Виховний захід на тему: «ЖИТТЯ – НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ»

Виховна мета: виховувати самостійність, наполегливість, культуру, взаємоповагу;

Розвивальна мета: розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки;

Пізнавальна мета: покращити знання учнів про здоровий образ життя.

Форма проведення: бесіда.

Місце проведення заходу і його тривалість: захід проводиться в приміщенні школи і триває 1 годину.

Обладнання: чисто прибраний клас, тема на дошці.

Використана література: сценарії виховних заходів, медична література.
Дійові особи: класний керівник, студенти-практиканти, учні класу.

Здоров’я людини грунтується на основі генетичних факторів, способу життя та екологічних умов. Однак певною мірою воно залежить також від свідомого ставлення людини до себе та оточуючого середовища.
Здоров’я людини – стан повного соціально-біологічного і психологічного комфорту, коли функції всіх органів і систем організму врівноважені з природним і соціальним середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Критерії здоров’я визначаються комплексом показників. Однак за найзагальнішими рисами здоров’я індивідуума можна визначити як природній стан організму, що характеризується повною зрівноваженістю будь-яких виражених хворобливих змін. Слід пам’ятати, що здоров’я залежить від багатьох факторів, які об’єднуються в одне інтегральне поняття – здоровий спосіб життя. Його метою є навчити людину розумно ставитися до свого здоров’я, фізичної та психологічної культури, загартовувати свій організм, вміло організовувати працю і відпочинок.

До основних складових здорового способу життя належать:

1. Спосіб життя має велике значення для здоров’я людини і складається з 4 категорій:

• економічної (рівень життя);

• соціологічної (якість життя);

• соціально-психологічної (стиль життя);

• соціально-економічної (устрій життя).

2. Рівень культури. Слід пам’ятати, що людина – суб’єкт і одночасно – головний результат своєї діяльності. Культура з цієї точки зору – це самосвідоме ставлення до самого себе. Однак люди дуже часто нехтують своїм здоров’ям, ведуть неправильний спосіб життя, не дотримуються режиму, переїдають, курять. Тому для здоров’я потрібні знання, які увійшли б у повсякденну звичку людини.

3. Здоров’я в ієрархії потреб. Не завжди в житті людини здоров’я займає перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами. В результаті це призводить до шкоди не лише своєму здоров’ю, а й здоров’ю майбутніх поколінь. Одже, здоров’я повинно займати перше місце в ієрархії потреб людини.

4. Мотивування. На превеликий жаль, ціну здоров’я більшість людей усвідомлюють лише тоді, коли воно значно втрачене. Тільки тоді виникає прагнення вилікувати захворювання, стати здоровим.

5. Зворотні зв’язки – нерозумне і довге випробування стійкості свого організму нездоровим способом життя (алкоголь, нікотин). Тільки через певний час спрацьовують зворотні зв’язки людини, коли вона кидає шкідливі звички, проте це вже часто пізно.

6. Настанова но довге здорове життя. У повсякденному житті треба вміло мобілізувати резерви свого організму на подолання негараздів життєвого характеру, на зменшення ризику захворювань, що сприяє довголіттю.

7. Навчання здоровому способу життя. Джерелом навичок з цього питання є передусім приклад батьків, допомагає також і санітарна освіта. Важливим фактором, що визначає реакцію людини на екстремальну ситуацію. Є її психофізичні якості та загальний стан. Вони проявляються через чутливість людини до виявлення сигналів небезпеки, перед реакцією на ці сигнали. Показники, які зумовлюють можливості людини виявити небезпечну ситуацію та адекватно відреагувати на неї, залежать від її індивідуальних особливостей, зокрема від її нервової системи. На поведінку людини у небезпечній ситуації впливає й її психічний та фізичний стан.

Психічний стан. Сучасна людина зустрічається з багатьма факторами ризику, що негативно впливають на стан нервової та серцево-судинної системи, знижує опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму. Так, наприклад, психічна травма, отримана внаслідок конфлікту, виводить людину з нормального психічного стану, що може призвести до суттєвих змін у виконанні професійних функцій і загального функціонального стану. У перекладі “стрес” означає “напруження”, тобто відповідь організму на поставлену перед ним проблему.

Стрес – це сукупність загальних неспецефічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, які викликають порушення функцій органів.

Повне звільнення від стресу означає смерть, тому слабкий стрес є нормальним явищем в житті і потрібним для реалізації людської повноцінності. Однак якщо він інтенсивнмй і довготривалий, то може стати основою розвитку захворювань або зумовити смерть.

Медичні та соціологічні дослідження серед різних категорій населення показують, що люди по-різному реагують на надзвичайні ситуації. Є люди, стресостійкі до побутових нагараздів, але дуже стресореактивні до сімейних проблем та невдач у коханні, інші боляче сприймають невдачі на роботі, ще інші – втрату соціального статусу.

Відомо, що в осіб до 30 років життєві потреби значно більші, ніж у людей старшого віку, а відтак стресові стани у них переважають.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,321sec