ВУЛИЦІ ТА ПЛОЩІ. ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК У КИЄВІ. ПЛОЩА РИНОК У ЛЬВОВІ

ТЕМА: ВУЛИЦІ ТА ПЛОЩІ. ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК У КИЄВІ.  ПЛОЩА РИНОК У ЛЬВОВІ.

Мета: Ознайомити учнів із визначними місцями міст Києва та Львова; розвивати пізнавальні здібності учнів; зацікавити пошуковою та дослідницькою роботою; виховувати любов до рідного міста, повагу до історичної спадщини.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, карта України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

  1. Яка відмінність між фортецею і палацом?
  2. Який палац є резиденцією президента України?
    1. Які фортеці на Поділлі ви знаєте? Назвіть їх.
    2. Що Вам відомо про Кам’янець-Подільську фортецю?
    3. Де знаходиться Генуезька фортеця?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

— Якби ви були гідом, куди б ви, перш за все, повели туристів?

— Яка площа у вашому місті (селі) є головною? Чи знаєте ви її історію?

Вчитель  Отже, сьогодні на уроці ми спробуємо здійснити віртуальну подорож до міст Києва та Львова, які приваблюють своїх жителів та гостей чудовою архітектурою, зеленими ошатними вулицями і площами,приємною  атмосферою старовини. В житті цих міст, як у краплині, відбивається минуле, сучасне, вгадується майбутнє.

Подорож розпочинається уривком вірша Н.Погрібняк як епіграфом:

“Рідне місто моє! Ти як

Сад навесні яблуневий,

Твої вулиці й площі

Не можна ніколи забуть:

 

Тут історії сліз, що для

Тебе творив людський геній,

І залишив для тебе нелегкий

Проторений путь…”

 

ІV. Оголошення теми уроку.

 Робота в зошиті Запишіть тему сьогоднішньої нашої з вами подорожі «Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві.  Площа Ринок у Львові»

 

 

 

V. Виклад нового матеріалу.

Вчитель Будь-який український школяр знає, що Київ — столиця нашої Батьківщини, України. Наша столиця — велике місто, в якому є безліч вулиць, скверів, будинків, площ, музеїв, театрів, шкіл, університетів, лікарень, магазинів. У Києві життя стрімке і непередбачуване, але, якщо хочеться тиші, можна прогулятися в парку, сквері, помилуватися знаменитими київськими каштанами, подивитися на пам’ятники Т. Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому, або Золоті Ворота.

 

 

Особлива гордість киян-це головна вулиця Києва — Хрещатик. її довжина — 1,2 км, напрям — з півночі на південь. А закінчується вона не менш відомою Бессарабською площею. Вулиця Хрещатик розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину.  Мабуть саме так виникла назва вулиці, але згідно іншої версії назва   походить від Хрещатого Яру (тобто Перехрещеного поперечними балками-ярами). У документах XVII століття вся ця місцевість називалася Хрещатою Долиною.

Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 – початку 19 століття. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.

Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з’єднувала Хрещатик з Подолом. Вже на початку 20 століття Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.

Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. У червні 1944 року було оголошено конкурс на створення кращого проекту відбудови. Згодом Хрещатик почав відроджуватись, а потім – перебудовуватись. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. З кінця 1990-х pp. у вихідні і святкові дні рух автотранспорту по Хрещатику заборонений — вулиця стала пішохідною.

Реконструкція і забудова Хрещатика продовжується і сьогодні. Забудовуючи цю частину міста, намагаються зберегти всі вдалі рішення минулого забудови. Адже Хрещатик – головна вулиця столиці України. На Хрещатику знаходиться ряд адміністративних установ, магазини, готелі, кафе, будинок Київської міської ради, Центральний універмаг, станції метро “Хрещатик” і “Майдан Незалежності”.

Київ справедливо називають одним з найзеленіших міст миру (а колись він вважався найзеленішим), І це недаремно. Отже ліси, паркі і сади складає більше половини його площі. На території міста знаходяться два ботанічні сади. А знамениті київські каштани, які розкішно квітнуть в травні, а іноді і двічі в рік: навесні і осінню, стали одним з символів міста.

З Хрещатиком у Києві сьогодні асоціюється і проспект Свободи у Львові.

Отож, ми вирушаємо з вами на захід – до м.Львова.

Старовинний й молодий. Львів – місто пам’ятник, місто – музей під відкритим небом,місто в якому переплелися минуле і сучасне. В середині 13 століття на місці давнього поселення на Замковій горі Галицько-Волинський князь Данило Галицький заснував місто,назвавши його Львовом. Поступово місто розбудувалось і в 1272 р. стало столицею Галицько-Волинської держави.

