Вправи з мовленнєвими звуками на розвиток фонематичного сприймання

Вправи з мовленнєвими звуками

II розділ – основний, базовий, складають ігри, спрямовані на розвиток процесів фонематичного сприймання, фонематичного аналізу та синтезу, та формування фонематичних уявленнь.

Звернена велика увага на формування слухової уваги, пам’яті, спроможності виконувати дії за мовленнєвими інструкціями, розрізняти слова-пароніми, повторювати мовленнєві звуки.

 

А. Розвиток фонематичного сприймання

Мовленнєвий ігровий матеріал з розвитку фонематичного сприймання, фонематичних уявлень включає (голосні звуки а, о, у, и, і, е; приголосні звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ, р,л) і може змінюватись у залежності від поставленої мети.

Робота з розвитку фонематичного сприймання передбачає формування слухової уваги, пам’яті, спроможності виконувати дії за мовленнєвими інструкціями, розрізнювати слова-пароніми, повторювати мовленнєві звуки. Ігри, запропоновані в цьому підрозділі, спрямовані на вирішення таких завдань:

• формувати вміння слідкувати за чіткою вимовою та диференціацією звуків;

• вчити виділяти заданий звук серед інших звуків з опорою на слухове сприймання дітей;

• формувати вміння відтворювати звуки в складах;

• формувати здатність повторювати склади з певними звуками;

• вчити виділяти склади із заданим звуком серед інших складів з опорою на слухове сприймання дитини;

• вчити виділяти заданий звук в слові з опорою на слухове сприймання дитини.

 

 

1. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити виконувати дії за мовними інструкціями, розвивати слухову увагу, пам’ять.

Хід гри: діти стоять перед вихователем в один ряд, уважно слухають і виконують тільки мовленнєві команди (те, що вони чують, а не те, що вони бачать). Діти, які не помилялись стануть переможцями.

Мовленнєві команди вихователя та рухи, що він виконує при цьому: Розвести руки у сторони.Піднімає руки вгору. Пострибати на обох ногах.Стрибає на одній нозі. Підняти руки вгору.Плескає у долоні. Витягнути руки вперед. Розводить руки у сторони. Підняти праву руку вгору.Закладає руки за голову.

 

2. Гра «Шуба, шапка, шарф, калоші»

Мета: вчити виконувати дії за мовними інструкціями; розвивати увагу, пам’ять.

Хід гри: діти сідають в коло. Вихователь пояснює дітям правила гри й показує ігрові рухи. Серед дітей обирають ведучого і починається гра. Коли ведучий вимовляє слово шуба – діти повинні обхопити себе руками, при слові шапка – покласти руки на голову; шарф – на шию; калоші – тупати ногами. Спочатку ведучий кілька разів супроводжує інструкцію правильними рухами, а потім, називаючи предмети, робить й інші рухи (наприклад, говорить «калоші», а кладе руки на голову, та ін.).

 

3. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити розпізнавати слова-пароніми.

Обладнання: малюнки, на яких зображені білка-булка, маска-каска, лин-тин та ін.

Хід гри:І варіант – вихователь розкладає перед дитиною на столі попарно малюнки, на яких зображені білка-булка, лин-тин та ін. Називає їх попарно, дитинаповинна показувати ті предмети, що називав вихователь і в тій же послідовності.

II варіант – вихователь ділить малюнки на 2 частини: 1 частина – білка, маска, лин та ін. 2 частина – булка, каска, тин та ін. Перша частина залишається на столі, а другу – віддає дітям. Кожен малюк по команді вихователя, повинен знайти на столі потрібну пару. Переможці ті, хто виконав завдання без помилок.

 

4. Гра «Хто більше?»

Мета: формувати вміння утворювати слова-пароніми.

Обладнання: фішки.

Хід гри:вихователь розповідає дітям правила гри та наводить приклад. Потім називає слово, а діти, змінюючи один звук, утворюють нові слова, за які отримують фішки. Перемагає той, хто отримав більше фішок. Мовленнєвий матеріал: пити-лити, бити, вити, мити, рити; солити-полити, долити; білка-булка, балка; голос-колос; ласка-маска, каска; син-лин, тин; жати-шати, мати, дати.

