Виразне читання вголос художніх, ділових, науково-популярних текстів, що належать до різних жанрів

Тема: Виразне читання вголос художніх, ділових, науково-популярних текстів, що належать до різних жанрів

Мета: ознайомити школярів з  особливостями читання як одного з видів мовленнєвої діяльності, що дозволить формувати уміння в різних видах і формах читання, поглибити знання про типи та стилі мовлення; залучити учнів до роботи над спостереженням за власним читанням; виховувати культуру мовлення, повагу до слова.

 

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

 

Хід уроку

Організаційний момент

Оголошення  теми,  мети  та  завдань  уроку.  Мотивація  навчальної         

діяльності.

Актуалізація  опорних  знань.

«Мікрофон».

1.Пригадайте, які види робіт сприймання чужого мовлення ви знаєте?

2.У чому особливість читання мовчки?

3.Чим цей вид мовленнєвої діяльності відрізняється від читання вголос?

  1. А чи можете ви уявити своє життя без читання? Слухання в першу чергу асоціюється зі спілкуванням у побуті, сприйняттям радіо і телеповідомлень. А з чим асоціюється у вас читання?
  2. Більшість із вас читають, щоб здобувати знання, інформацію. А ще? Хіба на уроках літератури ви читаєте твори лише для отримання інформації?

 

Підказка: література — це мистецтво слова. А що ми отримуємо від спілкування з мистецтвом?

 

— Правильно, насолоду. Отже, читаємо ми, щоб отримувати нові знання, естетичну насолоду від прочитаного. А це потребує певних умінь і навичок.

 

Правильність читання — характеристика читання безпомилкового, без перекручування, повторів слів, пропусків, заміни або доставляння букв, з дотриманням літературної вимови.

Якщо текст читається вголос, то велике значення має виразність читання, яка базується на усвідомленні прочитаного.

Читання може відбуватися удвох формах: читання вголос (голосне читання), тобто озвучування графічного тексту, здійснюється індивідуально; читання мовчки або про себе (мовчазне читання).

 

Матеріал для вчителя.

Виразність мовлення формується впродовж усього життя: мовленням і середовища (сім’ї, друзів, колег), і авторитетів (учителів, майстрів сцени, екрана та ін.), і художньою літературою, читання якої вголос – для себе і для слухача – виробляє не тільки чуття мови, а й чуття образу, емоції -”душі” тексту.
Виразне читання, якого ми вчимося в школі, покликане навчити не тільки читати художні тексти (напам’ять чи за книгою), а й узагалі вести розмову, тобто спілкуватися з однією людиною чи з цілою аудиторією, адже воно навчає так говорити, щоб чітко виразити:
• що я хочу сказати;
• для чого буду говорити, чого хочу досягти;
• що хочу передати, чим поділитися;
• яке моє ставлення до предмета мовлення;
• якою буде ситуація мовлення (фон);
• які екстралінгвальні засоби “працюватимуть” разом зі словом.

Мистецтво живого слова впливає одночасно і на думку, і на почуття  людини. Про думку пам’ятають усі, але багато хто забуває, що засвоєння слухачами знань повинно в той чи інший спосіб зумовлювати їхні вчинки, суспільну діяльність, а це відбудеться лише тоді, коли діяти не тільки на розум, а й на серце слухача.Тому роботу з читання спрямовуємо на вироблення навичок виразного читання вголос, що передбачає його інтонаційну правильність, достатню швидкість, уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму та виразність мовлення.

Проблемне питання. А чи знаєте ви , що таке виразне читання?

Підказка.

Виразне читання – це мистецтво відтворення думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено твір.

Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 

 

Введення в поле теоретичних понять.

 

 

Картка – інформатор

 

У процесі навчання виразного читання необхідно постійно пам’ятати, що, читаючи, слід відтворювати не просто слова тексту, а його думки, логічний зміст. Для цього необхідно оволодіти засобами  виразності читання.

 

Компоненти виразності читання:

 

1.     Паузи, їх тривалість.

2.     Логічні наголоси.

Логічний наголос – такий наголос, яким виділяються слова, що несуть найбільше смислове навантаження фрази.

3.     Мелодика (висота голосу, тембр).

4.     Темп.

       Темп (tempus – час) – ми розуміємо як швидкість, певний рух. У мовленні – це швидкість, яка вимірюється кількістю виголошених за секунду складів.

 

5.              Міміка, жести.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

– логічний наголос;

———-      – протяжне прочитування;

– прочитання слів разом, злито;

/ – пауза коротка;

// – пауза довга;

– інтонація підвищується;

– інтонація знижується.

