Виховний захід на тему: «ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ»

Мета: вчити дітей самостійно добирати матеріал до уроку;розвивати вміння з правильною інтонацією читати поетичні твори;виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історичне минуле, визначних людей свого краю;виховувати любов до поетичного слова, його творців.

Обладнання: збірки творів поетів Чемеровеччини; збірки 
"Азбука долі" Віктора Гончарука," Відлуння душі''Ю.Ярославського.

На дошці плакати зі словами:

Вітчизно мила, український краю,
Рідна земле,Чемеровеччино моя.
Я твою красу кохаю
Чисту й світлу, мов роса.
Благословляйте, добрі люди,
Народження таланту у дітей оцих,
Хай серце і душа в них будуть
Відкриті, як з небес святих.

Учитель.
 Дітки, сьогоднішній урок на тему "Історія рідного краю" проведем у формі рольової гир. На уроці присутні краєзнавці, літературознавці, читці і кореспонденти.

Запрошені гості: Ярославський Ю.М.
Любити поезію, знати її творців не можливо, не знаючи історії рідного краю.
То ж поговоримо про нашу Чемеровеччину.

Краєзнавці.

Старовинне подільське поселення Чемерівці розкинулося в мальовничій місцевості, яка здавна приваблювала до себе першопоселенців. За народними переказами на місці колишнього винокурного заводу колись було поселення, але його спалили татари. Тут часто знаходили срібні монети. В східній околиці селище тягнеться земляний вал. Є ще земляний насип. Час заснування Чемеровець невідомий. Вже у 1565 р. воно було містечком .Тут працювали млин, крупорушка і броварня, гуральня.У 1578р.в Чемерівцях налічувалося 185 будинків. Одяг (чемерки), який раніше тут шили, славилися на всю округу.

Кореспондент. від чого походить назва "Чемерівці"?

Краєзнавець.

Чемерівці . Існує дві версії, що до походження назви поселення. За однією, назву воно отримало від трави чемериці, якої багато росте довкола. За іншою, назва походить від ремісників, які шили козацькі чемерки.Від слова “чемерки” і можна пов’язувати назву Чемерівці. Є припущення, що знаменита Роксолана Настя Лісовська була родом з Чемеровець. В 15-ти річному віці татари взяли її в полон на Гусятинському шляху. Разом з іншими полонянками відправлена в Крим і на невільницькому ринку продана в Туреччину. Згодом, вона стала дружиною турецького султана Сулеймана Великого.

Кореспондент. Однак виникає запитання, а що відомо про  поселення?


Чемерівці розташоване на території, яка здавна була заселена. Про це свідчать археологічні матеріали, виявлені в урочищах “За ґуральнею” і “Дубина”. Там під час археологічних обстежень зібрані шматки глиняної обмазки стін і керамічні вироби часів трипільської культури ІV-ІІІ тисячоліть до н.е. На території Чемерівців та околиць зафіксовані рештки кількох урнових трупоспалень, є також залишки давньоруського поселення ІХ-ХІІІ ст. і земляних валів. Траплялися й знахідки середньовічних срібних монет.
За народними переказами в урочищі “За ґуральнею” існувало поселення, яке було знищено у середньовіччі татарами.
З 1438 р. і до кінця ХVІІ ст. татарські орди здійснили 39 великих набігів на Поділля. Одне з таких вторгнень припадає на 1482 рік. З народних переказів відомо, що на захід від Чемерівців був курган, в якому були поховані християни, яких наздогнали і знищили татари. А долина, розташована поблизу колишнього кургану має назву “Доганова”.
В історичних документах перша згадка про містечко Чемерівці відноситься до 1565 року. Йдеться про податкові списки, в яких зазначається, що тут існувала церква і священик сплачував податок у 2 злотих. За польськими літописами та місцевими легендами відомо, що близько 1518 р. дочка православного приходського священика Лісовського із м. Чемерівців Кам’янецького повіту Подільської губернії Анастасія Лісовська була взята в полон татарами і продана до гарему турецького султана Сулеймана II. Вона стала згодом його законною дружиною і мала великий вплив на правителя Туреччини, зокрема стосовно долі своїх співвітчизників, які знаходились у турецькій неволі.
Наприкінці ХVІ ст. Чемерівці увійшли до складу Гусятинських маєтків шляхтичів Калиновських. У XIX ст. містечко перейшло до Матушевичів, один з яких близько 1820 року виділив частину маєтку на утримання Кременецького ліцею. Ця частина у 1831 р. була приєднана до казенних маєтків, а потім перейшла у власність до дворянина Прейса.
Подальша історія Чемерівців XIX і XX століть зафіксована у цілому ряді відомих письмових історичних документів. Коротко розглянуті основні археологічні та письмові історичні джерела засвідчують процес залюднення території Чемерівців з давніх часів. Що ж стосується безпосередньої дати заснування містечка, то її можна встановити приблизно шляхом ретроспективного розгляду письмових свідчень ХVІ ст. Ці свідчення говорять про Чемерівці як про інтенсивно функціонуючу територіальну одиницю протягом всього ХVІ ст. Що ж стосується першопочатків містечка, то вони пов’язані з кінцем ХV ст.
Виходячи з цього, на нашу думку, є всі підстави відзначити 500-річчя смт. Чемерівці Хмельницької області.

.Кореспондент. Хто із визначних людей народився чи проживав у вашому

селищі?
Краєзнавець. 

Михайло Васильович Кундис – поет, композитор, автор книги про Чемеровеччину.
Кундис М.В. у своїй книзі "Чемеровеччина – перлина Поділля" описує історії виникнення сіл Чемеровеччини.Ця книга привертає велику увагу читачів.

Літературознавець.

Чемеровеччина славиться поетами Гончаруком, Ярославським та іншими.
 Автор збірки "Відлуння душі" Ю.М.Ярославський народився на Хмельниччині в селі Романівка Чемеровецького району в сім'ї селянина – колгоспника. Закінчив Голенищівську семирічну школу, Чортківське педагогічне училище, Чернівецький Державний університет по спеціальності вчитель- викладач історії і суспільствознавства. 
 За зразкову роботу був занесений на районну і Обласну дошку пошани, відзначений багатьма грамотами та цінними подарунками.
 Ветеран війни і праці, голова комісії по соціальному захисту населення при Хотинській міській раді.Вірші пише з юнацьких літ.

Читці.
 Читають вірші Ю.М.Ярославського та В.О.Гончарука. 

Творча робота з учнями.

Весною все оживає і наш народ велике свято зустрічає.

Ми зараз будемо складати, вірніше доповнювати вірш.

Я писанку розмалюю,

В кошик її покладу...

Діти зачитують доповнені вірші.

Читання учнями своїх віршів.
 Ось і завершується наша зустріч. Згадайте, що нового дізналися ми про відомих людей Чемеровеччини.
Хоч заняття закінчується, але наша пошукова робота продовжується.
завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,695sec