Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинку

Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинку.

Мета: закріпити з учнями правила поведінки в транспорті, у громадських місцях, на

             вулиці, в класі, вдома; виховувати навички культурної поведінки.

Хід бесіди

Читання усмішки П. Гальченка   «Робив зауваження»

Прийшов онук із школи. Глянула бабуся — а новий костюмчик пожмаканий, усі ґудзики повідривані.

—    Що ж це ти наробив? — запитала бабуся.

—    Та це я Миколі робив зауваження, щоб не свистів на вулиці-Учитель.   Як поводився хлопчик? А як повівся Миколка? Що потрібно було зробити онукові? Чого ще не можна робити на вулиці? Запам’ятайте, діти, правило: на вулиці не можна голосно розмовля­ти, кричати, сміятись, свистіти, звертати на себе увагу прохожих. Коли йдете вулицею з товаришами — не займайте весь тротуар: заважає йти іншим людям. Якщо вам з товаришами потрібно пого­ворити, відійдіть вбік і розмовляйте напівголоса.

—    А тепер поговоримо про ваше ставлення до старших у громад­ських місцях.

Розповідь учителя. Під час шкільного концерту зал був переповнений. Літня жінка запізнилася і стояла біля дверей. Якась дівчинка встала, щоб дати їй місце, але невдоволено надула губи, вираз її обличчя був такий сердитий, що жінка подякувала і відмо­вилася сісти. А інша дівчинка сказала: «Ходімте, будь ласка, вперед. Вам буде там зручно», йдучи з концерту, перша дівчинка сміялася з подруги, якій довелося стояти цілий вечір.

Запитання: Чому жінка відмовилася від послуги першої дівчинки? Як можна назвати поведінку дівчинки? Як повелася друга дівчинка? Хто з них вам більше подобається? Як повинні поводитись жовтенята в транспорті?

Читання вірша Ю. Чеповецького «Стара історія». Як поводився Петрик? Що трапилося з Петриком? Чим можна допомогти Петрикові?

Читання вірша Г. Бойка «Сашко».

Інсценівки-загадки. 1. По коридору йде вчителька, в ру­ках у неї книжки, зошити, портфель. Назустріч їй учень: «Добрий день! — і пішов далі. Що повинен був зробити хлопчик? (Допомогти вчительці донести речі).

2. Вулицею йде старенька бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав у бабусі з рук, і яблука розсипалися. Назустріч їй біг хлопчик. Він зупинився, подивився і побіг далі. Що повинен був зробити хлопчик?

Учитель чигає вірш І.  Кульської «Неприємності  від   чемності».

Запитання: Чи був Пилипко чемним? Чому дорослі були хлопчиком незадоволені? Як Пилипкові слід було поводитись? Хто в нашому класі схожий на Пилипка?

 

 

Гра «Допоможи Незнайкові».

  1.  Незнайко сидить в автобусі біля вікна і з цікавістю дивиться на нові будинки. В автобус заходить жінка з дитиною. Що повинен зробити Незнайко? (Незнайко повинен встати і з лагідною усміш­кою сказати: «Сідайте, будь ласка, тут вам буде зручно»).
  2.  На вулиці Незнайко зустрів дівчинку-однокласницю. Вона йшла з магазину і несла важку сумку. Що повинен зробити Незнай­ко? (Хлопчик повинен сказати: «Дай, будь ласка, я тобі допоможу. Мені зовсім не важко»).
  3.  На багатолюдному перехресті стоїть бабуся, вона в нерішу­чості — не знає, як перейти вулицю. Що повинен сказати Незнайко(Ходіть, будь ласка, зі мною. Я вас переведу, — повинен сказати хлопчик).

У дворі граються двоє малюків; збоку стоїть дівчинка, вона теж хоче гратися з ними, але боїться підійти. Що потрібно було зроби­ти хлопчикові? (Організувати цікаву гру для всіх і погратися разом з ними).

 

Для чого живе людина

 

Організація класу

Проспівав дзвінок,—

Починаємо роботу —

З Божої ласки,

Зі щирого вітання —

«Добрий день!»

Учитель. Побажавши один одно­му добра, ми разом із вами полине­мо у прекрасний світ. У нас сьогодні незвичайна відкрита виховна година на тему: «Дивись, не забудь,—люди­ною будь!» Нехай вона усім принесе задоволення від дуже потрібної ро­боти. І червоною ниткою через всю виховну годину стануть прекрасні рядки вірша.

