Закон Харді-Вайнберга. Розв’язування задач на закон Харді-Вайнберга

Тема: Закон Харді-Вайнберга. Розв’язування задач на закон Харді-Вайнберга.

Мета: продовжити розвивати навики розв’язування задач за законом

Харді-Вайнберга.

Форми і методи роботи: словесні, інформаційно-рецептивні, практичні.

Терміни і поняття: дрейф генів, популяційні хвилі, панміксія.

Обладнання: підручник, таблиці.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вправа «Взаємоопитування». Учні працюють в парах, ставлять один одному запитання по домашньому завданні.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV.    Виконання практичної роботи.

Розв’язування типових задач.

Типова задача. Встановлено, що частина особин АА в популяції зустрічається з частотою 0,09. Визначте, яка частина популяції гете­розиготна за геном А.

Методика розв’язування. Розрахунок генетичного складу по­пуляції проводимо згідно з рівнянням Харді—Вайнберга. Частота особин АА дорівнює р2, звідси р2АА — 0,09, а р=V0,09 = 0,3. Якщо кількість гомозигот і гетерозигот виражати у відсотках, то ргАА + 2рqAa+qгаа= 100; р +q = 1; q =1-0,3= 0,7. Підставивши значення р і q у фор­мулу, легко встановити частоту гомозигот і гетерозигот за цим геном:

р2АА = 0,32 = 0,09 = 9 %;

q2аa = 0,72 =0,49 = 49 %;

2рqАa = 2 х 0,3 х 0,7 = 0,42 = 42 %.

Отже, 42 % особин у популяції є гетерозиготами.

Розрахуємо також кількість гамет А і а, які утворюють особини в даній популяції; частота гамет А складається з 9 % гамет, які продукують особини з генотипом АА, з 21 % (42:2) гамет, що продукують гете­розиготи Аа, тобто 9 + 21 % =30 %; частота гамет  а — відповідно дорівнює 49 % + 21 % = 70 %.

 

Типова задача. Встановлено, що популяція складається з 9/16 АА, 6/16 Аа і 1/16  аа генотипів. Чи відповідає таке співвідношення рівновазі в популяції згідно з законом Харді—Вайнберга?

Методика розв’язування. Після перетворення чисел 9/16 = 3/4 переконуємось, що популяція за даною ознакою перебуваєте стані рівноваги: (3/4)2АА : 2 х 3/4 х 1/4 Аа : (1/4)2аа. Звідси р =V9/16  = 0,75,q =V 1/16  = 0,25.

 

Типова задача. У сорту кукурудзи альбіносні рослини (rr) зустрі­чаються з частотою 0,0025. Обчисліть частоту алелів R і r, а також частоту генотипів RR і rr.

Методика розв’язування. Знаючи частоту особин з генотипом rr, тобто q2, можна_визначити частоту (q) гена в даній популяції: q =V q 2=V0,0025 = 0,05.

З формули р + q=1 знаходимо частоту (р) гена R?, а саме R =1 -0,05 = 0,95.

 

Типова задача. У вибірці з 84 000 рослин жита 210 рослин виявились альбіносами, тому що рецесивні гени rr знаходяться в гомозиготному стані. Визначте  частоту алелів R і r, а також частоту гетерозиготних рослин — носіїв гена альбінізму.

Методика розв’язування. Визначимо частоту (q2) генотипів: rr = 210/84000 = 0,0025; частота (q) алеля r =V q2 = V0,0025 = 0,05; частота (р) алеля R= 1- q = 1 – 0,05 = 0,95; частота (2рq) гетерозиготних рослин Rr — носіїв гена альбінізму дорівнює 2 • 0,95х 0,05 = 0,095.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ

1)                                 У популяціях  Європи  частота альбінізму (генотип ва) становить 7 х
х 10-5. На яку кількість людей у популяції припадає один альбінос? Один носій
гена альбінізму?

2)                                 У популяції населення одного приморського міста протягом двадцяти
років народилось 26 тисяч дітей, з яких 11 були гомозиготами за рецесивним
геном (Ь, який спричинює анемію Кулі (таласемію). При цій хворобі порушується
синтез гемоглобіну й еритроцити набувають форми мішені. Визначте генетичну
структуру популяції, тобто частоту генотипів ПТН, ТЬМІ і ІМ/І.

3)                Фруктозурія спричинюється  рецесивним  геном   і, зустрічається з
частотою 7 < Ю’6. Визначте частоту алелів Р\ і.

4)                                 Домінантний ген К зумовлює розвиток у людини здатності згортати
язик трубочкою, а його рецесивний алель такої здатності не надає. Як можна
обчислити частоту алеля, що зумовлює здатність згортати язик трубочкою, якщо
відомо, що 64 % опитаних жителів міста Балтімора (США) володіють цією
здатністю, а 36 % — ні?

5)                                 У популяції зайців на 1000 сірих зустрічається  10 білих особин.
Визначте концентрації алелів А (сіре забарвлення) і а (біле забарвлення), а
також кількість гомозиготних і гетерозиготних особин.

6)                                 У США близько 70 % населення відчуває гіркий смак фенілтіо-
карбаміду (ФТК), а 30 % людей не відрізняє його на смак. Здатність відчувати
смак ФТК визначається домінантним геном А. Визначте частоту алелів А і а, а
також генотипів АА, Аа\ аа у даній популяції.

7)                У Великобританії на 20 000 дітей народжується один альбінос. Визначте концентрацію алелів А і а, а також кількість гомозиготних і гете­розиготних особин у даній популяції за геном альбінізму.

8)                У корів породи шортгорн червона масть неповно домінує над білою. Гібриди від схрещування червоних особин з білими мають чалу масть. У регіоні, що спеціалізується на розведенні шортгорнів, зареєстровано 4169 червоних тварин, 3780 чалих і 756 білих. Визначте частоту генів, що зумовлюють червону і білу масті у даному регіоні.

9) Альбінізм зустрічається з частотою 1:20 000. Визначте кількість гетерозигот у популяції.

 

 

V. Рефлексія

Інтелектуальна гра: “Ти мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка, корекція.

. Підведення підсумків уроку.

ІІ. Домашня робота.

Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Закон Харді-Вайнберга Розв’язування задач на закон Харді-Вайнберга (18.0 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.8MB | MySQL:26 | 0,324sec