• Зареєструватись
  • План-конспект уроку на тему: Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі Д. Менделєєва. Структурні формули речовин (Н2, О2 , N2)

    загрузка...

    Тема. Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі Д. Менделєєва. Структурні формули речовин (Н2, О2 , N2).

    Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про валентність, хімічні

    формули.  Розвивати системність мислення, зацікавленість учнів у

    вивченні  предмета шляхом впровадження інноваційних технологій

    (комп’ютерне тестування). Виховувати дисциплінованість, уважність, між

    предметні зв`язки.

    Тип заняттякомбінований.

    Методи і форми роботи: інтерактивна технологія «Мікрофон», «Розірвана

    шпаргалка», комп`ютерне тестування.

    Хід заняття

    І. Організаційний етап.

    Психологічна розминка: Вправа «Кольоровий настрій» ( Вчитель пропонує учням виразити свій емоційний стан за допомогою кольорових картинок.

    ІІ. Актуалізація і мотивація навчальної діяльності.

    1. Фронтальне опитування «Хто більше».

    Назвати якомога більше:

    а) одновалентних елементів.

    б) елементів із змінною валентністю.

    в) прізвищ вчених, які причетні до хімії.

    2. Естафета незакінчених речень («Мікрофон»).

    -         Атом – це…

    -         Молекула – це…

    -         Проста речовина – це…

    -         Складна речовина – це…

    -         Хімічна формула – це…

    -         Індекс – це…

    -         Коефіцієнт – це…

    -         Валентність – це…

    -         Запис 2НNO3  означає – …

    -         Масова частка елементів в речовині – це…

    -         Валентність алюмінію в сполуці АL2 О3 …

    -         Оксиген завжди у сполуках…

    -         За хімічною формулою можна визначити…

    -         Валентність Карбону в сполуці СаСО3…

    3. «Знайди помилку»

    СаО;  C2O4; СО2, АlCl3, МgCl, FeCl5, FeCl3; NaO.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

    1. Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі

             Д. Менделєєва.

    З історії хімії.

    У ХУШ-му, а особливо, в першій половині XIX ст. періодично перед вченими виникали проблеми, пов’язані зі здатністю одних атомів зв’язувати ту чи іншу кількість інших атомів – те, що ми зараз називаємо «валентність».

    Нелегко викласти історію поняття валентності. Можна виокремити 4 періоди (за пропозицією італійського історика хімії Джуа).

    1. Зародження вчення про валентність, 1850-1864 рр., роботи Франкленда, Кекуле, Одлінга, Вюрца.

    2. Структурна теорія – після 1861 р., яка пов’язана з роботами Бутлерова, Ерленмейєра. Йдеться про теорію ароматичних сполук, вчення про ізомерію органічних сполук.

    3.Координаційна теорія (1899-1907): А. Вернер, Тиле, Оддо.

    4.Сучасна концепція – електронно-валентна, засновником якої був Дж.Томсон, за ним Льюїс, Полінг, Гюккель і інші.

    Саме поняття валентність введене Едуардом Франклендом(1825-1899), професором хімії різних закладів, а потім Королівського Інституту. Має дослідження в галузі теоретичної, прикладної та фізичної хімії. Вивчаючи склад металорганічних сполук, він зробив ряд важливих висновків щодо «зв’язуючої здатності» атомів елементів. Розглядаючи  змішані металорганічні сполуки («парні сполуки»), він прийшов до висновку, що це є похідні неорганічних сполук, в яких еквівалент кисню (тобто «половина» атома кисню) заміщено на органічний радикал. Проте Франкленд не згадує валентності Карбону, хоча дав визначення валентності інших елементів. Пізніше за ним чотирьохвалентність Карбону встановили Уїльямсон, і особливо Кекуле. Останній указав на одновалентні: Н, СІ, Вг, К; двовалентні О, S; тривалентні  N. Р, Аs; чотиривалентний С (в метані, хлороформі тощо).

    Нарешті, після створення і підтвердження моделей будови атома Резерфорда (1911) та Бора (1913) в 1916 р. Джон Льюїс висунув теорію кубічного атома.

