Заняття з батьками: «Чому підліток стає важким?»

I.       Питання, які бажано обговорити під час заняття

Фізіологія, психологія і поведінка підлітка. Три групи “важких” дітей. Взаємини батьків і важких підлітків.

II.      Матеріали для проведення заняття

Підлітковий вік – це найскладніший етап розвитку організму та психіки дитини. Не буде перебільшенням твердження, що саме в цей період усі діти важкі. Зміни, що виникають в організмі, спричиняють переживання, які відбиваються на ставленні підлітка до себе, на стосунках з іншими людьми, на його поведінці, стають причиною безрезультативності більшості звичних педагогічних методів впливу і виховання. Підлітки в цей час можуть бути веселими, активними, прагнути до цікавої, захоплюючої діяльності або навпаки – в’ялими, пасивними, схильними до глибокого самоаналізу й усамітнення. Для них характерна підвищена самокритичність в оцінці своєї зовнішності, одягу і разом з тим самовпевненість, схильність до критиканства й переоцінки усталених для більшості цінностей. Особливо несучасними, застарілими підліткам здаються настанови людей похилого віку, що, в свою чергу, викликає з боку дорослих невдоволення, бажання прищепити свою думку, світосприйняття, стереотипи поведінки. Дівчинка чи хлопчик, що вже перестають бути дітьми і виявляють свою непокору, стають для нас важкими.

На думку Т.С.Гурлєвої, до поведінкових реакцій підліткового віку належать реакція емансипації (прагнення визволитися від. впливу батьків, вчителів і дорослих взагалі), реакція групування з ровесниками (об’єднання та бажання зайняти гідне місце у групі підлітків), реакція захоплення (хобі-реакція).

Реакція емансипації може проявлятися у дівчаток не тільки в спробах уникнути впливу дорослих, а й висміюванні, критиці звичних для останніх понять і цінностей — “старомодних” уявлень про дівочу честь, цнотливість, чарівність, жіночість тощо. У важковиховуваних підлітків реакція емансипації може виявлятися у втечах з дому, в нанесенні татуювання, у палінні, вживанні алкогольних напоїв, ранньому статевому житті.

Реакція групування з ровесниками проявляється у створенні так званих малих референтних груп чи компаній: одностатевих чи різностатевих. Пізніше їх об’єднують загальні інтереси, захоплення, справи, що в цілому є природним явищем. Але, якщо такі об’єднання завдають підлітку тільки шкоду, відволікають від занять, заважають процесу виховання та самовиховання, ведуть до правопорушень, вони вважаються негативними.

Серед найрізноманітніших видів хобі-реакцій найпоширеніші захоплення сучасною музикою, модою, відеофільмами, східними видами єдиноборства. Нинішні дівчата мало цікавляться вишиванням, шиттям, плетінням, веденням домашнього господарства, як це було в минулі часи. Сьогодні навіть не можна виділити суто дівочі захоплення. Адже дівчина деколи не поступається хлопцеві у спритності й силі, займається спортом, їздить на мотоциклі. Це цілком істотно і відповідає сучасним запитам і потребам підлітків. Але захоплення бувають і шкідливими як для самого підлітка, так і для суспільства загалом, наприклад – паління, наркотики, статеве збочення, злочини.

Прагнення мати права дорослих характерне для всіх підлітків. Вони намагаються засвоїти позитивні риси дорослості, оволодівати їхніми формами праці, спілкування, пізнання. Це вимагає значних зусиль, вдумливості, зосередженості, цілеспрямованості і тривалого часу. Важкі підлітки засвоюють, як правило, лише зовнішню, переважно негативну сторону дорослості, а саме: грубі манери й мову, вживання спиртних напоїв і наркотичних речовин, прилучення до азартних ігор, споглядально-розважальних форм дозвілля, статевого життя.

Відхилення в поведінці підлітків переважно спровоковані несприятливими умовами виховання в сім’ї, дошкільних закладах, школі.

У психології і педагогіці умовно виділяють три групи “важких” підлітків. Перша – це діти з відхиленням у розумовій діяльності, друга – у психічній діяльності, третя – так звані “інваліди побуту” – педагогічно занедбані діти як продукт несприятливих умов сімейного та шкільного виховання. Внаслідок саме педагогічної занедбаності більшість дітей стають важкими.

Відхилення у поведінці нерідко пояснюються і тим, що підліток не може загальноприйнятими засобами задовольнити свої соціально-психологічні потреби у визнанні, довірі, самоствердженні. Негативні звички можуть виникати від переживань постійних невдач у діяльності, “других ролей” у навчанні, спорті, праці, невміння Зайняти бажане місце в соціально орієнтованих групах ровесників, виникнення протиріч психосексуального розвитку.

Особливе занепокоєння викликають важкі дівчатка. І це не випадково, бо неприйняття ними моральних норм і правил співжиття може бути досить  довго прихованим від сторонніх очей. Своєчасну профілактику відхилень в їхній поведінці значно стимулюють і ускладнюють потаємність, витончена брехливість, вміння справити позитивне враження на оточуючих.

Розгляд педагогічних ситуацій:

1.       Вашій доньці   16 років. Ви вважаєте свою сім’ю цілком благополучною в матеріальному і моральному планах. Проте, стало відомо, що доньці не хочеться

спілкуватися з батьками, які (як вона вважає) її не розуміють. У спілкуванні з

батьками донька почуває себе напружено, їй не хочеться розповідати про власні

проблеми.

Які поради Ви можете дати в такій ситуації ?

2.       Вашому синові 16 років. Ви  помічаєте різку зміну в його поведінці: став замкнутим і дратівливим, намагається бути один, зачиняється у своїй кімнаті.

На запитання батьків відповідає неохоче, часто в грубій формі. До навчання

ставиться байдуже.

Які, на Ваш погляд, причини такої поведінки? Програма Ваших дій.


 

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:27 | 0,372sec