ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ КАЗОК У РОБОТІ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

Роботу з психологічними казками в школі можна проводити, реалізуючи найрізноманітніші стратегії та організаційні форми. У початковій школі зручним є проведення щотижневих 40-хвилинних занять у системі звичайних уроків. У рамках цієї програми, орієнтованої на розвиток самосвідомості школярів через психологічну казку, використовуються різноманітні психотехнічні, психогімнастичні ігри та вправи, малювання, ліплення з пластиліну, творчі завдання.

КАЗКА ПРО ЧАРІВНІ ДЗЕРКАЛА

В одному королівстві в родині рибалки народилася маленька дівчинка. Напередодні її народження в рибацьке село заблукала нікому не знайома бабуся в старій, залатаній сукні, з великим ціпком у руках і малим мішком за плечима. Уночі тільки в хатині рибалки, де чекали дитину, горіло світло, і саме в цю хатину постукалася бабуся і попросилася переночувати.

— Що ж! — сказав рибалка. — У нас тісно і пахне рибою. До того ж от-от має народитися дитина. Але не можна ж старій жінці ночувати на вулиці. Проходь, знайдемо для тебе місце.

— Дякую тобі, рибалко, — сказала бабуся. — Доброта людська ніколи не шукає подяки і завжди її знаходить. Твоя дочка буде щаслива в житті.

З цими словами бабуся увійшла до хатини, і рибалка постелив їй біля вогнища. До ранку на світ з’явилася маленька дівчинка, і батьки назвали її Карі. Бабуся ласкаво подивилася на дитину, взяла свій мішечок, дістала три маленьких дзеркальця і сказала рибалці:

— Я хочу зробити твоїй дочці подарунок. Ці дзеркала чарівні. Але в чому їхні чари, вона дізнається, коли виросте.

Рибалка подякував бабусі і з деяким побоюванням узяв дзеркальця. Коли бабуся пішла, він подивився в кожне з них, але скрізь побачив тільки своє бородате обличчя зі шкірою, що загрубіла від морського вітру. Рибалка знизав плечима і подумав: «Бабуся сказала, що вони чарівні, але, по-моєму, це звичайні дзеркальця». І він поклав їх далеко на полицю.

Минуло шістнадцять років. Рибалка і його дружина забули про подарунок «відомої бабусі в день появи дочки на світ, а маленька Карі перетворилася на чарівну дівчину, що дуже любила веселитися, вдягати красиві сукні і милуватися своїм відображенням у старому тріснутому дзеркалі.

Якось біля берега навпроти рибацького села кинув якір величезний і дуже красивий корабель. Від корабля відійшла шлюпка і причалила до берега. На пісок зійшли люди в багатому одязі, у капелюхах з яскравими перами і зі шпагами збоку. Відразу було видно, що це знатні вельможі. Серед них виділявся високий і красивий юнак з розумними і сумними

очима. Рибалки вийшли на берег зустріти незвичайних гостей. Карі стояла неподалік у юрбі рибацьких дочок і дивилася на прибульців. При погляді на прекрасного юнака серце її завмерло.

її батько як головний серед рибалок шанобливо наблизився до мореплавців.

— Вітаємо вас, хоробрі й працьовиті рибалки! — сказав високий юнак. — Я принц Агор і приплив сюди зі своїми супутниками на прохання моєї матері — великої королеви і чарівниці. Вона наказала мені саме у вас, серед ваших дочок знайти собі наречену.

— Ласкаво просимо! — відповів старий рибалка. — Серед наших дочок багато прекрасних дівчат. Вибирай будь-яку. Кожна матиме за честь стати нареченою принца з далекої країни.

Принц і челядь оселилися в рибацькому селі. Щодня принц Агор ходив по оселях, знайомився з рибацькими дочками, робив їм подарунки, був дуже ввічливим і добрим, але очі його, як і раніше, залишалися сумними.

Усі дівчата села намагалися сподобатися принцові, вдягали своє краще вбрання, пригощали його чудовими стравами, посміхалися йому. Бідна Карі з першої миті закохалася в принца і часто нишком спостерігала за ним, коли він бродив прибережними скелями або задумливо сидів на камені біля моря. їй теж, як і іншим, хотілося сподобатися принцові, але в їхню хатину він ще не заходив.

