Вивчення психічних станів та настрою учнів (Л. В. Туріщева «Психолого-педагогічні аспекти уроку»)

Людина постійно знаходиться у взаємодії з оточуючим світом. Переживання відношення до того, що діється з людиною та що діє вона, складає сферу почуттів та емоцій. Особливу форму переживання почуттів представляють стресові стани або емоційний стрес. В якості різновидів чи компонентів емоційного стресу можуть розглядатися тривожність, страх, фрустрація, інтрапсихічний конфлікт, криза, посттравматичний синдром та ін.

Настрій — це загальний емоційний стан, що забарвлює почуття людини протягом тривалого часу. Частіше за все причинами негативних емоцій та зниженого настрою дитини є депривація потреби у спілкуванні з сім’єю та (або) з однолітками, а також оціночні ситуації. В числі найбільш помітних емоційних проявів є агресивність, страхи, негативізм, депресивні стани, конфліктність, тривожність тощо. В цілому емоційне самопочуття учня можна вважати непрямим індикатором шкільної адаптації-дезадаптації.

Методика оцінки настрою учнів використовується з учнями 3—11-х класів в ході групових досліджень, підходить і для індивідуальної консультації. За результатами роботи з методикою роблять висновок про те, який настрій переважає на цей момент: звичайний, ейфоричний або негативний.

Сутність розробки: оптимізація аналітичної роботи за тестом, використання стандартизованого бланку аналітичної довідки, що містить протокол обстеження за традиційною схемою.

Кольорово-малюнковий тест розроблений А. О. Прохоровим і Г. Н. Геринг, він досить розповсюджений, бо доступний і зручний у застосуванні як учителем у процесі навчання, так і психологом в умовах психологічного консультування.

Тест призначений для:

  • діагностики психічних станів молодших школярів у ході навчальної діяльності;
  • контролю втомлюваності та навчального настрою дітей початкових класів;
  • розвитку творчої уяви;
  • певним чином стосується адаптивних механізмів;
  • дозволяє зробити припущення щодо мотивації;
  • знімає психологічне напруження;
  • сприяє встановленню емоційного контакту з дітьми.

    Контингент, вікові категорії: учні початкової школи (1—4 класи). Тест використовується для групових досліджень, але може бути використаний і для індивідуальної консультації.

    Строки проведення: методику діагностики психічних станів школярів можна планувати у будь-який період року, на початку навчання (наприклад, чверті), наприкінці або всередині року, це залежить від поставлених цілей. Тест займає приблизно одну навчальну годину (взагалі достатньо 20 хвилин, але час тестування не повинен обмежуватися).

    Мета розробки: спростити за оптимізувати процес первинної обробки та аналітичної діяльності за допомогою зручного бланку фіксації результатів методики.

    Використовується у психодіагностичному, аналітичному, профілактичному напрямках діяльності шкільної психологічної служби. Є основою для оформлення звітів, може стати у нагоді при організації наукових та моніторингових досліджень.

    Текст методики «Вивчення настрою учнів»

  1. Почуваю себе виключно бадьоро.
  2. Однокласники дуже мені набридли.
  3. Відчуваю якесь тяжке почуття.
  4. Скоріше б відчути спокій (закінчилися б заняття, настали б канікули, і т. п.).
  5. Залишили б мене у спокої, не турбували б (не запитували б).
  6. Стан такий, що, образно кажучи, готовий гори звернути.
  7. Оцінювання мене оточуючими викликає почуття незадоволеності.
  8. Дивний настрій: хочеться співати і танцювати, цілувати від радощів кожного, кого бачу.
  9. Навколо мене дуже багато людей, здатних вчинити неблагородно, зробити зло, від будь-якої людини можна чекати поганого вчинку.
  10. Всі будинки навколо, всі будівлі на вулицях здаються мені дивно невдалими.
  11. Кожному, кого зустрічаю, здатний сказати брутальність.
  12. До школи йду радісно, не відчуваю під собою ніг.
  13. Нікого не хочеться бачити, ні з ким не хочеться розмовляти.
  14. Настрій такий, що хочеться сказати: «Пропади все пропадом!».
  15. Хочеться сказати: «Припиніть мене турбувати, відчепіться від мене!».
  16. Всі люди без винятку мені здаються надзвичайно доброзичливими, гарними. Всі вони мені симпатичні.
  17. Не бачу ніяких труднощів. Все легко! Все доступно!
  18. Моє майбутнє мені здається сумним.
  19. Буває гірше, але рідко.
  20. Не вірю навіть найближчим людям.
  21. Автомашини гудуть на вулиці так різко, проте ці звуки сприймаються як приємна музика.

    Обробка та оцінка результатів

    Розкладіть анкети за алфавітом, підготуйте список класу, червону пасту, кольорові олівці, калькулятор, бланк протоколу дослідження. Розраховуються окремі показники:

    а)    загальна кількість відповідей «ні». Ця сума свідчить про настрій:
    прекрасний (5 і менше відповідей «ні») — вище за норму — червоний колір,
    просто гарний (6—10) — норма — жовтий;

    затьмарений (11 — 15) — нижня межа норми — зелений; поганий (більше 15) — нижче за норму — фіолетовий;

    б)    відповіді «так» у запитаннях 2, 3, 4, 5, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 19, 20 і відповіді «навпаки» у запитаннях 1, 6, 8, 12, 16, 17, 21. Ця сума свідчить про стан.

    Ейфоричний стан (неадекватно виражене захоплене оцінювання подій) — (5 і менше відповідей «так») — вище за норму — червоний колір; гарний, середній емоційний стан (6—15) — норма — жовтий; негативний (більше 15) стан — нижче за норму — фіолетовий.

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,327sec