ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРАДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

(за методикою О. Ануфрієва та С. Костроміної)

Текст анкети

  1. Тобі подобається в школі?
  2. Уранці ти завжди охоче йдеш до школи? Чи все ж часто волієш залишитися вдома?
  1. Якби вчитель сказав, що завтра йти до школи не обов’язково, ти б пішов чи залишився вдома?
    1. Тобі подобається, коли скасовують якісь уроки?
    2. Ти б хотів, щоб не задавали ніяких домашніх завдань?
    3. Ти хотів би, щоб у школі залишилися одні перерви?
    4. Ти часто розповідаєш про школу своїм родичам і друзям?
    5. Бажав би ти мати іншого, не такого суворого вчителя?
    6. У тебе в класі багато друзів?    

      10.    Тобі подобаються твої однокласники?

      Варіанти відповідей

      1

      а

      Так

      б

      Не дуже

      в

      Ні

      2

      а

      Іду з радістю

      б

      Буває по-різному

      в

      Бажаю лишитись

      3

      а

      Пішов би до школи

      б

      Не знаю

      в

      Залишився б

      4

      а

      Не подобається

      б

      Буває по-різному

      в

      Подобається

      5

      а

      Не хотів би

      б

      Не знаю

      в

      Хотів би

      6

      а

      Ні

      б

      Не знаю

      в

      Хотів би

      7

      а

      Часто

      б

      Інколи

      в

      Не розповідаю

      8

      а

      Мені подобається наш учитель

      б

      Точно не знаю

      в

      Бажав би

      9

      а

      Багато

      б

      Мало

      в

      Немає друзів

      10

      а

      Подобаються

      б

      Не дуже

      Не подобаються

      Методика проведення: учням пропонується відповісти на питання анкети в бланку відповідей, обводячи букву вибраної відповіді.

     

Бланки для відповідей

Прізвище, ім’я ____________________________ Клас _____ Дата _______________

 

 

 

За кожну відповідь: а — 3 бали; б — 1 бал; в — 0 балів.

Інтерпретація результатів

Зі зростанням кількості балів підвищується рівень мотивації.

 

25—30 балів

Сформоване ставлення до себе як до школяра

Навчальна мотивація

20—24 бали

Ставлення до себе як до школяра практично сформоване

Соціальна мотивація

15—19 балів

Позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами

Ігрова мотивація

10—14 балів

Ставлення до себе як до школяра не сформоване

 

Менше 10

Ставлення до школи негативне

 

 

КРИТЕРІЇ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ

АДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ДО ШКОЛИ

(для вчителів)

 

Засвоєння шкільних норм поведінки

Ефективність навчальної діяльності

Поведінка на перерві

Поведінка на уроці

Засвоєння знань

Навчальна діяльність

Висока ігрова

активність, охоче бере

участь у рухливих іграх

Сидить спокійно,

сумлінно виконує всі

вимоги вчителя

Правильне,

безпомилкове

виконання шкільних

завдань

Активно працює

на уроці, часто

підносить руку і

відповідає правильно

5 балів

Активність виражена

мало: полюбляє заняття

в класі з кимось із

дітей, читання книг,

спокійні ігри

Виконує вимоги

вчителя, іноді

на короткий час

відволікається

Невеликі поодинокі

помилки

На уроці працює,

правильні й

неправильні

відповіді чергуються

4 бали

Активність дитини

обмежується

заняттями,

пов’язаними з

ПІДГОТОВКОЮ ДО

наступного уроку

Зрідка повертається,

обмінюється

короткими репліками з

товаришами

Поодинокі

помилки, пов’язані

з пропуском букв і

їхньою заміною

Рідко підносить

руку, відповідає

правильно

3 бали

Не може знайти собі

заняття, переходить від

однієї групи дітей до

ІНШОЇ

Часто

простежується

скутість у рухах,

позі, напруженість у

ВІДПОВІДЯХ

Погане засвоєння

матеріалу з одного з

основних предметів,

є помилки

Навчальна

активність

нетривала, часто

відволікається, не

чує запитання

2 бали

Пасивна, рухи скуті,

уникає інших

Виконує вимоги

вчителя частково,

часто відволікається,

постійно розмовляє

Часті помилки,

неохайне виконання

завдань: багато

виправлень,

закреслень

Дитина не

включається в

навчальний процес

1 бал

 

Успішність соціальних контактів

 

Емоційне благополуччя

Ставлення до вчителя

Взаємини з однокласниками

 

Гарний настрій, часто усміхається, сміється

Виявляє товариськість до вчителя, після уроку підходить, спілкується

Товариська, легко контактує з дітьми

5 балів

Спокійний емоційний стан

Цінує гарну думку вчителя про себе, прагне виконувати всі його вимоги; звертається за допомогою

Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти

4 бали

Епізодично виявляється знижений настрій

Старанно виконує вимоги вчителя, але за допомогою звертається до однокласників

Сфера спілкування обмежена: контактує тільки з деякими дітьми

3 бали

Негативні емоції (тривожність, смуток, іноді страх, уразливість, запальність, дратівливість)

Виконує вимоги вчителя формально, не зацікавлена в спілкуванні. Хоче бути непомітною 

Прагне бути поруч з дітьми, але не вступає з ними в контакт 

2 бали

Плач без усяких на те причин, часто свариться з дітьми, підвищує голос

Уникає контакту з учителем, у спілкуванні з ним легко бентежиться, губиться, говорить тихо, затинається

Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті (інші діти байдужі до неї) 

1 бал

 

 

 

 

 

 

 

 

АВТОНОМНІСТЬ—ЗАЛЕЖНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

(опитувальник Г. Пригіна)

 

Важливими характеристиками учня і як особистості, і як суб’єкта навчальної діяльності є самостійність, впевненість у собі, відповідальність тощо. У деяких випадках бажано розглядати всі ці риси не ізольовано, а в комплексі, не абстрактно, а конкретно-відповідно до специфіки їхнього прояву в навчальній діяльності. У зв’язку з цим, за стилем навчальної діяльності можна виділити дві полярні групи учнів, які умовно можна назвати «автономні» та «залежні».

Для діагностики стилю навчальної діяльності учнів і зарахування їх до групи «автономних» чи «залежних» можна використовувати спеціальний тестовий опитувальник Г. Пригіна «Автономність—залежність особистості в навчальній діяльності».

Успішність педагогічного впливу залежить від виявлення навчальної діяльності учнів та адекватного вибору способів педагогічної взаємодії з ними залежно від ступеня прояву в них «автономності — залежності».

Наприклад, застосування щодо учня явно вираженого «залежного» типу стратегії «розповсюдженої опіки» може виявитися ефективним способом педагогічної взаємодії та буде сприяти успішному виконанню ним навчальної діяльності. Однак щодо учня «автономного» типу підхід, заснований на поетапній регламентації (зокрема і контролі) діяльності учня педагогом, постійній «видачі» порад, вказівок, підказок, є не тільки неефективним, а швидше за все буде мати негативні наслідки.

Матеріали: тест із 18 запитань, які можна зачитати дитині вголос або дати їй буклет із надрукованими запитаннями для самостійного прочитання.

Психолог. Я запропоную вам тест про школу. Відповідайте відверто, пам’ятайте, що тут немає правильних чи неправильних відповідей, довго не думайте. Відповідайте на запитання тільки «так» чи «ні».

 

Ключ до опитувальника

«Так»    «Ні»

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

 

10

11

12

13

14

15

16

17

18

 

Так: 1, 5, 11, 14. Ні: 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18.

 

Інтерпретація результатів

Якщо відповідь збігається з ключем, то за кожний збіг дається 1 бал.

 

7 балів і нижче

Залежні

11 балів і вище

Автономні

8, 9, 10 балів

Невизначені

 

 

 

Методика діагностує два основні стилі навчальної діяльності: «автономний» і «залежний», а також виділяє третю групу учнів — «невизначених».

«Автономні» виявляють у навчальній діяльності такі риси: наполегливість, цілеспрямованість, розвинутий самоконтроль, впевненість у собі, схильність до самостійного виконання роботи та інше.

Для «залежних» характерно те, що ці риси в них майже не виявляються, а їхня навчальна діяльність пов’язана в основному з опорою на вказівки з боку педагога, з орієнтацією на поради, підказки.

«Невизначені» — це така група учнів, у яких приблизно однаковою мірою виражені особливості, властиві як першому, так і другому стилю.

 

 

Текст опитувальника

  1. Оточення вважає мене впевненою у собі людиною.
  2. Перед початком роботи я звик аналізувати умови, у яких мені необхідно працювати.
  3. При виконанні будь-якої роботи я звик оцінювати не тільки її кінцевий, але й проміжні результати.
  4. Я схильний відмовитися від задуманого, якщо іншим здається, що я почав робити щось неправильно.
  5. Навіть при виконанні відповідальної роботи мені не потрібен чийсь контроль.
  6. Я однаково старанно виконую як цікаву, так і нецікаву роботу.
  7. Для успішного виконання відповідальної роботи мені потрібен контроль.
  8. Зазвичай мій робочий день проходить безсистемно.
  9. При можливості вибору я волію виконувати роботу менш відповідальну, але і менш цікаву.
  10. Після завершення будь-якої роботи я звик обов’язково її перевірити.
  11. Я обов’язково повертаюся до початої справи навіть тоді, коли мене ніхто не контролює.
  12. Сумніви в досягненні успіху часто змушують мене відмовлятися від запланованої справи.
  13. Мені часто бракує завзятості для досягнення поставленої мети.
  14. Мої плани ніколи не розходяться з моїми здібностями і вміннями.
  15. Як правило, будь-які рішення я приймаю, радячись з кимось.
  16. Мені часто буває важко змусити себе зосередитися на будь-якому завданні.
  17. Коли я занурений у якусь роботу, мені важко буває перемкнутись на виконання іншої.
  18. Я схильний відмовитися від роботи, що «не клеїться».