Якось Карі залишилася вдома сама. Поставивши на стіл старе з тріщинкою дзеркало, вона милувалася в ньому собою і зачісувала своє довге золотаве волосся. Раптом маленьке кошеня, граючись, зачепило її сукню і трішки надірвало його. Карі розлютилася і, схопивши свій дерев’яний капець, замахнулася на кошеня. Воно налякалося і стрибнуло на стіл, а Карі, намагаючись вдарити його капцем, промахнулася — і вдарила просто по дзеркалу! Воно — дзинь! —і розкололося.

Карі вирішила пошукати, чи немає в будинку ще дзеркал, і от на верхній полиці в шафі вона знайшла цілих три маленьких дзеркальця: одне зі зворотного боку було зелене, інше — червоне, а третє — блакитне.

Карі подивилася в зелене дзеркальце і побачила своє симпатичне личко з величезними сірими очима і пухкенькими губками. «Яка я красива! — подумала Карі й подумала: — Цікаво, якої про мене думки принц? Чи видаюся я йому красивою?»

Вона піднесла до обличчя червоне дзеркало й ледве не впустила його від подиву. Відображення було зовсім іншим! Нечітким, наче в тумані, розпливчастим. «Як дивно,— подумала Карі. — Це якісь незвичайні дзеркала. А що я побачу в третьому дзеркалі?»

Вона поглянула в блакитне дзеркало і здивувалася ще більше. Звідти на неї дивилося обличчя якоїсь іншої дівчини (їй спочатку так здалося): презирливо зіщулені очі, капризні губки, неприємна усмішка. Карі придивилася й побачила все-таки знайомі риси. Це було її обличчя, але воно дуже змінилося.

— Що за дива? — скликнула вона вголос. — Хто ж мені це пояснить?

—Я поясню,— почувся тихий голос знизу.

Карі подивилася вниз і побачила на підлозі кошеня. Воно вмивалося лапою та спокійно говорило і людським голосом:

— Це чарівні дзеркала, подаровані тобі доброю чаклункою на день народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, , якою ти уявляєш саму собі. У червоному відображено те, як бачать тебе інші люди. Варто загадати, чиїми очима ти хочеш подивитися на себе — і будь ласка! А в блакитному дзеркальці — відображення того, якою ти є насправді.

Умившись, кошеня стрибнуло на підвіконня. — Але чому ж у мене в дзеркалах така різна зовнішність? — розгублено запитала Карі.

— Чарівні дзеркала відображають не зовнішність,— муркнувши, сказало кошеня й уточнило: — Не тільки зовнішність. — Воно позіхнуло і вистрибнуло у прочинене вікно…

— Почекай, тато, — перервала казку Юля. — Тут мені незрозуміло. Чому в червоному дзеркальці відображення Карі було нечітким?

—А в чиїх очах відображалася Карі в цей момент?

— Ну… В очах принца. Вона ж про нього думала, коли дивилася у це дзеркальце.

— Правильно. А хіба принц знає її близько? Знає, гарна вона чи погана, добра чи зла?

— Ні, звичайно! Він її, може, і бачив тільки раз — на березі, коли приплив.

— Ну от тому поки що і відображення нечітке.

Юля трішки помовчала, про щось думаючи. Потім сказала:

—А! Тепер розумію, чому вона в блакитному дзеркальці така… неприємна.

— Ну і чому ж, Юля?

— Тому що, хоч у неї обличчя і красиве, насправді вона все-таки не дуже добра: ледве не побила кошеня дерев’яним капцем і взагалі…

— Добре. Дещо з’ясували. Продовжимо?

Наступного дня принц Агор прийшов у гості в хатину батьків Карі. її мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца і його супутників. Карі сиділа за столом навпроти принца і дуже хвилювалася. її обличчя стало ще кращим від яскравого рум’янцю. Принц розповідав про свої подорожі і, поглядаючи на Карі, іноді ледве посміхався. Карі не могла вимовити й слова. До кінця розмови старий рибалка, батько Карі, запитав Агора:

— Чи сподобалися тобі дівчата в нашому селі, принце? Наприклад, дочка мого сусіда — Пента? Красуня, чи не так? А її сестричка Тора — добра душа!

Слова батька дуже розлютили і злякали Карі: раптом принцові й справді сподобалися ці дівчата? Але ж вона — Карі — краща! І хоча Пента і Тора були П подругами, Карі в цей момент ненавиділа їх, і вона зненацька крикнула:

— Та вони ж просто дурепи!

