ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ

ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ

 

Дід із чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї – такий вслужливий! Скоро дід наб’є люльку, а чорт зараз і вогню викреше. Дід згадав про горілку, а чорт зараз і частує і на закуску тягне із сумки печену качку і пшеничний пухлий буханець.

– Розкажи мені, чорте, – пита дід, – яким се побитом ти закохався у відьму? Адже ж кохання досталось не чортам на долю, а нам, грішним?

– Е, братіку, – каже чорт, – і у нас є серце, таке ж, як і у вас, і з тим же проклятим коханням! Як же б ми вас і скушали, коли б не знали, яке серце у людей?.. А маючи серце, як його устережешся?.. Слухай, Кириле, – каже чорт, знявши шапку і вклонившись, – поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану.

– Добре, – каже дід, – чом доброму чортові не помогти!

А у самого все на думці, як би врятувать дівчину, якось вона і дідові припала до душі.

Стало світать, як дід із чортом вийшли з лісу. Не пройшли і півверсти, як побачили у долині велику слободу.

– Оце ж, – каже чорт, – і слобода, де живе Одарка: ото ж, дивись, і її хата, оточена вишневим садочком. Іди ж теперечки до неї, переднюєш, а увечері, як сонечко сяде, то й я до вас прийду.

Попрощавшись із чортом, дід спустився з гори ік плесу. Достав із сумки бритву, виголивсь, надів чисту сорочку, помолився богу та й пішов до відьми. Дорогою зірвав по кущику горицвіту, золотисячнику і дроку, згорнув докупи, закрутив і заткнув собі за лівий чобіт. Себто для того, щоб чорт не знав, об чім дід буде розмовляти з відьмою.

Одарка стріла діда на порозі з хлібом, з сіллю і поклонилась йому трохи не до землі.

– Спасибі вам, дядечку! – каже. – Од мене, бідної сироти, і бог, і люди одцурались, а ви не цураєтесь мене, грішної. Чи не поможе вам господь вирятувать грішну мою душу!

– Не бійся, Одарко, – одказав дід, – вирятуємо! Не дамо чортяці насміятись!

Відьма поставила дідові снідання і пляшку тернівки, а сама стала поратись біля печі. Дід їсть і запиває, а сам очей не зводить з Одарки.

– Розкажи мені, Одарко, – спитав дід, – як се мати перекинула тебе у відьму?

– Бодай не згадувать, – почала Одарка, зітхнувши, – от як се сталось. Я була ще на восьмому годочку, як мій батько поїхав на війну. Через два роки вернувся козак Хведір з недоброю вістю, що мого батька десь за Дніпром вбито. Мати дуже убивалась за батьком, – та скоро і заспокоїлась: Хведір жив у нашій хаті і полюбився матері. По слободі ходила вже чутка, що мати йде за його заміж, як Хведір полаявся з матір’ю і оженився на дочці нашого сусіди. Не знаю, як вам і розказать, що тоді робилось з матір’ю: бігала по слободі, як несамовита, а там і зникла. Усі думали, що вона наложила на себе руки, аж через два тижні уночі чую – щось загуло на горищі, застукало у комині і по хаті повіяло холодом. Я схопилась та до печі – думаю, чи не горимо; дивлюсь – хтось роздува огонь, загорівся віхоть, – аж мати! Така розпатлана, розхристана, а очі так і палають, – аж страшно на неї глянуть. Я зраділа та й кинулась до неї, а вона як крикне не своїм голосом: „Не підступай!” Я так і завмерла, де стояла. „Озьми, – каже, – образи та повинось у комору, і хрестик, що в тебе на шиї, там зостав”. Познімала я образи і повиносила у комору – думаю, чи не хоче мати хату мазать; а як вернулась з комори, мати обняла мене і гірко заплакала, так і вмила мою голову сльозами, як окропом. За кілька місяців після сього занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла, а Хведір з нудьги та жалю довго блукав по лісах, поки десь під дубом не знайшли мертвого. У слободі стали люди розказувать, що моя мати відьма і що вона з світу звела Хведора з жінкою; дівчата мене цурались. От схотілось мені довідаться, чому се мати так робить і що тріщить і клекотить у хаті. Раз у суботу – тоді мені пішов сімнадцятий рік-мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори, я як крикну: „Мамо, що ти робиш?” „А, неслухняна дитино! – закричала не своїм голосом, – підгляджувати? Не будеш же мене корить, я з тебе таку ж зроблю відьму, як і сама!” Перегнула мене через мітлу і помчала. Опам’ятувалась вже я аж на Лисій горі, біля Києва.

– Не плач, моя горличко, – каже дід, – не плач, спасемо твою душу!.. Як-таки щоб запорожець укупі з чортом чого не зробили!

– Коли ж мене Трутик не допустить до пустельника! – каже відьма.

– Так я піду, – каже дід, – а там вже не його воля: буде, як пустельник звелить. Трутик обіцяв мені п’ять літ за коня служити, а тим часом, дасть бог, ти спасешся, і як вернеться чорт, то хіба облизня піймає…

Відьма добре нагодувала діда, участувала запіканкою і тернівкою і послала йому у коморі спочить. Не спавши цілісіньку ніч, дід заснув як убитий.