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Учень

Людина починається з добра, Із світла, що серця переповняє, Ця істина, як світ, така стара, А й досі на добро нас надихає.

Учениця

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити —

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у Світ добро творити.

Учитель від рідної хати дитину веде у широкій світ ота єдина стежка, що дарує красу і цвіт. Іди по тій стежці, дитино, даруй любов і тепло, і пам’ятай, ти — людина! Вчись, думай, твори добро.

Учитель. За легендою, коли народ­жується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини ангела хоронителя. Уві сні ангел цілує ди­тину тричі: в чоло — аби вона зрос­тала розумною; в личко — щоб була красивою; в груди — аби здоров’я, любов та доброта вселилися в її тіло, серце та душу.

Але то легенда. Немає на світі двох однакових людей. Кожна людина — індивідуальність. Навіть близнюки, ззовні подібні, як дві краплини води, різняться між собою своїм характером, бажаннями, поглядами на життя. Люди відрізняються фізичними да­ними, розумовим розвитком, здіб­ностями, характером, смаками, упо­добаннями, темпераментом. У них різне ставлення до перемог і поразок, до знайомих, рідних, друзів. У кож­ного з людей своя біографія, свій сут­тєвий досвід. Щоб людині добре жи­лося, працювалося, щоб вона мала гарне самопочуття, й середовище має бути сприятливим, комфортним. у державі повинні панувати мир і процві­тання, у колективі — доброзичливі взаємовідносини, у сім’ї — добробут і любов. Якщо ви хочете, щоб ото­чуючі поважали вас, прислухалися до вашої думки, навчіться поважати їх, любити, допомагати їм. З самого малечку кожен повинен опанувати норми моралі та правила поведінки, за якими потрібно жити в людсько­му суспільстві, щоб стати справжнь­ою людиною.

Що необхідно для того, щоб жити з усі­ма в мирі й злагоді, щоб не докоряло сумління, не мучила совість? Кожна людина повинна прагнути стати чес­ною і порядною. Але щоб вирости такою, потрібно боротися з ліноща­ми, недбалістю, брехливістю, відки­нути заздрість і багато негативного, що раптом виявляється в характері. Гарна людина, справжня людина — то сонечко, яке зігріває все довкола своїми лагідними промінцями, своїм гарячим серденьком. Ви ще зовсім малі, але сонце в вас може бути дуже велике. І сьогодні ми будемо вести розмову, спілкуватися про те, щоб ніколи не забувати, що саме потріб­но для того, щоб стати справжньою людиною.

Не говори про доброту, коли ти нею сам не сяєш, коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду. Бо доброта — не тільки те, що обіймає тепле слово, в цім почутті така основа, яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині. Немає вищої святині, ніж чисте слово доброти.         Доброта, милосердя
Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена не хитається під ногами. Милосердя й доброта — як два крила, на яких тримається людство. В Україні проживає

– майже 2 мільйони самотніх людей. Близько 200 тисяч із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 ти­сяч із них проживають у будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність.

У злигоднях живуть 1 мільйон 150 тисяч чоловік.

Близько 80 тисяч із них мешкають у напіврозвалених будинках. Деякі з людей існують на межі бідності.

Сумні цифри, незвичні. Та це прав­да життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день».

Кажімо більше добрих слів Знайомим, друзям і кожним. Нехай комусь тепліше стало Від зливи наших почуттів. Нехай тих слів солодкий мед чиюсь загоїть рану.

—       Чи можна бажати людині доброго дня зі злим виразом обличчя?

У тлумачному словнику наведені такі пояснення: привітний — той, хто ви­являє доброзичливість, привітність.

Бути привітним — означає радіти \ іншому, доброзичливим — бажати добра.

Навчаймося добра, Як вчаться мови діти, Щоб потім все життя Його творить святе. Плекаймо крізь роки Троянди ніжні й жито, Тримаймо у серцях, Як сонце золоте. Даруймо для людей Погожі дні весняні, Щоб щирим садом вік Святився небокрай. Щоби беріз пісні Лунали до нестями І повнились добром Наш дім і рідний край.

—       Саме сьогодні ми познайомимось із творами великого педагога, письменника В. О. Сухомлинського. Я хочу І лише сказати, що саме твори В. Сухомлинського вчать нас любити і поважати своїх батьків, старших; завжди І у своїх вчинках, діях бути справжніми людьми.