     

     

    ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ САМООЦІНКИ УЧНІВ

     

    Ця методика має на меті визначити рівень самооцінки учнів. Оскільки ми працюємо із молодшими школярами, то доцільніше використати малюнкову методику.

    Дітям роздають бланки, на яких намальовано 3 повітряні кульки. Учні після інструкції психолога повинні вибрати, яку повітряну кульку вони хотіли б спіймати і на ній ставлять будь-яку позначку (хрестик, галочку).

     

    Діти, які впіймали найнижчу кульку, мають низьку самооцінку, середню — адекватну самооцінку, а найвищу — високу самооцінку.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    «ПОЧУТТЯ В ШКОЛІ»

    (за методикою С. Левченко)

     

     

    Опитувальник має 16 почуттів, із яких пропонується вибрати тільки 8 і позначити ті, які найчастіше переживаєш у школі. Відповіді анонімні.

     

     

    Клас ________ Дата __________ Стать ___________ Вік ___________

     

    Я переживаю в школі

    Так

    Спокій

     

    Втому

     

    Нудьгу

     

    Радість

     

    Впевненість у собі

     

    Занепокоєння

     

    Незадоволення собою

     

    Роздратування

     

    Сумніви

     

    Почуття приниження 

     

    Страх 

     

    Тривогу за майбутнє 

     

    Вдячність 

     

    Симпатію до вчителя

     

    Бажання повертатися 

     

    Образу

     

        
     

     

     

    Після обробки анкет отримуємо суму балів (у %), на основі яких можна говорити про те, які почуття переважають у класі. Є сенс брати до уваги результати від 45—50 %. Якщо почуття набирає менше голосів, можна говорити про індивідуальний характер цих переживань. Якщо на фоні одного-двох «негативних» почуттів діти вибирають в основному позитивне, то це є нормою для перехідного періоду; якщо ж їх більше, то можна зробити висновок про дезадаптацію і почати глибше вивчати її причини.

     

     

    «СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ»

    (опитувальник за методикою С. Левченко)

     

     


    п/п

    Предмет

    Вивчаю з інтересом

    Байдужий

    Не люблю

    1

    Українська мова

         

    2

    Література

         

    3

    Російська мова

         

    4

    Іноземна мова

         

    5

    Математика

         

    6

    Історія

         

    7

    Природознавство

         

    8

    Фізкультура

         

    9

    Трудове навчання

         

    10

    Образотворче мистецтво

         

    11

    Музика

         

     

     

     

    П’ятикласникам пропонується навпроти кожного предмета в одній із трьох граф поставити «+» і так висловити своє ставлення. Відповіді анонімні.

    Цей опитувальник уточнює список «проблемних» предметів, тобто тих, які можуть викликати дезадаптацію. Є сенс порівняти результати опитування з проведеним минулого року. Якщо в початковій школі предмет не викликав відторгнення, неприйняття, а в середній ланці він отримає максимальне число негативного вибору, то він — причина тимчасової дезадаптації. Далі можна спробувати з’ясувати, чим викликаний «негатив»: труднощами у вивченні чи проблемами, що виникають при взаємодії педагога з класним колективом. У цьому нам може допомогти опитувальник «Риси ідеального вчителя».

     

     

     

    «РИСИ ІДЕАЛЬНОГО ВЧИТЕЛЯ»

    (за методикою С. Левченко)

     

     

    Познач знаком «+» ті загальні риси вчителів, які викликають у тебе симпатію (подобаються тобі, викликають повагу). Треба вибрати тільки 5 рис із 10. Також можна написати імена вчителів, у яких ці риси є.

     

     

     

    №з/п

    Риси вчителя

    Мені подобається

    1

    Добре знає предмет

     

    2

    Суворий, дає хороші знання

     

    3

    Ставиться до мене по-людськи

     

    4

    Зважає на мої здібності, уміння

     

    5

    Спілкується з нами після уроків

     

    6

    Не вимагає багато

     

    7

    Цікаво на уроках

     

    8

    Дозволяє працювати самостійно, робити щось своє

     

    9

    Виділяє мене із класу

     

    10

    Допускає коротку дистанцію між собою та учнями

     

     

     

     

    Опитувальник про риси ідеального, з точки зору учнів, учителя дозволяє виявити ще кілька причин дезадаптації, пов’язаних із діяльністю вчителя.