Після цих різких слів усі замовчали. Принц Агор з подивом і сумом подивився на Карі, якій стало ніяково, видно, вона пошкодувала про сказане. Гості швидко попрощалися й пішли, а Карі схопила свої чарівні дзеркала, вискочила з будинку й сховалася в скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона подивилася в кожне дзеркало і розплакалася. Червоне дзеркальце показало, якою її зараз уявляє принц Агор: злісною, пихатою егоїсткою — набагато гіршою, ніж був її реальний портрету блакитному дзеркальці. Карі звинувачувала себе за свої необдумані слова, за норовливий характер, а в зеленому дзеркальці поступово тануло обличчя безтурботної красуні. І чим більше картала себе Карі, чим більше знаходила в собі поганого, тим гіршим ставало її відображення в зеленому дзеркальці. Адже воно показувало той образ, що складається в людини про себе саму.

Минуло кілька днів. Принц Агор обійшов уже всі будинки в рибацькому селі, познайомився з усіма дівчатами, але, видно, так поки що й не зробив вибору. Ніхто з рибацьких дочок не міг похвалитися особливою увагою принца. Щовечора молодь села влаштовувала святкові гульбища з піснями і танцями. Але хоч принц співав і танцював разом з усіма, вільно й легко розмовляв і зі старими, і з дівчатами, і з їхніми батьками, але в глибині його очей світився якийсь смуток.

Карі теж кілька разів говорила з ним і навіть танцювала, але щовечора, зазираючи в заповітне червоне дзеркальце, вона бачила там егоїстичну й трошки дурну дівчинку, тобто таку, якою її бачив принц Агор. Щоправда, тепер це відображення не було таким різким і в ньому навіть з’явилися деякі приємні риси, але це було зовсім не те. Адже Карі мріяла про те, щоб принц полюбив її так само, як вона любила його. Іноді вона подумки просила червоне дзеркальце показати, якою бачать її батьки, й одразу відображення ставало симпатичним, веселим і безтурботним — набагато кращим, ніж те, що здавалося принцові.

Але якщо вона намагалася сподобатися йому здатися кращою, ніж була насправді, то ввечері за допомогою червоного дзеркальця з гіркотою дізнавалася, що її образ в очах принца потьмянів і навіть погіршав.

Вона вже не намагалася сподобатися Агорові й тільки здалека дивилася на нього, серце її сповнювалося ніжністю.

Минали дні.

її батьки помітили, що Карі змінилася. Вона більше не лінувалася виконувати домашню роботу, стала уважнішою до батьків і привітною з подругами, хоча могла годинами сидіти замислена. Часто вона ласкаво пестила кошеня по пухнастій шерсті й розмовляла з ним, але у відповідь воно тільки муркотіло, наче ніколи не вміло говорити по-людськи.

Якось вона помітила, що її відображення в зеленому дзеркальці, тобто той образ, що уявляла вона сама, і в блакитному, тобто її реальний образ, стали дуже схожими.

І настав день, коли до кінця звичайного свята принц Агор оголосив мешканцям села, що прощається з ними. Музика стихла, припинилися веселощі, танці й сміх. Усі були засмучені, тому що встигли полюбити доброго й шляхетного принца. У тиші Агор сказав:

— Мені дуже шкода прощатися з вами. Але мій час минув, а я не зумів виконати доручення моєї матері-королеви.

— Хіба немає в нас гідних наречених?— з подивом і смутком запитав один з рибалок.

— Є, але я шукав тільки одну-єдину, чий образ показала мені мати і кому я одразу віддав своє серце. Вона повинна була бути тут, але я не знайшов її, — з сумом відповів принц.

У цю ніч Карі не змогла заснути від сліз і, вийшовши потихеньку з дому, вирушила побродити узбережжям. Раптом вона побачила в темряві групу людей і серед них принца — вони йшли до величезної скелі, що ховалися в глибинах моря. Карі безшумно пішла за ними. Те, що вона побачила, вразило і злякало її.

На самому нижньому виступі скелі, об який билися морські хвилі, люди зупинилися, один з них вбив у тріщину в кам’яній стіні велике залізне кільце. До цього кільця за руки і ноги важкими ланцюгами прикували принца Агора.

Один з тих, що супроводжували принца, нахилився до нього і з сумом вимовив:

— Прощавай, принце. Нам дуже шкода робити це. Але ми не в змозі допомогти тобі.

