Закінчив діло – гуляй сміло

Мета. Розширювати знання учнів про працю людини, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бережливе ставлення до речей, які виготовлені руками людини; вчити закінчувати розпочату справу.

 

Хід заняття

Любі діти! На попередньому занятті ми з вами говорили про працьовиту бджілку – комашку. Сьогоднішнє наше спілкування стане продовженням попереднього. Ми будемо дізнаватись про те , що всяка річ, що оточує нас не впала просто з неба, а створена працею. Ви ще зовсім маленькі, але мабуть добре розумієте, що «Праця людину годує, праця одягає, праця зігріває, на розум наставляє».

1   учень.          Хоч як не вигадуй,
Хоч як не крути —
Самі не приходять
Поштові листи.

2 учень.           Саме не спроможне

Змолотись зерно,

Із пряжі саме

Не зітчеться сукно.

3 учень.           Самі не позводяться

Новобудови,

Самі не напишуться

Вірші чудові.

4 учень.           Ми все це так само,

Як тата і мами,
Повинні робити Своїми руками.

Учитель. Треба завжди пам’ятати, що будь-яка річ — результат праці багатьох людей. А щоб зробити її, треба багато знати і вміти.

Дівчинка.        Стіл, за яким ти ось сидиш,

Диван, на котрому заснеш,

Пенал і ручка, пара лиж,

Тарілка, зошит, ніж…

Хлопчик.         І кожний цвях, і кожний дім,

І кожна скибка хліба —

Усе це створено трудом,

А не звалилось з неба.

Дівчинка.        За все, що створено для нас,

Ми дякуємо людям.

Прийде пора, настане час,

І ми трудитись будем.

Учитель. Поки ми школярі, головна наша праця — це навчання, хороші знання. Але ми повинні не тільки гарно вчитися, але й допомагати мамі, сестрі, брату. І кожен раз повинні пам’ятати, що розпочате діло треба доводити до кінця. Розпочав прибирати, прибери все у кімнаті, розпочав вчити уроки, довчи їх до кінця, не надійся, що тебе запитають те , що ти вивчив. Я сподіваюсь, що серед наших дітей немає таких, як Василько-невмійко.

Інсценізація вірша «Василько-невмійко». З’являються «мама» і «син».

Мама.               То впаде тарілка,

То впаде горнятко,

А Василько тільки

Скосить оченята:

Син.                     Я ж казав, не вмію.

Мама.                  А мала Орися:

—   Найлегше не вміти,

Спробуй научися.

Це ж не важко зовсім,

Подивись, як треба…

Виростеш невмійком,

Що ж то буде з тебе!

Учитель проводить змагання «Роби все сам». Діти збираються у команди. У кожному конкурсі бере участь один член команди. Після закінчення змагання підраховуються бали.

Завдання для гравців.

1. Складання в портфель підручників (хто швидше).

2. Пришивання ґудзиків (спочатку у конкурсі беруть участь по одній дівчинці від кожної команди, а потім по одному хлопчику).

3. Складання склянки з аркуша паперу.

4. Ліплення вареників з пластиліну.

5. Читання тексту за 1 хвилину (беруть участь по одному представнику від команди).

6. Чищення картоплі.

7. Розв’язування задачі (беруть участь представники від кожної команди, одержують задачі на карточках).

8. Виразне  читання  віршів  про  працю   (перевірка домашнього завдання).

9. Перев’язування пальця бинтом.

10.Зав’язування бантика.

11.Збивання   двох   дощечок   за   допомогою   цвяха й молотка.

Поки журі підводить підсумки, діти показують інсценізацію оповідання
В. Осеєвої «Ґудзик».

Ведуча. У Тані відірвався ґудзик. Дівчинка сидить і пришиває його до фартушка.

Таня (звертаючись до бабусі). А скажи мені, бабусю, чи всі хлопчики й дівчатка вміють пришивати свої ґудзики?

Бабуся. Ось цього я, правду кажучи, не знаю, Танечко. Відривати ґудзики вміють і хлопчики, і дівчатка. А от пришивати доводиться найбільше бабусям.

Таня. Ось воно що! А чого ж ви змушуєте мене пришивати ґудзики, наче ви не бабуся?

Учитель. Скажіть, а як би ви вчинили на місці

Танюші?  А ось послухайте розповідь  про іншу дівчинку.

Інсценізація віриш О. Сенатовича «Іринчина робота»

Дівчинка.            Ходить містом поговір.

Хлопчик.             Є в Іринки робот ІР.

Дівчинка.            Стелить постіль залюбки.

Хлопчик.             Чистить гарно чобітки.

Дівчинка.                     Коли треба, то з крамниці
Хліб несе ще й паляниці.

Хлопчик.            Дуже любить посуд мити,

Поливати в хаті квіти.

Дівчинка.            То й не дивно, що Іринка

Чепурненька, мов картинка!

Хлопчик.            Ходить містом поговір…

Та Іринка в крик…

Вбігає Іринка.

Іринка.                Не вір!

Ні, я робота не маю,

То сама я прибираю,

І сама усе роблю,

Бо роботу я люблю!

Хлопчик і дівчинка (разом).

Хто не вміє до сих пір

Розшифровувати ІР?

Гра «Підкажи слово»

Щоб город перекопати,

Треба взяти нам… (лопати).

Щоб забить в стіні гвіздок,

Треба мати… (молоток).

Щоби дрова нарубати,

Треба нам… (сокиру) мати.

Підсумок заняття. І коли ви все зробили, йдіть тепер гулять щосили. Бо таке то воно діло: закінчив його, то гуляй сміло

 

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,664sec