Виховний захід на тему:«ЛЮБОВЕ МОЯ – УКРАЇНО!»

Мета: ознайомити учнів із національними символами України та рідної школи; формувати національну cвідомість школярів, громадянсько – патріотичні почуття; виховувати в учнів почуття патріотизму, повагу до символів, почуття національної гордості, любові до рідного краю, до школи.

Обладнання: вишиті рушники, калина, державні символи України: прапор, герб, гімн.

Голос із-за куліс. Юнко! Хто ти?

Дівчина. Я – українка! Вигодувана й випестувана

материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе

в житті люблю лагідну і щиру мову, отчий край, де

я виростала , рідну мою Україну.

Голос. Юначе! Хто ти ?

Юнак. Я –українець! Добрий господар, вірний заповітам

батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і

Вітчизни.

Вчитель. Шановні учні ! Пропонуємо вашій увазі усний журнал.

Перша сторінка ” Що таке Батьківщина”

Вчитель.

У кожного одна Батьківщина і кожен має її любити. Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки.


Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і , натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустилися Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати він не заходив зі своїми супутниками , – всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами:

  • Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – “Україна”.

Учень.

Україна – це прекрасна, чудова земля, яка розкинулася

на тисячу кілометрів із заходу на схід і сотні кілометрів з півночі на південь. На такій території і велика різноманітність природи: тут є і гори, і низовини, і височини, і балки, і яри, і багато – багато малих і великих річок.

Учениця

Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазури роздирали твоє тіло. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою свободу і честь. Та не скорилася Україна! Кістьми синів і дочок наша свята земля вкрита, щедро кров’ю і сльозами залита.

Учень.


Пройшло вже 20 років від дня, коли потоки людей під синьо – жовтими прапорами заповнювали майдани українських міст і сіл, святкували День Незалежності! Здавалося, назавжди щезає з нашої землі ненависницький, чужинський режим, що стільки років нищив народ український. У той день не одного українського серця торкнулася надія – вибороли, осягнули свій історичний шанс! Починаємо будувати соборну самостійну Україну.

Друга сторінка ” Проголошення незалежності України”

Учениця.


Чому це весняним світлом

Людям осяяло лиця?

Зацвіла синьо –жовтим цвітом

України древня столиця.

Довго була в нарузі історія наша багата,

Шикуймося в лави, друзі!

Учень.


Сестро, стань ближче до брата!

Пісню слави полеглим,

Живим – відродження пісню,

Хоч і було нам нелегко,

Та ми народились не пізно.

Вчитель ( зачитує Акт проголошення незалежності України).

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року:

– продовжувати тисячолітню традицію державотворення в Україні,

– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно- правовими документами,

– здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.


Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на

території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Учень.


Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне: ” Так”. Результати референдуму засвідчили єдність всіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні – вільній, воскресаючій, соборній!


Cторінка третя.” Державні символи України”


Вчитель.

Кожна країна світу обов’язково має свої символи. А що таке символи? Що до них належить?

Символ – це предмет, який характеризує державу, її побут, традиції, господарювання, історичне минуле. Символи України – гімн, герб, прапор.

У статті 20 ( розділ 1) Конституції України записано: ” Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб, Державний гімн України”.

1 –й історик.


Прапор – полотнище певного кольору, чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емблема, символ суверенітету.

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,495sec