Виховний захід на тему: «ТІЛЬКИ ТИМ ІСТОРІЯ НАЛЕЖИТЬ, ХТО СЬОГОДНІ БОРЕТЬСЯ Й ЖИВЕ»

Мета. Розширити кругозір студентів про козацтво; закріпити знання, отримані на уроках літератури, історії; збагачувати словниковий запас студентів; виховувати почуття дружби, силу волі, любов до нашого славного минулого.

Вступне слово куратора

Сьогодні! – бо завтра буде пізно знову,

Усі ми разом – рятуймо волю,

Усі ми разом – рятуймо батьківщину милу,

Бо тільки єдність наша зборе вражу силу!

Сьогодні! – для здійснення ідей високих,

На землях прадідів, одвічних і широких.

На землях правнуків нова доба і час

До спільних дій негайно кличуть нас!

Сьогодні здолаймо біду, що грозить краю,

Проснуться хай байдужі, в кого “хата скраю”,

Проснуться хай ледачі, пора до гурту стати –

До злагоди зове Вітчизна наша мати!

Сьогодні! – Тарас Шевченко молить до народу:

– Обнімітесь, брати, хто козацького роду !

– Обніміте ж, брати, та найменшого брата –

І тоді Україна стане сильна й багата!

Сьогодні – злуку зробимо вкраїнському люду,

Маєм зрадників всіх проклясти, яко юду!

Маєм спільно іти, як один, без вагання –

Бо вкраїнська ідея – патріотів єднання!

Ми зібралися з вами сьогодні, щоб довести, що ми є нащадками нашого славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей – вільних козаків.

Адже, у боротьбі за незалежність України ми передовсім зобов’язані українському козацтву, бо відомо, що український козацький визвольний рух – одна з найяскравіших сторінок боротьби нашого народу за політичну і державну незалежність.

(Звучить “Козацький марш”)

Читець

        Де Дніпро наш котить хвилі,

    Рве стрімкі пороги,

    Там, країна, вся зелена,

    Славний край розлогий:

    Там козацтво виростало,

    Слави, волі добувало.

    Україно, Україно,

    Славний край козачий!

Ведучий 1

З давніх-давен людям відомо: “дерево життя” – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього.

Зображення “дерева життя” зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’зок минулого, сучасного і майбутнього. Як це розуміти?

А так, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається нині, народжується майбутнє.

Ведучий 2

Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ.

Це про неї М.В. Гоголь у своєму творі “Тарас Бульба” писав:

“Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!”

Читець

        Гей, степами, темними ярами

    Марширують сталеві полки!

Хто відважний – маршируй із нами:

    Лицарями будьте, юнаки!

    За нікого битись не будемо,

    До нікого в найми не підем!

    Для Вкраїни ми усі живемо,

    За Вкраїну голови складем!

    Линь же, пісне, попід небесами,

    До вкраїнських промовляй сердець:

    Нехай буде наша воля з нами,

    А ворожим намірам кінець!

(Звучить пісня “Гей, не дивуйте, добрії люди”)

Читець

        Було колись в Україні –

    Ревіли гармати;

    Було колись – запорожці

    Вміли панувати.

    Панували, добували

    І славу, і волю…

Ведучий 1

Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня… Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості …

Читець

        Єдина воля володіє світом,

    Веде в майбутнє нас єдиний шлях,

    Ми умремо з єдиним заповітом

    В непереможних і міцних серцях.

    Врятує вроду і себе людина,

    Життя зросте на полем руїн,

    Велика мрія, мудра і єдина,

    Недарма дзвонить у всесвітній дзвін.

    Віки летять, а в неозорім марі

    Єдине сонце для землі горить,

    І всі колись з’єднаються в просторі –

    Людина, звір, і квітка, і блакить.

Ведучий 2

Та хто ж вони – козаки? Давайте спробуємо на хвилину замислитись над змістом слів “козак”, “козаки”.

Що вони будять в душі? Мабуть, у вашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Мабуть, через віки до нас дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит навальних ординців, бій, як блискавка , як межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.

Читець

        Козак – чесна, смілива людина,

    Найдорожча йому – Україна!

    Козак – слабкому захисник,

    Цінити побратимство звик!

    Козак вкраїнську любить мову,

    Він завжди здержить своє слово.

    Козак – це вільна є людина,

    І ненька в нього Україна!

    Козак – безстрашний захисник.

    Боротися за правду звик.

Читець        

        Славна Січ ворогам ішла на встріч,

    Рідну землю захищала і народ наш прославляла!

    Лиха ж отчий край зазнав …

    Людолов нас чатував, щоб позбавить свого дому.

    Бранців до галер кували, ржею злоби попирали…

    Шляхта нас вогнем пекла, на тортури прирекла.

    Цар Петро і Катерина зневажали наш народ.

    І тужила Україна під п’ятою у заброд.

    Але наш народ боровсь…

    І Хмельницький в нас знайшовсь,

    І Сірко, і Дорошенко,

    Й Полуботок, й Морозенко…

    Рабства каламутному ніч переборювала Січ.

