Я та інші

Тема.
« Я та інші»

Мета: формувати у дітей позитивний « Я – образ»; вчити реально сприймати свої досягнення і недоліки; розвивати вміння приймати до уваги почуття іншої людини.

 


Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Налаштування на заняття.

Етюд « Плутанина» ( під музичний супровід). Обирається водій ( він може вийти з кімнати). Решта дітей береться за руки. Вони починають плутатися, хто як може. Коил утворюється плутанина, водій заходить до кімнати і намагається розплутати те, що вийшло, також не розтискуючи рук.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Як звати головну героїню казки і що сталось у рибальському селі?
  • Для чого принц прибув зі своєю свитою до рибалок?

 

ІУ. Робота за темою.

 

Продовження читання фрагменту казки « Про чарівні люстерка».

Усі дівчата рибальського королівства хотіли сподобатися принцу, одягали своє найкраще вбрання, пригощали його різними стравами, усміхалися йому. Чи треба казати, що Карі з першого погляду покохала принца і часто тихенько спостерігали за ним, коли він сходив на березі моря або задумливо сидів на камені. Їй, як і іншим дівчатам, хотілося сподобатися принцові, але в їхню хижу він ще не заходив.

Якось Карі залишилася вдома сама. Поставила на стіл стареньке з тріщиною люстерко, милувалася собою, зачісувала гарне золотисте волосся. Раптом маленький котик, граючись, зачепив низ сукні й розірвав його. Карі дуже розсердилась і, схопивши свій черевичок, кинув ним у котика. Котик злякався і скочив на стіл. Промахнувшись, Карі вдарила черевиком люстерко. Дінь! – і воно розбилось.

Карі вирішила пошукати, чи не має в домі десь іще люстерка. І ось на верхній полиці у шафі вона знайшла три маленькі дзеркальця: одне зі зворотного боку було зелене, друге голубе, а третє червоне. Карі подивилась у зелене люстерко і побачила своє симпатичне обличчя з великими сірими очима і пухкенькими вустами. « Яка ж я красива! – подумала Карі. – Цікаво, що про мене думає принц? Чи здаюся я йому гарною?»

Вона піднесла до обличчя голубе люстерко і мало не випустила його від здивування. Відображення було зовсім іншим. Нечітке, ніби в тумані, розмите. « Як дивно, – подумала Карі. – Це якісь незвичайні люстерка. Цікаво, що я побачу у третьому люстерку?»

Вона глянула в червоне дзеркальце і здивувалася ще більше. Звідтіля на неї дивилось обличчя якоїсь зовсім іншої дівчини ( їй спочатку так здалося): презирливо зіщулила очі, вередливо надуті губи, неприємна посмішка. Карі добре придивилась і вже ж побачила знайомі риси. Це було її обличчя, але дуже воно змінилось.

  • Що це за чудеса такі? – скрикнула вона. – Хто ж мені це пояснить
  • Я можу пояснити, – почувся знизу неголосний , тихий голос. – Карі подивилася вниз і побачила на підлозі котика, який мив мордочку лапкою. Раптом він заговорив людським голосом:
  • Це чарівні люстерка. Тобі їх подарувала добра чарівниця в день твого народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, якою себе уявляєш. У голубому – такою, якою бачать тебе інші люди. Хочеш подивитися на себе чужими очима – будь ласка! А у червоному люстерці – відображення таке, якою ти є насправді. Помившись, котик скочив на підвіконня.
  • Але ж чому в мене в люстерках така різна зовнішність? – розгублено запитала Карі.
  • Чарівні люстерка відображають не зовнішність, – муркочучи сказав котик і уточнив: – Не тільки зовнішність, – Він позіхнув і вискочив у відчинене вікно…

    На наступний день принц Агор прийшов до хати батьків Карі. Її мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца та його супутників. Карі сиділа за столом навпроти принца і дуже хвилювалась, її обличчя стало ще гарнішим від яскравого рум’янцю. Принц розповідав про свої подорожі, поглядаючи на Карі, інколи ледь усміхався. Карі не могла вимовити жодного слова. Під кінець розмови стрий рибалка, батько Карі, запитав Агора:

    • Чи сподобалась тобі дівчина у нашому селі? Наприклад, дочка мого сусіда Пента? Правда, красуня? А її сестричка Тора – найдобріша душа!