    Визначення провідної модальності сприйняття

    Тест

    Інструкція. Відповідайте на запитання «так» або «ні».

    1. Люблю спостерігати за хмарами та зірками.
      1. Часто наспівую собі.
      2. Не визнаю моду, яка є незручною.
      3. Дуже люблю лежати у ванні.
    2. В автомобілі для мене важливий колір.
    3. Я впізнаю за кроками того, хто входить до кімнати.
    4. Мене розважають діалекти нашої мови.
    5. Багато часу приділяю своїй зовнішності.
      1. Люблю масаж.
  19. Коли є вільний час, люблю роздивлятися людей.
  20. Погано почуваюся зранку, доки не розімнуся.
  21. Коли бачу одяг у вітрині, знаю, в чому мені буде добре.
  22. Коли чую стару мелодію, згадую минуле.
    1. Часто читаю, коли їм.
    2. Дуже часто розмовляю по телефону.
    3. Я схильний до повноти.
  23. Я краще послухаю, як хтось читає, ніж читатиму сам.
  24. Після поганого дня мій організм напружений.
    1. Охоче і багато фотографую.
  25. Довго пам’ятаю те, що сказали приятелі та знайомі.
  26. Мені не шкода грошей на квіти, тому що вони прикрашають життя.
    1. Увечері люблю ходити в душ.
  27. Намагаюся записувати свої особисті справи.
    1. Часто розмовляю сам із собою.
  28. Після тривалої поїздки на машині довго приходжу до тями.
  29. Тембр голосу дуже багато говорить мені про людину.

    2 7. Дуже часто оцінюю людей за манерою вдягатися.

  30. Люблю потягуватися, розправляти кінцівки, розминатися.
  31. Дуже тверда або дуже м’яка постіль —мука для мене.
  32. Мені нелегко знайти зручні черевики.
    1. Дуже люблю переглядати фільми.
  33. Впізнаю колись побачені обличчя через роки.
  34. Люблю ходити під дощем, коли краплі стукають по парасольці.
    1. Вмію слухати те, що мені говорять.
  35. Люблю танцювати, займатися спортом, гімнастикою.
  36. Коли близько тікає будильник, не можу заснути.
    1. У мене непоганий магнітофон.
  37. Коли я чую музику, відбиваю такт ногою.
  38. Люблю роздивлятися пам’ятки архітектури.
    1. Не терплю безладу.
    2. Не люблю синтетичних тканин.
  39. Вважаю, що атмосфера в кімнаті залежить від освітлення.
    1. Часто ходжу на концерти.
  40. Потиск руки багато що говорить про людину.
    1. Охоче відвідую галереї і виставки.
  41. Серйозна дискусія — захоплива справа.
  42. Дотиком можна сказати не менше, ніж словами.
  43. Коли шумно, я не можу зосередитися.

     

    Обробка результатів.

    Нарахуйте собі 1 бал за відповідь «так».

    Тип А (бачити): 1; 5; 8; 10; 12; 14; 19; 21; 23; 27; 31; 32; 39; 40; 42; 45.

    Тип Б (відчувати): 3; 4; 9; 11; 16; 18; 22; 25; 28; 29; ЗО; 35; 38; 41; 44; 47.

    Тип В (слухати): 2; 6; 7; 13; 15; 17; 20; 24; 26; 33; 34; 36; 37; 43; 46; 48.

    Тип А.
    Часто вживає слова і фрази, пов’язані із зором, образами та уявою, наприклад: «Не бачив цього», «Це, звичайно, все прояснює», «Помітив одну особливість» тощо. Малюнки, образні описи, фотографії говорять типу А більше, ніж слова. Такі люди миттєво схоплюють те, що можна побачити: кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.

    Тип Б. Тут частіше можна почути інші слова і фрази, наприклад: «Не можу цього зрозуміти», «Атмосфера в класі нестерпна», «її слова глибоко мене вразили». Почуття і враження людей цього типу стосуються дотиків, інтуїції, емоцій. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

    Тип В.
    «Не знаю, що й сказати», «Ця почута новина…», «Не терплю голосних мелодій» — ось характерні вислови для людей цього типу. Величезне значення для них має все акустичне: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

    Розбіжність типів у спілкуванні може породжувати конфлікти й непорозуміння.

    УВАГА

     

    Саме увага робить можливим виокремлення з великого обсягу зовнішньої та внутрішньої інформації найважливішого. Вона має певні властивості. Традиційно виділяють концентрацію, позитивним боком якої є стійкість, негативним — розсіяність, переключення, розподіл та обсяг засвоєної інформації.

