Жовтень у нашому житті: свята, прислів’я, приказки

Відчутно облисіли дерева, в дібровах замовк пташиний згук, ставки та озерця вкрилися бляшаним падолистом. Ранками левади й видолинки все частіше сизіють густою памороззю, і дошкульний вітер надокучливо нагадує: прийшла пора витягати зі схованок рукавиці…

Наче й непомітно, але впевнено увійшла в свої права осінь, котру ознаменував один з найпошанівніших у слов’ян місяців – жовтень. У сучасному місяцеслові він посідає, як відомо, десяту позицію. Латинська назва, що нею користується чимало народів, фіксує його лише восьмим — «октобер». З цього приводу григоріанський календар не зовсім точний.

Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший – жовтогарячий колір. Місяце- назва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за Київської Русі. Про це наголошують східноукраїнські календарі «Рідний край» (1907), «Просвіта» (1908), та інші.

Поруч з жовтнем уживалося й слово «паздерник». Воно походить од спільнослов’янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м’яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом».

З другим осіннім місяцем пов’язано чимало храмових свят. Здавна на Україні кожне село мало свій «іменний празник». Його визначали за датою закінчення будівництва й освячення церковного храму. Цю акцію намагалися скоригувати так, щоб ритуальний день припав на середину осені.

Середульший брат осені постійно надокучав щоденними капризами. Тому про нього казали: «У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!»

1 жовтня -Ярини. Цей день ще називали «журавлиним літом».

Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються – зима раніше себе не покаже.

2 жовтня – Трохима. У цей день хлопці й дівчата обирали одне одного. Звідси


й – «На Трохима не проходить щастя мимо – куди Трохим, то й воно за ним».

З 2 по 10 жовтня пасічники переносили в омшаники вулики. При цьому спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

3 жовтня – Дениса.
Північний вітер – на холод, південний – на тепло, західний – на мокречу, а східний – зимно, але сонячно.

4 жовтня – Кіндрата. Починали готуватися до зими, про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті немає ще кожуха в хаті»

5 жовтня – Фотія.
Якщо листя берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

6 жовтня – Зачаття Івана Предтечі. Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво – пряли, ткали, вишивали.


На Предтечі тулилися до печі.

8 жовтня – Єфросинії. Цей день у народі ще називали «капусником», бо за повір’ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися.


Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросенії.

Коли на Єфросинії тепла погода, то зима встановиться на Михайла (21.11).

Ранній сніг – на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде теплий врожай, якщо сухий – літо буде погоже.

9 жовтня – Івана Богослова. Завершували всі польові роботи.

Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова.

На Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.

14 жовтня – Покрова. З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11)

Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) – несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка, як корова».

Дівчата, що збиралися заміж, ввечері напередодні Покрови ставши перед образами, виголошували Цікаву молитву:

Святая Покрівонько,

Покрий мені голівоньку

Оце осінню.

Хоч і драною хустиною,

Аби з хорошою дитиною,

Щоб із сторони.

Щоб свекорко, як батенько,

До мене були,

Свекрівонька, як матінка,-

Мене прийняли,

Щоб діверки та зовиці,

Мов братики і сестриці,

До мене були.

Щоб ділечко поробила,

Чужій сім’ї догодила,

Всім мила була,

Не лаяна і не бита,

Нагодована і вкрита

Спатоньки лягла.

Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шмат кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз, «щоб сухо в хаті було». Старі люди промовляли:

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.

Якщо до цього дня не опаде з вишень листя — на теплу зиму.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок змій буде теплим, але згодом похолодає.

Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішній – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Також на Покрову дівчата ставши за двері промовляли: «Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку яков-таков онучею, хай дівкою не мучаюсь; …як не хусткою, то онучею, бо дівкою вже надокучило; …хоч ганчіркою, аби я була жінкою.»
(Додаток 4)

20 жовтня – Сергія Послушного. З цього дня вже чекали зими.


Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

22 жовтня – Якова. Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу.


Після Якова осінь вже заплакала.

Після Якова тепла ніякого.

23 жовтня – Євлампія.
Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

28 жовтня – Євфимії. Цей день ще називали «болотихою»


Розкисли дороги – застрягли в Євфимки ноги.

Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

30 жовтня – Осія. В цей день колесо з віссю прощається.


Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс.

Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

31 жовтня – Луки. Крім осіннього, є і весняний (5.05). з цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука – з’явилися хліб і мука».


До Луки не везуть сіна з луки.

Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки.

 

Прислів’я

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.

У жовтні гріє ціп, а не піч.

Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.

Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.

У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!

У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродиться дідько.

У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді й ноги дубіють.

Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.

Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.

Осінь каже: «Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш!»

Весною дощ парить, а восени мочить.

Сади дерево змолоду – на старість буде як знахідка.

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

Приказки

Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно.

Пізнє опадання листя – на тяжкий рік.

Якщо листя з дуба і беріз опаде чисто – легкий рік, нечисто – на сувору зиму. Листя кладеться на землю долілиць – на врожай.

Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, вночі – лежатиме довше. Скільки не випало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.

Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.

Сова кричить до холоду.

Грак відлетів – чекай,снігу.

Дикі гуси на відльоті – кінець бабиному літу.

Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев – бути негоді й вітрові.

Рано линяють голуби – на ранні приморозки й холодну зиму.

Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я – чекай різкого похолодання. Лушпиння на цибулі тонке – зима буде теплою, а грубе та з багатьма застьожками- холодною.

Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.

Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, – перед дощем, а як припадає до землі – на сонячний день.

Червоний місяць – на вітер, блідий – на дощ.

Пізньоцвіт осінній з’явиться у жовтні – на ранню зиму, у листопаді – на пізню.

Якщо високими поросли бур’яни, то зима буде сніжною, з частими завірюхами.

Вовча ягода перед дощем особливо пахне.

Чорна бузина і калина достигли не по порі – чекай холодної і лютої зими.

Спориш довго не змінює восени свого кольору – на щедрий врожай зернових наступного року.

Білка мостить гніздо високо – на теплу зиму, низько – на люту.

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,643sec