ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО ШКОЛИ?

Дуже важливо дбати про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах
як у дитини, так і в батьків. Отже, для того, щоб підтримати дитину, необхідно:

1. Спиратись на сильні сторони дитини.

2. Уникати підкреслення невдач дитини.

3. Показувати, що ви задоволені дитиною.

4. Вміти і бажати демонструвати любов до дитини.

5. Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на частини, з якими вона може впоратись.

6. Проводити більше часу з дитиною.

7. У стосунках з дитиною активно використовувати гумор.

8. Знати про всі спроби дитини, які вона здійснила, щоб упоратись із завданням.

9. Вміти взаємодіяти з дитиною.

10. Дозволяти дитині самій розв’язувати проблеми там, де це можливо.

11. Уникати дисциплінарних заохочень і покарань.

12. Приймати індивідуальність дитини.

13. Проявляти емпатію (розуміння стосунків, почуттів, психічних станів іншої особи) і віру у вашу дитину.

Батьки часто плутають підтримку з похвалою і нагородою. Похвала може бути і не бути підтримкою. Наприклад, дуже бурхливе схвалення може здатись дитині нещирим. В іншому випадку воно може підтримати дитину, яка боїться, що не відповідає батьківським очікуванням.

Підтримка базується на тому, щоб допомогти дитині відчути свою потрібність. Різниця між підтримкою і нагородою визначається часом і ефектом. Нагорода зазвичай дається дитині за те, що вона зробила щось дуже добре, або за її досягнення в певний період. Підтримка, на відміну від похвали, може надаватись за будь-якої спроби або невеликого прогресу.

Коли я виявляю задоволення від того, що робить моя дитина, це підтримує її і стимулює продовжувати справу або робити нові спроби. Вона отримує від цього втіху.

Лікарі-педіатри сьогодні зауважують різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно перебувають у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров’я дитини пов’язано тільки з тим, що дорослі «тягають» дитину з собою по місцях масового скупчення людей (варто згадати дні міста в Києві та інші подібні заходи), де поріг стресогенності оточення значно вищий від дитячої норми.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина — це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається, у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зайвою зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їхнього спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі «дорослі» захворювання як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно перебуває у сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як співучасник до їхніх сварок і з’ясовувань стосунків, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з’являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які, як відомо, будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що

навіть відмовляється йти до навчального

закладу.

Що ж треба зробити батькам, щоб для їхньої дитини школа не перетворилася на «школу горя», а стала «школою радості», як казав В. Сухомлинський?

По-перше, це та атмосфера, яка панує у вашому домі, родині. Якщо немає злагоди між батьками і дітьми, немає взаємоповаги, — щасливе, спокійне життя для дитини неможливе. Дитина повинна мати дитинство. Любіть своїх дітей, не шкодуйте зайвий раз казати дитині ласкаве слово, підтримуйте її, похваліть її навіть тоді, коли вона не зовсім на це заслуговує, і ви побачите, як на ваше добре лагідне слово дитина відповість своїм добрим, шанобливим ставленням до вас, своїми добрими вчинками. Учені, психологи вважають, що дитина, яка в дитинстві була обділена ласкою, не може розвиватися так, як ті діти, котрі мали її достатньо. Ця дитина буде закомплексована, тобто не зможе стати особистістю, а якщо навіть досягне чогось у житті, то її постійно будуть охоплювати сумніви, вагання, вона не буде впевнена в собі. Особливе значення має погладжування дитини по голові. Це дає їй впевненість, віру у свої сили і, головне, в те, що її люблять, і вона не є кимось зайвим. Не забувайте про це.

Дитинство — важливий період життя людини, це не підготовка до майбутнього дорослого життя, дитинство — це і є яскраве, неповторне, самобутнє життя. І від того, як воно минає, хто веде дитину за руку в дитячі та юні роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього життя — залежить те, якою людиною в майбутньому вона стане.

Дитина фіксує все: і те, як ви себе поводите, що і як ви кажете. І вона, як губка, вбирає в себе все — і добре, і погане. Будьте прикладом для своїх малят.

