Визначення рівня пізнавальної потреби

(В. С. Юркевич)

 

1. Чи пов’язані інтереси учня з вибором майбутньої професії?

а) Пов’язані дуже тісно;

б)
пов’язані, але мало супроводжуються відповідною організацією діяльності;

в) ніяк не пов’язані.

2. Чи звертається учень до серйозних джерел: користується науковою (а не тільки науково-популярною) літературою, працює постійно зі словниками тощо?

а) Постійно;

б) іноді;

в) дуже рідко.

3. Чи ставить у своїй роботі завдання, виконання яких неможливо в один присід, вимагає кропіткої роботи протягом багатьох днів і навіть місяців?

а) Більшість занять підлягає цьому принципу;

б) ставить такі задачі, але рідко виконує;

в) не ставить довгострокових задач.

4. Якою мірою, займаючись улюбленою справою, може зробити «чорну», нецікаву для нього, інтелектуальну роботу (наприклад, виконувати тривалі обчислення при вирішенні цікавої задачі)?

а) Робить завжди стільки, скільки потрібно;

б) робить періодично;

в) не любить виконувати нецікаву для нього роботу.

5. Чи здатний при необхідності займатися тривалий час інтелектуальною діяльністю, жертвуючи розвагами, а іноді й відпочинком?

а) Завжди, коли це потрібно;

б) тільки зрідка;

в) не здатний.

 

 

Обробка результатів. На відміну від попередньої анкети, подана анкета розрахована тільки на старшокласників.

Відповіді «а» свідчать про дуже виражену пізнавальну потребу;

«б» — про помірну;

«в» — про слабко виражену.

 

 

 

 

 

 

 

 

У психолого-педагогічній літературі дослідницьку роботу розглядають як основний вид роботи з обдарованими учнями. Тому є сенс більш детально зупинитися на характеристиці особливостей дослідницької роботи учнів.

 

Складові дослідницької діяльності:

а) вчіть простежувати зв’язки між предметами, подіями і явищами;

б) намагайтеся формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження;

в) намагайтеся навчати дитину вмінню аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.

 

Існує три рівні реалізації дослідницького навчання:

• перший — на даному етапі педагог ставить і формулює перед тими, кого навчають, проблему, а вони — її вирішують;

• другий — у даному випадку педагог ставить проблему, яку ті, кого навчають, самостійно формулюють і вирішують;

• третій — педагог проводить загальну організацію, контроль і вміле керівництво, а ті, кого навчають, усвідомлюють проблему, формулюють і вирішують її.

 

Структура навчального дослідження:

• виділення і постановка проблеми (вибір теми дослідження);

• висування гіпотез;

• пошук і пропозиції нових варіантів вирішення;

• збирання матеріалу;

• узагальнення отриманих даних;

• підготовка проекту (повідомлення, доповідь, макет та ін.);

• захист проекту.

 

Елементи дослідницької роботи:

• актуальність;

• об’єкт — те, що пізнається;

• предмет — властивості, сторони, відносини реальних об’єктів, розглянутих у певних умовах;

• проблема — питання, що стоїть на межі відомого і невідомого;

• гіпотеза — конкретизація деякого здогаду або ідеї з метою її перевірки в експерименті;

• задачі;

• методика — форма реалізації методу, сукупність прийомів і операцій, а також правила збору, обробки й аналізу інформації;

• новизна результатів;

• практична значимість.

 

 

 

 

 

 

Правила вибору теми

Тема повинна бути цікава дитині, повинна захоплювати її.

Тема повинна бути здійсненна, вирішення її повинне принести реальну користь учасникам дослідження.

Тема повинна бути оригінальною, у ній має бути елемент несподіванки, незвичайності.

Тема повинна бути такою, щоб робота могла бути виконана відносно швидко.

Крім того, вибираючи тему, треба враховувати:

• можливий рівень рішення (обрана проблема має відповідати віковим особливостям);

• бажання і можливості (наявність необхідних засобів і матеріалів).

 

Висування гіпотези

Гіпотеза — це наукове припущення, що випливає з теорії, яке ще не підтверджене і не спростоване. Виділяють кілька видів гіпотез:

• теоретична, котра необхідна для подолання неузгодженості теорії й експериментальних результатів; є інструментом удосконалювання теоретичних знань;

• емпірична — припущення, предмет експериментальної перевірки;

• експериментальна — висувається для вирішення проблеми методом експериментального дослідження.

 

Робота з літературою

1) Роботу рекомендується почати із встановлення основних понять, що належать до досліджуваної теми, використовуючи словники й енциклопедії.

2) Складання бібліографії.

Бібліографія складається за допомогою:

• систематичного каталогу:

• реферативних журналів (дані анотації на статті з періодичних видань, депонованих робіт);

• бібліографій відомих робіт уданій галузі дослідження.

Складання бібліографії дозволяє визначити кількість публікацій з теми, що цікавить, тимчасові межі публікацій, найбільше цитованих авторів.

3) Книгу краще конспектувати при читанні. Іноді важливо переписати висновки автора в тому вигляді, у якому вони викладені в роботі.

4) Літературний огляд може бути побудований:

а) за етапами дослідження вітчизняних і закордонних авторів;

б) за логікою досліджуваних питань.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,403sec