ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ОСОБИСТИХ ЗДІБНОСТЕЙ І ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ВЧИТЕЛЯ

Особистість кожної людини є складним психофізіологічним і соціальним утворенням. Чим складніша професійна діяльність, якою займається людина, тим складнішою буде її особистість. Тому розглядати особистість педагога необхідно з різних сторін, у всій різноманітності проявів, станів і особливостей. Це вимагає значних затрат часу і пов’язано як із спостереженням за професійною діяльністю вчителя, його спілкуванням з колегами та учнями, так і з вивченням, дослідженням та аналізом окремих аспектів його праці.

Як зазначалось раніше, в основі оцінювання педагогічних дій вчителя та його особистості лежить порівняння – стосовно попереднього стану й ідеального.

Модель професійно важливих якостей ідеального педагога включає в себе:

– фізичне здоров’я і висока працездатність;

– врівноваженість психічних процесів;

– спокійний характер та стійка (розвинена) воля;

– ініціативність;

– організаційні здібності й навички;

– високий рівень загальної освіти і належна фахова підготовка;

– прагнення до самовдосконалення, постійного поповнення своїх знань;

– знання споріднених наук про людину;

– знання методики викладання свого предмета;

– розуміння учнів;

– вміння спілкуватися з дітьми і дорослими;

– володіння сучасними технологіями навчання і виховання;

– дисциплінованість та відповідальність;

– суспільна активність та низка інших якостей.

На думку фахівців (8) ідеальний педагог повинен:

а) як спеціаліст:

– знати педагогічну теорію;

– володіти педагогічною майстерністю;

– знати психологію;

– володіти технологіями навчання і виховання;

– володіти методами, формами, засобами навчання і виховання;

– вміти раціонально організовувати пізнавальну діяльність учнів;

– любити дітей;

– вірити в людину;

б) як працівник:

– вміти поставити мету і домогтися її виконання;

– вміти розподіляти свій час;

– систематично і планомірно підвищувати власну кваліфікацію;

– бути націленим на піднесення продуктивності і результативності педагогічної праці;

– бути здатним до творчості;

– бути ерудованим та обізнаним;

– володіти бажанням працювати;

– бути відданим своїй справі;

– бути схильним до колективної праці;

в) як людина:

– володіти високими моральними якостями;

– брати активну участь у громадському житті;

– мати активну життєву позицію;

– подавати особистий приклад усім і в усьому;

– з повагою ставитися до учнів, їх батьків та колег;

– бути національно свідомим та патріотом своєї батьківщини;

– вести активний спосіб життя;

– бути гуманістом;

– бути високо духовним.

Запропоновані в даному розділі тести дозволяють оцінити рівень розвитку окремих з наведеного вище списку особистих якостей педагога.

Слід пам’ятати, що діагностика лише констатує наявність чи відсутність тих чи інших якостей, а керівник школи, користуючись її результатами, повинен допомогти визначити перспективи, шляхи і способи професійного розвитку вчителя. Тільки в тому випадку, коли вивчення й оцінка педагога буде носити не лише діагностичний, але й прогностичний характер, можна говорити про той чи інший рівень результативності проведеної в даному напрямі роботи і її доцільність.

Групи якостей особистості вчителя, які оцінюються:

1) які проявляються по відношенню до людей: комунікабельність, тактовність, ввічливість, любов до дітей;

2) які виявляються в ставленні до праці: цілеспрямованість, відповідальність, любов до праці, захопленість.

3) які виявляються в ставленні до себе: самокритичність, почуття власної гідності;

4) інтелектуальні якості: творчий характер мислення, логічність мислення, критичність
мислення, вміння виділяти головне, систематичність і послідовність в мисленні, вміння мислити абстрактно;

5) вольові якості: вміння долати труднощі, наполегливість;

6) моральні якості: почуття обов’язку, дотримання слова, обов’язковість, дисциплінованість, чесність, справедливість, акуратність.

Якості особистості, що підлягають оцінці в процесі діагностики:

1) володіння системою знань про взаємозв’язки фізичного, психічного і соціального здоров’я людини і суспільства;

2) знання форм і методів наукового пізнання еволюції, володіння різними способами пізнання і освоєння навколишнього світу, розуміння ролі науки в розвитку суспільства;

3) володіння професійною мовою предметної сфери знань, уміння коректно висловлювати і аргументовано обґрунтовувати положення предметної галузі знань;

4) знання концептуальних основ і принципів екологічної освіти, уміння реалізувати їх в професійній діяльності;

5) володіння сучасними методиками пошуку, обробки і використання інформації, уміння інтерпретувати інформацію для адресата;