 

 

700сл.                              О.Стороженко


 

І варіант

 

1. Хто є головним героєм оповідання „Закоханий чорт”?

а) чорт, дід, Одарка;                    в) дід і Одарка;

б) чорт і баба;                              г) Одарка і чорт.

2. „У нас є …, таке ж, як і у вас, і з тим же проклятим коханням!”

а) почуття;                                    в) серце;

б) кохання;                                   г) прагнення.

3. Що попросив чорт у діда?

а) допомоги;                                 в) дівчину;

б) коня;                                         г) цигарку.

4. У який чобіт дід заткнув зібрану зілля?

а) новий;                                       в) лівий;

б) правий;                                     г) старий.

5. З чим зустріла Одарка гостя?

а) зі свяченою водою;                           в) з калачем;

б) з віником;                                 г) з хлібом, з сіллю.

6. „Розкажи мені, як мати перекинула тебе…”

а) у відьму;                                   в) у стару бабу;

б) у красуню;                               г) у ворожку.

7. Скільки років було дівчині, коли батько її поїхав на війну?

а) десять років;                             в) сімнадцять років;

б) вісім років;                               г) двадцять років.

8. Що пообіцяв чорт дідові за його допомогу?

а) зробити його багатим;             в) стати його помічником;

б) знайти дівчину;                        г) стати конем.

 

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Автор оповідання: а) Олекса Стороженко;                  в) Ліна Костенко;

б) Володимир Винниченко;  г) Євген Гуцало.

2. „Бодай, не згадувать як се було.” – Це слова: а) діда;                                   в) Одарки;

б) чорта;                                г) Хведора.

3. „Озьми образи і повинось…” а) у хлів;                                в) на подвір’я;

б) у комору;                          г) на базар.

4. Одарчина хата була оточена… а) вишневим садочком;                  в) забором;

б) яблуневим садочком;        г) бур’янами.

 

10. Дане визначення слова: „триматись осторонь, уникати кого-небудь, що-небудь; ухилятися від чогось; гребувати”, можна замінити одним словом:

а) ображатися;                             в) боятися;

б) цуратися;                                  г) зневажати.

11. „Якось вона і дідові припала до душі.” Вислів „припасти до душі до душі” у поданому реченні має значення:

а) сподобатись кому-небудь;       в) пригорнути до себе;

б) зачарувати кого-небудь;                  г) сказати правду у вічі.

12. У реченні „Не спавши ціла ніч дід заснув як убитий” треба поставити:

а) кому;                                         в) двокрапку;

б) тире;                                         г) крапку з комою.

 

 

ІІ варіант

 

1. Кого шукали дід та чорт?

а) Варвару;                                  в) Катерину;

б) Олесю;                                               г) Одарку.

2. „Розкажи мені, чорте, яким се побитом ти закохався у …?”

а) дівчину;                                    в) русалку;

б) відьму;                                               г) мавку.

3. Що було на думці у діда?

а) купити коня;                             в) врятувати дівчину;

б) прогнати чорта;                       г) допомогти чортові.

4. Перед тим як піти до Одарки дід…:

а) відпочив;                                  в) наївся;

б) помолився богу;                      г) прочитав книгу.

5. Для чого дід назбирав зілля?

а) щоб приготувати чай;             в) щоб чорт нічого не чув;

б) щоб засушити;                         г) щоб відьма нічого не дізналася.

6. Що попросила дівчина у гостя?

а) допомоги по господарству;     в) знайти коханого;

б) позбутися чорта;                     г) врятувати грішну її душу.

7. Що сталося з батьком Одарки?

а) загинув на війні;                      в) поїхав на заробітки;

б) вдруге одружився;                            г) виїхав у друге місто.

8. Скільки років було дівчині, коли мати зробила її відьмою?

а) десять років;                             в) сімнадцять років;

б) вісім років;                               г) двадцять років.

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Трутик це: а) ім’я діда;                                     в) ім’я чорта;

б) ім’я батька Одарки;          г) ім’я сусіда.

2. День тижня, коли Одарка стала відьмою це – а) понеділок;                          в) неділя;

б) п’ятниця;                           г) субота.

3. „А маючи серце, як його устережешся?” Слова належать: а) дідові;                                в) чортові;

б) Одарці;                              г) Хведорові.

4. За звичаєм, коли приходив гість до хати йому… а) кланялись;                         в) посміхались;

б)  давали свяченої води;      г) хрестились.

 

10.Значення фразеологізму „спіймати облизня” подано у рядку:

а) позбавляти можливості нормально жити і працювати;

б) дати себе ошукати;

в) припуститися чого-небудь принизливого;

г) втратити кого-небудь, чого-небудь.

11. Слова хворий, недужий, нездоровий, слабкий є:

а) антонімами;                                       в) омоніми;

б) синоніми;                                           г) паронімами.

12. У реченні „У слободі стали люди розказувать…” присудок є:

а) простий;                                             в) складений дієслівний;

б) складений;                                         г) складений іменний.

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ (19.8 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,326sec