— Прощавайте, друзі, — відповів Агор, голос його був мужнім, але сповненим глибокого смутку. — Ви зробили все, що могли. Передайте моїй матінці, що я прошу в неї пробачення зате, що не зумів виконати її наказ.

Люди — а це були супутники принца з корабля — мовчки залишили похмуру скелю. Агор один сидів на виступі. Він притулився спиною до кам’яної стіни і завмер, наче очікуючи чогось. Карі вийшла через куші, де ховалася до цього, і кинулася до принца.

— Я звільню тебе! — гаряче скрикнула вона.

— Хто ти? — різко обернувся Агор. — А, Карі! Ні, ти не можеш звільнити мене. Хутчіш іди звідси, наближається північ… —Я не піду, я допоможу!

— Ні! — суворо сказав Агор. — Якщо ти не підеш, те загинеш разом зі мною. А Драконові потрібний тільки я.

— Драконові? Якому Драконові? Я нічого не розумію!

— Добре, я все поясню тобі, після цього ти підеш. Наді мною з дитинства тяжіє страшне закляття. У цей день — день свого двадцятиріччя — я маю стати жертвою злісного Дракона. Зняти це закляття може тільки Любов, моя любов до однієї дівчини, чий образ показала мені мати у своєму магічному дзеркалі. Моя мати — королева й чарівниця — сказала мені, що я знайду цю дівчину у вашому рибацькому селі і коли впізнаю її, тієї ж миті впадуть злі чари і з мене спаде страшне закляття. Я довго шукав її, але не знайшов. І тепер я стану жертвою Дракона, а ти маєш піти якомога швидше.

— Тікаймо разом!

— Ні. Закляття не можна порушити, інакше величезна біда спіткає все королівство.

— А чи є інший спосіб врятувати тебе?

— Є… Але це неможливо!

— Скажи мені!

— Ні. Не скажу. Іди, Карі, прошу тебе! Карі стояла на колінах поруч із принцом

і плакала від безсилля. Цієї миті щось м’яке й пухнасте потерлося об її ногу. Це було кошеня.

— Принц не скаже тобі, Карі, — промуркотіло воно. — Тому що не хоче порятунку такою ціною. Для зняття злих чарів потрібно, щоб…

Його останні слова заглушив гучний плескіт води. З чорних грозових хмар ударили блискавки. Прогримів грім. З глибин моря здіймалося величезне чорне тіло Дракона, вкрите бронзовою лускою. Жахлива голова повернулася в їхній бік і подивилася на них червоними злісними очима.

Карі дуже злякалася. Вона завмерла від жаху.

— Біжи, Карі! — крикнув принц Агор, намагаючись підвестися на ноги. Ланцюги заважали йому.

Дівчина отямилась від страху і подивилася на нього. Вона любила його. Вона знала, як його врятувати.

Карі кинулася до самого краю виступу, на який летіли солоні бризки морських хвиль.

— Ось я! — голосно крикнула вона. —

Бери мене, Драконе! Я приношу себе в жертву замість принца Агора!

— Не смій, Карі! — закричав принц і кинувся до неї, розриваючи ланцюги.

Вона обернулася, і в світлі блискавок він побачив її прекрасне обличчя.

— Ти! Це ти! Я впізнав тебе! Ти — як дівчина з чарівного дзеркала моєї матері! — скрикнув принц Агор.

Тієї ж миті почувся жахливий рев. Це кричав розлючений Дракон, що раптом став розсипатися, наче був з піску, і незабаром він весь зник, розчинився під товщею моря. За кілька секунд хвилі заспокоїлися, вщухли блискавки, ущух вітер, і настала тиша. Злі чари розвіялися.

А на виступі скелі, взявшись за руки, стояли Карі і принц Агор, з рук і ніг якого звисали розірвані ланцюги. Біля їхніх ніг сиділо маленьке кошеня і, наче нічого й не було, вмивалося.

— Як же я міг одразу не впізнати тебе? — тихо запитав принц.

— Я сама не могла впізнати себе в цих дзеркалах, — посміхаючись, відповіла Карі й дістала з кишені три коштовних дзеркальця.

— Звісно! — сказав принц. — Ці чудодійні предмети подарувала моя мати-чарівниця, перетворившись на стару, тій самій дівчині, яку я шукав.

Карі тримала перед собою всі три чарівні дзеркальця — зелене, червоне й блакитне. І у всіх трьох відображалося те саме обличчя — прекрасне, добре і щасливе.