    Козаків боялись завжди, бо була в них сила Правди!

Ведучий 1

Козацьке життя було сповнене важкими, тривалими бойовими походами, запеклими боями проти ненависних ворогів.

Козаки відточували свій розум, тренували тіло, загартовували волю мужність, витримку, бо небезпеки чатували їх на кожному кроці.

Та все ж були у них і хвилини перепочинку, які годі уявити без танців, пісень, цікавих бувальщин.

Серед запорожців було чимало хороших музикантів, які грали на кобзі, лірі, цимбалах, скрипці, сопілці. Та найулюбленішим і найпопулярнішим музичним інструментом на Січі була кобза – “дружина вірная” чи “подорожняя”, як її називали кобзарі.

Ведучий 2

Звідки ж узялись на Січі кобзарі? Чимало кобзарів потрапили на Запорізьку Січ, тікаючи від сільських багатіїв. Іноді кобзарями ставали козаки, які в боях втратили зір. Кобзарі були не лише добрими музиками й співцями. Вони зберігали у своїй пам’яті перекази та легенди про козацьке життя, ратні подвиги запорожців, їхній побут і звичаї.

Коли ж козацькі полки вирушали в похід, зрячі кобзарі також брали до рук зброю, щоб боронити рідний край.

(Звучить пісня “Їхав козак на війноньку”)

Ведучий 1

Серед різних кривд, які українським людям робилися, “трапився чоловік, у котрого відібрали пасіку, а та пасіка наробила клопоту на всю Польщу”. А був тим чоловіком Богдан Хмельницький. Титанічна постать Хмельницького протягом багатьох століть по-різному оцінювалась істориками, але сьогодні ми говоримо про Богдана, як про засновника Української держави.

Українська казацька республіка, очолена гетьманом Хмельницьким, стала у ХVІІ ст. передовою демократичною державою на відміну від європейських монархій.

Ведучий 2

Зібравши зимою
1648 року із запорізьких козаків військо, Хмельницький протягом весни та літа завдав полякам ряд ніщівних поразок. Ці перемоги сколихнули український народ і поставили його під знамена Богдана Хмельницького. Але ведення тяжкої війни вимагало мати надійного союзника. Татари і турки такими не були, тому гетьман вирішив укласти союз з Москвою.

Московський цар радо погодився на це і присягав, що Україна буде мати своє правління, а тільки хай козаки присягнуть на вірність цареві. Так і сталося. Хмельницький з’їхався з царськими послами в містечку Переяслав в 1654 році, де й підписав союз з Росією.

Ведучий 1

У 1654 році побачили світ “Березневі статті” Б. Хмельницького, що з’явилися внаслідок переговорів у Москві українського посольства з представниками царського уряду. Березневі статті стосувались питань збирання податків, платні старшині, витрати на артилерію, дипломатичних відносин, платні козакам та ін.

Ведучий 2

Але російський царизм поступово обмежував окремі права і привілеї України, а згодом повністю ліквідував залишки автономного устрою України.

Читець

        Зажурився ти, наш Хмеле,

    Народний гетьмане:

    Ой коли ж то Україна

    Терпіть перестане

    Нарікать на долю –

    Впала рідна Україна

    В московську неволю …

Ведучий 1

Період після Богдана Хмельницького є чи не найскладнішим в історії України. Ніби в калейдоскопі, змінювали один одного гетьмани, які на різних етапах своєї діяльності притримувались різних орієнтацій.

Ведучий 2

Визволити неньку Україну з московської неволі намагався Іван Мазепа, опальний гетьман, що спробував у 1709 р. виступити проти московського царя. Ця спроба закінчилася остаточним розгромом української автономїї. Невдовзі І. Мазепа помер, а решта козацького війська обрали своїм гетьманом генерального писаря – Пилипа Орлика.

Ведучий 1

За нього була укладена перша в історії України демократична конституція. Вона передбачила встановлення національного суверенітету, недоторканість і цілісність кордонів Малої Русі, забезпечення демократичних прав людини. Конституція закріпила право на соціальне забезпечення убогих, вдів, сиріт. Орлик у своїй конституції виступив за відновлення давнього брацтва з Кримським Ханством, за звільнення Дніпра і земель війська Запорізького від московських фортець, укріплень.

Ведучий 2

Живучи у дикому степу чи на дніпровських островах, козаки байдужіли до звичайних мирських радощів. Нехтували добробутом, глузували з багатства, здавалося, навіть жіночі чари не мали над ними влади. Відданий жінці душею і тілом, козак уже не зміг би беззастережно виконувати свій обов’язок. Для забезпечення високої боєздатності війська потрібні були, насамперед, молоді, неодружені. Запорожці свідомо цуралися жінок, аби бути хоробрішими, повсякчас готовими до війни. Звідси – сувора етика написаних законів Великого Лугу.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 23.01MB | MySQL:26 | 0,476sec