Я і моя пам’ять

Тема:
“Я і моя пам’ять”

Мета: навчити дітей свідомо вдосконалювати пам’ять, використовуючи різні прийоми і методи. Розвивати пізнавальну активність, спостережливість, чуттєве сприймання.

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Розминка.


Гра “Спинкою до спинки”. З групи дітей вибирають двох, ставлять їх спинами один до одного, вони по черзі описують зовнішність один одного (очі, одяг тощо).

 

ІІІ. Робота над матеріалом заняття.

1.
Спостереження за навколишнім. Запитання дітям: “Йдучи з дому в школу, що ви цікавого побачили, за чим спостерігали? (погода, пташки, люди, рослини, домашні тварини тощо)”.


2. Бесіда про осінь.

Запитання дітям:

– Коли ви чуєте слово “осінь”, що ви собі уявляєте?

– Як ви сприймаєте осінь? Милуєтесь її красою?

– Ми спостерігали за кронами дерев, які з крон вам нагадують кулю, свічку, парасольку, конус(робота з малюнком)?

– А які дерева не змінюють колір і не скидають свого листя?

– Що цікавого ви можете розповісти про осінні листочки, їх форму, колір?

– Чи у всіх листочків однакова поверхня?

– У яких листочків гладенька поверхня, шорстка, тверда, цупка?

– Чи спостерігали ви за тим, як падає осіннє листя?

– Із чим можна порівняти листочки, що падають?

– А які звуки видає листя під ногами? Доберіть влучні слова.

– Чим пахне осінь?

3. Гра завдання “Склади букет”.

Перебіг гри: “Ви милувалися золотом осені? Знайдіть жовто – зелені, лимонні, руді, мідні, жовтогарячі, бронзові, коричневі листочки; складіть букет. Порівнюючи їх, милуємось, запам’ятовуємо відтінки: від зеленого до коричневого і від багряного до бордового”.

4. Завдання – опис “Осінь”.

Інструкція. Послухайте уважно опис про осінь і запам’ятайте якнайбільше красивих слів, назвіть слова або цілі речення, що запали вам у душу. (Текст про осінь підбирайте за бажанням.)

Мета: учити дітей аналізувати опис, виділяти головне і другорядне, розвивати механічну пам’ять, мислення, увагу, мовлення.

 

Фізкультхвилинка

Вправа – гра “Сонечко сховалось за хмарку”.

Перебіг гри: ведучий промовляє:

Сонечко зайшло за хмарку,

стало прохолодно (Діти зіщулились, затамували подих).

Сонечко визирнуло з –за хмарки.

Стало тепло – тепло, радісно. (Діти розслабились, видихнули.)

 

 

 

5. Гра – завдання “Чебурашка”.

Для гри необхідно підготувати кілька малюнків чебурашки з різними емоціями виразами обличчя.

Інструкція. Погляньте на малюнок і скажіть, хто з чебурашок найбільше любить осінь? Чому ти так вважаєш? Яким частіше буваєш ти? Що вказує на настрій людини? А як зробити, щоб у ваших очах засяяли вогники?

 

ІV.Підсумок.

Який стан ви відчували сьогодні на занятті? Який чебурашка вам найбільше сподобався? А на прощання – подаруймо усмішку один одному і наберімось доброї енергії. Кожна дитина обирає собі образ. Група дітей зі спільними образами промовляють у голос текст.

“Я – сонечко”. Я – маленьке сонечко. Я купаюсь в голубих хвилях моря. Я подібне до жовтої кулі. У мене багато тепла і світла. Я дарую своє тепло усім на землі: лісам, полям, річкам, людям. Я перетворююсь на маленький сонячний промінчик і весело стрибаю. Як сонячний зайчик.

“Я – пташка”. Я пташка, я розправляю свої крильця і вільно літаю у блакитному небі, спускаюся на землю, сідаю на гілочку горобини, милуюся нею, поклюю її, погріюся на сонечку і весело співаю: цвірінь – цвірінь, усе покинь, іди привітатися зі мною.

“Я – хмаринка”. Велика, темна, пухнаста, легка хмаринка. Я вільно пливу в синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я піднімаю в гору очі й наповнююся світлом. Я стаю добрішою, красивішою. Я відчуваю в собі дощ. Я можу подарувати свій дощ землі. Я видихаю дощ і прозорими крапельками падаю на землю.

 

Рухи дітей

Йдуть по колу, показують. Кистями рук відображують краплини дощу. Знизують плечима, розводять руками.

Кружляють.

Імітують стукіт.

Кивок головою.

“Я – листочок”. Я – маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і ніби кличе за собою. І ось я відриваюся од гілочки, злітаю. Як хороше кружляти над землею! А коли я втомлююся – спущуся на неї відпочити…

“Я – вогонь”. Я – вогонь. Я вдихаю тепло і піднімаюся разом з ним високо – високо над землею. Я вільний. Я лечу.

“Я – струмочок”. Я – струмочок. Я повільно піднімаюся вгору. Легкий вітерець похитує мене. Я вдихаю в себе свободу і вона наповнює моє тіло теплом. Моїм рукам і ногам гаряче. Я відчуваю приємне тепло на щоках.

“Я – дощ”. Я – дощ. Я випливаю з великої хмари і лечу над землею. Я маленька прозора краплинка. Я кружляю у повітрі, я кричу землі: “Вітаю тебе!” Я падаю на жовтий листочок, торкаюся його губами, руками, усім тілом. Я падаю на землю, вона обіймає мене і легко зітхає.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,672sec