 

 

 Спостереження.

— Тексти якого стилю характеризуються найбільшою виразністю? (художнього)

— Прослуховування аудіозапису вірша Л.Костенко «Крила» у виконанні Б.Ступки.

— Аналіз почутого вірша з точки зору виразності.

Практикум.

*Прочитайте діалоги. Враховуючи смисл відповіді, визначте позиції логічних наголосів у питальних реченнях. Враховуючи смисл питання, правильно проінтонуйте   відповіді, складіть партитуру:

Ти купив білети в театр?      –   Ні, в кіно.

                                                –   Ні, мені їх запропонував товариш.

  • Ні, моя сестра.

*Змініть кожне з поданих висловлювань, оформивши його як оклик, питання. Як змінилася при цьому їх інтонація, зміст? Складіть партитуру.

Сашко розумний хлопець. Скоро настане весна. Так важко вивчити уроки вчасно. Можна зберегти природу.

*Прочитайте подані уривки текстів. Чим, на вашу думку, відрізняється їх інтонаційне оформлення? Від чого це залежить? Визначте стильову та жанрову приналежність текстів. Уважно слідкуйте за інтонаційними недоліками, яких припускаються ваші товариші. Проаналізуйте їх:

І. Хтось із великих людей сказав: «Усе минає, а слово залишається». Зникають у безвісті держави, володарі, раби, на порох розсипаються будівлі, умирають дерева, пересихають ріки, на гори перетворюються купи каміння, все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається й несе крізь час голос людської душі. Це – одне з найбільших див нашого світу. Диво написаного слова, яке пережило століття й покоління. (За М.Слабошпицьким)

ІІ. Гідрометеоцентр прогнозує подальше посилення морозів в Україні.  За словами директора Гідрометеоцентру Миколи Кульбіди, цього тижня опадів не передбачається, натомість температура повітря вночі становитиме 13-18 градусів морозу, місцями – до мінус 24.

Вночі спостерігалась хмарна погода, пройшов сніг та мокрий сніг, місцями сильний. На дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний 5-10 м/с. Температура повітря 1-8° морозу.

ІІІ. Вишивка – одне з давніх українських мистецтв. Зразки найдавнішої вишивки в музеях Європи датують V століттям нашої ери, а пам’ятки української вишивки збереглися за кілька останніх століть.

У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки цінували дуже високо: сестра Володимира Мономаха Анна організувала в Києві школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. (З навчального посібника).

*Прочитайте уривки. Спробуйте відповідно проінтонувати тексти, передати їх настрій під час виразного читання. Вкажіть на особливості читання тексту кожного типу.

ЗОЛОТАВА ОСІНЬ

Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева сто­яли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке бабине літо, починало повівати холодом, змов­кли пернаті музиканти. Ось і прийшов час прощатися із золотою осінню.

Матеріал для вчителя: під час читання пейзажів потрібно засобами виразності відтворити красу природи, художньо змальовану в зорових і слухових образах, виразити авторське і своє захоплення нею, передати відповідні почуття.

                                            ЗИМОВІ РОЗВАГИ

 Настала сніжна зима. Довго чекали цієї пори діти. Нікого не втримати вдома! Шум, сміх, галас на вулиці. З гірки мчать швидкі санчата, які несуть Лізу й Петруся. За ними летить цілий гурт хлоп’ят. Із захопленням стають на ковзани. Іринка й Наталочка. Неподалік швидко постає снігова баба. Керує роботою скульптор Оля. Тут же бігає кудлатий песик Тузя. З веселим сміхом діти падають у сніг, перекидаються. Веселі, збуджені, вони не помічають морозу.

Матеріал для вчителя : розповідь про подію можна виразно прочитати лише тоді, коли чітко, зримо уявити хід її розвитку,

зрозуміють вчинки, поведінку персонажів, їх настрій, переживання, взаємини (темп читання- середній та інтонація – розповідна).

Виразне читання вголос текстів художнього й публіцистичного стилів та робота з ними

Текст 1

  • Прочитати виразно текст, дотримуючись орфоепічних та інтонаційних норм. Назвати особливості, властиві текстам цього стилю. Висловити власну думку щодо значення народних цілителів.

ЦІЛИТЕЛІ

Ідеться про різні рослини, які люди здавна використовували при різних недугах. Здається, немає такого зела, такої рослини, яких не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте.

Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою.