6) здатність в умовах розвитку науки і постійних змін соціального середовища, до перегляду власних позицій, вибору нових форм і методів роботи,

7) володіння організаційно-діяльними уміннями, необхідними для самоаналізу, розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації;

8) вміння будувати взаємовідносини з колегами, знаходити, приймати і реалізувати управлінські рішення в своїй професійній діяльності;

9) володіння культурою жестів, мови, спілкування;

10) психологічна і методична підготовленість до роботи в міждисциплінарній галузі знань;

11) усвідомленість здоров’я як цінності, володіння знаннями і уміннями по охороні здоров’я і безпеки життєдіяльності;

12) усвідомлення особистої і соціальної значимості власної професії;

13)володіння системою знань про закономірності і принципи освітнього процесу і вміння використовувати їх в професійній діяльності.

Шкала оцінки:

5 – яскраво виражена якість;

4 – виражена;

3 – слабо виражена;

0 – не знаю, важко відповісти (13).

Програма вивчення особистості та професійних вмінь педагога.

1. Систематичність роботи педагога щодо підвищення свого науково-методичного рівня. Громадсько-політична активність.

2. Рівень загальної культури. Розширення меж культурного прогнозування.

3. Удосконалення професійних знань і вмінь. Участь у науково-методичній роботі.

4. Моральний авторитет.

5. Уміння конструювати на основі науково-методичної підготовки оптимальний варіант діяльності: а) як учителя; б) як класного керівника.

6. Уміння об’єктивно оцінювати результати діяльності: а) як учителя; б) як класного керівника.

7. Педагогічна спостережливість. Системність психолого-педагогічного вивчення особистості учня.

8. Сформованість творчої діяльності. Володіння педагогічною технікою.

9. Взаємодія з учнівським самоврядуванням.

10. Взаємодія з батьками та громадськістю.

11. Загальна оцінка науково-методичної підготовки.

12. Рекомендації.

Методика діагностики особистих якостей вчителя.

Під час вивчення ділових та особистих якостей вчителів можна використати спеціальну діагностичну методику (див. табл.) , в основі якої лежить бальна система оцінювання (вимірювання) вказаних у ній параметрів.

0 балів: ставиться у разі, якщо вказаний параметр не проявляється чи проявляється інколи, слабко виражений;

1 бал: рідко і недостатньо виражений;

2 бали: часто і достатньо виражений;

3 бали: якщо вказаний параметр проявляється завжди та яскраво виражений.

Оцінювання може проводитися за всіма параметрами чи окремими групами параметрів шляхом самооцінювання й рейтингового оцінювання, тобто оцінювання компетентними суддями.

Знання вчителів – умова ефективності розстановки педагогічних кадрів у школі та змісту роботи з ними.

Розглянемо організаційно-педагогічну діяльність керівників школи зі створення системи роботи з педагогічними кадрами, оцінюючи, наприклад, форми її організації.

За усталеної вже практики роботи з учителями й вихователями традиційними в школі стали такі форми організації, як методичні об’єднання, семінари, педагогічні читання, конференції, консультації та ін. У їх проведенні нагромаджено різноманітний досвід, але інтерес до них усе більше падає. На запитання: ” У чому причина ?” – однозначно відповісти важко. Та все-таки загальні причини назвати можна.

По-перше, захопленість різноманітністю форм організації роботи з педагогічними кадрами призвела до їх випадкового механічного набору, до послаблення зв’язку між ними, що порушило цілісність усієї роботи та знизило її якість.

По-друге, у зазначеному переліку форм організації методичної роботи з педагогічними кадрами немає тієї, яка забезпечувала б системоутворюючий зв’язок та цілісність, – немає керівництва процесом самоосвіти вчителів, З деякого часу в управлінні роботою з педагогічними кадрами вважається неетичним втручання керівників школи в даний процес. Усе віддано на відкуп самому вчителеві. Утім, як показує досвід, самоосвітня робота вчителів більше за інших потребує керування. А якщо взяти до уваги, що самоосвіта – системоутворюючий елемент, то стане зрозумілим, чому нині знижується ефективність всієї цієї роботи.

Будь-яка система, а отже, і система роботи з педагогічними кадрами повинна орієнтуватися на вибрану в колективі педагогів мету, яка визначає форми, методи та зміст діяльності кожного вчителя та всього педагогічного колективу з розвитку професійної майстерності. Тобто, відмінності між метою і завданнями, індивідуальність кожного вчителя та творчих педагогічних спілок у кожній школі мають визначати індивідуальність цілей, форм, методів, змісту їхньої методичної роботи, тобто різноманітність компонентів системи роботи з педагогічними кадрами.

