Я – ПЕРШОКЛАСНИК

ПРОГРАМА ДЛЯ УЧНІВ

Без повноцінної адаптації немає внутрішньої рівноваги особистості, впевненості у завтрашньому дні, людської поваги, допомоги, творчості – навчального, професійної, духовної. Без адаптації неможлива соціалізація – щоденний процес входження дитини у нові соціальні ситуації, у нові системи взаємодії з оточенням. Тому тема адаптації до умов шкільного навчання учнів перших і п’ятих класів є нині дуже актуальною, адже цей період у житті дітей – важкий і складний.

Вступ дитини у школу означає не тільки початок переходу пізнавальних процесів на новий рівень розвитку, але й виникнення нових умов для особистісного зростання маленької людини. У цей період провідною для дитини стає навчальна діяльність. Але крім неї на малюка і його особистісний розвиток впливають гра, спілкування і праця. Школа з перших днів ставить перед дитиною низку завдань, не пов’язаних безпосередньо з її попереднім досвідом. Ці завдання вимагають максимально мобілізувати інтелектуальні й фізичні сили. На дитину впливає комплекс нових факторів: класний колектив, особистість педагога, зміна режиму, незвично довге обмеження рухової активності та, звісно, поява нових, не завжди цікавих обов’язків.

Центр фізичного й духовного життя дитини переміщується з домівки на зовнішній світ, у середовище однолітків і дорослих. Стосунки у групах однолітків будуються на серйозніших, ніж ігри, спільних справах, що охоплюють широкий діапазон видів діяльності — від спільної праці до спілкування на життєво важливі теми.

У 6—7-річному віці, а також при переході з початкової ланки в середню відбувається чимало змін: міняється провідний тип діяльності, з’являються новоутворення наступного вікового періоду (нові особистісні риси, мотиви — досягнення успіху й уникання невдач), нові стосунки з оточенням, нові обов’язки. Якщо це висуває учневі вимоги, до яких йому важко адаптуватися (через особистісні або вікові особливості), то може розвинутися стан соціальної, психічної напруженості, а отже — дезадаптації. На дезадаптацію вказують підвищена тривожність, збудженість, нейротизм; зниження комунікабельності, самоконтролю; почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, учителями, батьками; неуважність на уроках, зниження успішності, втрата інтересу до навчання.

Тому важливе завдання вчителів і батьків — допомогти дітям пройти період адаптації до нових умов, пов’язаний зі змінами зовнішніх обставин і внутрішніми перетвореннями.

Адаптація — пристосування індивіда до умов і вимог нового середовища (таблиця 1).

Таблиця 1

Адаптація

Біологічна

Психологічна

Соціальна

Пристосування організму до фізичних умов, температури, вологості, освітлення, звуків, до змін у власному організмі, до нових видів діяльності, спілкування. Дитина вчиться регулювати свою поведінку відповідно до очікувань інших

Пристосування дитини як особистості до шкільного життя відповідно до його вимог і власних потреб, мотивів та інтересів

Інтегративний показник, що відбиває здатність сприймати дійсність довкола

Неадаптивність — усвідомлена невідповідність між цілями й результатами діяльності, викликає амбівалентні почуття й оцінки, але не чинить психотравматичного впливу на особистість дитини.

Дезадаптація — втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність; конфліктність у спілкуванні з учителями, однолітками; схильність до асоціальної поведінки; низька самооцінка (таблиця 2).

Таблиця 2

Форми дезадаптації

Легка

Середня

Сильна

Зміна поведінкових

реакцій, погіршення

сну, апетиту, зниження

маси тіла (триває 2—3 місяці) 

Симптоми легкої форми

Мають вираженіший

Характер (триває 3—4 місяці)

Значне погіршення стану здоров’я (до кінця навчального

року) 

Основні показники психологічної адаптації дитини до школи, які констатують проходження адаптаційного періоду:

• формування адекватної поведінки;

• встановлення контактів із дорослими і ровесниками;

• опанування навичок навчальної діяльності;

• відсутність тривожності.