    Стійкість уваги, як і інші властивості, має здатність розвиватися. Якщо діти у 3 роки відволікаються за 10 хв у середньому
    рази, то діти 5—6 років — лише 1 раз. В учнів 1-го класу максимальна стійкість уваги має місце протягом перших 45 хв шкільного дня, у друго- і третьокласників її пік припадає на другий і третій уроки, у 5-му і старших класах — на другий—четвертий (за О. Єрмолаєвим). Стійкість уваги у підлітковому віці залежить від багатьох чинників, передусім від майстерності вчителя, який не лише викликає, а й довгий час зберігає пізнавальний інтерес. Тривале
    збереження інтересу і стійкість уваги перебувають у безпосередній залежності одне від одного.

    Є люди, у яких пік зосередження уваги, її найвищої продуктивності незалежно від віку припадає на ранковий («жайворонки») або вечірній (« сови ») час. Оскільки, на думку гігієністів, ці стадії мають фізіологічну природу, вони погано коригуються за допомогою виховних заходів. Слід ураховувати ці особливості в індивідуальній роботі з учнями.

    Розсіяність як зворотний бік концентрації уваги часто є головною причиною поганої успішності. Вона проявляється у нездатності учнів до зосередженості, у легкому і частому відволіканні. Причин, які сприяють розсіяності, багато: з одного боку, це наслідок неправильного виховання (розпещеність дитини, відсутність переваги мотиву «потрібно» над мотивом «хочу», слабка сформованість вольових процесів тощо), а з іншого — соматогенні та психогенні причини (часті захворювання простудними та інфекційними хворобами, розлад нервової системи, відхилення у психічному розвитку), які в кінцевому підсумку призводять до зниження працездатності.

    Таким чином, концентрація уваги — це стан заглиблення у предметне пізнання, що характеризується ясністю і чіткістю свідомості. За слабкої концентрації увага ніби ковзає по предметах, унаслідок чого їх зображення і враження від них виявляються нечіткими, розпливчастими і неповними.

    За цілеспрямованого переходу від однієї діяльності до іншої проявляється така властивість уваги, як переключення, що формується вже з перших днів життя дитини. Переключення уваги у молодших школярів та підлітків сприяє зниженню втомлюваності, підвищенню працездатності. Успішність залежить від ступеня інтересу до нової діяльності, на відміну від попередньої, від її значущості для особистості та складності, від установки на цю діяльність.

    Розподіл, як і переключення, виховується з перших днів життя дитини, але часто ця характеристика уваги слабо розвинена навіть у молодших школярів. У підлітковому віці розподіл уваги поступово формується, проте це характерно не для всіх видів діяльності. Розподіл уваги, який часто називають подвійною увагою, формується шляхом тривалого і трудомісткого навчання.

    Важлива властивість уваги — її обсяг, який вимірюється кількістю об’єктів, які людина сприймає під час їх разового пред’явлення за певну одиницю часу. Підліток може миттєво запам’ятати до 10 предметів різного розміру і забарвлення, причому близько 70 % детально описати.

    Експериментальні дослідження свідчать про те, що рівень розвитку названих характеристик уваги значною мірою залежить від особливостей вищої нервової діяльності. Так, стійка увага з легким переключенням і розподілом властива людям із сильною і рухливою нервовою системою. Протилежні якості спостерігаються у людей зі слабкою нервовою системою.

    У діагностиці особливостей уваги важливе місце відводиться спостереженню за діяльністю дитини. Судження про стан і розвиток характеристик уваги можуть ґрунтуватися на спостереженні педагогом-куратором за діяльністю учня і є повнішими у разі використання спеціалізованих відносно простих за процедурою проведення та швидкістю методик.

    При корекції уваги передусім самому вчителю потрібно знати її негативні боки. Це, по-перше, мимовільне переключення з одного об’єкта на інший, що виникає внаслідок дії сторонніх подразників на людину, зайняту якоюсь діяльністю (відволікання). Зовнішнє відволікання виникає у результаті дії зовнішніх подразників; при цьому довільна увага стає мимовільною. Під час навчальних занять як у класі, так і вдома мають бути усунуті предмети і впливи, що відволікають учнів від основної справи.

    Внутрішнє відволікання виникає під впливом сильних переживань, через відсутність інтересу і почуття відповідальності за справу, якою зайнята людина. Щоб дитина рівно й успішно навчалася, треба усувати з її занять негативні переживання: гнів, страх, почуття ображеної гідності. Виховання глибокого та стійкого інтересу до знань також є важливим чинником боротьби з відволіканням уваги.

     

    Діагностика розподілу уваги.

    Пошук цифр за таблицями Шульте

    Проба дозволяє діагностувати швидкість орієнтовно-пошукової діяльності, працездатність, розподіл уваги. Для роботи необхідні п’ять таблиць, указка, секундомір. Можлива робота у парах.

    Інструкція. Поділіться за варіантами. 1-й варіант шукає цифри від 1 до 25, 2-й засікає час. Потім поміняйтеся ролями; бланками поміняйтеся між партами.