    Розвиваючи теорію Льюїса  Ленгмюр розрізнив 3 типи валентності:

    1.Позитивна валентність – число електронів, які атом може віддати.

    2. Негативна – які атом може прийняти.

    3.Ковалентність – число електронних пар, якими атом може володіти  спільно з іншими атомами.

    Уяву про електровалентність розвивав  Коссель.

    Починаючи з 20-х років поступово для пояснення хімічного зв’язку залучаються принципи квантової механіки ( Гейтлер і Лондон, Полінг, Слейтер, Гунд.)

    Спочатку (40-50 рр.) домінувала  теорія резонансу, коли допускалась можливість одночасного існування декількох валентних структур, які «резонують», тобто безперервно переходять одна в одну.

    Подалі було запропоновано (і експериментально підтверджено) теорію молекулярних орбіталей. Все ж, як на сьогодні, немає всеохоплюючої теорії хімічного зв’язку, і очевидно, що зв’язок у молекулах, між іонами є результатом природного потягу часток до зменшення своєї енергії, а поділ зв’язку на іонний, атомний, донорно-акцепторний  є дуже умовний і штучний.

    2. Структурні формули речовин (Н2, О2 , N2).

    Н— Н              О   ═  О           N  ≡ N

    ІV. Закріплення і узагальнення знань.

    А. «Розірвана шпаргалка»

    Учень написав шпаргалку – формули оксидів. Вчитель помітив і розірвав її. Знайди формули всіх речовин

     

    Ca                              Cl

    C                                O

    Na                              Cl2

    Al2                                                O2

    K2                                                       О3

    S                                 O

    Б. Комп`ютерне тестування

    1. Правильним є вираз:

    а) атом входить до складу молекули

    б) молекула входить до складу атомів.

    2. Валентність Нітрогену в сполуках:

    а) завжди дорівнює V;

    б) змінна

    3. Індекс – це:

    а) число, яке вказує на кількість атомів кожного елемента в речовині;

    б) число, яке вказує на кількість молекул

    в) число, яке вказує на кількість атомів неметалів.

    4. За допомогою хімічної формули та коефіцієнтів записати три молекули

    манган (v) оксиду:

    а) 5Мn2 О5; б) Мn О5; в) Мn О2

    5. Хімічна формула показує:

    а) одну молекулу або 1 моль речовини

    б) якісний склад речовини

    в) кількісний склад речовини.

    6. Що означає запис 2 Р2 О5:

    а) два атоми Фосфору та Оксигену

    б) дві молекули фосфор (v) оксиду

    в) десять атомів Оксигену.

    7. Формула речовини, що складається з 12 атомів Карбону,22 атомів

    Гідрогену та 11 атомів Оксигену:

    а) С12 H44 O11

    б) С12 H22 O11

    в) С6 H12 O6

    8. Валентність елемента не може дорівнювати:

    а) 1; б) 2; в) 0.

    9. Кількість атомів Феруму у виразі 3 Fe2 O3 становить:

    а) 6; б) 5; в)2; г) 9.

    10. Масова частка Оксигену найбільша в:

    а) карбон (ll) оксиді (СО)

    б) карбон (lV) оксиді (СО2).

     

    V. Домашнє завдання.

      O(ll) S(ll) Cl(l)
    Mg      
    Ag      
    Al      
    Fe(lll)      

    1. Заповніть таблицю:

     

    2.Знаючи, що Хлор у сполуках одновалентний, а Оксиген двовалентний,

    записати формули таких сполук:

    калій оксид, магній хлорид, натрій оксид, купрум(1) хлорид, алюміній

    хлорид, ферум (ll) оксид, хром (Vl) оксид.

    Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі Д  Менделєєва
    Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі Д Менделєєва
    Визначення валентності за по­ложенням елемента в періодич­ній системі Д. Менделєєва.docx
    24.0 KiB
    Завантажень: 5
    Для скачування файлів необхідно здійснити або Зареєструватись

    Залишии коментар

    загрузка...