Слова батька дуже налякали і розсердили Карі: а якщо коли принцу і справді сподобаються ті дівчата? А вона ж, Карі, краща! І хоча Пента і Тора були її подругами, Карі в цю хвилину ненавиділа їх, і вона раптом голосно скрикнула:

  • І зовсім вони не такі хороші, як ти кажеш!

Після цих слів усі замовкли. Принц Агор зі здивуванням і сумом подивився на Карі, яка засмутилась і вже пожалкувала про те, що таке вчинила.

Гості поспішно попрощались і пішли, а Карі схопила свої чарівні люстерка, вискочила з дому і заховалась у скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона подивилася в кожне з них і розплакалась. Червоне люстерко показало, якою її зараз уявляє принц Агор: злою, заздрісною, гордою. Карі винуватила себе за свої немудрі й непродумані слова, за примхливий характер, і в зеленому дзеркалі поступово тануло обличчя самовпевненої красуні. І чим більше сварила себе Карі, тим гірше ставало її відображення в зеленому дзеркалі. Адже воно показувало той образ, який складається у людини про саму себе.

Пройшло кілька днів. Принц Агор обійшов усі будинки в рибальському королівстві, познайомився з усіма дівчатами, але так і не зробив свого вибору. Ніхто з рибацьких дівчат не міг похвалитись особливою увагою принца. Щовечора спеціально для нього молодь села влаштовувала святкові гуляння, пісні й танці. Принц співав і танцював разом з усіма, але очі його залишалися сумними.

Карі також кілька разів говорила з ним і навіть танцювала, але кожен вечір, заглядаючи в заповітне червоне дзеркальце, вона бачила там самозакохану дівчину, тобто таку, якою бачив її принц Агор. Правда, тепер це відображення не було таким різким, і в ньому навіть з’явилися певні приємні риси, але це було зовсім не те. Адже Карі мріяла про те, щоб принц полюбив її так міцно, як вона любила його. Інколи вона подумки просила червоне люстерко показати, якою бачать її батьки, і тут же відображення робилося симпатичним, веселим, безтурботним.

Утім, коли вона намагалася сподобатися йому і видатися красивою, ніж була насправді, то ввечері з червоного люстерка довідувалася, що образ її згас в очах принца і навіть змінився на гірший.

Вона припинила будь-які спроби закохати в себе Агора і тільки здалеку дивилася на нього, і серце її переповнювалося ніжністю.

Так минали дні за днями. Батьки Карі помітили, що вона змінилася. Дівчина більше не лінувалася, виконувати хатню роботу, ставала уважнішою до батьків і привітною з подругами. Часто вона лагідно гладила котика і розмовляла з ним, та у відповідь він тільки муркав, ніби ніколи не вмів промовляти людським голосом.

Якось вона зі здивуванням виявила, що відображення в зеленому люстерку, тобто той образ, який вона уявляла сама, і в червоному, тобто її справжній образ, стали дуже подібними.

Та ось під кінець прогулянки принц Агор оголосив мешканцям села, що прощається з ними. Усе вмить замовкло: музика, танці і сміх. Усім стало сумно, усі були схвильовані, тому що встигли полюбити доброго і благородного принца. І коли наступила тиша, Агор сказав:

  • Мені дуже шкода розлучатися з вами. але вже закінчився мій строк, та я не зумів виконати доручення моєї матері-королеви.
  • Хіба немає у нас гідних наречених? – зі здивуванням і прикрістю запитав найстарший рибалка.
  • Є, але я шукав тільки одну-єдину, її образ показала мені мати і їй я відразу віддав своє серце, вона повинна була бути тут, але я не знайшов її, – відповів принц.

    Цієї ночі Карі не змогла заснути від сліз і, вийшовши тихенько з хати, пішла до берега моря. Раптом вона побачила людей і серед них принца, що йшли до скелі. Карі тихенько йшла за ними. Те, що вона побачила, вразило і налякало її.

    (далі буде).

     

    Бесіда за змістом казки.

    • Діти, якою бачила себе Карі в різних люстерках?
    • Чому вона така різна в цих чарівних люстерках?
    • якою уявляє себе Карі?
    • Якою уявляє її принц Агор?
    • Яка вона є насправді?
    • Що допомагало Карі змінитися в кращий бік?

     

    V. Підсумок заняття.

    Що нового ви довідались із цієї казки?

    Що найбільше сподобалось?

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,773sec