 

ЗАНЯТТЯ 1

Королівство Внутрішнього Світу

Мета:

— створення первинного уявлення про специфіку психічного;

— підтримка мотивації на вивчення самих себе;

— ознайомлення з деякими правилами уроків «Психологічної абетки» (їхнє закріплення).

Необхідне обладнання: психологічні альбоми, кольорові олівці й фломастери для дітей, «візитки» дітей, шпильки, м’ячик, лялька Псі-Мага.

Хід заняття

1. Організаційний момент

Діти сідають за принципом «хлопчик — дівчинка», кладуть на край парти психологічні альбоми й пенали.

2. Налаштування на заняття

Вправа. «Привітання»

Інструкція. Вітаю вас, діти, я рада знову з вами зустрітися на занятті «Психологічної абетки». Що я зараз зробила? Правильно, привітала вас. Як ви вважаєте, навіщо люди при зустрічі вітають одне одного? Як вони роблять це? Чи можна вітати людину без слів? Як? (Розповісти).

Діти розповідають, підносячи руки й отримуючи м’ячик від учителя.

У випадку порушення правил занять «Психологічної абетки» психолог нагадує або пропонує дітям згадати й повторити ці правила. Психолог просить самих дітей стежити за виконанням цих правил.

Перше правило: хочеш сказати — піднось руку.

Друге правило: на сигнал «тихо» (палець на губах) — рот на замок, тобто перестати розмовляти й закрити рота долонькою.

Третє правило: розповідати всім можна, коли отримуєш м’ячик або на прохання психолога.

А тепер кожний з вас вийде і привітає когось — всіх у класі або тільки деяких. Вітати можна і словами, і без слів.

Діти вітають одне одного. Психолог стежить, щоб не залишалося дітей, яких не привітали.

Психолог. Ось ми і привітали один одного. Тепер на початку кожного уроку «Психологічної абетки» ми обов’язково по-різному вітатимемо один одного. Розсілися по місцях.

3. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Вправа «Вернісаж малюнків Псі-Мага в Королівстві Внутрішнього Світу»

Інструкція. Яке було домашнє завдання на сьогодні? Правильно, ви малювали Псі-Мага. Яким ви його бачили, уявляли у своєму Королівстві Внутрішнього Світу?

Зараз ми влаштуємо виставку-вернісаж цих малюнків. Відкрийте свої психологічні альбоми і знайдіть у ньому малюнок Псі-Мага. Розмістить цей малюнок на парті так, щоб інші діти могли легко його розглянути. Тепер по черзі підходьте до малюнків, розгляньте їх уважно. Якщо щось не зрозуміло, запитуйте автора. Отже, першим іде…

Діти за вказівкою психолога обходять усі парти й розглядають малюнки.

Психолог. На виставці-вернісажі ви побачили багато малюнків. Що в цих малюнках вам сподобалося і здивувало? Що особливого в них ви помітили? Чи схожі між собою малюнки Псі-Мага в Королівстві Внутрішнього Світу? А Псі-Маги, намальовані різними дітьми?

Діти по черзі, отримуючи від психолога м’ячик, діляться своїми враженнями від виставки малюнків.

4. Робота з теми

Психолог. Отже, ви помітили, що малюнки Псі-Мага не схожі один на одного, дуже різні. Чому так, адже Псі-Маг ось такий (показати ляльку Псі-Мага), а на малюнках він дуже різний, несхожий. Як ви вважаєте? Правильно, Псі-Маг є різним на ваших малюнках Королівства Внутрішнього Світу, тому що в кожного. Королівство Внутрішнього Світу особливе, не схоже на інші. І з цим Королівством ми ознайомимося на наших заняттях. Хочете довідатися про це чарівне і загадкове Королівство? Я розповім. У Королівстві Внутрішнього Світу є свої жителі. Там живуть Правитель і його помічники, Псі-Маг, охоронці, прикордонники та вчені, художники, музиканти й ремісники. На уроках ми довідаємося, за якими законами живе це чарівне королівство. Провідником і помічником у нашій подорожі Королівством Внутрішнього Світу буде Псі-Маг, Психологічний чарівник, з яким ви вже знайомі (показати ляльку Псі-Мага). Зараз він тут, будь-якої миті він може перенестися у ваше Королівство Внутрішнього Світу. Ви з ним можете зустрітися там, коли захочете. Треба тільки мовчки заплющити очі