І Довідкове бюро підготувало нам коротеньку відомість про Сухомлинського. (Виступ учнів.)

І — А зараз послухайте оповідання і по­думайте, який заголовок до нього можна дібрати. («Святковий обід», «Бабуся хвора», «Будь справжньою лю­диною»)

Робота за змістом прослуханого.

—   Назвіть усіх членів родини Ніни.

—   Хто був найстаршим, а хто — найменшим?

—   Який настрій панував у родині до розмови Ніни з мамою і після неї?

—   Чому слова доньки так вразили маму?

—   Поясніть, як ви зрозуміли побажання матері: «Будь справжньою людиною».

—   Як ви вважаєте, чи зрозуміла Ніна свою помилку? Якщо так, то спробуйте продовжити оповідання.

—   Як би ви вчинили у такому випадку: хворі бабуся та дідусь?

Робота з прислів’ями про бабусю

Діти по черзі згадують вивчені прислів’я.)

зуомів сокриводитои оумоій воибаочитиося

Закреслити всі «о» і прочитати прислів’я.)

—        Чи належить це прислів’я до прослуханого оповідання?

висновок.  Чого вчить це оповідання?

—   інсценізація оповідання «А серце тобі нічого не наказало?» До яких роздумів спонукає вас ця інсценівка?

—   Чого вона вчить? (Любити і піклуватися про рідних, робити гарні, добрі справи.)

Розповідання казок В. Сухомлинсь­кого

• «Добре слово» (казка)

—   Чого не вистачило Олі? (Любові, доброго слова, уваги)

—   Чого вчить ця казка? (Бути уваж ним, турботливим для хворих, близьких, батьків; вміти співчувати)

• «Як важко бути людиною» (казка)

—   Чого вчить ця казка? (Ця казка вчить залишати після себе справжній слід.)

—   Прослухавши ці казки, скажіть, будь ласка, чим збагатилася ваша думка? (Бути добрими, допомагати в біді, залишати після себе лише добрий слід.)

А тепер наш дружній клас Стане сонечкам до нас.

(Кожен учень по черзі виходить, встає у коло і називає рису характеру люди­ни.)

(Звучить пісня на мелодію «Усмішка».)

Кожен з радістю прийшов у клас

І приніс любов, щоб поділитись з вами,

Став він ясним сонечком для нас,

Зігріває нас своїми промінцями.

І чудово, що колись

Води у Дніпрі злились.

Над країною моєю пісня лине.

Ми за руку узялись,

Ніжно з другом обнялись.

Всіх плекає нас і любить Україна.

—       Я хочу зібрати всі промінчики нашого сонечка і випустити їх у вікно. Летіть, промінчики, поміж люди, несіть на крилах ці маленькі іскорки доброти, щоб всі, хто живе на цій прекрасній планеті Земля, жили ними кожен день і з великою любов’ю в мирі й добрі.

Дидактична гра «Оцініть вчинок»

Ситуація 1

(Дівчинка несе кошик із фруктами, їй важко.)

Тато купив яблука. Вони були дуже за­пашні. Наталя знала, що бабуся дуже любить яблука. Бабуся жила близень­ко, зовсім поруч. Наталя дуже люби­ла свою бабусю і захотіла пригостити її фруктами. Вона набрала повний ко­шик яблук. Нести було важко. Наталя пронесла трохи, але далі нести кошик  не вистачило сили. Дівчина зупинилася і подумала: «Що ж робити?»

—   Як ви гадаєте, чи донесла дівчинка яблука бабусі?

—   Уявіть, що буде далі, й розкажіть, що трапилось із Наталкою пізніше?

(Дівчинка і хлопчик несуть удвох кошик і про щось розмовляють.)

—   Чи задоволена Наталя? Чому?

—   Що відчуває хлопчик, допомагаючи дівчинці нести кошик?

—   Згадайте вчинки, якими ви порадували інших.

Висновок. Товаришеві потрібно до­помагати.

Ситуація 2

Діти гуляли і побачили гойдалку. Всім захотілося на ній погойдатися. Пер­шою сіла Таня, а Валя почала її роз­гойдувати. Підійшов Вова. Він теж хоче погойдатися.