 

 

 

СФОРМОВАНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ НАВИЧОК, МОВЛЕННЯ ТА ГОТОВНОСТІ ДО ЧИТАННЯ

Програма для перших класів містить 6 практичних занять. Тривалість кожного — 40 хв. Заняття розраховані на семирічних учнів і спрямовані на профілактику й корекцію дезадаптації у першокласників.

Визначення готовності дитини до навчання у школі

1. Як тебе звати? Назви своє ім’я, прізвище і по батькові.

2. Скільки тобі років? Коли ти народився (дата)?

3. З ким ти живеш? Назви членів своєї сім’ї.

4. Як звати твою маму? Ким і де вона працює?

5. Назви тата. Ким і де він працює?

6. Де ти живеш? Назви адресу.

7. Чим любиш займатися вдома?

Розвиток зв’язного і виразного мовлення:

• відповіді на запитання по тексту (2—3 запитання);

• переказ казок, оповідань;

• читання віршів;

• складання оповідання за сюжетними малюнками.

— Кого ти бачиш на малюнку?

— Що вони роблять?

— Що тобі подобається і чому?

Уміння розрізняти, виділяти звуки у словах

1. Дитині пропонують пограти у хованки зі звуками. Умови гри: домовитися, який звук потрібно шукати, після чого вчитель або психолог називає дитині різні слова, а та має відповісти, є чи ні у них потрібний звук. Дитина по черзі шукає звуки [а], [о], [з], [с], [ш]. Усі слова потрібно вимовляти дуже чітко. Дитина сама слідом за вчителем каже слово і слухає його. Слово можна повторювати кілька разів.

2. Перед дитиною покладіть 6 карток із зображенням різних предметів. Дитина голосно говорить, який предмет зображений на кожній картці. Завдання: відкласти ті картки, де є звуки [ш], [р], [л], [ч], [з].

3. Уміння класифікувати предмети (посуд, меблі, тварини, транспорт).

Методика «Четвертий зайвий» Мета: визначення рівня узагальнення. На кожній картці зображено 4 предмети. Трьом із них можна дати одну назву, а четвертий — зайвий. Знайдіть цей зайвий предмет. Скажіть, чому він не підходить, і як можна назвати одним словом три інші.

Методика «Прості аналогії» Мета: діагностика вміння встановлювати логічні зв’язки між поняттями.

Психолог. Закінчи, будь ласка, речення: У корови — теля, у свині — … Огірок — овоч, ромашка — …

Методика «Порівняння понять» Мета: визначити істотні ознаки предметів і явищ.

Психолог. Скажи, будь ласка, чим схожі… (білка й кішка, молоток і сокира, гітара й піаніно).

Запитання на загальний рівень розвитку

— Скільки місяців у році?

— Яке зараз пора року?

— Які тварини дають молоко?

— Що потрібно робити, якщо поріжеш палець?

— Для чого автомобілю гальма?

— Звідки береться хліб, цукор?

— Яких птахів ти бачив? А що ти знаєш про птахів?

— Для чого світлофор?

— Із чого зводять будинки?

— Для чого мамі (татові) дають вихідний день?

— Що буває раніше — обід чи вечеря?

— Покажи лівою рукою праве вухо.

— Яку руку піднімають у школі, якщо хочуть відповісти?

— Що більше — 8 чи 5, 5 чи 3? Порахуй від 5 до 9, від 5 до 2.

Методика «Словниковий запас» Мета: визначення світогляду, словникового запасу, встановлення рівня практичного мислення, життєвого й соціального досвіду.

Психолог. Я даю тобі предмет, а ти назви ознаки, характерні для нього: розмір, вагу, колір, смак, температуру, матеріал тощо. Наприклад: яблуко (яке?) — велике, важке, кругле, червоне, солодке, свіже, тверде, холодне…

Повітряна кулька, гумка, камінь — …

Перевірте дієслова у словниковому запасі дитини.

Що може робити ця тварина?

Зверніть увагу на підібрані дитиною дієслова: чи будуть це тільки звичайні слова (їсти, пити, бігати), чи точніші визначення дій тварин?..