    Обробка результатів. Враховується час, витрачений на пошук чисел у кожній таблиці (сукупність часу, необхідна для знаходження чисел від 1 до 25 у п’яти таблицях, поділена на п’ять). С. Рубінштейн зазначає, що психічно здорові діти витрачають на це завдання від 35 до 52 с.

    Помітне збільшення часу на пошук цифр по останніх двох таблицях свідчить про втомлюваність, прискорення — про повільність впрацьовування. У нормі на всі таблиці йде приблизно однакова кількість часу.

     

     

     

     

     

     

    Зразок таблиці

     

    5

    14

    12

    23

    2

    16

    25

    7

    24

    13

    11

    3

    20

    4

    18

    8

    10

    19

    22

    1

    21

    15

    9

    17

    6

     

    Показник розподілу уваги

    Підлітковий вік: 68,57 ±0,75 — час упорядкування ряду з 25 цифр.

    Старший підлітковий вік: 5,31 ± 0,48 — час упорядкування ряду з 25 цифр.

    Дослідження вибірковості уваги

    Досліджуваним видається бланк з надрукованими вряд літерами та словами. Інструкція. Знайдіть і підкресліть там слова. Намагайтеся не пропустити жодного слова і працювати швидко, оскільки час фіксується. Ця методика застосовується з 12 років.

    Тестовий бланк

    Бсонцевтргшоурайонзгуцновинахеьгчафактуекекзаментроч

    ягшгупрокуроргурсеабестеоріяенстджзбьамхокейтронциуршро

    фщуйлзхтелевізорболджшзхюелгшьбпамятьшогхеюжипдрашл

    птслхемздсприйманняйцупендшізхьвафиапролдблюбовабфирб

    лослдкнесладспектакльячсимтьбаюжюерадістьвуфупеждлорп

    тнародшмвтьлджьхегнеекуифйжрепортажжздорлафивюефбь

    дьконкурсзжшнаптйфячицувскапирособистістьехжеьеюбшгг

    лождепрплаванняделживанезбьтрлшшжнпркивкомедіяшлдкцу

    йфвідчаййфряатлджетьбюнхтьфтасенлабораторіялшдшнруугр

    гшщтлроснованіезшеремітдтмтаопрукгвмстрпсихіатріябплнст

    чьйфяонтзацеьантзацеьантзахтлкнноп

    Показниками вибірковості уваги в цьому досліді є час виконання завдання і кількість пропусків під час відшукування та підкреслювання слів. Усього в цьому тексті 25 слів: сонце, район, новина, факт, екзамен, прокурор, теорія, хокей, трон, телевізор, пам’ять, сприймання, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особистість, плавання, комедія, відчай, лабораторія, основа, психіатрія.

    Результати оцінюють за допомогою шкали оцінок, у якій бали нараховують залежно від часу, витраченого на пошук слів. За кожен пропуск слова нараховують по одному балу.

     

    Час, с

    Бали

    Рівень вибірковості уваги

    190 і більше

    0—6

    Низький

    189— 130

    7—12

    Середній

    129—60

    13—19

    Високий

    Менш ніж 60

    20

    Дуже високий

    Вибірковість уваги піддається тренуванню. Можна виконувати вправи, подібні до наведеної методики, для її поліпшення. Негативними чинниками, що впливають на вибірковість, можуть бути стан сильного емоційного збудження, зовнішні перешкоди, приховане небажання тестуватися тощо.

    ПАМ’ЯТЬ

     

    Пам’ять, за словами І. Сєченова, — «наріжний камінь розвитку дитини».

    Для дитячого періоду розвитку дитини характерна наявність мимовільної пам’яті, тобто діти не ставлять перед собою свідомо мету щось запам’ятати. У дошкільному віці починають складатися довільні форми пам’яті, і в шість років дитина вже досить чітко може бачити перед собою уявну мету, що й відрізняє довільну пам’ять від мимовільної.

    У передшкільному віці наочні образи запам’ятовуються легше, ніж словесні міркування. Наприкінці дошкільного віку з’являються смислова пам’ять та елементи логічної. Словесна пам’ять, формуючись слідом за образною, за даними деяких учених, найвищого вияву набуває у віці близько 10—13 років.

    Усі люди хотіли б поліпшити свою пам’ять. Однак мало хто докладає до цього зусиль. Одна з причин — брак інформації про способи досягнення цієї мети. Дехто вважає, що пам’ять — це вроджена риса, яка не піддається вдосконаленню. Ця думка, безумовно, є хибною. Пам’ять має органічну основу, але вирішальну роль у діяльності відіграють опосередковані мисленням процеси смислового запам’ятовування. Усе це піддається тренуванню.

    Щоб допомогти учням розвинути свою пам’ять, потрібно її діагностувати. А це вимагає від педагога певних психологічних знань.