По-друге, в дошкільному і молодшому шкільному віці формується характер, мислення дитини, розширюється і доповнюється словниковий запас, відбувається мовленнєвий розвиток.

Не забудьте про те, що саме дошкільні і молодші шкільні роки великою мірою визначають майбутнє дитини.

В. Сухомлинський говорив, що перш ніж давати знання, потрібно навчити думати, сприймати, спостерігати. От і попрацюйте з дитиною трохи перед школою в плані 11 інтелектуального розвитку:

• щоденно читайте дитячі книжки;

• разом з дитиною спробуйте зробити невеличкі перекази того, що ви читали;

• поставте їй кілька запитань за текстом;

• дитина повинна володіти хоча б елементарними навичками говоріння, інакше на фоні інших вона буде почуватися неповноцінною і не зможе сприймати новий матеріал так, як інші діти;

• спробуйте розв’язувати маленькі задаг чі. Це можна робити у вигляді гри на подвір’ї, в лісі, де завгодно.

Яка ж то буде радість для дитини, якщо вона зможе відповісти бодай на кілька запитань учителя та одержати його схвалення!..

Успіхи вашої дитини у навчанні, інтерес до нього великою мірою залежать від вас самих.

По-третє, і дуже важливе. Саме те, як ваша дитина буде навчатися, як вона буде сприймати і пізнавати навколишнє життя, як вона буде запам’ятовувати, мислити, читати, писати, розв’язувати задачі — усе це цілком залежить від стану ‘її здоров’я. Учені дійшли висновку, що приблизно у 85% всіх неуспішних учнів головна причина відставання — погане здоров’я, якась хвороба, найчастіше навіть непомітна для інших: приховані, замасковані дитячою жвавістю недуги серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові захворювання та інші відхилення від нормального стану.

У деяких дітей помітний блідий колір обличчя, брак апетиту. Батьки роблять аналізи, лікарі кажуть, що все в нормі, єдине, що може бути, — порушення обміну речовин. У чому ж причина? Очевидно, дитина тривалий час перебуває в приміщенні. У цьому разі вона втрачає не тільки апетит, а й інтерес до навчання, до розумової праці, без якої навчання неможливе.

Дитина повинна жити, працювати і навчатися в певним чином створених умовах. Тобто щоденно гуляти на свіжому повітрі, спати тільки при відчиненій кватирці, вранці вставати в один і той же час (07.00), увечері лягати в один і той самий час (оптимально о 21.00 — взимку, о 22.00 — влітку), їсти також слід в один і той же час, при цьому їжа має бути різноманітною, насиченою вітамінами та мікроелементами. Оскільки енергія, яка витрачається людиною у процесі діяльності, відновлюється тільки за рахунок їжі, саме завдяки ній дитина отримує поживні речовини, необхідні для роботи мозку, серця, легенів та інших органів.

По-четверте, стан фізичного розвитку дитини.

Діти постійно рухаються, вони люблять стрибати, бігати, гратися. Систематизуйте це. Грайте з ними в рухливі ігри, які розвивають гнучкість, спритність і швидкість.

Влітку обов’язково привчайте дитину приймати літній душ, щоденно купатися в річці — це зміцнює нервову систему. Дитина загартовується, менше хворіє. Ці заходи сприятимуть правильному фізичному розвиткові вашої дитини, зміцненню її здоров’я.

Зверніть увагу на гіповітаміноз, що може

виникнути в дитини навесні. Починаючи з березня, у всіх дітей збільшується стомлюваність, виникає вітамінна недостатність, послаблюється опір організму до захворювань, вона стає млява, сонна, знижується працездатність, бажання вчитися, різко змінюється ритм взаємодії всіх систем організму. А відбувається це тому, що в організмі вичерпується запас вітамінів, а довга напружена розумова діяльність приводить нервову систему до втоми.

Щоб послабити дію цих факторів, дитині бажано вживати їжу, багату на різноманітні вітаміни.

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 1,099sec