Виховний захід на тему: «Я – ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ»

Обладнання: книжкова виставка з теми заходу, на сцені прапор, герб України, зал прикрашений плакатами, стінгазетами. На сцену виходять ведучі в українських костюмах.

Форма проведення: виховний захід

Україно! Не звірити й піками

Вроду твою журавлину.

Не обезлистити навіть снігами

Мову твою тополину.

Україно! Не стань сиротою при дітях

Ти благовіст мій і воля

Скільки надій в твоїх веснах розлито

Скільки журби в твоїй долі

Все, що и серці несу,—

У твоїх я дістала глибинах

Ти мені І любов, І пісенність

Як ненька дала.

Я живу і співаю,

Бо живе і співає Вкраїна,

Бо припала вустами

До дзвінкого твого джерела.

Звучить «Пісня про Вкраїну», дівчата танцюють «Танок з рушниками».
Ведучий. Україна! Перед нами постають безкраї пшеничні лани, блакитне небо, могутня річка Дніпро, перші князі Київської Русі, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перший президент української народної республіки Михайло Грушевський. Усе це українські образи утворені століттями, наша з вами історія. У кожного народу свій шлях розвитку, свій шлях до щастя, до самовизначення. Для українського народу він був довгим і тернистим.

Україно! Україно! Серце моє, ненько.

Як згадаю твою долю, заплаче серденько.

(Т. Г. Шевченко)

Ведуча. В народі кажуть, що без минулого, немає майбутнього. А чи можна говорити про минуле України і не згадувати славних, бравих козаків-запорожців? Слава про них линула широким світом. Запорожці були
витривалі, дужі, кмітливі і на диво хоробрі. Вони вміло чинили опір найзапеклішому ворогові.

Було колись в Україні ревіли гармати,

Було колись — запорожці вміли панувати

Панували, добували і славу, і волю…

Ведучий. Україна має героїчну історію. Це історія мужнього народу, що віками боровся засвою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

Яка ж вона довга, в століття, у цілі віки

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам’яті сміливо ідуть козаки,

А шаблі, мов блискавки, сиві жупани, мов крила.

Закличний марш: агей, козацтво, в путь!

І, як струна, душа правдива кожна.

З глибин історії вони ідуть, ідуть.

Гей, долиною, гей широкою козаки ідуть.

Звучить «Марш Черкаських козаків», хлопці в українських костюмах танцюють «Гопак».

Ведучий. 24 серпня 1991 року сесія Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Постанову про проголошення України незалежною демократичною державою і затвердила Акт проголошення незалежності України.

З відродженням державності відродились і державні символи: гімн, прапор І герб, які уособлюють історію України і її сутність.

Ведуча. Гімн, тобто похвальна пісня, як державний атрибут усталився пізніше від герба і прапора. Первісне, коли всі держави були монархіями, молитва за правлячого монарха поступово перетворювалася на державний гімн. Перші республіки, хоча б та ж Франція, за державний гімн взяли найпопулярнішу в народі патріотичну пісню. В Україні, в різний час побутували декілька пісень, які претендували на національний гімн. Це і «Заповіт» Тараса Шевченка, і Франкові «Вічний революціонер» та «Не пора». Окремо стояв український церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» на слова Кониського.

Гімн України — сучасної української держави — це мелодія українського композитора XIX століття Михайла Вербицького — «Ще не вмерла Україна». Слова цієї урочистої пісні написав 1863 року відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Чубинський. Одне з перших його виконань перед усім світом відбулося на Олімпійських Іграх у Барселоні. Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна

Від неї ясне світло навкруги.

Ведучий. Яким був прапор і чи був узагалі в Київській державі — невідомо. Одна з перших згадок про синьо-жовтий прапор належить до 1410 року, коли він майорів над українськими полками у Грюнвальдській битві з німецькими лицарями. За козацьких часів поєднання синього і жовтого на прапорах — справа звична. І згодом у боротьбі за свою волю українці виступали із синьо-жовтим прапором.

Здобувши 1991 року незалежність, Україна обрала як державний синьо-жовтий прапор. У геральдиці (науці про герби) блакитний колір символізує чесність, вірність, а також пов’язаний Із небом, повітрям. Золото уособлює могутність, силу, багатство, шляхетність, віру, милосердя, справедливість.

Під синім небом України зазолотілися жита,

У чуйнім серці воєдино з’єдналася палітра та,

Бо це дано нам споконвіку, від пращурів жива яса —

Душею, що не любить крику, єднати землю й небеса.

Прапор — це державний символ, він є в кожної держави,

Це для всіх ознака сили, це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм — синє небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм, він святиня, знаєм всі ми

Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже народом українським в Україні.

Звучить музика, танок з прапором.

Ведуча. Державним гербом України є золотий тризуб на синьому фоні. Тризуб в Україні за часів князя Володимира Великого правив за княжий державний герб. Саме тризуб зображено на монетах князя Володимира, а потім і на монетах інших князів. Пізніше, у козацькі часи на гербі України був зображений козак із самопалом. І лише за часів Української Народної Республіки тризуб знову повернувся. Уроки комуністичного правління тризуб був заборонений, а зараз, коли Україна здобула незалежність, тризуб затверджено Державним Гербом України.

Три світла і триєдність Бога —

Всесильний захист з трьох сторін,

Надія він, а в битві грім —

Бо злитий наче з крапель.

У ньому духу й честі сплав,

Життя козацьке, горде, вперте,

За нього ми готові вмерти,

Як тисячі з повстанських лав.

Прийшла державності пора,

Як мрія поступу предвічна.

Він наш, і буде наш навічно,

Як символ волі і добра.

Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила,

Наш герб — тризуб, недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.

Добро і пісню несемо ми людям.

Ведучий. Основний закон держави —це Конституція, яка була прийнята в Україні 28 червня 1996 року. Вона володіє найвищою юридичною силою І встановлює засади політичної, економічної і правової систем держави. Конституція України створена для людей і во благо людей. Закон проголошує рівноправність усіх громадян.

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,320sec