Як користуватися алфавітним і систематичним каталогами


Тема:
Як користуватися
алфавітним і систематичним каталогами

Мета: ознайомити з будовою каталогів, визначити призначення каталожних карток; вивчити шифр книги, його елементи; навчитися складати замовлення на книжку за алфавітним каталогом; проаналізувати розташування каталожних розділювачів в каталозі, їх важливість під час пошуку книг.

Обладнання:
каталоги, каталожні картки, таблиця розділів СК.

Тип уроку: урок – бесіда

Хід уроку

І. Організаційний момент. На минулому уроці ви ознайомились з поняттям каталог, почули історію виникнення каталогів. Пригадайте, які ви знаєте каталоги? Чим вони відрізняються?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар.Каталоги складаються з каталожних карток. Кожну книжку, яка надійшла до бібліотеки, описують на картки, зазначаючи ім’я автора, назву книги, її тираж, рік видання, назву видавництва, місце, де вона була надрукована, кількість сторінок, вартість. На картці можуть бути вказані також прізвища авторів передмови, зазначено, вітчизняна ця книга чи перекладена і хто її перекладав. Іноді на картці є короткі відомості про зміст книги (анотація).

У лівому верхньому кутку зазначено так званий шифр книги, під яким вона розміщується на книжковій полиці.У шифрі вказується розділ, у якому книжку треба знайти на полиці. Книжки на полицях розставлені за розділами (темами). Розділи такі ж, як і в систематичному каталозі, тому що каталог відповідає фонду. Отже, перша цифра шифру на картці означає її місце на стелажі, останні цифри та літери відображають підрозділи (як у каталозі).

Далі в шифрі вказується авторський знак. Перша літера — початкова літера прізвища автора книги, а якщо його немає — початкова літера назви книги. Цифра означає позицію автора в алфавітному ряді. Якщо картка стоїть у систематичному каталозі, то головну роль у шифрі книги відіграє верхній рядок, де вказано розділ, у якому її треба шукати на полиці. В алфавітному каталозі — нижній рядок, де за першою літерою картка ставиться в алфавітний ряд.

Якщо відомі автор та назва твору, то визначити, чи є книга у фонді, можна за допомогою алфавітного каталогу.

Усі картки в такому каталозі розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Звісно, що тут поруч можуть бути картки на буквар та солідну наукову працю, а по сусідству з іменами письменників та вчених, відомих в усьому світі, ім’я письменника-початківця.

(Демонструється алфавітний каталог)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

– Як розташовуються в каталозі картки, якщо трапляються книги авторів з однаковими прізвищами? (За алфавітом літер ініціалів.)

– Як розташовуються в каталозі картки, якщо немає автора? (За першою літерою книги.)

– Як розташовуються в каталозі картки, якщо початок назви книги однаковий (наприклад: «Вивчення в школі хімії», «Вивчення в школі фізики»)?

за колективним автором: назва установи, партії, держави.

Бібліотекар аналізує відповіді учнів, підводить підсумки.
Далі демонструється будь-яка каталожна шухляда.

Звертається увага, що, крім каталожних карток, у каталозі для швидкого пошуку використовуються так звані каталожні розділювачі. Вони є центральні — з назвою літер алфавіту, лівосторонні та правосторонні — допоміжні, з назвою груп літер, або виділення автора — персони (персоналії)

Ознайомимось тепер з систематичним каталогом, який є провідним каталогом у бібліотеках. Перед тим, як розглянути поняття СК, назвіть, будь ласка, своє хобі.

– Мабуть, кожному з вас своїх особистих знань для заняття вашою справою не вистачає, і тоді ви звертаєтеся до літератури. З кожним роком навчання в шкільній програмі з’являються нові предмети, відповідно, розширюється коло книг, які потрібно прочитати. А ще й реферати, творчі роботи… Як же зорієнтуватися в книжковому фонді бібліотеки? Як дізнатися, яка література є в бібліотеці з галузі знань, що вас цікавить? На допомогу приходить СК.

– Пригадаймо із попередніх занять, що таке СК?

