ЗАЛЕЖНОСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Залежність – це хворобливий поведінковий стереотип, нездатність організму нормально функціонувати й неможливість звільнитися від цього стану самостійно. Залежність від речей, подій, ситуацій, людей, хімічних препаратів пов’язана з невмінням людини знайти безпеку, самоцінність, спокій і комфорт.

Більшість із нас має залежності. Наприклад, потреба в чаї чи каві, щоб остаточно підбадьорити себе й почати працювати. Коли ми вживаємо каву щодня по три, чотири рази — це вже залежність від цього напою. Щоб «розвіятися» або «розслабитися», дехто годинами може «зависати» біля комп’ютера. Щоб заглушити негативне почуття, сім — десять разів на добу палить цигарку чи з’їдає дві — три плитки шоколаду… Монотонність складених залежностей посилюється доти, доки не затисне нас до неможливості. Для того, щоб вирватися з такого кола, потрібно розуміти природу виникнення залежностей.

Види залежностей:

• чай;

• кава;

• солодке;

• солоне;

• героїн;

• алкоголь;

• куріння;

• переїдання;

• антидепресанти.

Симптоми залежності

• Ви не контролюєте ЦЕ, скоріше ЦЕ контролює вас.

• ЦЯ звичка стає непомітною для вас.

• Ви починаєте робити ЦЕ часто, але впевнені, що можете Це припинити.

• На ЦЕ йде частина ваших коштів, часу, енергії.

• На деякий час ваш стан поліпшується, але згодом…

• ЦЕ негативно впливає на матеріальний, моральний стан рідних.

• Вам роблять зауваження, які ви вважаєте «смішними».

• ЦЕ викликає синдром «гарного самопочуття»;

• ЦЕ обмежує ваші професійні можливості.

Передумови виникнення залежності

Порушення у формуванні Я-концепції.

Перший компонент пов’язаний із переживанням власної унікальності, з формуванням Я-концепції. Ця структура може бути порушена внаслідок травмуючих впливів, сприйнятих кожною особистістю по-різному, яку дитинстві, так і в будь-якому іншому періоді життя.

Такі порушення пов’язані з внутрішнім поділом в людини між душею (свідомістю) та тілом (фізичним станом), без якого неможливе усвідомлення особистісної своєрідності.

У дітей, які переживають стресові ситуації (це може бути байдужість батьків, високий рівень домагань, тривалі хвороби, низька успішність, психофізична агресія з боку інших), формується звичка дисоціюватися від свого фізичного тіла, щоб не відчувати фізичного чи душевного болю.

Дисоціюванням можна назвати захисну функцію організму, яка полягає в «блокуванні між свідомістю й тілом». Першочерговим є бажання дитини вижити, забезпечити повноцінне існування: зникає почуття довіри до оточуючих і світу взагалі, формується почуття невпевненості.

Зниження чутливості до базових потреб гальмує процес формування особистісної своєрідності, цінності «Я»; відбувається міркування за правилами «інших», а не своїми почуттями.

Екзистенціальна ізоляція. Другий компонент пов’язаний із прагненням кожної людини до того, щоб розділити свій світ з іншими людьми, мати стосунки дружби й любові, бути комусь потрібним, цікавим… Безмежне злиття з «іншими» може знищити самосвідомість. У такій ситуації людина повністю передає контроль над своїм життям: починає залежати від поведінки й інформації, що їй дає партнер чи група, її життя стає «програванням ролей і правил. Починаються пошуки заповнення особистісної порожнечі.

Дисоціювання може бути результатом страху дитини втратити батьківську любов, а в інших випадках, як результат приниження, нехтування, фізичної агресії дорослих.

Внутрішнє відчуття часу. Щоб почувати себе в безпеці, дитина має потребу в передбачуваності подій. Непослідовна, непередбачувана поведінка рідних людей сприймається як погроза, викликає страх і тривогу — це призводить до дисоціації. Для багатьох людей відсутність прогнозованого майбутнього рівнозначна відсутності сенсу життя. Це змушує їх передавати сенсотворчу функцію комусь іншому (Богові, зіркам…) або будувати життя за принципом «повинен». Людина не піклується за своє майбутнє, позбавляє себе унікальності.

Не існує якоїсь однієї причини залежності — це завжди поєднаннярізнихпричин.

Фактори формування залежностей

• Внутрішні чинники, особливості характеру;

• невміння орієнтуватися у складних, непередбачуваних обставинах (гіперопіка сімї);

• схильність до ризику;

• втрата близької або коханої людини;

• невміння самостійно регулювати свій настрій;

• недостатня самостійність і невпевненість у собі;

• низька або завищена самооцінка;

• неадекватна оцінка проблем, що виникають (неадаптованість у соціальному середовищі);

• незрілість пізнавальної та емоційної сфер;

• серйозний конфлікт у школі, на роботі;

• тиск чужої волі, безсилля, роздратування, пасивна життєва позиція.

• У вузькому розумінні формування залежності може відбуватися так:

• випадково потрапив у товариство, члени якого вживають…(«табірна свідомість», «груповий тиск»);

• близький або коханий друг чи подруга мають таку залежність;

• живеш у такому районі, місцевості, де це «модно».

Що відбувається із залежною людиною

Залежно від того, що спричинило «несвободу», можуть спостерігатися такі вияви.

