Виховний захід на тему: «МУЖНІСТЬ І БІЛЬ ЧОРНОБИЛЯ»

Навчальна мета. Донести до свідомості учнів масштаби чорнобильської трагедії.

Розвиваюча мета. Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.

Виховна мета. Виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій.

Обладнання. Стіл, накритий вишитим рушником, свічка, живі квіти,

фотографії пожежних, магнітофон, фонограми, виставка книжок.

На дошці написано поетичні рядки:

 

Не винен я, що все це сталось,

Що розкололась неба твердь,

Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

 

(Д.Павличко)

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!

(Б. Олійник)

Хід виховної години

Вступне слово вчителя. 26 квітня 2010 року виповнилося 24 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Учень. Чорних дат у людства є немало,

Кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало,

Вибух на Чорнобильській АЕС.

 

Двадцять шосте квітня – День скорботи.

Зранку скромних квітів я знайду.

І на знак журливої турботи

До могил засмучених піду.

Вчитель запалює свічку.

Вчитель. Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

Учениця. Райцентр Чорнобиль. Ця назва походить від назви різновиду гіркого полину – чорнобилки. Це назва невеличкого містечка в 130 км від Києва. Спочатку так іменувалося давнє поселення, засноване ще у Древній Русі, потім місто, а згодом – і атомна електростанція, будівництво якої розпочалося у

1971 році. У 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих шести.

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,356sec