     

    Дослідження переважаючого типу запам’ятовування

    Така діагностика має на меті виявлення переважаючого типу пам’яті за допомогою різних способів подання словесного і несловесного матеріалу. У першій серії зачитують слова для запам’ятовування (слухове сприйняття), у другій показують по черзі зображення (зорове сприйняття), у третій використовують пари слів, пов’язані логічним зв’язком (логічна пам’ять), у четвертій — пари слів, не пов’язані безпосереднім зв’язком (механічна пам’ять).

    Щоб не було перевантаження під час визначення типу пам’яті, для кожної серії достатньо підготувати набір із 10 слів (за Т. Пашуковою).

     

    Слухова

    Експериментатор читає вголос рядок із 10 слів. По закінченні учні беруть ручки і намагаються відтворити на папері всі слова, які запам’ятали (можна в довільному порядку). Наприкінці рахують кількість правильно названих слів.

    Слова для прикладу: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

     

    Зорова

    Дослідник показує дітям по черзі 10 картинок. Учні стараються запам’ятати зображені на них предмети. По закінченні записують назви усіх зображень, які запам’ятали. Наприкінці перевіряють кількість правильних відповідей.

     

     

     

     

    Логічна

    Зачитуються пари логічно поєднаних слів. Потім дослідник читає слова з лівої частини рядка, а школярі у цей час записують слова з правої. Після цього перевіряють: учитель знову читає пари слів, а учні позначають правильно записані слова і підраховують їхню кількість.

    Пари слів для прикладу:

    Баян — грати

    Лампа — світло

    Олівець — папір

    Літак — крило

    Соловейко — співати

    Газета — новини

    Музика — настрій

    Земля — врожай

    Школа — знання

    Космос — ракета

     

    Механічна

    Аналогічну роботу проводять із парами слів, не пов’язаних логічно:

    Стілець — склянка

    Скрипка — вогнище

    Цвях — відро

    Дах — чайник

    Вогонь — ґанок

    Лінійка — туфлі

    Сокира — килим

    Поїзд — осінь

    Книжка — м’яч

    Графин — годинник.

     

    Переважаючий тип пам’яті при різних типах подання матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній із чотирьох серій. Нормальним обсягом безпосередньої пам’яті вважається запам’ятовування 5—9 слів. Провідний тип пам’яті пов’язаний із відповідною репрезентативною системою уявлень особистості. її виявлення допоможе зробити багатопланові рекомендації досліджуваному, особливо щодо запам’ятовування ним найбільш цінної інформації, підготовки до уроків, іспитів тощо.

    Пам’ять піддається корекції і тренуванню. Відомі випадки, коли видатні люди, працюючи над собою, вважали обов’язковим вивчення одного вірша на день. Для такого тренування учням підійде запам’ятовування логічно пов’язаних і не пов’язаних текстів, віршів, зображень, фотографій з іменами та прізвищами, номерів телефонів, дат народження тощо. Можна рекомендувати батькам заняття з дітьми з розвитку пам’яті і перевірку їхньої результативності.

    Для чого вчителю знати типологію видів пам’яті та її особливості в кожного учня? Чи сприяють такі знання підвищенню ефективності навчального процесу? Адже важко уявити, щоб учитель диференціював свої дидактичні впливи з урахуванням типу пам’яті того чи іншого учня.

    Однак це можливо. Візьмімо такий приклад. Ви закінчили пояснювати новий матеріал і приступаєте до закріплення шляхом фронтального опитування, причому його об’єктом може стати будь-який учень. Чи можна вимагати бажаної відповіді від того, у кого зоровий тип пам’яті? Хоч як він напружуватиме свою волю, належним чином повторити почуте навряд чи зможе. Такому учневі потрібно під час викладу матеріалу дозволити користуватися книжкою. Готуючи домашнє завдання, йому доцільно самостійно складати графіки, схеми, малюнки. Школярам зі слуховим типом пам’яті можна порадити читати підручник уголос, переказувати один одному.

    Докладні поради щодо профілактики забування та умов успішної репродукції можна знайти в посібнику Ю. Гільбуха «Темперамент і пізнавальні здібності школяра», М. та О. Еренберг «Розвиток можливостей інтелекту».

    УЯВА

     

    Уява — це здатність до створення нових образів. Вона ґрунтується на вмінні помічати властивості предметів і переносити їх з одного на інший, по-новому комбінуючи. Навіть найфантастичніші образи створені з незвичайних поєднань реальних предметів. У казковому Конику-горбоконику, наприклад, втілені якості і людини, і тварин, і птахів.

    Репродуктивна уява — відтворювальна, учень тільки уявляє щось раніше бачене і відоме. А в результаті дії творчої уяви людина створює те, чого ніколи не було до неї.