( Систематичний каталог — це бібліотечний каталог, у якому картки з бібліографічним описом книг розміщені за галузями знань відповідно до певної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації. Він інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі, з того чи іншого питання є в шкільній бібліотеці, допомагає учням використовувати їх для засвоєння знань, для самоосвіти.)

(Учням пропонується порівняти АК та СК. Для цього показати скриньку АК та СК).
Для дітей молодшого і середнього шкільного віку роздільники можуть бути кольоровими та ілюстрованими. Кольоровими можна зробити і розділові картки відділів СК.

Роздільники в СК, як і в АК бувають: центральні, лівосторонні, правосторонні.

Основні розділи (ті, що перелічені на плакаті) позначаються на центральних роздільниках, підрозділи – на лівосторонніх та правосторонніх.

На розділових картках усі необхідні дані записуються чітким бібліографічним почерком чорною тушшю або друкуються на друкарській машинці. Це робиться для того, щоб будь-який читач міг розібрати написи в каталозі.

Як же вести пошук літератури за допомогою СК?

На сучасному етапі дуже часто і учні, і вчителі цікавляться темами, пов’язаними з комп’ютером (робота з ним, мови програмування, комп’ютерні обчислення та ін.).

Для того, щоб ознайомитися з літературою з цих питань, треба чітко визначитися, у якій галузі знань належить вести пошук. Звертаємося до таблиці з переліком розділів СК. Для нашого пошуку підходить розділ З — «Техніка, технічні науки».

Шукаємо в каталожній шафі шухляду, де зібрано літературу третього розділу.Звернемо увагу, що в третьому розділі за центральним роздільником багато правосторонніх та лівосторонніх роздільників, які вказують на багатогалузевість великого розділу техніка. Тут є енергетика, радіоелектроніка, фотокінотехніка, транспорт, машинобудування, будівництво тощо.

Крім основного розділу, нам треба ознайомитися з підрозділами і знайти потрібний: 32 — за цим підрозділом розташовуються картки з описом літератури з нашої тематики. Тут не одна книга. Тепер, дізнавшись, що література, яку ми шукаємо, в бібліотеці є, треба знайти її на стелажі.

Для цього складається замовлення на книгу (книги) за аналогією до бланку-замовлення в АК, бо всі дані про книжку запам’ятати важко, а картки з каталогу виймати не можна. Далі треба зорієнтуватися серед фонду бібліотеки, де саме розміщена література для вашого віку.

Якщо ми працюємо з каталогом для учнів 7—9 кл., то і пошук треба вести серед літератури цієї вікової категорії. Знайти потрібні стелажі допомагають їх паспорти, на яких указується читацьке призначення (для якого віку читачів зібрані тут книги) та перелік розділів із показом стрілок —> <—, які вказують, з якого боку стелажа знаходиться та чи інша література. Знаходимо потрібний стелаж, стаємо з того боку, на який указує стрілка. Шукаємо потрібний розділ і за роздільником знаходимо потрібну книжку.

Як бачимо, у пошуку існує прямий зв’язок СК і книжкових полиць: найраціональніший шлях добору літератури — від каталогу до стелажа.

Для швидкого пошуку в СК за роздільником пропонується ставити до ЗО карток. Якщо літератури більше, вводиться новий роздільник уже як підрозділ.

Усі картки розставляються в каталожних шафах у шухлядах, які мають ярлики з відомостями про наповнення кожної з них. Якщо в одній скриньці зібрано записи кількох відділів, то їхні індекси та найменування позначають на ярлику. Якщо ж у шухляді містяться записи видань багатьох відділів, то записують індекси і найменування першого та останнього відділів (наприклад: 2—65 Природничі науки — Економіка).

Усі шухляди розставляють послідовно за каталожними індексами і нумерують. Над шухлядами каталогу робиться підпис «Систематичний каталог».

Користування каталогом економить час. Щоб навіть «похапцем» проглянути, для прикладу, тисячу книг, розташованих на полицях, потрібно декілька днів. Тисячу карток у невеликій дерев’яній шухляді можна проглянути за одну-дві години. Звичайно, робота з каталогом вимагає вміння та навиків.

V. Підсумок уроку.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,344sec