 

5. Гра «Знайди помилку»

Мета: формувати вміння розрізнювати слова пароніми, розвивати слухову увагу, пам’ять.

Хід гри:вихователь читає вірші, в яких припущені змістовні помилки при використанні слів-паронімів. Дитина повинна виправити помилку і назвати слово, яке необхідновжити за змістом.

Примітка: для ускладнення завдання (опираючись на індивідуальні можливості) вихователь може акцентувати увагу на тому, якими звуками відрізняються пари слів.

Мовленнєвий матеріал:

рік (рак) пішов гуляти в сад, не дійшов, бо повз назад;

лисичка знає назубок смачненьку казку «колосок» (колобок);

соловей затьохкав швидко, як побачив гарну клітку (квітку);

кинула шишку на мене зозуля, і в мене на лобі з’явилася куля (ґуля);

наш Данило лісоруб. Він спиляв старущий чуб (дуб),

просо висіяв Микита, та чомусь вродило сито (жито);

я вночі заліз на гірку і побачив в небі дірку (зірку);

кажан (казан) клекоче на вогні в нім каша вариться мені;

ми з братом лісники від роду: пиляєм палкою (пилкою) колоду;

котику-мурчику не повезло: булка (білка) від нього сховалась в дупло;

охав (їхав) автобус – віз пасажирів, вчених пташок й дресированих звірів;

риє нам з тобою дріт (кріт) під землею перехід;

мені мама до сніданку подає солодку банку (манку);

мишкам хвалилася мишка стара: кіт не страшний, в нас глибока гора (нора);

з неба падав білий сніг, він засипав нам пиріг (поріг);

ми лягли на гарячий лісок (пісок) і п’ємо прохолодний квасок;

де з’являється банан (баран), там щезає вмить бур’ян;

в кип’яток потрапив бак (рак), став червоний, наче мак;

я нагострив козу (косу) нову, й заходивсь косить траву;

річку (ручку) Гриць в дітей не просить, він її в портфелі носить;

в зоопарку, наче пан, походжає птах сазан (фазан);

я вдягнув новий салат (халат), а він виявивсь до п’ят;

ходить капля (чапля) біля річки, витягає жаб з водички;

бригадир послав по глину екскаватор і малину (машину);

восени і взимку, навесні і влітку дуже поважають черевики сітку (щітку);

вночі цвітуть у небі квіти: Салат! Салат! (салют) – гукають діти;

кіно (кінь) по вулиці іде, його товариш мій веде.

 

6. Гра «Подивися і скажи, хто так гукає і коли»

Мета: розвивати вміння наслідувати мовленнєві звуки (голосні).

Обладнання: предметні малюнки.

Хід гри:вихователь показує дітям малюнки і розповідає, що на них зображено і який звук треба імітувати, дивлячись на предмет на малюнку.

Вихователь: «У хлопчика болять зуби. Він каже: «О-о-о!».

Діти повторюють за вихователем: «О-о-о!»

Вихователь: «Вітер виє серед дерев: «у-у-у».

Діти: «У-у-у».

Вихователь: «Хлопчик злякався злого собаки. Він біжить і кричить «А-а-а»

Діти: «А-а-а».

Вихователь: «Пароплав гуде на річці: «И-и-и».

Діти «И-и-и».

Вихователь: «Хлопчик замислився: «Е-е-е».

Діти: «Е-е-е».

Вихователь: «Дівчинка сміється: «І-і-і».

Діти: «І-і-і».

 

7. Гра «Відлуння»

Мета: вчити дітей наслідувати мовленнєві звуки.

Хід гри: вихователь читає вірш, голосом, виділяючи певний звук, а діти за інструкцією вихователя наслідують звук, про який йдеться у вірші.

Вихователь: Е-е-е.

Яєчко одне,

знесла курочка гарненька,

знайшла дівчинка одненька.

Діти за умовним знаком вихователя (кивок голови): Е-е-е.