Однією з найпрестижніших і найкрасивіших вулиць Львова, центр культурного та ділового життя міста є проспект Свободи. Протягом всієї історії назва проспекту змінювалася: Нижні вали, вул. Легіонів, Гетьманські Вали, вул. 1-го травня, Адольф Гітлер плац, проспект Леніна і тільки з 1990 року проспект отримав нинішню назву – проспект Свободи. Нинішній вигляд проспект Свободи набуває в 1800 році.

В кінці XIX століття була накрита річка Полтва бетонними склепіннями, насаджено велику кількість дерев та квітів. У 1888 році за непарній стороні проспекту проклали лінії кінного трамваю, а в 1893 році – лінії електротрамваю.

Головна прикраса цього проспекту – Львівський театр Опери та Балету, який був зведений в 1900 році. З того часу цей проспект став відомим на всю Європу. Посередині знаходиться статуя Божої Матері. У 1905 р. встановлено пам’ятник А. Міцкевичу – польському поетичному світочу. На площі також розташована історична будівля готелю “Жорж”.

Серцем Львова є площа Ринок. Площа Ринок вибудована ще в ХІV столітті німецькими ремісниками характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова. Площа отримала назву “Ринг” (кільце, замкнутий простір). У місцевій вимові це слово трансформувалося в «Ринок». З кожного кута Ринку виходили по дві вулиці – вони розділяли місто на великі квартали. Протягом багатьох століть площа Ринок була центром життя Львова – економічним, політичним, культурним. Посередині площі стоїть головна муніципальна будівля – ратуша, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. У 1793 р. на Ринку побудували чотири фонтани які стоять тут і донині. Для двох з них використовували старі колодязі. Повноправними господарями на Ринку від початку ХІХ століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.

 

 

З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам’яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам’яниця тощо.

Дещо коротенько ознайомимось з найкрасивішими будівлями площі Ринок.

“Чорна кам’яниця” розташована під № 4, вважається одним з найбільш коштовних пам’ятників житлового будівництва не лише Львова, але і всієї України. Вона побудована в 1588-1589 рр. Петром Барбоном і Павлом Римлянином. Свою назву будинок отримав в XIX ст. за камінь-вапняк, з якого зроблений руст фасаду, що потемнів від часу. Зі всіх будинків на Ринковій площі “Чорна кам’яниця” декоровано багатша за усі інші.

 

Справжнім шедевром є будинок № 6 – так званий “палац Корнякта” – власність багатого львівського купця грецького походження. Побудований в 1580 р. львівським архітектором Петром Барбоном, палац має затишний двір, так званий «італійський дворик», оточений з трьох сторін відкритою триярусною аркадою.

Корняктовський будинок, на жаль, не зберігся таким, яким був в 1580 р. Тоді у нього був красивий багатоколонний портал, який доходив до середини нинішнього тротуару (знесений в 1860 р.).

Замикає східний ряд Ринкової площі імпозантний будинок № 10 – “Палац Любомирських”. Сьогоднішнього вигляду кам’яниці надав її власник князь Станіслав Любомирський, що об’єднав близько 1760 р. декілька будинків і з них побудував один, – в стилі рококо. Палац Любомирських ще називають будинком орла, оскільки аттік будівлі прикрашає скульптура орла, який зривається у політ. У 1772-1821 рр. в будинку знаходилася резиденція австрійських губернаторів Галичини. У 1895 р. кам’яницю купило товариство “Просвіта”.

Найцікавішим будинком західної сторони площі є кам’яниця власника з Силезії Шольц-Вольфовича (будинок № 23). Прикрасою цієї споруди в стилі маньеризму стала високохудожня скульптурна композиція “Хрещення”, що змальовує біблейську сцену з фігурами Ісуса Христа та Івана Хрестителя, розміщена на розі будинку на рівні третього поверху. Окрім величних композицій, тут також знайшлося місце і для гротеску – скульптурні тодішні «батьки міста» змальовані в товаристві біса і блазня.

Ми з вами знову вирушаємо до столиці України – Києва. Адже в місті знаходиться одна з головних площ – Майдан незалежності. Цікаво, що в Києві є не одна головна площа. Виявляється, що кожний район міста має свою головну площу. Про історію однієї з них ми сьогодні і поговоримо.

Майдан Незалежності, відомий ще як площа Незалежності – це саме серце столиці України, що переживає всі події, які відбуваються в країні, зокрема, у самому Києві. Майдан Незалежності носить статус головної площі держави. На цій площі знаходяться такі великі будівлі Україні, як Головпоштамт, Міжнародний центр культури (раніше Інститут шляхетних дівчат), Консерваторія, монумент Незалежності і, звичайно ж, Глобус – найбільший торговий центр міста. Крім цього на площі Незалежності розташовані відомі готелі Козацький і Україна.