(прикрити їх долоньками) і уявити чарівне королівство з його жителями, будинками, з Правителем і його палацом. Там зараз знаходиться і Псі-Маг. Уявили? Розгляньте уважно Псі-Мага (одяг, взуття, шапочку), що його оточує. Що ви (бачите, чуєте) спостерігаєте в Королівстві, які події там відбуваються: приємні чи неприємні? Як Псі-Маг бере участь у цих подіях? Тепер поступово, не поспішаючи, розплюште очі. Приберіть від них долоньки. Усе, що ви спостерігали, бачили і чули у своєму Королівстві Внутрішнього Світу: жителі, їхні будинки, площа Псі-Мага, події — намалюйте в психологічному альбомі.

Психолог підходить до кожного, і дитина індивідуально ділиться своїми враженнями.

Психолог. Діти, намалюймо схематичну карту свого Королівства Внутрішнього Світу. Не забудьте намалювати знайомий уже вам значок Псі (?). Що він означає? Чи є він емблемою, значком Королівства Внутрішнього Світу? Усе, на чому намальований цей значок, стосується Королівства, пов’язано з Королівством Внутрішнього Світу.

5. Розминка

Гра «Чотири стихії» або «Слухай звуки: тополя — верба»

Інструкція до гри «Чотири стихії». Пограємо в гру на увагу. Вона називається «Чотири стихії». Це земля, вода, повітря, вогонь.

Якщо я скажу земля, — потрібно присісти навприсядки і доторкнутися руками до підлоги.

Якщо я скажу вода, — ви стоячи витягаєте руки вперед і робите плавальні рухи.

Якщо я скажу повітря, — ви стоячи підводитеся на носочки й піднімаєте руки вгору.

Якщо я скажу вогонь, — ви стоячи крутите руками ось так (у ліктьових і зап’ястних суглобах).

Зрозуміло? А зараз потренуємося. Той, хто помиляється, може виправляти помилку. Почали. (Замість гри «Чотири стихії» можна використовувати гру «Слухай звуки: тополя — верба».)

Інструкція до гри «Слухай звуки: тополя — верба». Станьте в коло, потилиця в потилицю. По команді «почали» ви йдете по колу. Після плескання в долоні ви стаєте в нерухому позу «верби» (ноги на ширині плечей, руки звисають вільно вздовж тулуба, голова нахилена ліворуч, на обличчі — сум). Після другого плескання в долоні продовжуєте рухатися по колу. Після притупування ви стаєте в нерухому позу «гордої тополі» (п’ятки разом, носки нарізно, руки підняті над головою, дивитеся на кінчики пальців, на обличчі — гордість). На друге притупування ви продовжуєте рух по колу. Той, хто помиляється, вибуває з гри і сідає на місце. Почали.

Після гри діти по команді психолога розсаджуються по місцях.

6. Час книги

Психолог, настав час книги, коли ми будемо читати і слухати цікаві книги, з яких ви багато довідаєтеся про себе та про інших людей.

Сьогодні ми слухаємо казку з книги «Психологія для малят». Сіли правильно, прикрили очі й мовчки, уважно слухаємо «Казку про чарівні дзеркала». Вдома до цієї казки ви намалюєте малюнок.

Психолог читає фрагмент «Казки про чарівні дзеркала» з книги І.Вачкова «Психологія для малят» (7—8 хв.).

Психолог. Продовження казки ми дізналися на наступному занятті. Що ви дізналися з прочитаної казки?

1. Як звуть дівчинку — головну героїню?

2. Що незвичайного трапилося в день появи Карі на світ?

3. Якою стала Карі через 16 років?

4. Які важливі події відбулися в рибацькому селі?

Діти по черзі після отримання м’ячика відповідають на запропоновані запитання.

Домашнє завдання

Намалювати в психологічному альбомі те, про що ви дізналися з «Казки про чарівні дзеркала», тобто ілюстрацію до казки, як це роблять художники.

7. Підбиття підсумків

Психолог. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? [Емблема, королівство, герої книги.) Що таке Королівство Внутрішнього Світу? Хто там живе? Що в ньому відбувається? З якими героями ви познайомилися в «Казці про чарівні дзеркала»?