Вихователь:Яєчко одне

 

Вихователь: А-а-а.

У мене яблучка два,

два яблучка червоненькі

несе донечка до неньки.

Діти: А-а-а.

Вихователь: В мене яблучка два.

Вихователь: И-и-и.

Хлопчиків аж три.

У калюжу впали,

І всі разом кричали:

Діти: И-и-и.

Вихователь: Тих хлопчиків три.

Вихователь: І-і-і.

Лошата малі.

Є в них чотири ніжки,

Коло воза йдуть пішки.

Діти: І-і-і.

Вихователь: Лошенята малі.

Вихователь: У-у-у.

Песик на шнурку.

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягало біля хати.

Діти: У-у-у.

Вихователь: Песик на шнурку.

Вихователь: Е-е-е.

Де ж це мама, де?

Нема мами, пішла в поле.

Там бур’ян на ниві поле.

Діти: Е-е-е.

Вихователь: Ось вже мама йде.

 

8. Гра «Луна»

Мета: формувати вміння наслідувати голосні у складах (відкритих, закритих, утворених з приголосними, які добре вимовляються дітьми).

Хід гри:І варіант–вихователь читає дітям чистомовку, діти повторюють її початок (наприклад: па-па-па). II варіант–вихователь читає дітям другу частину чистомовки, виділяючи останній склад в останньому слові чистомовки. Діти, немов «луна», повинні повторити цей склад.

Наприклад:

Мовленнєвий матеріал:

 

Розсипана крупа – па-па-па.

Пе-пе-пе – кошеня сліпе.

По-по-по – річка Лімпопо.

Ап-ап-ап – травичку щипає цап.

Іп-іп-іп – зеленіє кріп.

Оп-оп-оп – у річці короп.

Уп-уп-уп – поживний суп.

Пу-пу-пу – по широкому степу.

Пи-пи-пи – золоті снопи.

Ав-ав-ав – не лови гав.

Ва-ва-ва – книжка нова.

Ву-ву-ву – вип’ємо каву.

Ув-ув-ув – новину почув.

Ів-ів-ів – льон зацвів.

Ов-ов-ов – накололи дров.

Ив-ив-ив – я квіти полив.

Во-во-во – намальовано криво.

Ви-ви-ви – чорні брови.

На-на-на – смішна новина.

Но-но-но – дрібне зерно.

Не-не-не – впіймай не мене.

Ну-ну-ну – з дороги зверну.

Ни-ни-ни – хороші лини.

Ан-ан-ан – молодець Степан.

Інь-інь-інь – від дерева тінь.

Инь-инь-инь – до мене прилинь.

Ень-ень-ень – теплий літній день.

Ма-ма-ма – холодна зима.

Му-му-му – молока кому?

Мо-мо-мо – до школи йдемо.

Ми-ми-ми – нові килими.

Мі-мі-мі – веселій кумі.

Ме-ме-ме – хто книжку візьме?

Ам-ам-ам – нікому не дам.

Ом-ом-ом – вмиваємось з милом.

Ем-ем-ем – туди не поїдем.

Ум-ум-ум – у класі шум.

Им-им-им – від багатія дим.

Ім-ім-ім – збудуємо дім.

 

 

9. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити виділяти спільні голосні звуки в слові з опорою на слухове сприймання дитини.

Обладнання: зображення букв, що позначають голосні звуки.

Хід гри:І варіант. Вихователь пропонує дітям уважно послухати ряд слів і з’ясувати, який звук в них спільний та підняти потрібну букву, що відповідає даному звуку.

Примітка: називаючи слова, вихователь протяжно вимовляє голосний, який треба виділити.