—   Що роблять дівчатка? (Одна дівчинка тримає гойдалку, інша проганяє хлопчика. Він похнюпився, прикро вражений)

—   Чи правильно роблять дівчатка?

—   Які обличчя у дівчаток?

—   Чи подобається хлопчикові таке ставлення?

—   Чому ви вважаєте, що йому прикро?

Висновок. Іграшками потрібно діли­тися, або гратися по черзі.

—       Як би ви вчинили на їхньому

•   Ситуація З

—   Тато дає хлопчикові коробку цукерок та іграшку. Поряд — мама. У Вови день народження. Мама і тато купи­ли йому в подарунок іграшкового вед­медя та цукерки, щоб він пригостив дітей у дитячому садку. Що зробить Вова з цукерками?

—   Який настрій у Вови? З чого він радіє?

—   Як би ви повелися на його місці?

Висновок. Будь привітним. Завжди намагайся зробити іншому приємне, поділись ласощами, гостинцями.

Ситуація 4

Олег і Вася запросили Катю покатати­ся на санках. Катя боялася з’їжджати з гірки. Олег сказав, що це зовсім не страшно, і на підтвердження з’їхав сам. Катя сіла на санки. Але на сере­дині гірки санки перекинулися, і Катя опинилася б снігу, сидить і плаче. Хлопчики пройшли повз неї.

—   Як поведуться хлопчики?

—   Чи можна назвати їх чуйними?

—   Що б ви зробили на їхньому місці.
(Допоміг би дівчинці піднятися, привіз
би санки, сів і з’їхав із нею разом.)
.

Висновок. Прийди на допомогу, якщо бачиш, що хтось упав і плаче,— підій­ди, підніми, заспокой, утіш.

Ситуація 5

Зима. Дідусь йшов тротуаром, підков­знувся і впав. Петрик підійшов до ді­дуся, допоміг йому піднятися.

Я вважаю, що Петрик чемний, доб­рий і вихований хлопчик. А ви як вва­жаєте?

Ситуація 6

Одного разу Сергійко вийшов на по­лянку. Він дуже зрадів, побачивши таку прекрасну природу. Він ліг на пух­кеньку травичку і подивився нав­коло. А як пахнуть прекрасні квіти! У цей час хлопчик побачив, що його дідусь рубає дрова. Дідусь дуже сто­мився. Гарячий піт заливає його об­личчя. Хлопчик подумав і сказав сам до себе: «Піду я до дідуся і допоможу йому». Сергійко пішов, почав швидко рубати дрова. Після роботи він пішов до водички і радо хлюпався у ній, про­мовляючи сам до себе: «Я — працьо­витий, я всім буду допомагати».

Висновок. Це вчинок, в якому виявляється піклування про людину

І — Погляньте, скільки добрих вчинків нас оточує! Це дуже радісно, а наша посмішка стає ще гарнішою, чи не так? Через що, як ви вважаєте?

—   Так що ж таке добрий вчинок?

—   Так, це вчинок, в якому виявляється піклування про людину, чемне до неї ставлення, увага.

Ми згадуємо власні вчинки, доповнює­мо їх добрими вчинками героїв наших книжок, які ми з вами читаємо.

Згадайте, будь ласка, якими вчинка­ми ви радували своїх рідних, близь­ких? (Діти згадують власні гарні вчинки.)

—       Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Давайте і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки.

Хвилинка відпочинку

СМІШИНКА-ВЕСЕЛИНКА «УЛЯНА НЕСЛУХНЯНА»

(Читає напам’ять учениця.)

Знов прийшла пора пограти, Що в тобі хорошого,— спробуй розказати.

Дидактична гра «Що в тобі хорошо­го?»

(Кілька учнів біля дошки зачитують свої кращі риси, чим вони зігрівають лю­дей.)

Учитель. Підсумовуючи цей вид роботи, я хочу згадати гарні сло­ва, що сказала Мати Тереза: «І все ж таки віддай світу все найкраще, що в тобі є».

Робота в групах

Зібратись групами і придумати корот­ку ситуацію за малюнкам, в якій ге­рою доводилося б обирати між злом і добром.

—       Лікування добротою потребують не лише хворі, а й цілком здорові люди, в яких душа є черствою й глухою до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя.