Просо лікує серце й печінку.

Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння.

Відваром з листя волоського горіха лікують захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Сухі перетинки плоду горіха заварюють і вживають як засіб від стійкого кашлю. Будь-які застуди виліковують калиновими напоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п’ють, як чай.

Кульбаба допомагає позбутися подагри, материнка лікує шлунок, горло. Напої з хвоща польового очищають увесь організм.

Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, суниці, чебрець, черемху, чорниці, звіробій, пижмо, бузину, борщівник, спориш… Усього й не назвеш. А знати, що довкіл нас росте не просто трава, а лікувальне зілля, — треба. Треба знати і пам’ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою (З календаря).

  • Доповнити текст інформацією про інші відомі цілющі рослини, дотримуючись стилю мовлення.

Текст 2

  • Прочитати виразно текст, виражаючи за допомогою тембру, темпу, гучності мовлення особливості змісту, стиль висловлювання, авторський задум. Якими особливостями відрізняється текст поданого стилю від попереднього? Аргументувати свою думку рядками із тексту.

Неширокою й тихою протокою ми дісталися до старого річища, від якого відходив мілкий вузенький рівчак. Мулисте дно рівчака всіяне перлистими черепашками. Кожна стулена з двох половинок і залишає по собі довгий, прокреслений у намулі слід. Рівчак привів нас до озера, яке звалося Солов’їний Куток.

До цього заповідного закутка ми й подорожували. Навесні береги його були невпізнанними. Про озеро нагадувало тільки коло напівзатоплених верб, що пускали у прибулу воду густі й руді, схожі на бороди, корені. Улітку ж повінь угамувалася й озеро ставало тихим притулком рибальських човнів, білого латаття й риб’ячої мільги, що незліченними табунцями втікала до Дніпра по вузенькому обмілілому рівчаку. А над волохатими від висохлого коріння хащами верболозу, повними комариного дзижчання й пищання улоговинами й заплавними травами височів піщаний горбочок, де й стояла мазана глиною і вапном лісникова сторожка.

На Заріччі було що оглянути. Вербові й тополеві гаї, поміж ними луки й заплавні озера. Такий і Солов’їний Куток. Вода тут завжди прозора, в ній можна вгледіти зграї пліток, окунів і навіть зеленкувату щуку, яка застигла в засідці під навислим вербовим кущем. Нерухома озерна вода залишається чистою, наче у струмочку (А. Топачевський).

  • Уявити себе присутнім на Заріччі. Які почуття вас переповнюють? Що, на вашу думку, мав на меті автор, описуючи Солов’їний куток? Аргументувати відповідь.

Оцінювання. Здійснюється вчителем або самими учнями відповідно до критеріїв оцінювання читання вголос (Додаток № 2). Під час читання учитель заповнює таблицю редагування та саморедагування інтонації мовлення (Додаток № 1).

 

Підсумок. Рефлексія

Чи можна «виховати» свій голос?

Почніть свою відповідь словами «Я вважаю, що…»

 

Домашнє завдання

Скласти пам’ятку «Як виразно читати вголос тексти художнього й публіцистичного стилів».

Додаток № 1

Таблиця редагування та саморедагування інтонації мовлення учнів 6 класу

 

Зауваження до інтонації промовця(читця) Прізвища учнів
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     
голос  
Недостатня гучність                                    
Надмірна гучність                                    
Неправильне дихання                                    
темп  
Пришвидшений                                    
Уповільнений                                    
паузи  
Надмірна кількість пауз                                    
Недостатня кількість пауз                                    
висота голосу  
Чи витримані мелодичні ходи                                    
Невиправдано монотонне мовлення                                    

 

наголоси  
Чи виділені інтонаційно логічно наголошені слова                                    
Чи виділені інтонаційно наголошені фрази                                    
тембр  
Чи відповідає тембр меті тексту                                    
Наскільки творчо мовець підійшов до тембрового забарвлення голосу                                    
Зауваження до постави та зовнішнього вигляду промовця (читця)                                    
Загальне враження від виступу                                    

 

 

 

 

Додаток № 2

Вимоги до оцінювання

 

Рівень Бали Характеристика читання
Початковий

 

1-3 Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають і вимовляють слова, інтонують речення із значною кількістю помилок

 

Середній 4-6

 

Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов’язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо.

 

Достатній 7-9 Учні читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського задуму, виконання комунікативного завдання; норм орфоепії, дикції).

 

Високий

 

10-12 Учні читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

 

 

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,329sec