вистачало хлопцеві?

    – Чого ще бракувало йому?

    (Звичайно, вихованості, такту, культури і, в кінці кінців, людяності. Бо вихована, культурна людина ніколи не зможе зробити подібне. А вчителеві приємно буде, коли про його учня скажуть: це справжня людина!)

    Про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Бо, як бачимо, немає жодної людини, яка б чимось не захоплювалася. Але хочу застерегти вас, щоб ви вдумливо ставились до своїх захоплень. Пригадайте оповідання А. Чайковського, яке ви вивчали в молодших класах, «Блудний син».

    До чого привело необдумане захоплення цирком головного героя
    оповідання Михася Поліщука?

    (Він почав погано вчитися, пропускати навчання в гімназії, брехати батькам, майже не спілкувався з друзями…)

    – Коли він це зрозумів?

    – Що сказав йому на прощання конзуль?

    («Тям, синку, що четверта заповідь говорить: Шануй батька й матір, коли хочеш, щоб тобі на світі добре жилося»)

    Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть співаками… Але головне – мати якусь мету в житті, до чогось прагнути. Бо людина, яка знайшла зміст свого життя і прожила у відповідності з ним, помирає тільки фізично. Вона залишається жити в результатах своєї праці, в людях, яких вона виховала, в ідеях, які вона виробила, навіть, якщо не встигла їх здійснити. В свій час відомий педагог К. Ушинський писав: «Задовольніть усі бажання людини, але відніміть у неї мету життя, – якою нещасною буде вона. Не задоволення потреб, а мета життя являється серцевиною людського щастя».

    Пошук змісту життя – проблема складна. Нерідко вона пов’язана з певними невдачами, розчаруваннями в собі і в людях. Можливо, в когось з вас виникає думка: Що там говорити про сенс життя, інтелект, захоплення, коли сьогодні в нашій державі добре живуть ті, хто має гроші, владу… .

    Але я вважаю, що ми не повинні орієнтуватися на погане, ми повинні орієнтуватися на те, що споконвіку було притаманне нашому народові: патріотизм, відданість, гостинність, працьовитість… .

    А які асоціації щодо даної теми ми знаходимо в творах художньої літератури?

    Учні читають вірші:

    Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина», Ліни Костенко «На світі можна жить без еталонів», Галини Турелик «І знову ти, ласкава доле», Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі».

    Підсумок.

    Так, не «гнилою колодою по світі валятись, а жити, серцем жити і людей любити» – таке завдання стоїть сьогодні перед кожним з нас. Наша розмова підходить до кінця.

    – Що з почутого сьогодні взяли ви для себе?

  • Для чого людина живе на землі?
  • Що зробити для того, щоб наше життя було прекрасним?

    Тут варто нагадати слова американського психолога Рейнольда Нейборба:

    «Господи, дай мені терпіння сприйняти те, що я не в силах змінити, дай мені силу змінити те, що я можу змінити, і наділи мене мудрістю, аби відрізняти одне від другого».

    – Як ви думаєте, чому я саме так назвала тему нашої сьогоднішньої зустрічі: «Життя – це мить, зумій його прожити»?

    Так, людське життя коротке і дається воно тільки раз. А кожному
    потрібно старатися прожити його так, щоб не було соромно за марно
    прожиті роки. Ви – молоді громадяни України. І саме від вас залежатиме майбутнє, від вашої освіченості, активної життєвої позиції. І як
    не буде вас, розумних, досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашої держави. А якщо вам буде важко, якщо на серці неспокій, якщо нема чим зайнятися, якщо те, до чого прагнете, не вдається, то, можливо, потрібно шукати допомогу.
    А ти прийди у Божий храм     І тут осмисли все і вся,

    І храм душі відкрий.     Адже в житті бувало різне,

    Бог- це любов, любов – життя,     Щоби не було каяття,

    Розважити зумій.     Щоб не було уже запізно.

    Ти вір у силу доброти:     А ти прийди, зміни життя,

    Добро завжди сильніше злого.     Не будь байдужим ти і гордим…

    Зложи молитву ревно ти     Прийди і вийдеш звідтіля

    І серце піднеси до Бога.     Облагородженим і добрим.

    Дякую всім за допомогу, за те, що знайшли терпіння вислухати мене, за ваші щирі розповіді. І хай вам у житті щастить!

     

    Духовний заповіт Матері Терези.

    Життя – це можливість,

    Скористайся ним.

    Життя – це краса,

    Милуйся нею.

    Життя – це мрія,

    Здійсни її.

    Життя – це виклик,

    Прийми його.

    Життя – це повинність

    Твоя насущна,

    Виконай її.

    Життя – це гра,

    Стань гравцем.

    Життя – це багатство,

    Не розтрать його.

    Життя – це кохання,

    Насолоджуйся ним сповна.

    Життя – це таємниця,

    Пізнай її.


    Життя – король лиха,

    Побори все.

    Життя – це пісня,

    Доспівай її до кінця.

    Життя – це боротьба,

    Стань борцем.

    Життя – це прірва невідомого,

    Ступи в неї, не боячись.

    Життя – це фортуна,

    Шукай цю мить.

    Життя таке чудове,

    Не згуби його,

    Це твоє життя,

    Борись за нього!

     

     

    Хто ти?

    Ти яви себе людиною,

    Хоч на мить себе яви,

    Не безликою, а єдиную

    Сонцесяйність прояви.

    Є багато людей на світі

    (Швидше просто їх так зовуть),

    Та чи в кожній душі є квіти,

    Що пустоцвіту не оминуть?

    Чи назвем ми того людиною,

    Що не знає: хто брат, хто сусід?

    Чи назвемо істоту єдиною,

    Що запльовує матері слід?

    Що про злагоду й добро не відає,

    І не знає ціни життя,

    Що забула дідів і прадідів

    Й справжнє щастя на блискіт міня.

     

     

     

    Ліна Костенко

    На світі можна жить без еталонів,

    По-різному дивитися на світ:

    Широкими очима, з-під долоні,

    Крізь пальці,

    У кватирку,

    З-за воріт.

    Від цього світ не зменшиться нітрохи,

    А все залежить від людських зіниць –

    В широких відіб’ється вся епоха,

    У звужених – збіговисько дрібниць.

     


     

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,341sec