Мовленнєвий матеріал:

1) Голосний стоїть на початку слова:

«а» – армія, автобус, Андрій, аптека, абетка;

«о» – олівець, окуляри, одяг, Оксана;

«у» – Україна, універмаг, усмішка, учень;

«е» – елеватор, енциклопедія, електричний, етажерка;

«і» – Іван, ім’я, іграшка, інженер, Ірина, історія;

2) Голосний стоїть в кінці слова:

«а» – книга, шафа, школа, поличка, підлога;

«у» – книгу, шафу, школу, поличку, підлогу;

«о» – вікно, дерево, небо, молоко;

«и» – жити, лити, квіти, зустрічати, читати;

«е» – кафе, шепоче, пише, каже, зелене;

«і» – смачні, звірі, красиві, великі, веселі.

3) Голосний стоїть в середині слова:

«о» – борт, вода, собака, довгий, голова;

«у» – булка, Буковина, Буратіно, хутро;

«а» – шапка, крапка, чашка, папери, тарілка;

«і» – вірш, хліб, сіль, річка, діло;

«е» – мед, великий, веселий, зелений, ведмідь;

«и» – синій, син, чистий, стрибати, пити.

II варіант.Вихователь читає вірші, діти повинні виділити звук, який частіше всього вони чують та підняти малюнок із зображенням потрібної букви.

 

Мовленнєвий матеріал:

«а» – Альбатрос питав акулу:

– А про азбуку ти чула?

– Азбука? – хвостом плескає,

– Акулятко вже читає,

«у» – Уранці йдуть учитись учні,

Учителька у школі жде.

Улянці нашій аж незручно,

Чому ж вона туди не йде?

«о» – Осел на вулиці гаса

Осла ужалила оса.

Ой, боляче! Отож, малята,

Осу і вам не слід чіпати,

«и» – И – великої немає.

И – слова не починає:

Виплив кит на середину,

Хвилям кит підставив спину.

«і» – Івасик іграшками грався,

А по двору ішов індик,

Івась побачив і злякався,

І від індика в дім утік.

«е» – Ему мчить – не наздогнати,

Ему, страус – птах, малята.

Ефа в пустелі живе, де піски,

Ефа – отруйна змія, малюки.

 

10. Гра «Червоне – біле»

Мета: вчити виділяти заданий голосний звук в слові з опорою на слухове сприймання дитини.

Обладнання: червона й біла фішки для кожної дитини.

Хід гри:вихователь пропонує дітям уважно слухати і піднімати червону фішку, коли вони почують слово із заданим звуком – білу, – коли його там немає. Логопед нагадує, що звук може стояти на початку, в середині та в кінці слова. Таким чином, гра проводиться зусіма голосними звуками.

 

Мовленнєвий матеріал:

1) Звук стоїть на початку слова:

«а» – армія, поїзд, автобус, метро, абетка;

«о» – олень, кінь, автобус, одяг, ведмідь, окуляри;

«у» – річка, учень, стіл, зошит, умиватися;

«е» – етажерка, вікно, екран, елеватор, автобус;

«і» – ім’я, небо, Іван, вулиця, іменини, індик.

2) Звук стоїть у кінці слова:

«а» – вода, молоко, булка, мед, сіль, сосна;

«о» – далеко, мило, сіль, весело;

«у» – хлопчику, стовпчику, дупло, булка;

«е» – яйце, підлога, везе, сир;

«і» – кущі, столи, вулиця, дім;

3) Звук стоїть у середині слова:

«а» – шарф, широкий, стадіон, старший;

«о» – мова, слухати, волосся, вірші, лимон;

«у» – шапка, шуба, вулиця, сад, вулик;

«и» – рушник, груша, слива, вишня, яблуня;

«е» – веселий, апельсин, смородина, весело;

«і» – помідор, веселий, лимон, лагідний.

 

11. Гра «Хто уважний»

Мета: вчити виділяти заданий голосний звук у словах з опорою на слухове сприймання дитини, розвивати увагу, пам’ять.

Хід гри:вихователь пропонує дітям прослухати вірш, та визначити, який звук вони чують частіше за інші. Потім виховательвдруге читає вірш, а діти повинні запам’ятати як найбільше слів із цим звуком. Хто запам’ятає і назве більше слів, той переможець.

Мовленнєвий матеріал:

«А» – А – в алфавіті – найперша!

А – в алфавіті – найлегша!

