Виховний захід на тему: НАШІ ЗАХОПЛЕННЯ

Мета. Познайомити учнів із декоративно-ужитковим мистецтвом, його основними напрямками; пробудити пізнавальні інтереси учнів до вивчення традиційних та нетрадиційних художніх промислів України; виховувати глибокі почуття пошани до творчості українського народу, гордості за високу майстерність однолітків; сприяти розвиткові творчих здібностей школярів та обдуманому вибору професій; залучати учнів до відвідування гуртків.
Обладнання. Плакат «У вмілого руки не болять»; плакат з епіграфом:
«Від простого до складного,
Від звичайного до незвичайного,
Від буденного до прекрасного»;
8 столів розташовані в шаховому порядку з табличками: «Різьблена краса», «Солом’яні дива», «Вишиванки, мої вишиванки», «Чарівний клубочок», «Ажурне мереживо», «Золота лоза», «Дитячий світ».
На кожному столі розташована виставка дитячих робіт.
(На фоні ліричної музики виходять ведучий та ведуча).
Ведуча.
Кажуть, що потреба в красі народилася разом із людиною, і вся історія людства переконливо свідчить про це, 3 давніх-давен люди намагалися зробити своє житло, одяг, предмети побуту не тільки зручними, міцними, корисними, а й красивими. Тому що далекі наші пращури дбали про красу анітрохи не менше, ніж про хліб насущний.
Ведучий.
«Краса врятує світ», – так сказав один із відомих людей. Людина не може не відчувати потреби в гарних речах. Нам всім приємно, коли в наше життя з його безкінечними прозаїчними проблемами, вкраплюється краса, яка породжує тепло і найсвітліші людські почуття.
Ведуча
(показує на виставку дитячих робіт). Ось така народна творчість, яку ви бачите у нас на виставці, увібрала в себе досвід багатьох поколінь. Ці речі своєю красою, нічим не заміненою оригінальністю чарують око.
Ведучий.
Таке мистецтво дістало назву декоративно-ужиткового. Слово «декор» із латинської означає – прикрашати. Якщо поглянути на наш сучасний дім, то ми побачимо, що й донині декоративно-ужиткове мистецтво продовжує жити в килимах, тканинах, одязі, посуді, навіть у грошових знаках.
Ведуча.
Кожна нація має свої види декоративно-ужиткового мистецтва, які з часом переходили з однієї країни в іншу. Ми в Україні вже й забули, що в’язання вузлами (макраме), плетінні гачком, голкове мереживо – це не наші національні види мистецтва, але вони міцно ввійшли в наш побут.
Ведучий.
Вироби декоративно-ужиткового мистецтва розрізняються за типом створення речей (меблі, посуд, іграшки…), за матеріалом з якого вони зроблені (метал, дерево, скло, фарфор, глина…), за технікою обробки матеріалу (художня різьба, чеканка, розпис…).
Ведуча.
Сьогодні ми запрошуємо вас здійснити цікаву подорож за напрямами декоративно-ужиткового мистецтва,  які користуються повагою в
нашому регіоні. (Підходить до столика з написом «Різьблена краса», на якому розміщені вироби учнів виготовлені з дерева). Мабуть, найперше з чого людина почала робити красу було дерево. Розписом, різьбою, інкрустацією, поліруванням справжні майстри перетворюють звичайне дерево на витвір мистецтва. Вироби з дерева до цих пір вносять особливий затишок у звичайну оселю.
Ведучий.
У багатьох будинках ми зустрічаємо сучасний інтер’єр, а поряд – дерев’яні речі з художньою обробкою – меблі, полиці, тарілі, панно та багато інших речей.
Надзвичайно давнім українським ремеслом вважається плетіння з лози. (Підходить до виробів, виготовлених із лози). Воно виникло набагато раніше гончарної й ковальської справи. З лози наші прадіди виготовляли загорожі, тини, плели дитячі колиски, кузова саней, меблі, посуд.
Ведуча.
