Виховний захід на тему: «КОЗАЦТВО ЯК ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ»

Мета. З’ясувати, що таке українське козацтво як культурно-історичний феномен; дослідити витоки створення козацтва як аристократії національного духу, високоморальної еліти нації; через ідеал запорозького козака допомогти молодому поколінню усвідомити державотворчі інтереси нашого народу, спонукати до активної діяльності в ім’я України.

Форма проведення: бесіда з елементами лекції

Обладнання. Альбом Д. Яворницького, М. Само-кнша, С. Васильківського «Из Украинской Старины» (1900), збірник українських народних пісень «Народні перлини» (упорядник М. Стельмах, 1971), збірник «Думи, Історико-гєроїчний цикл» (упорядник
0.Дей, М. Стельмах, 1982), посібник «Історія України» (керівник авт. кол. Ю. Зайцев, 1996), Полонська-Василенко Н., Історія України. — У 2 т., т.2. (К.,1992), збірники українських народних прислів’їв та приказок, карта України XVIII ст.

(Козацька народна пісня «Ой на горі огонь горить».

Клас поділений на «козацькі курені». Кожен «курінь» напередодні отримав завдання записати пісні, думи, прислів’я про козаків і козацьке життя. Разом з учителем урок ведуть учень-історик, учень-фольклорист, учень-етнопедагог, учень-мовознавєць, учень-музика, які в процесі виступів користуються картою України XVIII ст. Урок проводиться для учнів педагогічного ліцею й триває одну пару дві академічні години).

Хід заняття

1.    Мотивація навчальної діяльності учнів. Коментар теми й мети .

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя.

Козацький рух в Україні був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби народу за політичну і державну незалежність. У тому, що ми, українці, сьогодні є народом, нацією, провідна роль належить козацтву, яке із століття в століття було
єдиним і могутнім форпостом, що пильно стояв на сторожі свободи, гідності і честі України. Недарма іноземці називали Україну «Козацькою республікою», «країною козаків», а українців — «козацькою нацією». Про козаків народ створив історичні думи, пісні, легенди. Вчені-історики впродовж століть вивчали багатогранну глибоко духовну епоху козацтва. Одним із таких джерел є ґрунтовна праця академіків Д. І. Яворницького, С. І. Васильківського, М. С. Самокиша альбом «Из Украинской Старины» (1900). Це унікальне нині історіографічне видання допоможе нам глибше осягнути українське козацтво як соціально-політичне, державне, культурно-історичне явище.

Книги, як і люди, мають свою біографію. В альбомі «Из Украинской Старины» вона своєрідна. У його підготовці взяли участь вчений-історик, художники-академіки зі світовими іменами, зробивши дарунок рідній Україні і нам, нащадкам. Познайомимося з ними ближче.

2. Розповідь учня-історика.

Васильківський Сергій Іванович (19.10.1854— 7.10.1917) український живописець-реаліст. Народився в м. Ізюмі. Вчився в Академії мистецтв, як пенсіонер академії, вчився за кордоном. З 1888 року жив у Харкові. Кращі твори Васильківського передають типові риси української природи. Вони поетичні, сповнені сонця і повітря, цілісні за композицією.

Багато творів присвячено темі героїчного минулого українського народу («Козаки в степу», «Похід козаків», «Дума про трьох братів» та ін.). В художній спадщині понад 3000 творів.

Самокиш Микола Семенович (25.10.1860— 18.1.1944) — український живописець-баталіст і графік. Академік. Народився в Ніжині, вчився в Академії мистецтв у Петербурзі, пізніше в Парижі. Багато картин написав про визвольну війну українського народу в XVII столітті («В’їзд Б. Хмельницького в Київ», «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишне-вєцьким»). Твори відрізняються динамічністю композиції, досконалим малюнком й стриманим колоритом. Помер у Сімферополі.

Яворницький Дмитро Іванович (25.10.1871 — 5.08.1940) український історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник. Академік. Народився у
нас на Слобожанщині, в с. Сонцівці Харківської області (тепер с. Борисівна Дергачівського району) в родині сільського диякона. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Як політичне неблагонадійний був висланий з Петербурга до Ташкента, де склав «Путівник по Середній Азії в археологічному та історичному відношенні». Працював у Казані, Московському університеті, Катеринославі (Дніпропетровську). Переважна більшість праць Яворницького присвячена історії Запорозької Січі. Яворницький відзначився як археолог. Йому належала унікальна колекція матеріальних пам’яток по Запорожжю (75 тисяч екземплярів), зібрав значний фольклорний, етнографічний, лексикографічний матеріал, на основі якого видав праці «Словник української мови», «Українські народні пісні», «До історії Степової України». Яворницький написав ряд поетичних творів, кілька повістей, оповідань. Консультував І. Рєпіна під час написання ним славетної картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

3.    Вчитель. Альбом має цікаву структуру. Поясню
вальний текст обсягом у 98 альбомних сторінок написано академіком Д, І, Яворницьким російською мовою. Поруч подано переклад французькою мовою, Видання здійснено у приватному видавництві А. Ф. Маркса у
С.-Петербурзі в 1900 році. Після пояснювального тексту подано коментар таблиць (зміст) за кількістю малюнків (21) також двома мовами. Кожен малюнок має оригінальну композицію: портрети видатних діячів Запорозької Січі, козаків, козачок, міщан, бандуриста подані С, Васильківським у кольорі й на повний зріст. Історичне тло у вигляді віньєток, зроблених М, Самокишем у техніці графіки, обрамлює центральну фігуру. Наприклад, таблиця І «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. XVI віка, один из популярнейших гетманов запорожскаго войска». Виньетка: «Одна из побед
над турками под Хотином».

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,318sec