 

ЗАНЯТТЯ 2

Казка про чарівні дзеркала

Завдання:

— ознайомлення дітей з основними складовими «Я» – образу людини;

— підтримування мотивації дітей на вивчення самих себе й усвідомлення себе в очах інших;

— закріплення правил занять «Психологічної абетки».

Необхідне обладнання: психологічні альбоми, фломастери для дітей, «візитки», м’ячик, «трафаретки» дзеркал.

Хід заняття

1. Організаційний момент

Діти розсаджуються за принципом «хлопчик-дівчинка», кладуть на край парти психологічні альбоми й пенали. Психолог говорить, чому буде присвячений урок.

2. Налаштування на заняття Вправа «Незвичайне привітання»

Інструкція. На початку кожного уроку «Психологічної абетки» ми будемо вітати один одного. Сьогодні ми привітаємо один одного незвичайно, без слів — поглядом, посмішкою, долоньками, плечами, колінками, ступнями, ліктями тощо. При цьому необхідно виявляти фантазію та винахідливість.

Вправа «Допоможи вгадати візитку»

Інструкція. Зараз я з вашою допомогою вгадуватиму, чия це візитка в мене в руках. Як ви мені будете допомагати? Мовчки, тільки поглядом і посмішкою показувати, хто ж автор візитки. Якщо я йду в правильному напрямку, то ви сильно і радісно посміхаєтеся. Якщо я помиляюся, то ви насупитеся (посмішка згасає) і поглядом, а не руками, показуєте, де автор візитки. Показувати руками і говорити не можна.

3. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Вправа «Вернісаж домашніх малюнків»

Вправа для пожвавлення в пам’яті подій з прочитаного на минулому занятті фрагмента «Казки про чарівні дзеркала».

Яке було домашнє завдання на сьогодні? Правильно, ви малювали прочитану на минулому занятті казку. Як називається казка, яку ми слухали?

Зараз ми влаштуємо виставку домашніх малюнків.

Діти демонструють всім однокласникам або тільки психологові свої малюнки. Авторів найкращих малюнків психолог викликає в центр класу і просить розповісти, що намальовано, своїми запитаннями допомагає дитині передати основний зміст малюнка.

4. Час книги

Читання фрагмента «Казки про чарівні дзеркала» до розмови Юлі з татом, психолог перевіряє розуміння змісту прочитаного за допомогою навідних запитань.

— Що показують зелене, червоне і синє дзеркала?

— Чому така різна Карі в цих дзеркалах?

Психолог продовжує читання казки і дочитує її до слів «Минуло кілька днів…».

5. Робота з теми

Вправа «Відображення в чарівних дзеркалах»

Інструкція. Діти, відкрийте свої альбоми і за допомогою картонного трафарету намалюйте кольоровими фломастерами, олівцями три кольорових дзеркала. Якого вони кольору?

Пригадайте, що можна побачити в зеленому, червоному, синьому дзеркалах. А тепер намалюйте, що побачила Карі спочатку в зеленому дзеркалі, потім у червоному, а потім у синьому (зображення Карі в трьох дзеркалах).

Під час малювання психолог обговорює по можливості з кожною дитиною, чи різні були зображення Карі в чарівних дзеркалах і чому вони різні, якою уявляє себе Карі? Якою уявляє її принц Агор? Якою вона є насправді?

Психолог читає продовження казки до слів «Якось наприкінці…»і перевіряє розуміння її змісту за допомогою запитань:

— Чи змінилася Карі?

— Якою вона була раніше і якою стала зараз?

Домашнє завдання

Домалювати вдома, що побачила Карі в трьох чарівних дзеркалах, якою вона побачила себе в них?

6. Підбиття підсумків

Психолог

— У чому полягає чарівність кожного дзеркала?

— Які зображення бачить Карі в дзеркалах: різні чи однакові?

ЗАНЯТТЯ З

Казка про чарівні дзеркала(завершення)

Завдання:

— зміцнення інтересу дітей до вивчення самих себе;

— розвиток рефлексії;

— закріплення знань з основних складових «Я» – образу людини.

Необхідне обладнання: психологічні альбоми, фломастери або кольорові олівці, м’ячик, «трафаретки» дзеркал.

Хід заняття

1. Організаційний момент

Розсаджування, розглядання обладнання, актуалізація правил занять «Психологічної абетки».

2. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Вправа «Мої плюси і мінуси»

Психолог. Давайте спробуємо без дзеркала подивитися на себе і визначити, що в нас є хорошого і що поганого. Розділимо аркуш «Психологічного альбому» навпіл вертикальною рискою. Ліворуч у верхній частині намалюємо плюс, а в правій частині — мінус. За допомогою малюнків або якихось символів спробуємо відобразити, як ми розуміємо самих себе, що нам у собі подобається і що не подобається.

Діти малюють у своїх альбомах. Під час цієї роботи, що триває близько 10 хв, психолог ходить по класу й індивідуально розмовляє з учнями з приводу їхніх малюнків.

Обговорюють питання:

— Чи складно було шукати в собі хороше і погане, а потім зображувати це?

— Чому це було складно? Пожвавлення подій з «Казки про чарівні

дзеркала» за допомогою перевірки домашнього завдання — малювання зображень Карі, яка змінилася.

Психолог. Удома ви намалювали зображення Карі в чарівних дзеркалах.

— Діти, у чому полягають чари зеленого дзеркала? А червоного? А синього?

— Що побачила Карі в зеленому дзеркалі? У червоному? У синьому?

— Пригадайте, подивившись на свої малюнки, якою вона себе уявляла? Якою її бачив принц? Якою вона була насправді?

— Однаково чи по-різному намалювали зображення Карі в зеленому, червоному і синьому дзеркалах?

Психолог просить дітей згадати, що відбулося з Карі останнім часом. У разі потреби читає уривок з «Казки про чарівні дзеркала» від слів «Так минали дні за днями» до слів «Якось наприкінці…».

Психолог

— Чи змінилася Карі за останній час? Якою вона була раніше і якою стала тепер?

— Чому стали схожими відображення Карі в зеленому й синьому дзеркалах?

— Чи змінилося її зображення в червоному дзеркалі? Чому?

Діти, а зараз за допомогою трафареток знову намалюйте три чарівних дзеркала. Намалюйте, якою тепер себе бачить Карі в зеленому і синім дзеркалах після зміни її поведінки. Намалюйте зображення Карі в червоному дзеркалі.

Психолог може викликати найкмітливішого учня до дошки, щоб він намалював там нові зображення Карі в дзеркалах.

3. Час книги

Читання продовження «Казки про чарівні дзеркала».

Психолог читає закінчення казки, але останнє її речення не прочитує до кінця («І у всіх трьох дзеркалах відображалося…»).

Психолог

— Діти, що відображалося у всіх чарівних дзеркалах наприкінці казки? Якою в них побачила себе Карі?

— Як ви вважаєте, чому так відбулося? Кожна дитина висловлює свою думку, пояснює, чому так вважає. Обговорення цього питання необхідно провести досить докладно і не кваплячись. Важливо, щоб діти самі дійшли висновку, самі обґрунтували й пояснили його. Бажано зафіксувати, хто саме з учнів правильно встановив значення кожного з відображень, які помилки зробили інші учні. Чи намагаються діти проводити аналогії з собою, «приміряти» на себе ситуації казки? Чи багато учнів так і не зуміли встановити різницю між різними частинами «Я» – образу?

4. Робота з теми

Вправа «Яке дзеркало я хочу»

Інструкція. Діти, чи хотіли б ви мати такі чарівні дзеркала? Звичайно ж, так! Якби можна було взяти тільки одне дзеркало, то яке з трьох чарівних дзеркал ви хотіли б мати в себе? Чому і навіщо? Намалюйте у своїх альбомах і спробуйте пояснити свій вибір.

Психолог опитує кожного учня, вислуховує його думку, аргументацію вибору, фіксує вибори дітей. Якщо дитина вибирає червоне дзеркало, то необхідно поцікавитися, у чиєму уявленні вона хотіла б побачити себе в червоному дзеркалі. Психолог може кількісно обробити вибори дітей. Ці дані дадуть йому дуже цікавий матеріал для подальшого аналізу.

5. Підбиття підсумків

Психолог. Такі чарівні дзеркала бувають тільки в казках. Але і без них кожна людина якось по-особливому уявляє саму себе. Певним чином її бачать інші люди. Насправді людина може бути зовсім іншою, ніж уявляє себе сама або ніж її бачать інші люди.

Перед тобою знову три чарівних дзеркала.

Намалюй у них себе таким…

— Яким ти уявляєш сам (сама) себе.

— Яким ти хочеш бути.

— Яким тебе бачить… (на вибір).

завантаження...
WordPress: 22.97MB | MySQL:26 | 0,359sec