Історія Майдану Незалежності багата і різноманітна. У період володарювання Ярослава Мудрого дана територія була частиною комплексу оборонних споруд, які захищали Київську землю.

До кінця Х століття ця місцевість, як, до речі, і увесь Хрещатик, звалася Перевісище і представляла собою лісні зарослі.  Наприкінці XVIII – на початку XIX століття площа представляла собою пустир – Коззє болото. У 30-х роках тут з‘явились перші дерев‘яні, а у 50-х – кам‘яні будівлі. Першу цегляну будівлю було споруджено в 1951 році. До 1871 року на площі, що тоді називалася Хрещатицькою, був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

У 1843 році, за наказом губернатора Бібікова було відкрито перший фонтан. На жаль, при його будівництві були допущені помилки, в результаті яких вода ледве-ледве струмувала. З цієї причини місцеві жителі прозвали цей фонтан «виродком». Він використовувався як поїлки для коней.

Коли на площі було споруджено будинок Думи, вона стала називатися Думською. У 1909 році площу реконструювали. Тоді ж тут був встановлений чавунний фонтан, який функціонував аж до 1981 року.

Пізніше площа була перейменована ще кілька разів. Так у березні 1919 року вона отримала назву Радянської, а трохи пізніше – імені Калініна. У 1941 році площа була значно розширена унаслідок сильного руйнування в результаті пожежі непарної сторони вулиці Хрещатика. Вдалим в історії площі роком став 1944, коли в Києві був оголошений конкурс на кращий проект відбудови Хрещатика і звичайно ж самої площі.

Сучасний вигляд Майдану Незалежності надає архітектурний ансамбль будівель, з яких велика частина була зведена в 1950-1970 рр.. Пізніше площа була знову перейменована на честь Жовтневої революції. У той же час тут був побудований фонтан Дружби народів, що нараховував тисячі струмків води. Він прослужив недовгий час. До моменту початку реконструкції у 2001 році, фонтан уже не працював.

За час свого існування ця площа багаторазово перебудовувалася і реконструювалася. а після того, як країна отримала незалежність, це місце було перейменовано в Майдан Незалежності.

На початку 21 століття, в 2001 році площа була знову реконструйована. У результаті цього збудований монумент Незалежності, який представляє собою жінку , яка стоїть на земній кулі і тримає в руках гілку калини, символізуючи, таким чином, незалежність Україні. Навпроти монумента були побудовано 6 фонтанів зі стікають струменями, розташованими по три в два ряди. Також тут були встановлені скляні павільйони, які служать входом у підземну частину площі. З кожним роком вигляд Майдану Незалежності трохи змінюється. Тут були реконструйовані Лядські ворота, а пізніше поруч з ними з’явився пам’ятник Архангелу Михаїлу – покровителю Києва.

Урочисте відкриття Майдану Незалежності відбулося на 23 серпня 2001 року. З тих пір тут проводяться всі національні свята та народні гуляння, а у вихідні та святкові дні площа разом із Хрещатиком перетворюються на пішохідну зону.

Світову популярність Майдан Незалежності отримав у 2004 році, коли тут проходила Помаранчева революція. Улюбленим місцем для побачень у киян є пам’ятник закоханим ліхтарям, який знаходиться на Майдані Незалежності. Автор цього пам’ятника в авангардному стилі – київський коваль Володимир Білоконя. Цей твір настільки популярний, що не проходить і п’яти хвилин, щоб біля нього ніхто не сфотографувався. Так з плином часу Майдан Незалежності набирає сучасних обрисів.

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Які міста україни ми з вами сьогодні відвідали?
  2. Як називається головна вулиця Києва?
  3. Що представляє собою монумент Незалежності?
  4. Головною прикрасою проспекту Свободи у Львові є?
  5. Серцем Києва вважється майдан Незалежності, а що вважається серцем Львова?
  6. Повноправними господарями на площі Ринку у Львові вважаються ?

 

VІ. Підсумки уроку.

Учитель. Ось і завершилась наша подорож містами Києвом та Львовом. Чи сподобалася вона вам?

– Що найбільше запам’яталося під час подорожі?

– Куди б ще хотіли помандрувати у майбутньому?

Діти! Те що створене предками, збережене нашим народом, буде вічним. А ми повинні вчитися берегти те, що нам залишилося у спадок, і думати про майбутнє. Адже ви майбутнє України.

 

VІІІ.  Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріали підручника
  2. Дібрати цікавий матеріал про вулиці та площі рідного міста.
  3. скласти твір-опис на тему «Історичний центр мого міста (селища)»
завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,794sec