Антоніми

Назвіть протилежні ознаки, наприклад: гарний — поганий. Відповіді з часткою не не приймаються (гарний — негарний).

Приклади слів: добрий, старий, світлий, великий, високий, гострий, веселий, сміливий, гарячий,хворий.

Методика «Так і ні»

Мета: діагностика мовної швидкості, уміння діяти за правилами, знаходити синонімічні заміни.

Психолог. Зараз ми гратимемо у гру, в якій не можна говорити слів «так» і «ні». Будь уважний:

— Ти любиш дивитися телевізор?

— Сніг — білий?

— Ти хочеш ходити до школи?

— Птахи ходять?

— В альбомі малюють цукром?

— Ти вмієш плавати?

Підбери до букви слово

До запропонованої букви потрібно підібрати слово. Дитині показують картку з буквою і пропонують сказати, назви яких предметів починаються із цієї букви.

Розвиток емоційно-вольової сфери

Мета: визначення особливостей розвитку довільної уваги, просторової уяви.

Графічний диктант — дитина малює будиночок, людину.

Розвиток зорового сприйняття Мета: визначення зорового сприйняття і сенсомоторної координації.

Дитина малює серію прямих і хвилястих ліній, контурів предметів.

ЗАНЯТТЯ З ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

ЗАНЯТТЯ 1. ЗНАЙОМСТВО

Мета: допомогти дітям увійти в контакт одне з одним і з дорослими; усвідомити себе як особистість; усвідомити свої позитивні риси характеру.

Психолог представляється, розповідає про себе. Потім пропонує представитися дітям — назвати свої ім’я та прізвище, стати у коло й назвати своє ім’я з усмішкою, дивлячись в очі вчителеві або сусідові праворуч.

Психолог. Діти, вам подобається, коли вас називають Колька, Машка? А коли — Миколка, Марійка? Чому? Як вас називає мама?

Гра «Чарівний стілець»

Одна дитина сідає на стілець (усередині кола) — їй кажуть найкращі слова й побажання, називаючи її ім’я (лагідне), найкращі риси характеру. Далі дитина встає і дякує за приємні слова.

Вправа «Намалюй квітку»

Усі діти сідають за парти й малюють квітку. Якщо хтось не може або не хоче малювати, потрібно побадьорити його: «Нічого страшного. Я тобі допоможу. Починай малювати просто зараз. Молодець, дуже добре».

Потім потрібно зібрати намальовані квіти в один букет і «поставити його у вазу» (на столі або на підлозі).

Гра «Передай тепло квітки по колу»

Потрібно об’єднатися в пари, узятися за руки, погладити одне одного по голові, по плечу.

Малювання автопортрета

З малюнків створюємо галерею портретів.

Домашнє завдання

Принесіть фотографії або малюнки своєї сім’ї.

ЗАНЯТТЯ 2. Я І МОЯ СІМ’Я

Мета: знайомство із членами сім’ї, інтересами, традиціями кожної сім’ї; розвиток механічної пам’яті, тренування спостережливості.

Вправа «Малюнок сім’ї»

Сидячи в колі на стільці, дитина розповідає, як звати її батьків, інших членів сім’ї, хто чим любить займатися.

Гра «Поміняйтеся місцями ті, у кого…»

• Є старший брат;

• молодша сестричка;

• молодший брат;

• дідусь;

• бабуся тощо.

Гра для розвитку механічної пам’яті «Бабуся збирає у кошик»

Потрібно об’єднатися у 2 групи.

Психолог. Бабуся збирає у свій кошик — хустку… (наступний гравець повторює це слово і додає свій предмет)… і пиріг, і…

Гра триває, поки ряд предметів стає довгим (16—18 предметів).

 

Гра-розминка «Що змінилося?» (тренування спостережливості)

Усі об’єднуються у групи по 7—10 осіб. Діти стають у шеренгу за зростом. Ведучі викликають двох дітей, ставлять їх обличчям до шеренги і пропонують запам’ятати зовнішній вигляд кожного учасника гри (1—2 хв). Після цього 2 учасники йдуть в іншу кімнату. За знаком дорослих діти (у шерензі) вносять дрібні зміни в костюм і зачіску. Потім викликають учасників з іншої кімнати, які називають зміни у костюмах.

