ЖИТЛО І ПОБУТ ДАВНІХ УКРАЇНЦІВ

ТЕМА. ЖИТЛО І ПОБУТ ДАВНІХ УКРАЇНЦІВ.

Мета: познайомити учнів з життям і діяльністю давніх українців, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок, виховувати інтерес до минулого, почуття патріотизму, національної гордості. .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «покуття», «раса», «зернотерка», «протоміста».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація знань учнів

Метод «Прес»

Учні розв’язують логічне завдання, поставлене на початку уроку:

Я вважаю, що … Тому, що …

Наприклад …

Отже, )тому), я вважаю …

Бесіда

  1. Назвіть основні причини Національно – визвольної війни.
  2. Назвіть учасників Хотинської війни.
  3. Чи були «Березневі статті 1654р.» закономірним явищем?
  4. Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в ХVІІ ст.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель оголошує тему і порядок роботи.

— Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки-матері. З найцікавішою культурою енеоліту — трипільскою — ми й познайомимось сьогодні на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Більш як 100 років тому в Україні було відкрито знамениту Трипільську цивілізацію. Археолог Вікентій Хвойка в 1897 р. розкопав неподалік від містечка Трипілля Київської області селище стародавніх людей. Він був глибоко вражений тим, що знайшов, і назвав нову археологічну культуру трипільською. В. Хвойка вважав, що трипільці були давніми предками українців, бо вони жили на тих самих землях і так само були хліборобами.

Трипільська культура — це багата і висока культура землеробів, наших далеких пращурів. Учені виявили, що подібні племена у VI—II тисячоліттях до н. є. займали також широкі простори сучасної Молдови та Румунії.

Трипільські племена в Україні проживали у величезних селищах або в первісних містах, яких не знав на той час жоден інший народ світу. Усього в Україні відкрито понад 20 трипільських міст.

Бесіда з учнями

Які, на Вашу думку, мали зовнішній вигляд перші поселення трипільців?

Вчитель зачитує опис трипільського селища.
Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу річок чи потоків, там, де була вода. В одному селищі нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чітке планування. Всі будови стояли кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розміщувалися громадські споруди — святилища. Від майдану радіально розходилися вулиці, обабіч яких розташовувалися садиби. Житла трипільців були переважно наземними, різними за розмірами (їхня площа становила від 20 до 150 кв. м). Конструкція жител була досить складною. Підлогу настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Така підлога добре захищала житло від вологи. Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двосхилий дах перекривали соломою або очеретом. Вікна були невеликі, округлої форми. Всередині житла було від однієї до трьох кімнат. У кожній з них стояла піч, лежанка, сімейний вівтар – жертовник.


Які особливості мала трипільська археологічна культура, учні дізнаються самостійно.

Учитель пояснює правила проведення гри:

1. Отримавши картку, запам’ятай і запиши в зошит інформацію;

2. Розкажи зміст своєї картки іншому учню;

3. Збери найбільшу кількість матеріалу з теми;

4. Пронумеруй тези в логічній послідовності;

5. Під час роботи поводься спокійно і тактично щодо товаришів;

6. Після сигналу вчителя припини роботу.

Зразки текстів для карток

1. Трипільська культура виникла в ІV–ІІІ тис. до н. е. (енеоліт).

2. Перше селище такого типу було знайдено в XIX ст. біля села Трипілля на Київщині.

3. Поширилися на величезній території: від Дністра до Дніпра й Чорного моря, займаючи близько 200 тис. км2.

4. Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.

5. Головне заняття — землеробство. Землю обробляли кістяними й роговими мотиками. Пізніше стали застосовувати дерев’яне рало.

6. Сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали дерев’яними серпами з крем’яними, а згодом мідними чи бронзовими вкладками.

7. В межиріччі Дністра й Пруту займалися садівництвом (яблука, груші, абрикоси), виноградарством.

8. Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Продукти тваринництва задовольняли потреби у м’ясі, молоці, шкірі. Вівчарство забезпечувало населення вовною.

9. Полювали на оленя, косулю, кабана, лося, різних хижаків, гризунів.

10. У річках на кістяні й мідні гачки ловили щуку, судака, сома (іноді був до 2-х метрів).

11. У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.

12. Їх культуру називають культурою мальовничої кераміки. Посуд виготовляли тільки фахівці.

13. Посуд робився без допомоги гончарного круга, руками, потім його випалювали в спеціальних печах.

14. Посуд поділявся на кухонний, столовий та культовий. Іноді розміри посуду досягали

1,5 м.

15. Більшість посуду розписано червоною, чорною, білою, жовтою фарбами. В основі орнаменту — спіралі, геометричні фігури, зображення людей, тварин.

16. Одними з перших на території України трипільці почали використовувати мідь, яку привозили з Карпат та Балкан.

17. Вони застосовували мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири. Трипільці знали гаряче й холодне кування та зварювання міді.

18. Ускладнилася обробка кременю. Застосовувався перший мезанічний пристрій — ручний дриль для свердління.

19. Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу річок. В одному населенні нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд.

20. Мали чітке планування. Всі будівлі стояли кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розміщувались громадські споруди.

21. Підлогу жител настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Стіни споруджувались на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двопохилий дах перекривали очеретом.

22. У трипільців був унікальний звичай періодично спалювати свої поселення. Робилося це через кожних 50 років, коли виснажувалися навколишні поля.

23. Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

24.


25. Мова кожного племені була діалектом (місцевий різновид мови) загальної міжплемінної мови.

26. Вирішальною умовою виробництва була родючість землі. Саме тому центральне місце в уявленнях трипільців займала богиня родючості — Велика Матір.

27. Ідеї збереження сім’ї, продовження роду підпорядковувався обряд поховання людей під долівкою жител.

28. Гіпотези зникнення трипільців:

1) похолодання клімату;

2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотоводське;

3) внутрішнє протистояння племен;

4) агресія степовиків.

29. Вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.

30. Трипільські племена не були прямими пращурами українського народу.

Але за часів їх існування закладалися основи українського родоводу. По закінченні роботи учитель констатує виконання умов, заслуховує бажаючих (враховується обсяг, акуратність записів, логічна послідовність). Інші учні доповнюють конспект.

Під час виготовлення карток не рекомендується ставити номери, бо учні шукатимуть картки по черзі.

Даний метод доцільно використовували при вивченні великого за обсягом матеріалу, до речі, він навчає учнів конспектувати і систематизувати інформацію.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Бліцтурнір «Стань дослідником історичних джерел». (Віднови пошкодженні речення)

  1. Головним заняттям трипільців було …. .
  2. Носії трипільської культури належали до … раси.
  3. Культуру трипільців науковці називають культурою …. …… .
  4. Посуд робився без допомоги гончарного круга, ….., потім його ….. в спеціальних печах.
  5. Більшість посуду розписано ….., …., ….., …. фарбами. В основі орнаменту — …., ….. фігури, зображення …., ……
  6. Посуд поділявся на ……, ….. та ……
  7. Трипільці були …., …., з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.
  8. У трипільців був унікальний звичай періодично ….. свої поселення.
  9. В пізній період існування трипільці освоїли ….
  10. Землю обробляли кістяними й роговими …. .

VІ. Підсумок уроку

Учитель підкреслює, що рівень цивілізації вимірюється ступенем суспільного розвитку і матеріальної культури. Трипільці вже мали політичну організацію, розвинені ремесла, культуру планування поселень, цікаву релігію тощо.

Маємо пам’ятати, що наші досягнення сьогодні базуються на здобутках минулих поколінь.

VІI. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника (стислий переказ).

2. Скласти історичний прогноз.

Завдання: трипільська спільнота продовжує існувати на нашій території.

Запитання: припустіть їхній рівень розвитку.

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,318sec