Загальнолюдська мораль: формування принципів та їх утвердження

Заняття 19

Ти живеш серед людей  (свято)

Мета . Вчити учнів дотримуватись культури поведінки у колективі, бути відповідальними за себе і за долю інших; формувати поняття “людина” як найвищої цінності суспільства, виховувати прагнення прожити життя чесно, гідно, бути справжньою людиною.

Ведучий.

Вітаємо радо у нашій оселі!

Будьте здорові і завжди веселі.

Спасибі, що вас зібралось так багато,

Ми можемо свято своє розпочати.

Ведуча.

Ти живеш серед людей

Називаєшся іще дитиною.

Та дивись , не забувай,

Стань хорошою людиною.

Вчитель.

Так, саме хорошою людиною прагне побачити кожна мати свою дитину. З маленьких літ батьки прищеплюють любов і повагу до людей, вчать правил поведінки у сімї, які діти згодом несуть до школи. Якщо дитина поважає батьків, вона  поважає тоді старших людей.

Людина народжується, росте, набирається досвіду – розвивається. Вона прагне пізнати істину, зрозуміти життя, своє місце в ньому. З того часу, коли людина поставила собі запитання: “Хто я така?”, “Яка  я?”, “Чим відрізняюсь від інших людей?”, виникла моральність. Що це?

Це правила, які визначають поведінку, духовні та душевні якості, необхідні людині в суспільстві, а також їхнє виконання.

Хлопчик.

Нас у школі так багато.

Правила всім треба знати.

Продзвенів шкільний дзвінок –

Всіх покликав на урок.

Вчитель входить вже у клас –

Встали ми – вітаємо вас.

На перерві не біжи, не штовхай нікого.

І ніколи не ковзай, як мокра підлога.

На уроках чемним будь.

Пояснення слухай.

І нічого не шепчи

Товаришеві на вухо.

Якщо ти відповідаєш,

Говори поважно, чітко.

На уроці не тягни

За кіску сусідку.

Всі уроки готуй вдома.

Вчи, дорослих теж питайся.

Бути кращим , бути першим

Ти в усьому намагайся.

Вчитель.

Правильно, ми у школі повинні дотримуватись правил для учнів. Нас тут так багато, і тому має бути на першому місці культура спілкування, поведінки, дисципліна на уроках, бо ми люди. А одне тільки слово “людина” багато означає. Людина вміє думати, мислити, аналізувати, узагальнювати, придумувати, спостерігати, вміє вчитись на своїх помилках як не треба робити. І це відділяє її від тварини. Тому треба прагнути кожному бути хорошим учнем, добрим і чуйним сином чи донькою, вірним другом.

Дівчинка.

Я прокинусь зранку маму привітаю.

Татусеві дня  гарного я побажаю.

Надворі побачу стареньку сусідку

І їй скажу :” Добрий день!”,

Чемно  і привітно.

По дорозі в школу я буду вітатись.

Своїм однокласникам стану усміхатись.

День почну я з усмішки, день із побажання.

Я школярочка маленька так роблю щодня.

Хлопчик.

Мені мати бутерброди в ранець положила

Щоби я їх їв і набирався сили.

Я матусі дякував за таку турботу.

І вона весела пішла на роботу.

А у школі я Марійки попросив допомогти.

Потім їй за це портфелик я попрошу понести.

У їдальні за обід теж подякую я чемно.

Бо мені роблять добро я усім бажаю взаємно.

Вчитель.

І коли ми вже заговорили про вітання і слова подяки, то як же без них? Звичайно, чемна і вихована людина не може обійтись у спілкуванні без ввічливих слів. Це слова вітання, прощання, побажання гарного здоров’я,  гарного настрою, щасливої поїздки, спокійної ночі, прекрасних снів, вітання із святами, слова подяки, слова вибачення. Все це робить із нас людину. Невже так важко попросити вибачення за образу, побажати успіху людині, подякувати за покупку у магазині.

Дівчинка.

Я ходила в магазин ляльку купувати.

І спочатку привіталась, бо чемною хочу стати.

Потім ввічливо у продавця я за ляльку запитала.

І вона мені найкращу із усіх та й показала.

За покупку я подяку висловила вчасно.

Бути чемним, бути добрим це таки прекрасно.

Хлопчик.

А я сьогодні на перерві образив однокласницю свою.

Я її за довгу кіску таки сильно потягнув.

Дівчинка розплакалась, вчительці сказала,

Щоб мене за грубощі вона наказала.

– Ти пробач мені, Оленко, що я так вчинив.

Бо перед тобою я дуже завинив.

Ти хороша дівчинка, мені завжди допомагаєш.

Я не раз іще у тебе вибачення просити маю.

Вчитель.

Так, я бачу, що наші діти розуміють як бути хорошими, як поводитись у школі.

Та до вас іще одне запитання. Ви є один колектив. Як ви повинні жити у колективі?

Дівчинка.

Ми всі одна велика є родина.

Спільні завдання в нас і спільна є мета.

Учитися повинні якнайкраще,

Бо тепер  ми всі  одна сімя.

Нам всім потрібно вчитись гарно,

Щодня збирати від праці плоди.

Щоб бути першими у спорті і в навчанні.

Не лиш за себе, а за всіх відповідаєш ти.

Вчитель.

Ви живете у колективі. І кожен з вас має прагнути зробити його кращим. Вчитись на повну силу мають усі, брати участь у змаганнях мають усі, виконувати громадські доручення теж повинні усі. Якщо у когось із однокласників щось не виходить, то треба йому допомогти. Бо це ваша сімя. А коли у сімї буде злагода, буде взаєморозуміння, то всі справи підуть добре. Давайте робити добрі вчинки. Ваші обличчя сяятимуть від того, що зробили добро.

Від рідної хати дитину

Веде у широкий світ

Ота єдина стежина, що дарує красу і цвіт.

Іди по тій стежині , дитино,

Даруй любов і тепло.

І пам’ятай: ти – Людина!

Вчись, думай, роби добро.

Вчитель.

Робити добро – це поняття загальне. Добро ми бачимо у відношенні один до одного,до природи, до своїх близьких.  Нам треба бути милосердними. Доброта і милосердя здавна цінувались у людському суспільстві. Та чомусь із розвитком науки і техніки, люди втратили цю рису , стали черствими. Колись, маючи шмат черствого хліба, готові були поділитись один з одним, а сьогодні можуть і на поріг не пустити до своєї оселі. Та погляньте навколо, поряд багато  людей, яким не вистачає нашого тепла. Це і одинокі старенькі наші сусіди, і діти без притулку, інваліди. Всім їм потрібна наша увага, наша підтримка, наша, хоча і маленька та допомога. Допоможіть старенькій перейти дорогу, принесіть їй води, підіть у аптеку, провідайте одиноких у будинку-інтернаті. Вони так цього чекають. Робити добро неважко, зате всім буде приємно. А для вас воно колись обернеться сторицею.

 

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш.

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті таке основне,

Яке з глибини душі росте,

Коли її не маєш ти,

Пораниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте слово доброти.

хлопчик.

Кажімо більше добрих слів

Знайомим,друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай цих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

Дівчинка.

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки

Троянди ніжні й жито.,

Тримаймо у серцях,

Як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щирим садом вік

Святився небокрай.

Щоби беріз пісні

Лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,327sec