Загадки про рослини

Біг через пліт, зачепився і висить. (Гарбуз)

 

Під землею птиця гніздо звила і яєць нанесла. (Картопля}

 

Зозуляста, срібляста, сорочок на­діла триста. (Капуста)

 

У вінку зеленолистім, у червоно­му намисті, видивляється у воду на свою чудову вроду. (Калина)

 

Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

 

Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)

 

Вам відома ця рослина,

бо така, мабуть, єдина.

В неї квіти на стеблині —

мов пахучі намистини!

Як на мене, не зрівняти

з їх чудовим ароматом

Геть усі докупи взяті

і духи й дезодоранти! {Конвалія)

 

За настоянки краплину

з дивовижної рослини

Всі коти—домашні, й дикі,

і маленькі, і великі —

Віддадуть вам без вагання

і карасика в сметані,

І сардельку найсмачнішу,

й найжирнішу в світі мишу. (Валеріана)

 

Стережітеся небоги —

голі руки, босі ноги!

Пам’ятайте: ця рослина

вдачу має досить дивну:

Хоч, можливо, й не бажає,

все одно бере й кусає. (Кропива)

 

Полюбились цій рослині

лиш доріжки і стежини.

Кожен — хоче чи не хоче —

йде і цю рослину топче.

Мабуть, добре цій рослині

на доріжці чи стежині,

Бо, якби було погано,

не росла би під ногами. (Подорожник)

 

Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть діти завжди мене.

Цяцьок багато їм принесла.

Зустріч у нас як рік почався в вас. (Ялинка)

 

Чуприна зелена, голівка чер­вона, а хвостик білий. (Редиска.)

 

Сидить баба на грядках, уся за­кутана в хустках. (Капуста.)

 

Квіточки дрібненькі маю, а насіннячко своє у торбинку ховаю. (Грицики.)

 

Ніхто не лякає, а все тремтить. (Осика)

 

Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку,

хто йде, той покло­ниться. (Суничка)

 

З молоком, а не корова, літає, а не соловей. (Кульбаба)

 

Що родилося в садку у зеленім повитку?

І було тоді на дереві цвітом ніжним і рожевим.

Потім в зав’язь обернулось, все повніло і незчулось,

Як налився круглий плід, що дививсь на білий світ

Соковитим і рум’яним, і солодким, і духмяним.

{Яблуко, родина Розові.)

 

Хто вона? І не вродлива, аж ніяк непоказна,

Та сказати справедливо: вельми корисна вона.

І про це вже кожен знає, хоч не все перелічу,

Та без неї не буває ані супу, ні борщу.

(Картопля, родина Пасльонові.)

 

Є коси, та не з волосся.

Є зерно, та не колосся.

(Кукурудза, родина Злакові.)

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,411sec