При релігійній залежності:

— контроль громади за виконанням людиною ритуалів;

— приховування головної мети організації;

— обов’язкове відрахування певного прибутку кожного члена громади, заохочення до пожертву вигляді матеріальних цінностей;

— груповий тиск і «бомбування любов’ю»;

— ізоляція «сім’ї» і членів секти;

— використання різних технік для підсилення навіювання;

— поступова відмова від власної індивідуальності, свого «Я» на користь інтересів секти;

— духовна й матеріальна спустошеність, стан «дитинства».

При наркотичній залежності:

— стан сп’яніння, що супроводжується відчуттям цілковитого комфорту й добробуту;

— постійне внутрішнє напруження;

— нечасті ейфорії змінюються відключенням життєво необхідних функцій роботи пам’яті та емоцій;

— втрата зв’язків із суспільством: існують лише дилери та залежні приятелі;

— духовне та матеріальне зубожіння, контакти з міліцією, правосуддям;

— невиліковні хвороби, смерть.

При алкогольній залежності та тютюнопалінні:

— різке зниження успішності в навчанні, професійній діяльності;

— послаблення гальмівних процесів;

— проблеми зі здоров’ям (судоми, блювання, порушення координації дихання, зниження чутливості тощо);

— зміна класичних життєвих цінностей, погіршення взаємин із рідними, друзями;

— прогресуючі хвороби, самогубство, смерть.

При залежності від певних харчових продуктів (солодощі, кава тощо):

— зміна зовнішнього і внутрішнього стану людини (зміни артеріального тиску, роботи шлунку, висипи та алергії на шкірі тощо);

— матеріальні витрати.

При залежності від перегляду телепрограм, комп’ютерних ігор:

— мала здатність до активного творчого мислення;

— проблеми з поставою, зором, надмірним вживанням їжі;

— перегляд жорстоких сцен формує агресивність, роздратування;

— поява страхів;

— розлади емоційної сфери;

— пасивний відпочинок і споживацьке життя;

— формування умовних рефлексів, що стимулюють процес купівлі рекламованих товарів;

— неврівноважений психічний стан особистості;

— вільне ознайомлення з текстами й зображеннями, які здатні травмувати психіку.

При залежності від іншої людини:

— ви думаєте про вирішення Його, а не своїх проблем;

— взаємини з Ним — зміст вашого життя;

— ви готові виконати для Нього будь-яке бажання, не зважаючи ні на що;

— ви можете відмовитися від усього на світі, тільки б бути з Ним;

— Його байдужість та егоїзм ви постійно виправдовуєте;

— впевнені, що ваша любов до Нього змінить і зробить Його кращим;

— стосунки з Ним викликають ейфорію, яку змінює довга депресія;

— почуття до Нього впливає на ваше емоційне й фізичне благополуччя.

Міні-дискусія

— Чи можна жити без шкідливих звичок?

— Чи може людина бути господарем своїх бажань?

— Чи варто усувати залежності?

— Яка роль реклами у формуванні звичок паління, пияцтва?

— Які психологічні механізми формування залежностей?

Що спонукає людину бути залежною?

— Що може спонукати людину прийняти рішення?

— Які етапи проходить людина, перед тим, як її поведінка зміниться?

— Як можна допомогти прийняти правильне рішення?

— Чи допомагають репресивні заходи і залякування?

— Який вплив батьків у формуванні відповідальної, впевненої позиції дитини?

Недоречні такі поведінкові реакції інших осіб до людей, які бажають позбутися залежності:

• поради й директивні позиції щодо вирішення проблеми (готове рішення);

• моралізування;

• вживання іронії та сарказму;

• критика й звинувачування постраждалого.

Роз’яснюючи дитині негативні наслідки того чи іншого виду залежності, необхідний розумний батьківський контроль за тим, чим займається дитина, де буває, із ким спілкується, які в неї проблеми. Найголовніший профілактичний засіб — запобігання відчуження в сім’ї. Своїми діями, словами не можна провокувати дітей на вседозволеність, розбещеність. Потрібно бути прикладом для дітей.

Кроки до подолання залежностей.

Практичні поради

1. Приймаючи рішення відмовитися від залежності, ви робити це тільки для себе.

2. З’ясуйте, в зв’язку з чим виникає залежність.

3. Створюйте нові, альтернативні (здорові) вигоди.

4. Отримуйте підтримку друзів, рідних…

5. Полюбіть себе, погляньте на майбутнє.

6. Змініть сьогодення (зачіску, одяг, інтер’єр, друзів, місце навчання, проживання…).

7. Пам’ятайте, що будь-які зміни вимагають часу, терпіння, а головне ваших зусиль.

8. Працюючи з дітьми, використовуйте методи переконання, прикладу, заохочення, формування певних навичок і вмінь.

9. Не бійтеся звернутися до професіоналів (соціальних, державних, комерційних служб допомоги, які мають дозвіл на проведення таких робіт).

10. Критично підходьте до висловлювань тих людей, які впевнені, що змінити ЦЕ не можна.

11. Оцініть свій енергопотенціал.

12. Знайдіть кілька варіантів вирішення проблеми.

13. Отримайте достовірну інформацію.

14. Керуйтеся принципом «від простого до складного».

15. Будьте готові до відкритого й чесного спілкування з тим, хто підтримає й допоможе (повідомити про пережите на рівні вербалізації).

16. Усвідомлюйте головні цілі вжитті, порівнюйте їх із ситуацією, що склалася.

17. Уявляйте (візуалізуйте) проблему.

18. Будьте впевнені, що саме у вас все вийде!


 

завантаження...
WordPress: 22.98MB | MySQL:26 | 0,326sec