Прощання

ЗАНЯТТЯ 3. УРОК І ПЕРЕРВА

Мета: ознайомити дітей із правилами поведінки на уроці і на перерві, тренуватися виконувати ці правила; виявити шкільну мотивацію.

Бесіда «Що таке урок?»

Психолог. Як можна показати, що ти готовий до уроку? Давайте покажемо, як ми вміємо виконувати це правило.

Програвання ситуацій. Що потрібно сказати або зробити, коли:

• учитель заходить до класу;

• хочеш щось сказати;

• хтось спізнюється на урок.

Вправа «А так буває?»

Завдання на формування уваги й уміння вільно викладати свої думки.

Дитині розповідають неправдиву історію, а потім запитують: «А так буває?». Якщо дитина відповідає «ні» — уточнюють, чого
саме не буває і чому. Якщо «так» — потрібно переконатися в тому, що малюк зрозумів історію.

Психолог. На уроці потрібно бути дуже уважним. Щоб перевірити вашу спостережливість, давайте пограємося у гру. Заплющте очі, покладіть голову на парту. У кого сусід по парті блондин? Підніміть руку із заплющеними очима. Розплющте очі й перевірте себе. У кого сусід…

Бесіда «Що можна зробити за перерву?»

Правила поведінки виробляють самі діти: наприклад, у школі можна усміхатися і сміятися.

Малювання «Що мені подобається у школі?»

Психолог. Зараз продзвенить дзвінок, наш закінчиться урок.

Учитель по дзвінку говорить: «Урок закінчено», — всі учні роблять те ж саме, що і на початку уроку — встають.

 

ЗАНЯТТЯ 4. ЗНАННЯ – СВІТЛО, А НЕЗНАННЯ – ТЕМРЯВА

Мета: зміцнити в учнів бажання вчитися, одержувати знання, показати, що знання необхідні кожному; розвивати уважність.

Психолог. Діти, як ви думаєте, навіщо людям треба вчитися?

Узагальніть відповіді учнів.

Гра «Відгадай професію»

Діти по черзі імітують рухи, які виконує представник певної професії, або говорять, що він має робити. Інші відгадують, називають риси, які повинен мати представник цього фаху.

Бесіда «Ким ви працюєте?»

— Чи можна вас назвати працівниками?

— Якими мають бути учні?

— Що потрібно для вашої роботи? Психолог пропонує дітям пройти випробування на звання учня.

Гра «Алфавіт»

Перевіряємо, як добре знають діти букви.

Гра для розвитку зосередженості «Візерунки»

Дітям роздають аркуші паперу у клітинку.

Психолог. Зараз ми вчитимемося малювати різні візерунки. Постарайтеся, аби вони вийшли гарними й акуратними. Для цього слухайте мене уважно — я говоритиму, в який бік і на скількох клітинках провести лінію. Провадьте тільки ті лінії, які я буду називати. Коли намалюєте одну, чекайте, доки я назву наступну. Кожну лінію починайте там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівця від паперу. Усі пам’ятають, де права рука? Витягніть її вбік. Зараз ви показуєте нею праворуч. А де ліва рука? Молодці! Починаємо малювати. Поставте олівець на крапку.

Малюємо лінію: одна клітинка праворуч, одна клітинка — вгору, одна — праворуч, одна — вниз, одна — праворуч, одна — вниз, одна — ліворуч, одна — вниз, одна — ліворуч, одна — вгору, одна — ліворуч, одна — вгору. Що у вас вийшло? (Хрестик.)

Ще раз починаємо малювати. Поставте олівець на наступну крапку. Малюємо лінію: дві клітинки — праворуч, дві — вгору, дві — праворуч, дві — вниз, дві —
ліворуч, дві — вниз, дві — ліворуч, дві — вгору. І що вийшло? (Квадратики.)

