ВСТУП. ЩО ТАКЕ МІФ І МІФОЛОГІЯ

Мета: розкрити роль міфу і міфології у житті людей; розвивати вміння критичного мислення; підвищувати культурний рівень школярів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу (К., 2006); Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія Стародавнього світу (К., 2006)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Важливою складовою культурних скарбів є міфологія, оволодіння міфологічним пластом культури людства є актуальною проблемою сьогодення, невідкладним завданням тих, хто вважає себе культурними і освідченими людьми.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Учні ми вирушаємо в ті часи, коли на нашій планеті з’явилися найдавніші люди, виникли перші держави – це період історії, який вивчає особлива наука – історія стародавнього світу, який охоплює 3млн. р. до н.е. – 476 років н.е. Саме у цьому періоді з’являються такі поняття як міф, міфологія.

Міфом ми тепер називаємо щось нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності. Наше слово «міф» походить від давньогрецького слова «мют-хос». У давніх греків, чи еллінів, як вони самі себе називали, це слово означало: «слово, промова, розмова, порада, намір, прислів’я, чутка, відомість, оповідання, переказ, байка, зміст оповідання». Отже, воно мало більше значень, ніж сучасне «міф». Коли ми хочемо сказати, що насправді, в підтвердженій документами історії, чогось не було, то вживаємо прикметник «міфічний». Наприклад, славнозвісний Геракл (або Геркулес, як його називали римляни) — це міфічна особа, герой багатьох давньогрецьких міфів. Є ще слово «міфологія» (теж грецького походження); ним ми називаємо як сукупність міфів того чи іншого народу, так і галузь знання, науку, то вивчає міфи.

Майже в кожного народу від прадавніх часів зберігаються перекази, де дійсне, історичне переплітається з недійсним, вигаданим, де діють не лише люди, а й казкові істоти, витвори народної фантазії: безсмертні боги, напівбоги, небувалі тварини; де відбуваються неймовірні явища — чудеса. За давніх часів люди сприймали міфи як правдиві розповіді про те, що було колись. Але минали віки, міфи поступово перетворювалися на бабусині казки, і вже тільки малі діти вірили у їхню правдивість, їх починали тлумачити не в прямому, а в переносному розумінні.

Міфологія — це зібрання переказів про богів і героїв. Грецький народ, поділений на багато племен, по-різному оповідав про свої божества. У кожній країні, у кожному селі і в кожній общині були зовсім різні версії, які поети теж дуже довільно переробляли й змінювали. Отож за століття зібрався надзвичайно багатий і розмаїтий матеріал, з нього ми відбираємо тільки найпоширеніші легенди, запозичуючи окремі подробиці з найкращих чи найцікавіших варіантів.

Міфологія — це ще не зовсім релігія. Релігія здебільшого спирається на культ, на обряди, які, на відміну від міфів, що легко змінюються, не піддаються впливу часу й зберігають дуже давні форми вірувань. Завдяки стійкості культу ми можемо відтворити в загальних рисах найдавніші вірування греків і навіть визначити, що до них внесли народи, які населяли Елладу до появи в ній еллінів !.

Одна з первісних форм релігії — фетишизм, тобто обожнення неживих предметів, що їх вважали за оселю певного доброго чи злого духа. Грецький селянин, проходячи повз камінь на перехресті, ставав перед ним навколішки й поливав його оливою. Метеоритам приписували божественну силу, бо вони впали з неба. Гадали, що божевільний, сівши на такому камені, повертав собі розум, а злочинець очищався від провини. Звичайні необроблені уламки скель часто називали іменами богів і зберігали у храмах.

Формує поняття міф, міфологія.

Запитання до учнів:

Як первісна людина уявляла світ?

Що таке тотемізм?

Відповіді учнів

Розповідь вчителя

ПОКЛОНІННЯ ЖИВІЙ ПРИРОДІ. Первісні люди вважали, що небо, сонце, земля, ліс, вода, дерева, каміння, — все на світі має свою душу, а вона живе самостійним життям, як людина.

Віру в існування духів (демонів) називають анімізмом (від латинського слова «аніма» — душа).

Серед численних духів людина виділила найважливіших для себе, від яких залежало її буття, і вшановувала їх як божества. їм присвячували спеціальні свята й обряди.

Богів уявляли всемогутніми і всезнаючими. Люди вважали, що боги також живуть єдиним родом, що в них теж є матері, батьки і діти, що боги сперечаються і ворогують між собою, як люди.

Анімізм був формою первісної релігії. Звертаючись до духів і богів, людина сподівалася на їхню допомогу.

ТОТЕМІЗМ. Життя первісного мисливця було тісно пов’язане зі світом диких тварин. Поступово виникла віра, ; що тварина була далеким і всемогутнім предком певної групи, родичів.

Віра в спільне походження і кревну спорідненість між людиною і певним видом тварин має назву тотемізм.

Сама тварина-предок — це тотем. Тотемами були мамонт, ведмідь, олень, орел.

Учені знайшли в печерах Німеччини й Швейцарії купи ведмежих кісток, складених у певному порядку, а на стінах печер Франції — зображення ведмедів. Це свідчить про те, що первісні мисливці поклонялися ведмедю, якого вважали своїм предком. Не випадково ведмідь зображений на гербі и міста Берліна (Німеччина), а засновником цього міста вважається лицар Альбрехт Ведмідь. Ведмідь був тотемом племені, яке мешкало на тому місці, де пізніше виник Берлін.

Ведмедя із сокирою зображено на гербі російського міста Ярославля. На північному Уралі існує багато легенд про непереможного героя Кудимоша — сина ведмедя.

Запитання до учнів

Хто такий Гомер?

Гомер, творець «Іліади» і «Одіссеї», жив у VIII столітті до нашої ери, а Гесіод у VII столітті написав поему під назвою «Теогонія», тобто родовід богів. Вони, власне, усталили типові образи богів, які з того часу суттєво не змінилися. Великій безладній масі богів вони надали певного ладу, що спирався на визначені родоводи та родинні стосунки. Справжнім творцем цієї релігійної системи був Гомер. Гесіод тільки чіткіше опрацював її.

Близько до мистецтва пророкування стояла магія. У найдавніші часи вона так тісно перепліталася з релігією, що неможливо було відділити одну від одної. Пізніше зв’язки ослабли, і магія стала чужа, якщо не ворожа, релігії. Бо в релігії головне — молитва, тобто прохання. А в магії мало значення не прохання, а вольовий акт, рішуча вимога, наказ.

ІV. Підбиття підсумків.

Закінчіть речення.

  1. Міф це –
  2. Міфологія це –
  3. Тотемізм це –
  4. Історія стародавнього світу починається з… і закінчується ….

V. Домашнє завдання.

Опрацювати конспект уроку.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,321sec