Але найпоширенішим виробом із лози були кошики. Всі ви знаєте, що й донині кошики є в кожній українській хаті. І хоча з ними нині не всі ходять на базар, але в особливе свято, в день святої Пасхи, кошики витягують і дорослі і діти.
І яких тільки кошиків біля церкви ми не побачимо: великих і маленьких, круглих, з простим і    складним плетінням, з кришкою та без!
(Учні демонструють різні кошики, виготовлені з лози, а один учень показує техніку плетіння кошика).
Ведучий.
Земля наша українська з діда-прадіда хліборобська. Жито-пшениця і всяка пашниця здавна в нас у пошані. Чого-чого, а соломи в нас завжди вистачало, та й не тільки худобу годувати. (Підходить до столика з написом «Солом’яні дива» ). Солому, як і лозу, наші предки застосовували для виготовлення меблів, сумок, а ще для малят у давнину робили іграшки із соломи. (Бере в руки з виставки солом’яну ляльку та бичка). Пам’ятаєте казочку про Солом’яного бичка?
(Учениця виконує пісню «Солом’яний капелюшок»).
Ведуча.
В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують цвіт на полотні.
(Підходить до столу з написом «Вишиванки, мої вишиванки» ). Скільки б ми не говорили приємних слів про види   декоративно-ужиткового   мистецтва,   але  найріднішим українцям в усі часи була і залишається вишивка
Ведучий.
Передаючи    з  покоління    в   покоління, вдосконалюючись, до нашого часу залишились прекрасні орнаменти, понад 100 головних та допоміжних швів, цікаві кольоросполучення ниток. (Звучить пісня «Вишивала мати»).
Ведуча.
Одним із популярних видів рукоділля було, є і залишиться плетіння на спицях. А ви знаєте, що плетіння в давнину вважалося чоловічою справою? Найвправнішими у плетінні були араби.
Ведучий.
Нині трикотажні речі є улюбленцями сучасної моди, адже їх із задоволенням носять чоловіки, жінки і діти.
Ведуча.
Маленькі руки речі творять дивні З фантазією, смаком та любов’ю. Прикрасять дім дива декоративні, Які ви бачите перед собою.
(Підходить до столу з написом «Ажурна краса» ).
Ведучий.
Невеликий гачок та клубочок ниток — це все, що знадобиться. Але які прекрасні вироби виходять з-під умілих рук! Юні майстрині, сповнені творчої енергії, реалізують свої фантазії, створюючи прекрасні ажурні вироби – серветки, скатертини, топи, капелюшки, сумочки.
(Дівчатка демонструють свої роботи, сплетені гачком).
Ведуча.
У нас на фестивалі присутні більшість дівчаток. Справжньою гордістю жінки в усі часи і донині залишаються жіночі прикраси. Не завжди вони були золотими чи срібними. Колись жінки одягали прикраси з кісток, зубів тварин, насіння. А коли з’явилося скло, тоді й з’явилися прикраси з бісеру – дрібних круглих намистинок зі скла, металу, фарфору, які мали дірочки для нанизування.
(Дівчатка демонструють у танці свої прикраси, виготовлені з бісеру).
Ведуча.
Напевно не знайдеться такої домівки, незалежно від того є в ній діти чи немає, в якій би не жили чудернацькі іграшки – звірятка, ляльки.
Іграшки в домі наших предків були не дитячою забавою, а талісманами, які приносили його

володарю щастя, відвертали небезпеку.
Ведучий.
У нас в Україні іграшки виготовляли з різних матеріалів: глини, тканини, дроту, природних матеріалів, паперу. (Підходить до столу з написом «Дитячий світ» ). Але найбільше люблять діти та й дорослі такі пухнасті м’які іграшки, які ви бачите в нас на виставці.
(Учениця демонструє свою колекцію власноруч шитих іграшок, читаючи поему «Вірні друзі»).
Ведуча.
Оглянувши нашу виставку, ви помітили, що ці вироби виготовлені людьми, яких об’єднає фантазія, смак та творче натхнення.
Ведучий.
І таким майстрам можна по-справжньому позаздрити, адже вони зможуть створити прекрасну казку у власній домівці.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,321sec