Виховний захід на тему: «ДЕРЖАВНА СИМВОЛІКА»

Мета:
ознайомити учнів із національними та державними символами України, збагатити, поглибити і закріпити знання дітей з історії України. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, виховувати повагу і цікавість до минулого нашого народу, почуття відповідальності та обов’язку, формувати громадянську та правову свідомість школярів, свідоме дотримання почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житі, під час урочистих і офіційних заходів, виховувати почуття патріотизму.

Форма проведення: усний журнал.

Методично – дидактичне забезпечення: Конституція України, комплект плакатів «Моя Україна – держава незалежна», виготовлений журнал, паспорт громадянина України, свідоцтво про народження.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Хід заняття

Україна — це земля, де ми народились і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.


Україна… Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя.

У нашого народу глибоке й тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що позначилось на усіх сферах життя – культурі, побуті, мові. Відображенням високого духу нації в усіх народів і в усі часи були національні символи.

Наша сьогоднішня зустріч присвячена державним символам України. Символам, за якими Україну впізнає весь світ. Ми будемо говорити про Державний Прапор, Державний Герб, та Державний Гімн. Їхня історія стала невід’ємною частиною історії нашої Батьківщини. Вони були не просто обрані урядом та затверджені парламентом країни, ні – вони були вистраждані багатьма поколіннями наших співвітчизників, які боролися за святе право людини – пишатися своїм народом, своєю мовою, своєю культурою.

Перша сторінка журналу. «ПРАПОР УКРАЇНИ»

Віддавна народи світу

мають власні прапори,

наче долю горду й світлу

піднімають догори!

В будь-якій чужій країні

я завжди усім казав:

— В мене прапор

жовто-синій…

це колосся й небеса.

З’єднуй фарби — жовту й синю –

у гармонію одну:

хліб дарує людям силу,

небо — віру і мету.

Прапор держави
– полотнище одного чи декількох кольорів, часто з певним зображенням, прикріпленим до держала чи шнура, офіційна емблема держави, її суверенітету.

Прапор як символ виник ще за античних часів, наші пращурі вибивали чи малювали на скелях або великих каменях зображення різних тварин, яких вважали своїми предками. Це була своєрідна познака на володіння певною територією. Перші знамена ( тканинні полотнища, пришнуровані до горизонтальної рейки, до жердини) з’явилися у стародавньому Китаї.

Як ви гадаєте, який вигляд мали перші знамена?

У літописах збереглися описи прапорів. Спочатку до верхівок довгих жердин прикріплювали гілки дерев, жмути трави, кінські хвости, а згодом стали прикріплювати клиноподібні шматки тканини яскравого кольору.

Найуживанішим кольором був червоний, вживали також білий, блакитний кольори, рідше – жовтий.

Національний прапор України — синьо-жовтий прапор. Вій теж має досить давнє походження. Поєднання цих двох кольорів зустрічається на гербах і прапорах нашого славного народу, ще за часів княжої доби.

Одна з перших згадок про синьо-жовтий прапор стосується початку 15 століття, а саме: великої битви під містечком Грюнвальдом у Німеччині між німецькими рицарями та об’єднаними військами Польщі та Литви, серед яких були й українські галицькі полки. Вони виступали під прапором, тло якого було синього кольору, а лев, що спирається на скелю, – жовтого. Синій і жовтий кольори поєднувалися також і на деяких козацьких прапорах. У 1917 році після повалення самодержавства у Києві відбулися демонстрації під синьо-жовтими і червоними робітничими прапорами. УНР затвердила жовто-блакитний прапор, як державний, тобто такий, що уособлює всю державу Україну. Незалежна Україна з 1991 року має синьо-жовтий прапор. Синій уособлює мирне небо, а жовтий – стиглу пшеницю.


Що означають блакитний і жовтий кольори на прапорі?

Поєднання кольорів жовтого і синього може трактуватися багатозначно: це і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку. Як сказав поет:

Наш стяг – пшениця у степах

Під голубим склепінням неба.

Ще є така думка: синій і жовтий –це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать.

Цікаво, що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження – «хох» синій, голубий, «улу» (олу) – жовтий.

У липні 1990 року у Києві синьо-жовте знамено було висвячено в Соборі св.Софії і урочисто піднято біля будинку міськради. 28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову про прийняття національного прапора державним прапором України.

Друга сторінка журналу. «ГЕРБ УКРАЇНИ»

Як птах золотий в переливах

На прапорі має, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря…

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 23.07MB | MySQL:26 | 0,325sec