Я і колектив

Тема: Я і колектив.

Мета. Вчити учнів по-справжньому бути відданими і щирими товаришами.   Виховувати почуття колективізму, щедрість.

 

Хід заняття

 

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка знань учнів.

Фронтальне опитування.

–         Що означаєдружити? Розкажіть про свого друга, чому саме з ним ви дружите? Поясніть як ви розумієте вислів: «Колектив— велика сила». Вне­сіть свої пропозиції щодо організації в класі «Скриньки-мирилки».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

–      Чи вважаєте ви себе справжнім другом для своїх товаришів? Чому саме?

 

VI. Повідомлення теми заняття.

На сьогоднішньому занятті ми продовжимо розмову про дружбу і товаришування. Дізнаємося, як по-справжньому дружити, переконаємося, чи ми є справжніми друзями.

 

V. Вивчення нового матеріалу.

–  Пригадайте казку «Лисичка та Журавель». Чи можемо сказати, що Ли­сичка і Журавель уміли дружити, чи була їхня дружба справжньою? (Діти висловлюють свої міркування. )

– Чи доводилось вам бути у схожій ситуації?

– Чи вмієте ви дружити? Чи вміє дружити ваш товариш? Що, на вашу думку, треба знати, про що пам’ятати, щоб дружба була міцною?

– Прига­дайте випадок, коли ви допомогли своєму другові. Розкажіть, як це було.

– Пригадайте випадок, коли друг допоміг вам. Розкажіть про це.

– Прочитайте вірш Оксани Сенатович «Що це значить — не дружити».

– Який висновок ви зробили, прочитавши вірш?

– Замініть зміст висловлених у вірші тверджень, створіть колективно вірш «Що це значить — дружити».

Фізкультхвилинка.

Довгоногий чорногуз

У болотечку загруз.

Будем його рятувати,

За хвостика витягати.

Щоб не плакав чорногуз.

Що в болотечку загруз.

Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!

Будем ніжки обмивать.

 

Хай летить собі на волю

І шукає кращу долю…

Ми йому допомагали,

Одночасно спочивали.

А тепер нам час сідати.

Будем далі працювати.

 

–         Поясніть прислів’я:

  • Вірний друг — то найбільший скарб.
  • Щасливо там жити, де вміють дружити.
  • Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

 

VІ. Закріплення знань.

Зараз я прочитаю вам цікаву і повчальну історію. Може, після почуто­го ви по-новому подивитеся на світ навколо себе, зрозумієте, задля чого жи­вете.

 

ДЛЯ КОГО?

В одній з європейських бувальщин оповідається про мудрого богобоязливого рабина. Одного вечора, провівши цілий день за книгою пророцтв, рабин вирішив вийти надвір, щоб трохи прогулятися.

Він ішов собі поволі по бічній дорозі і

невдовзі побачив сторожа, який довгими розміреними кроками походжав туди й

сюди перед ого­рожею, за якою було видно багате обійстя.

–         Задля кого так ходиш? — поспитав зацікавлено рабин.

Вартівник назвав імення свого пана. По тому спитав:

–          задля кого ходиш ти?

Це питання глибоко запало у серце рабина.

Бруно Ферреро

–         А ви, діти, задля кого мандруєте? До кого скеровані всі кроки і турбо­ти вашого дня? Заради кого живете?

Жити можна лише для когось. Сьогодні з кожним кроком повторюйте Його ім’я. Переконаєтесь, що ніколи досі вам не було так легко жити, як цього дня.

 

VІІ. Робота в зошиті.

VІІІ. Підсумок заняття. 

Про що йшлося на занятті? Що вас схвилювало? Чому?

 

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,327sec