Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин

–                     Тема уроку: Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин.

–                     Мета уроку: ознайомити учнів із законом як формою наукових знань,та із законом збереження маси речовин; розкрити суть хімічних реакцій сформувати уявлення пророботи А. Лавуазьє та М. В. Ломоносова в цій галузі; пояснити значення закону збереження у хімії; сприяти розвитку наукового світогляду; виховувати наполегливість та впевненість у власних силах

–                     Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, портрет М. В. Ломоносова.

–                     Форми і методи роботи: евристична бесіда, робота з підручником

–                     Девіз уроку: „ Усі переміни, що в натурі трапляються є такого стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки приєднається до другого, так, якщо десь зменшиться трохи матерії, то умножиться в іншому місці”

–                      М. В. Ломоносов

–                      Хід уроку

–                     І. Організаційний етап.

–                     ІІ. Актуалізація опорних знань.

–                     Хімічний диктант.Записати формули таких сполук:

–                     молекула цукру складається з 12 атомів Карбону, 22 атомів Гідрогену і 11 атомів Оксигену

–                     – молекула крейди складається з 1 атома Кальцію, 1 атома Карбону і 3 атомів Оксигену

–                     молекула питної соди складається з 2 атомів Натрію, 1 атома Карбону та 3 атомів Оксигену.

–                     ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

–                     Вступна розповідь вчителя. Дуже часто у повсякденному житті ми чуємо слово „закон”. Як ви розумієте це поняття? Які бувають закони?

–                     У природничих науках закон – це твердження про властивості матеріалів та речовин, вірність якого є загальноприйнятною. На основі закону можна зробити передбачення про поведінку речовин. Закон може бути універсальним, тобто таким, що не матиме виключень або обмеженим, тобто таким, що діє, наприклад, за певної температури чи тиску.

–                     На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з універсальним законом збереження маси речовин.

–                      Продукти будь – якої хімічної реакції складаються з тих самих атомів, що і вихідні речовини, Атоми під час хімічних реакцій зберігаються. А отже, повинна зберігатися і маса кожного з них окремо, і маса всіх атомів, разом узятих. У такому разі продукти будь – якої хімічної реакції повинні всі разом мати таку саму масу – не більшу і не меншу – якою була загальна маса вихідних речовин.

–                      Здавалося б, дослід іноді суперечить цьому. Так, метали внаслідок прожарювання на повітрі перетворюються у крихкі окалини, маса яких завжди більша, ніж маса металу до досліду. Може. До металу приєднуються якісь частинки з повітря? Просте розв’язання цього питання знайшов М. В. Ломоносов. Замість того, щоб прожарювати метали на відкритому повітрі, він прожарював їх у запаяних посудинах. Метал перетворювався на окалину, отже, маса повинна була збільшитися. Але маса посудини після досліду була така сама, як до того, коли її почали нагрівати. Отже, повітря, що було у посудині втратило стільки маси, скільки набув її прожарений у повітрі метал.

–                     Маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, завжди дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції.

–                     Цей основний закон хімії називається законом збереження маси речовин.

–                      Із закону збереження маси виходить, що речовини не можуть виникати з нічого або перетворюватися в ніщо. Коли нам здається, що під час хімічної реакції речовина або утворюється з нічого або зникає безслідно, то це означає, що ми не врахували всіх речовин, які беруть участь у реакції , і тих, що утворюються після неї. Наприклад, коли горить деревина, нам здається, що речовини, які її утворюють, зникають безслідно. Проте докладніше вивчення реакції показує, що це не так: маса речовин, що витратилася при згорянні деревини (самої деревини і кисню повітря), дорівнює масі води, вуглекислого газу і попелу, що утворилися в результаті горіння.

–                      Користуючись законом збереження маси, можна обчислити масу або однієї з речовин, що вступили в реакцію, або однієї з утворених речовин, якщо відомі маси всіх інших. Коли треба визначити масу купрум оксиду, який утворився у результаті нагрівання мідної пластинки з певною масою кисню, то за законом збереження маси речовин маса цього оксиду буде дорівнювати сумі мас міді і кисню, що прореагували. Наприклад, при взаємодії 128 г міді з 32 г кисню утвориться 160 г купрум оксиду

–                      128 + 32 = 160

–                     IV. Узагальнення вивченого матеріалу.

–                     Робота в групах:

–                     1). Яка маса води утворилася під час взаємодії 0,6 г водню і 4,8 г кисню?

–                     2). Визначте масу кальцій оксиду, який утворюється при взаємодії 3, 43 г кисню й 8,57 г кальцію.

–                     3). 5.2 г речовини А взаємодіють з 2,6 г речовини В. При цьому утворюються 1,4 г речовини С і речовина D. Визначити масу цієї речовини.

–                     V. Підведення підсумків уроку.

–                     VI. Домашнє завдання:

–                     – 1. Опрацювати матеріал підручника.

–                     2. Коли М. В. Ломоносов після прожарювання посудини з металами відламував запаяний кінчик посудини, то маса посудини з відламаним кінчиком була більша, ніж маса посудини з металом до прожарювання. Пояснити це явище.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,359sec