Виховний захід на тему: «МИ – В ПРИРОДІ, ПРИРОДА – В НАС»

Мета: виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї; сприяти підвищенню ролі сім’ї у вихованні в дитини любові до природи; розширити знання батьків та дітей про значення екологічної культури в житті суспільства.

Обладнання:
фотостенд «Чарівний світ природи», виставка дитячого малюнка «Природа очима дітей». Парти розставлені так, щоб утворився «круглий» стіл. На дошці написи або плакати:

Природа нам — як рідний дім.

Вона усім — як мати. Щоб лад завжди був в домі тім.

Про це нам треба знати. Не рви, не знищи, не руйнуй —

Це заповідь для тебе.

Красу планети не зіпсуй —

Вона одна під небом.

Хід заходу

І. Відкриття заходу

(Захід відбувається у класній кімнаті. Звучить лірична .музика. Запрошені займають місця за «круглим» столом.)

Класний керівник. Природа! З дитячих років ми звикли до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимося на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою.

Людина — це частина природи. І саме їй ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Та на жаль, не завжди ми шануємо чарівну вроду природи. Останнім часом багато говорять про охорону природи. Ми так забруднили моря і річки, ліси і степи, що стало страшно за майбутнє покоління. Що залишимо йому у спадок?

У школах ввели предмет «Екологія». На цих уроках говорять про навколишній світ, про те, як легко порушити баланс у природі, а ось відновити порушене дуже складно. Природа сама відновлюється, але дуже поволі, тому люди мають берегти й охороняти той світ, у якому живуть.

Якщо ми отруїмо землю і воду, то дихатимемо отруєним повітрям і харчуватимемося непридатною їжею. Люди

почнуть перероджуватися у виродків. Щоб цього не трапилося, треба берегти навколишнє середовище.

Якщо кожна людина дотримуватиметься чистоти у своєму дворі, в лісі, де гуляє, на підприємстві, де працює,

наскільки зміниться все навколо! Я сподіваюся, що люди опам’ятаються, перестануть руйігувати землю, на якій

живуть.

II. Дискусія «Природа і ми»

Класний керівник. Сьогодні ми вирішили поговорити про неповторний, безмежний та чарівний світ природи, а найголовніше — разом поміркувати про те, як можна виховувати у дітей почуття любові до цього світу.

2. Частина І.

Батькам пропонується висловити свою думку та відповісти на такі запитання: •Чи любить ваша дитина природу? У чому це проявляється?

• Як ви думаєте, чому одні діти дбають про природу, оберігають тварин, а інші — ні?

• Чи часто ви буваєте з дитиною на природі?

• Чи доводилося вам разом із дитиною спостерігати цікаві природні явища, прикмети, читати та обговорювати книжки про природу?

• Чи доводилося вам разом із дитиною саджати дерева, майструвати годівниці для птахів чи шпаківні, збирати лікарські рослини тощо?

•Що, на вашу думку, найбільше допомагає вихованню в дитині співчуття, доброзичливого ставлення до всього і живого?

Батьки висловлюють свої судження щодо одного чи кількох питань. Голова батьківського комітету та класовод намагаються так організувати і спрямувати колективне обговорення питань, щоб кожен присутній

висловив свою думку.

3. Частина II.

Батьки з дітьми об’єднуються в чотири підгрупи. Кожній пропонується обговорити певну ситуацію та знайти оптимальне вирішення для неї.

Перша підгрупа. Ви пішли з дитиною на прогулянку. Раптом набігли хмари, стало вітряно. «Знову погода зіпсувалася», — подумаєте ви. А що скажете дитині? Про що ви будете з нею розмовляти?

Друга підгрупа. Прогулянка лугом дарує можливість побачити розмаїття польових квітів, часом дуже рідкісних. Ви натрапили на синьоокі дзвіночки. їх так багато, що здається, неначе над лугом пливе тихий передзвін блакитних голівок. Дитина хоче зірвати одну квітку, іншу. Якою буде ваша реакція?

Третя підгрупа. Син підходить до матері, яка пере білизну:

— Матусю, дай мені соняшникового насіння, я хочу нагодувати голубів, що злетілися на подвір’я до нас.

— Займися чимось, синку, адже ти бачиш, що мені ніколи, — відповідає мати. Як ви вчинили б у цій ситуації?

Четверта підгрупа. Придумайте клятву екологів «Ми — охоронці природи!». (Орієнтовна клятва екологів: клянемося присвятити своє життя охороні природи рідного краю, клянемося ніде і ніколи не ображати ні стеблиночки, ні мурашечки. пам’ятати, що ми в гостях у природи: клянемося прибрати нашу землю від сміття. Разом. Клянемось! Просилю і вас прийняти цю клятву.

Усе задумане мудре в природі: жити всім у мирі і злагоді. Річка хай куди хоче тече, пташеняті підставим плече. Як зрубаємо дерево — вмить поспішаймо хоч два посадить. Як асфальт — то не через калину, джерельце хай не знає зупинок.

Полюбімо природу палко, не топчімо ногами фіалку.)

III. Бесіда «Екологічне виховання дитини»

Класний керівник. Шановні присутні! Формування у дітей відповідального ставлення до природи — складний і тривалий процес. Його результатом має стати не тільки оволодіння певними знаннями та вміннями, а й розвиток емоційної чуйності, вміння та бажання активно захищати, поліпшувати, облагороджувати природне середовище. Щоб дитина навчилася розуміти природу, відчувати її красу, читати її мову, берегти її багатства, необхідно прищеплювати їй ці почуття з раннього дитинства — у той період, коли інтерес до навколишнього світу особливо великий. Слід намагатися пробудити в дітях насамперед інтерес до природи, залучати їх до спостережень за природними явищами, навчати порівнювати, доходити висновків.

(Класний керівник знайомить батьків з літературою, представленою на виставці, яка допоможе батькам виховати у дітей належте ставлення до природи.)

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.95MB | MySQL:26 | 0,313sec