    Вдосконалюючи репродуктивну уяву, ми створюємо передумови для розвитку продуктивної (творчої) уяви, відпрацьовуємо механізм актуалізації уявлень і синтезування їх у нові образи. Є кілька класифікацій уяви за різними ознаками. Для вчителя важливе виділення її творчого боку.

    Педагог має задуматися: у кого з моїх учнів який тип уяви? У кого з них спостерігаються вади у розвитку уяви? Отримати відповіді на ці запитання, щоб потім застосовувати певні корекційні дії, допоможуть діагностично-розвивальні заняття на активізацію різних типів уяви. Приклади таких вправ наведено нижче. Самі тести на діагностику уяви теж можна назвати розвивальними.

     

    Тест на креативність (творчість)

    Дж. Гілфорда

    Тест «Інтерпретація зображень»

    Інструкція. Вам пропонуються три зображення, які можна витлумачити (відповісти на запитання: що це таке?) найрізноманітнішим чином, зокрема і в гумористичній формі. На кожне зображення відводиться 3 хв часу. Ваше завдання полягає в тому, щоб поряд із кожним запропонованим зображенням написати якомога більше тлумачень, інтерпретацій (мал. 1—3, с. 16).

     


     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Найпоширеніші варіанти:

  • малюнок 1 — кола на воді; мішень; кришка люка стічної системи; сомбреро згори; рулетка; сонячна система; орбіти електронів; вигляд всередині труби; піраміда згори; земляний черв’як;
  • малюнок 2 — два отвори у каналізаційному люку; яблука на тарілці; окуляри;
  • малюнок 3 — скакалка; гори; хвилі на воді; графік; спина Змія Горинича.

    Під час підрахунку набраних балів за цим тестом враховуються загальна кількість назв за відведений час, їхня нестандартність. Так, щодо першого зображення, то за варіанти, аналогічні першим чотирьом з наведених вище, зараховується по 1 балу; за аналогічні наступним чотирьом — по 2 бали; за аналогічні останнім двом— по 3 бали за кожен.

    Щодо другого запропонованого зображення, то за кожен вибір, аналогічний наведеним до цього завдання, тестований отримує по 2 бали.

    Щодо третього зображення, то за кожен варіант, аналогічний наведеним першим чотирьом, зараховується по 1 балу; за кожен вибір іншого значення — по 2 бали.

     

    Норми оцінювання творчої обдарованості
    за тестом

    •    1215 років:

    високий рівень — понад 26 балів;

    помірний — 18—26;

    відсутність — менш ніж 18.

     

    •    1518 років:

    високий — понад 32 бали;

    помірний — 2232;

    відсутній — менш ніж 22.

    Тест «Використання предметів»

     

     

    Інструкція. Вам пропонується у письмовому вигляді викласти найрізноманітніші способи використання таких предметів: 1) порожніх скляних пляшок; 2) довгих металевих цвяхів; 3) тирси (необмеженої кількості).

    На кожну з наведених груп предметів відводиться 2 хв. Після закінчення цього часу слід негайно перейти до наступної групи предметів. Тестовий показник визначатиметься загальною кількістю запропонованих способів використання цих предметів за всіма трьома групами.

    Продукуючи способи використання наведених предметів, слід орієнтуватися на визначальні властивості останніх. Зокрема, пляшка — ємність, посуд, прозора, крихка; тирса— аморфна, гігроскопічна маса; цвях — тонкий, довгий, міцний, гострий.

    За кожен осмислений варіант використання запропонованих предметів тестованому нараховується 1 бал. Кількісним показником роботи з тестом є підсумкова кількість набраних балів.

     

    •    1215 років:

    високий рівень — понад 24 бали;

    помірний — 16—24;

    відсутність — менш ніж 16.

    •    1518 років:

    високий рівень — понад 30 балів;

    помірний — 22—30;

    відсутність — менш ніж 22.

     

     

    Тест «Конкретизація»

     

    Інструкція. Візьміть чистий аркуш паперу і запишіть якомога більше принципово відмінних явищ чи предметів, які можуть бути: 1) червоними; 2) круглими; 3) нескінченними. На кожну з категорій предметів відводиться 2 хв. Загалом у вашому розпорядженні 6 хв. Зауважте, що до кожної категорії ви добираєте предмети незалежно від інших.

    За кожен осмислений варіант відповіді нараховується 1 бал.

     

    •    1215 років:

    високий рівень — понад 26 балів;

    помірний — 19—25;

    відсутність — менш ніж 19.

     

    •    15 18 років:

    високий рівень — понад 32 бали;

    помірний — 24—32;

    відсутність — менш ніж 24,

     

    Зазначені кількісні показники є певною мірою умовними. Відповідна достовірність досягається лише в результаті виведення сукупного балу. Він є простою арифметичною сумою балів, отриманих за кожним окремим тестом.

завантаження...
WordPress: 23.16MB | MySQL:26 | 0,387sec