Не нарікай на глухість душ людських І не гостри в злобі на них зубів… А ти що людям доброго зробив, Що вимагаєш доброти від них? Лікуймо наші зболені серця, Лікуймо наші душі зачерствілі, Несімо правди непогасний стяг — І кривда в нашу долю не поцілить. Є ще спасіння від недуг людських — Джерела віднайдімо лиш цілющі… Мов подорожником, торкнімося до них, Й добром розквітнуть Й просвітліють душі. Скропімо серце щире, не черстве Людського милосердя еліксиром. Воно, хоч кволе, знову оживе, У справедливість й людяність повірить.

Тест «Хвилинка для роздумів»

— Чи хотіли б ви знати, чи вихо­вані ви діти? Для цього досить дати відповіді на запитання цього тесту. Якщо відповідь ТАК, поставте «+», якщо НІ, — «—».

  1. Якщо виникає необхідність затриматися в школі, на прогулянці чи раптово піти з дому,— чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, і по телефону, через знайомих)!
  2. Чи бувають випадки, що батьки займаються якоюсь значною роботою в домі (генеральне приберання, ремонт, прання), а ти їдеш на вулицю чи до друзів, щоб не «крутитися під ногами»?
  3. Відклади на хвилинку книжку чи відірвись від телевізора, оглянь квартиру не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, які лежать не на своєму місці?
  4. Чи можеш ти, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, сестер, інших близьких?
  5. Те, що тобі необхідно (купити м’яч ляльку, джинси та кросівки), ти напевне знаєш добре. А чи відомо тобі, які речі терміново потрібно матері чи батькові? Коли вони І збираються їх придбати?
  6. Чи буває так, що крім маминого чи татового дорученим, ти виконуєш яку-небудь роботу «від себе, за своєю ініціативою» (наприклад, тебе просили підмести підлогу в коридорі, а ти, крім цього, все взуття привів до ладу).
  7. Батьки пригощають тебе бананами, тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти перевіряєш, чи дісталось смачненьке дорослим/. У батьків вільний вечір. Вони збираються в гості чи в кіно. Чи де­монструєш ти своє небажання за­лишитись вдома {просиш їх, щоб не йшли; вимагаєш взяти з собою, го­вориш, що тобі страшно, або мовч­ки сидиш із незадоволеним обличчям)1

9. У вашому домі — дорослі гості. Чи доводилося рідним доводити тобі, що потрібно займатися якоюсь ти­хою справою, не заважати дорос­лим, не втручатися в їх розмову?

10. Чи соромишся ти вдома, в гостях чи в театрі подати мамі чи сестрі пальто або дати руку, коли ви ви­ходите з транспорту?

• Всього 10 запитань. Якщо ти дуже гарний син чи донька, знаки повин­ні стояти в такій послідовності:

Якщо картина вийшла зовсім про­тилежною, ти повинен серйозно замислитись над тим, якою лю­диною ти ростеш.

Якщо ж тільки дещо не збігається,— не засмучуйся. Справу мож­на виправити, будь тільки уваж­ним до своїх близьких.

Учень,   будь людиною завжди, всюди! Хай тепло твої повнить груди. Ти посій і доглянь пшеницю, ти вкопай і почисть криницю. Волю дай, нагодуй пташину, приголуб і навчи дитину. Бо людина у цьому світі Лиш добро повинна творити.

Учениця

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Пісня «Доброта» (виконують 2учш.)

Добігає кінця наша зустріч. Спасибі вам за роботу! І на згадку про нашу го­дину спілкування — ось ці пам’ятки! Прикріпіть їх вдома біля свого робочо­го місця і намагайтеся щодня робити все так, як личить справжній людині. Щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувай­те золотого правила вихованості: ста­витися до людей так, якби ви хотіли, щоб люди ставилися до вас.

(Вручення пам’яток для кожного учня.)

Спалахнула свічечка ясним полум’ям, Підійдіть погрітися, кому холодно Крихітку любові нашої взяти, Добрі слова наостанок сказати… (Слово надається батькам, вчителям, директорові.) Підсумок Як ви розумієте вислів добра людина? (Це людина, яка завжди допомагає іншим, поважає дорослих, піклується про старших.) Чи важко творити добро? А що підкаже завжди людині, як вчи­нити добре? (її серце, її совість) Дорослішають діти, сивіють матері — Такий закон життя.

Але ніколи не старітиме

Наша квітуча земля.

її майбутнє — у ваших руках.

— Хочеться закінчити годину спіл­кування словами: «Поспішайте творити добро!»

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,326sec