ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Преамбула

Оскільки для миру й справедливості в світі важливо, щоб усі люди були шановані й поважані та щоб кожен міг думати й говорити без страху все, що хоче, ООН прийняла 10 грудня 1948 року Загальну декларацію прав людини, проголосивши цей день Днем прав людини.

Стаття 1. Гідність людини недоторкана! Під цим розуміється, що кожна людина на Землі кожну іншу людину повинна зустрічати з повагою, по-братерськи, з розумінням, справедливістю. Тому що кожна людина – цінна.

Стаття 2. Кожна людина має однакові права! Незалежно від того, жінка вона чи чоловік. Хай навіть при цьому вона:

розмовляє іншою мовою;

має інший шкіри;

не так думає;

сповідує іншу релігію;

  • є багатшою або біднішою за тебе;
  • походить з іншої країни.

Все одно вона має на Землі такі ж самі права, як інші

Стаття 3. Кожна людина має право на життя.

Стаття 4. Ніхто не має права поводитися з тобою, як з рабом, і ти не маєш права робити це з ким-небудь.

Стаття 5. Ніхто не має права мучити тебе й ти не маєш права робити це з ким-небудь.

Стаття 6. Ти маєш право бути захищеним законом скрізь і в такий спосіб, як інші люди.

Стаття 7. Закон поширюється на всіх людей, він мусить і застосовуватись однаково до всіх.

Стаття 8. Коли хтось порушує твої права, гарантовані тобі законом, ти можеш перед судом домагатися поновлення їх.

Стаття 9. Ніхто не має права безпідставно посадити тебе до в’язниці, тримати там або вислати із твоєї країни.

Стаття 10. Коли ти станеш перед судом, то маєш право на відкритий процес перед незалежним судом, що зможе захистити твої права.

Стаття 11. Тебе вважають невинним і відповідно поводяться з тобою доти, доки твоя провина не доведена. Якщо тебе звинувачують, ти завжди маєш право на захист.    .

Стаття 12. Ніхто не має права безпідставно втручатись у твоє сімейне життя, вдиратись до твоєї оселі, відкривати твої листи або поширювати наклепи на тебе.

Стаття 13. Ти маєш право вільно пересуватися по своїй країні так, як ти цього хочеш. Ти маєш право залишити свою країну, переїхати до іншої, а також повернутись, якщо ти цього забажаєш.

Стаття 14. Якщо з тобою несправедливо поводяться, ти маєш пра-
во переїхати до іншої країни й просити захисту. Ти втратиш це право, якщо когось уб’єш або сам не будеш поважати те, що записано в цих статтях
Стаття 15 Ти маєш право бути громадянином будь-якої країни,
ніхто не може без підстав перешкодити тобі прийняти громадянство
іншої країни, якщо ти цього забажаєш.

Стаття 16. Кожен має право одружуватись і мати дітей. При цьому
не може бути перешкодою колір шкіри, країна, з якої походить людина, або її релігія. Жінка чи чоловік мають однакові Права в подружжі й після розірвання шлюбу. Ніхто не може бути змушений вступити до шлюбу. Уряд мусить захищати твою сім’ю.

Стаття 17. Ти маєш право на власність. І ніхто не може її відібрати

в тебе.

Стаття 18. Ти маєш право вільно вибирати релігію. Ти також маєш право змінити свою релігію й сповідувати її сам або разом з іншими.

Стаття 19. Ти маєш право думати й говорити те, у що віриш, і ніхто не може тобі цього заборонити. Ти можеш обмінюватися думками з людьми з інших країн, незважаючи на кордон.

Стаття 20. Ніхто не може змушувати належати до якоїсь організації, але кожен має право організовувати збори або належати до якоїсь спілки, щоб мирно співпрацювати з іншими людьми.

Стаття 21. Кожен має право брати участь у виборах керівництва своєї країни. Кожен має право обиратися. Голоси чоловіка й жінки рівні.

Стаття 22. Суспільство, в якому ти живеш, мусить надати тобі можливість стати й проявити себе вільною особистістю. Це означає, що ти можеш брати участь у всіх відкритих економічних, суспільних, культурних заходах, у виставках. Демонстраціях для того, щоб виробити власну думку й висловити її.

Стаття 23. Ти маєш право на роботу, право вільного вибору професії та такої оплати, що дає тобі змогу жити й прогодувати свою сім’ю. Коли чоловік і жінка виконують однакову роботу, вони повинні отримувати однакову оплату. Всі люди, які працюють, мають право об’єднуватись, щоб захищати свої інтереси.

Стаття 24. Щоденний робочий час не може бути задовгим, тому що людина має право на вільний час і відпочинок. Кожна людина повинна регулярно отримувати оплачувану відпустку.

Стаття 25. Ти маєш право на підтримку, коли не можеш працювати або у випадку безробіття, хвороби чи старості. Ти маєш право на підтримку, коли не із своєї вини потрапив у біду.

Стаття 26. Ти маєш право навчатись у школі, й це навчання повинно бути безкоштовним. Тобі має бути надана можливість оволодіти професією або, за бажанням, продовжити навчання. У школі ти повинен мати можливість розвинути свої здібності, виробити розуміння інших людей.

Стаття 27. Ким би ти не був — митцем, письменником чи науковцем — ти повинен уміти співпрацювати з іншими людьми й мати користь із того, над чим ви разом працюєте. Твої роботи мають захищатися законом.

Стаття 28. Для того, щоб твої права й твоя свобода шанувались у твоїй країні та в інших країнах світу, мусить існувати такий лад, при якому права й свободи, що про них іде мова, охоронялися б законом.

Стаття 29. На основі всього, що сказано вище, ти маєш і обов’язки щодо людей, з якими ти живеш. Законний лад не позбавляє тебе прав і свобод, поки ти не порушуєш права й свободи іншої людини. Такий лад дає можливість кожній людині поважати інших людей і бути шанованою ними.

Стаття 30. У цілому світі жодна країна, жодне суспільство, жодна людина не можуть дозволяти собі посягнути на права й свободи, про які тут сказано.

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,325sec