Виховний захід на тему:«ДІТИ МАЮТЬ ЗНАТИ СВОЇ ПРАВА»

Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права дитини; навчити правильно реалізовувати свої права; виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.


Обладнання. Плакат «Календар правових дат», роздруковані пам’ятки «Знати потрібно дорослим і дітям», мультимедійна дошка, презентація «Наші права — щасливе дитинство», книжкова виставка «Знай свої права, дитино».
Ведуча.

У мене на столі є чудова скринька, у ній зараз – найцінніший скарб нашої планети Земля. Я вас заінтригувала, хочете дізнатися що тут таке? Хто з вас хоче побачити, може зазирнути, але поки що не розказувати, кого там побачить (саме кого, а не що). Так кого ж ви побачили в чарівній скриньці? (Відповіді дітей). Ви побачили там себе, оскільки на дні було дзеркальце.
У дзеркалі ви побачили себе – людину, найголовніший скарб нашої планети. Кожен із вас — неповторна особистість, цілий Всесвіт, і він унікальний, тому що ніколи і ніде не може повторитися. Але пройшло не одне тисячоліття, поки людство усвідомило неповторність кожного і ухвалило закони, які оберігають людину, її життя й індивідуальність. Отже, з чого все почалося.


Ведучий.


Давним-давно, ще в стародавні часи, у людей була необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою.
Тривалий час діяв неписаний закон: «Хто ний, той правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний ведливий порядок і норми життя для всіх громадян, у людське суспільство прийшов новий закон права. Тепер держава ставала на захист і сильного, і слабкого. Головним критерієм права стала справедливість. а не сила.


Ведуча.

Минали століття. Держави створює розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось вирішити, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян.


Ведучий.


Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН, створена в 1945 році з метою вирішення будь-яких конфліктів та суперечок між країнами не воєнним, а мирним шляхом за столом переговорів. Одним із її засновників була й Україна.


Ведуча. (Слайд 1). А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість  дотримуватися своєї релігії й багато іншого.


Ведучий.

Загальна декларація прав людини – важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.


Ведуча. (Слайд 2).


Саме тому в 1989 році ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція – це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов’язання дотримуватися прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а отже, пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.


Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,476sec