Виховний захід на тему: «УКРАЇНСЬКА ЛІРИЧНА ПІСНЯ»

Актова зала урочисто прибрана вишитими рушниками

і гірляндами квітів.

На сцені напис:

            “Українська пісня – це бездонна душа

            українського народу, це його слава”.

                            О. Довженко

(Звучить мелодія пісні “Зеленеє жито, зелене…”

Виходять ведучі).

Ведучий 1

Україна – золота щедра сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, зачаровані красою рідного краю.

Нехай же сьогоднішня зустріч допоможе полинути у чарівний світ ліричної пісні.

Ведучий 2

Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю цілющі трави у лугах.

В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і успіх, і любов,

І гніт великого народу, і за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга і вільний помах косаря,

В них юність виникає друга, висока світиться зоря.

М.Рильський “Пісні”

Ведучий 1

        О пісне народна! Одна ти у мене,

        Лиш одна ти мене не лишаєш.

        І куди тільки доля мене не жене,

        Ти за мною, як пташка, літаєш. (Б. Лепкий)

Ведучий 2

Українські народні пісні володіють чудовою здатністю окрилювати поривання, надихати в праці, овівати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити силу в боротьбі.

Ведучий 1

Без народної пісні немислиме повнокровне життя людини. До неї колективно і поодинці, в будень і свято, старі й молоді звертаються при найрізноманітніших нагодах, душевних зворушеннях, в них знайшли відображення всі історичні події, які довелося пережити українському народу.

Студент читає вірш

        Коли до мовчання твого прихилюся

        І стане густим воно раптом, хоч край,

        І душу мою відіб’є, наче люстру,

        Я тихо тебе попрошу: “Заспівай!”

        Так просто і тихо тектиме твій голос,

        Мов стежка додому, як струмінь з глибин.

        І ніжно прониже тепло мене: годі

        Пророчити пісні народній – загинь.

        Тій пісні, якій не розкішні палати,

        А хата і поле щодень до лиця,

        Тій пісні, яку над колискою мати

        Співала, вливаючи в наші серця.

        Тій пісні, що в битвах не втратила честі,

        І голосу не загубила свого.

        Тій пісні – молитві, з якою Шевченко

        Здобув нам поезії світлий вогонь.

        І ми не безрідні байстрята, допоки

        В елітну браваду і в моду сліпу

        Б’ють пісні народної води глибокі,

         народної крові розмірений пульс.

                Василь Гей “Народна пісня”

Ведучий 2

Наш народ – один з найпісенніших в світі. Це про нас писав Микола Гоголь: ” Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Пісня для України – все : і поезія, і історія, і батьківська могила.”

Ведучий 1

Україна має понад 300 тисяч народних пісень, які перевершують пісні інших народів своїм поетичним та етичним багатством, глибиною почуття. Композитори всього світу можуть знайти багатющі музичні перлини в українській пісні. Це невичерпна криниця музичних перлин, що їх вистачить композиторам всього світу.

Студент читає вірш

        Не цурайся пісні, яку чув од мами

        Не згуби – то мова прадідів твоїх,

        Бо зректися пісні, що цвіла віками,

        мов забуть народ свій, даль його доріг.

        У народу й пісні є свої спільноти     –

        є земля єдина, доля віща є.

        А народ свій втратиш – хто ти є і що ти?

        Мов пора смеркальна, день тоді встає.

        У яких би фарбах небо не світилось,

        Збережи кровинку рідного тепла.

        Тільки б вічно зорі в криниці дивились,

        Тільки б наша пісня нас пережила

(Звучить мелодія пісні “Сіла птаха білокрила на тополю”)

Студентка читає

Так, українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Ми, українці, – найспівучиший народ. За легендою якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами: французи вибрали елегантність та красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну та порядок, точність і пунктуальність, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…

Обдарувавши всіх, Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок із калини.

– Ти чого плачеш? – запитав Господь.

– Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти уже роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю зупинив її:

– Є у мене неоцінений скарб, який уславить тебе і твій народ на увесь світ. Це – пісня.

Узяла дівчина Україна дарунок і міцно притиснула до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ …

З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах в пісні.

(Звучить пісня “Зоре моя, зіронько”)

Ведучий 1

Видатний педагог Григорій Ващенко переконливо доводив, що “український традиційний ідеал людини найяскравіше відбивається в українській народній пісні”. Пісня складається зі слів та музики. Слово передає переважно думки, поняття, уявлення, інтелектуальні моменти психіки людини, хоча водночас відбиває й емоційні переживання.

Ведучий 2

Музика переважно віддзеркалює емоційні переживання з їхніми найрізноманітнішими відтінками. Переживання, що їх передає музика, можуть бути такими тонкими й глибокими, що їх не можна передати словами. Через музику душа безпосередньо розмовляє з душею. Пісня – це єдність музики і слова.

Ведучий 1

        Ну що б, здавалося, слова…

        Слова та голос – більш нічого.

        А серце б’ється, ожива

        Як їх почує!..

        Знать от Бога

        І голос той, і ті слова

        Ідуть між люди!

                    Т.Г. Шевченко

Ведучий 2

Саме такою, співачкою від Бога, була народна артистка України Раїса Кириченко. На жаль вона пішла з життя, але її пісні живуть в пам’яті людей, її голос був не просто чарівним – він проникав у найпотаємніші глибини серця.

(Звучить пісня “Я козачка твоя”).

На сцену виходять три студенти, читають:

Студент 1

Відомо, що українська пісня за змістом, багатством, глибиною і різноманітністю переживань, відображених у ній красою і мелодійністю посідає одне з перших місць серед пісень народів світу. Українська пісня “Їхав козак за Дунай” поширена у Франції під назвою “Прощання з нареченою” і ввійшла до збірки французьких народних пісень. Цю пісню залюбки співають і в Німеччині.

Студент 2

Багатою українську пісню зробила багатюща на героїв та на події історія України. Українська пісня характеризує українця як щирого патріота, що живе для Батьківщини і завжди готовий віддати за неї своє життя.

Студент 3

Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано. І в тому сила ментальності українського народу. Було заборонено мову, письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася чи не завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим заквітчана Україна, єдина держава в світі, яка має таку багату пісенну спадщину.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.97MB | MySQL:26 | 0,320sec