ВСТУП

ВСТУП

Своєчасне оволодіння мовою і мовленням – основа розумового розвитку дитини, запорука повноцінного її спілкування з іншими людьми. Різні відхилення мовленнєвого розвитку негативно позначаються на сприйманні мовлення, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями, уміннями та навичками, на формуванні особистості дитини.

У розвитку мовлення дитини важливу роль відіграє реалізація вроджених здібностей та сприймання мовлення. Вже на першому році життя починається її спілкування з оточуючими людьми. Дитина, реагуючи на інтонацію, ритм, звернення до неї, шукає очима матір або тягнеться до певної іграшки у відповідь на прохання взяти її. Пізніше, керуючись словесними інструкціями, показує в себе та в інших ніс, вуха, реагує на слова матері, пов’язані із задоволенням різних життєвих потреб. Проте, сприймання фонем, як смислорозрізнювальних одиниць, починається на другому році життя. Чітке розрізнення окремих слів «мама», «баба» та ін. є показником диференційованого сприймання фонем, за якими різняться дані слова (Гвоздєв А.Н., Мастюкова О.М, Швачкін Н.Х.). Поява перших слів і подальше оволодіння семантикою слова сприяє активному розвитку фонематичних процесів. Взаємозв’язок і взаємовплив слухового і мовленнєво-рухового аналізаторів простежується, як у ході нормального розвитку мовлення, так і в умовах певного його недорозвитку.

Недорозвиток фонематичних процесів може спричиняти порушення звуковимови, порушувати нормальний розвиток письма і негативно впливати на розвиток лексичної та граматичної систем мовлення. Порушення звуковимови з важкими проявами недорозвитку фонематичного сприймання найбільш поширені у дітей дошкільного віку (Савченко М.А., Дьоміна І.П., Єфіменкова Л.М., Місаренко Н.Г., Фомічова М.В.). Їх усунення полягає у постановці та автоматизації звуків, а також в одночасному розвитку спеціальних лінгвістичних здібностей – фонематичного сприймання, уявлення, аналізу та синтезу, бо без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розрізнення неможливе їх вірне вимовляння, що у майбутньому спричиняє гальмування розвитку усіх сторін мовлення.

Вдосконалення фонематичних процесів і функцій здійснюється спільними зусиллями логопеда, вихователів та батьків та проводиться в ігровій формі, оскільки гра є провідним видом діяльності дитини дошкільного віку.

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,310sec