Гра «Палички»

Для гри візьміть ЗО—40 паличок (сірників). Грати краще удвох.

Психолог. Я покажу тобі фігурку з паличок, і за 1—2 секунди накрию її аркушем паперу. Ти маєш її викласти. Потім, будь ласка, звір зі зразком, виправ і підрахуй свої помилки.

ЗАНЯТТЯ 5. КОЛИ ВСІМ ВЕСЕЛО, А ОДНОМУ СУМНО

Мета: учити дітей співпереживати; розвивати вміння розрізняти й розуміти емоційні стани; виховувати привітність і щирість.

Вправа «Настрій»

Ведучий показує дітям картинки облич у різних емоційних станах: радості, суму, веселощів, злості, подиву тощо. Діти вибирають та імітують якесь із них. Учитель запитує, що дитині хочеться зробити у цьому стані, подобається їм чи ні така людина і чому? Коли у вас буває такий настрій?

Психолог. За кольором можна побачити різні предмети, живих істот. Через колір людина навіть може висловити свій настрій. Коли людині радісно, у неї все виходить, вона задоволена — тоді кажуть, що вона усе бачить у рожевому світлі. А коли в людини неприємності, якого кольору у неї настрій? (Відповіді дітей.)

Отже, якщо настрій гарний, то його «малюють» яскравими, світлими тонами: жовтим, жовтогарячим, червоним, ясно-зеленим, блакитним. Поганий настрій — темні кольори: чорний, коричневий. Якщо важко визначити настрій, показати його можна за допомогою синіх, зелених, сірих відтінків. Я вам пропоную щодня малювати свій настрій.

Малювання

Діти малюють обличчя мами, тата, братів, сестер — які вони бувають найчастіше.

ЗАНЯТТЯ 6. ЧАРІВНІ СЛОВА

Мета: концентрація уваги, уміння вільно викладати свої думки, встановлення значеннєвих зв’язків; виховання культури поведінки, бажання дотримуватися правил поведінки; використання у мовленні «чарівних слів» (дякую, до побачення тощо).

Психолог. Коли люди говорять: «Здоровенькі були», — вони не тільки вітають одне одного, але й бажають здоров’я. Будь-яка зустріч починається з вітання. Які слова-вітання ви знаєте? А ще як можна привітатися? (Кивнути головою, помахати рукою, потиснути руку.)

Розминка

Запропонуйте дітям походити по класу і привітатися одне з одним Чиє привітання сподобалося найбільше? Чому?

Вправа «А так буває?»

Розкажіть дітям неправдиву історію й запитайте: «А так буває?». Якщо дитина відповідає «ні», уточніть, чого саме не буває, і чому. Якщо дитина вважає все розказане правдою, варто переконатися, що вона зрозуміла історію. Запитайте, які чарівні слова були у розповіді.

Вправа «Скільки знаємо різних слів? Скільки однакових?»

Граємо з усіма дітьми. Ведучий називає якесь слово, а діти згадують інші, що означають майже те саме, але трохи відрізняються — синоніми. Потім завдання змінюється. Ведучий просить назвати слова, які описують певний предмет (ліс — густий, темний), — епітети.

Психолог

Слова «До побачення!»,

«Спасибі!», «Пробачте!»

Щедро даруйте.

Даруйте перехожим,

Друзям і знайомим

В автобусі, у парку,

І в школі, і вдома.

Слова ці дуже важливі,

Вони людині,

Як повітря, потрібні.

Без них неможливо на світі прожити.

Слова ці потрібно радо дарувати.

Із ким можна вітатися, а з ким ні: вдома, у школі, на вулиці? У яких випадках ми говоримо: «Дякую», «Будь ласка», — і чи завжди їх треба вимовляти? Згадайте, будь ласка, випадки, коли вам допомогли «чарівні слова».

Гра з м’ячем «Ввічливі слова»

Ведучий кидає м’яча, а учень, який його впіймав, має назвати ввічливе слово й повернути м’яча. Ввічливі слова вимовляють доброзичливо, дивлячись в очі.

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,360sec