Діагностика особистих якостей учителя

 

Діагностичні параметри

Рівні 

 

Діагностичні параметри 

Рівні 

О 

Д 

К 

О 

Д 

К 

1. Діагностичний блок: спрямованість особи педагога

1.1. мотиви, потреби

1. Усвідомлення громадських Інтересів та своїх обов’язків по відношенню до них

2. Орієнтація в діяльності на мету та завдання школи

3. Намагання забезпечити розвиток особи кожного школяра

4. Бажання самоудосконалення, удосконалення своєї діяльності та умов праці

1.2. Почуття (емоції)

1. Спрямованість емоцій (почуттів) на об’єкт педагогічних перетворень

2. Інтенсивність емоцій

3. Стійкість емоцій

4. Глибина почуттів

5. Наявність вольового контролю за своєю поведінкою

6. Адекватність емоційного стану вчителя педагогічній реакції на діяльність учнів

7. Доброзичливість реакції вчителя на збудження

8. Упевненість у своїх педагогічних думках та діях

9. Задоволеність результатами педагогічної праці

1.3. Зацікавлення

1. Наявність інтересу, пов’язаного з предметом педагогічної діяльності

2. Широчінь (різноманітність) інтересів, у тому числі професійних

3. Глибина інтересу

4. Сталість (тривалість зберігання) інтересу, в тому числі професійного

     

5. Дієвість інтересу, в тому числі професійного

2. Діагностичний блок: можливості особи педагога

2.1. Відчуття

1. Орієнтація в діяльності на об’єкт педагогічного впливу

2. Швидкість реакцій на дії та вчинки учнів

3. Чіткість координації педагогічних дій

2.2. Сприйняття

1. Цілеспрямованість сприйняття

2. Адекватність сприйняття меті та завданням педагогічної діяльності

3. Спостережливість (виділення особливого в предметах та явищах)

4. Допитливість (зацікавленість предметом сприйняття)

2.3. Пам’ять

1. Цілеспрямованість уваги

2. Швидкість та раціональне запам’ятовування

3. Емоційність відношення до того, що запам’ятовується й відтворюється 4. Точність відтворення

2.4. Мислення

1. Самостійність мислення (вміння висувати нові завдання та самостійно знаходити потрібні рішення)

2. Широчінь розуму (всебічність та глибина знань)

3. Глибина розуму (вміння проникати у сутність найскладніших питань)

4. Гнучкість розуму ( вміння швидко змінювати свої дії під впливом обставин, звільнятися від закріплених у минулому досвіді, прийомів та способів розв’язання педагогічних завдань)

     

5. Реактивність розуму (здібність швидко розібратися у складній ситуації, обміркувати й прийняти правильне рішення)

6. Критичність розуму (вміння об’єктивно оцінити свої та чужі думки, ретельно і всебічно перевірити всі положення й висновки, що висуваються)

2.5. Мова

1. Цілеспрямованість мови

2. Зв’язність та впевненість викладених думок

3. Розгорнутість та доступність викладу думок

4. Логічна чіткість та закінченість думок

5. Ясність та чіткість форми їх викладу

6. Виразність мови

7. Образність мови

2.6. Воля

1. Цілеспрямованість (підлеглість педагогічної діяльності її меті та завданням)

2. Самостійність (підлеглість поведінки власним поглядам та переконанням)

3. Рішучість (здібність своєчасно приймати обґрунтовані та сталі рішення й без зайвих затримок переходити до їх виконання)

4. Наполегливість (здібність контролювати свої дії)

5. Дисциплінованість (свідоме підкорення своєї поведінки загальноприйнятим правилам)

     

2.7. Здібності

1. Чутливість до учнів та їхнього стану

2. Цілеспрямованість у прогнозуванні власної діяльності та діяльності учнів

3. Орієнтованість у змісті педагогічної діяльності, формах і методах її організації

4. Вибірковість засобів педагогічного впливу з урахуванням мети діяльності, особливостей учнів, їхнього стану та рівня розвитку, власних можливостей

5. Зосередженість уваги та педагогічна доцільність її переключення

6. Здібність до педагогічного перевтілення, артистичності

7. Захопленість педагогічною діяльністю та її результатами

3. Діагностичний блок: стиль, психологічні особливості поведінки педагога

3.1. Характер. Риси характеру;

1. Ставлення до колективу:

а) колективізм, активність у справах колективу

б) чесність, справедливість

в) товариськість, комунікабельність

2. Ставлення до праці (працелюбність)

     
завантаження...
WordPress: 23.03MB | MySQL:26 | 0,677sec