А іще ця буква

А, і дзвінка, і голосна.

А ще хоче буква А,

Щоб Алла всі букви знала,

А тоді до школи йшла.

«У» – Улянка учиться у школі,

Читати вміє і писати,

Улянка – це знають вдома,

Учителькою хоче стати.

«И» – И-и-и – ридає старий кит,

І-і-і пищить маленький кіт,

У кита і у кота розболілась голова.

«І» – Індик гукнув: –

Тікаю геть! Іде у двір імжиста ніч.

І дощова густа імла

Усе довкола оповила.

«Е» – Брате, глянь – кричить сестричка,

Мчить на мене електричка!…

А тепер повзе в кімнату

Величезний екскаватор!…

Примітка:вихователь може при необхідності читати вірші, виділяючи голосом певні голосні звуки.

 

12. Гра «Подивися і скажи, хто так гукає і коли»

Мета: розвивати вміння наслідувати мовленнєві звуки (приголосні).

Обладнання: предметні малюнки.

Хід гри:вихователь показує дітям малюнки і розповідає, що на них зображено і який звук треба імітувати, дивлячись на зображений предмет на малюнку.

 

Вихователь: «Вітер ворушить комиші. Комиші шумлять: «Ш-ш-ш!»

Діти: «Ш-ш-ш!»

Вихователь: «Пролітає повз вікна жук та співає: «Ж-ж-ж!».

Діти: «Ж-ж-ж!»

Вихователь: «Лоша біжить по дорозі, його ніжки цокають: «Ц-ц- ц!»

Діти: «Ц-ц-ц!»

Вихователь: Вода в чайнику закипіла: «Ч-ч-ч!»

Діти: «Ч-ч-ч!»

Вихователь: «Комар дзижчить над вухом: «З-з-з!»

Діти:”«3-з-з!»

Вихователь: «Дівчинка підмітає щіткою підлогу.

Щітка співає при цьому: «Щ-щ-щ!»

Діти: «Щ-щ-щ!»

Вихователь: «Дзюрчить струмок: «С-с-с!»

Діти: С-с-с!»

Вихователь: «Пароплав гуде біля причалу: «Л-л-л».

Діти: «Л-л-л».

Вихователь: Собака гарчить: «Р-р-р».

Діти: «Р-р-р».

 

 

 

 

13. Гра «Луна»

Мета: автоматизація та диференціація приголосних звуків; формувати вміння диференціювати силу вимовляння (участь голосових зв’язок) приголосних звуків.

Хід гри: діти стають у два ряди, один проти одного на деякій відстані. Діти з лівого боку голосно промовляють приголосний (-ш-; -с-; -ж-; -з-; -р-; -л-; -ц-; -ч-; -щ-), діти з правого боку дуже тихо – «луною» повторюють почутий звук. Потім вони міняються місцями.

 

14. Гра «Не спи, а швидко й точно повтори»

Мета: формувати вміння звуконаслідувати приголосні звуки у складах (відкритих, закритих), утворених з голосними, які добре вимовляються дітьми.

Хід гри:І варіант – вихователь читає чистомовку, діти повторюють її початок (Наприклад: «Ла-ла-ла – бігла край села». Діти повторюють: «Ла-ла-ла»).

II варіант – вихователь читає дітям другу частину чистомовки, виділяючи останній склад в останньому слові чистомовки. Діти, немов «луна», повинні повторити цей склад. (Наприклад: Логопед читає: «Бігла край села». Діти повторюють: «ла-ла-ла».

Мовленнєвий матеріал:

«л» – «л’»

ла-ла-ла – бігла край села

ло-ло-ло – намалюй-но коло

лі-лі-лі – коники малі

ле-ле-ле – стерня ноги коле

іл-іл-іл – великий віл

ли-ли-ли – підлогу мели

ил-ил-ил – на машині пил

ля-ля-ля – лагідне теля

іль-іль-іль – кухонна сіль

оль-оль-оль –говорить король

«р»

ра-ра-ра – висока гора

ро-ро-ро – гостре перо

рі-рі-рі – сонце угорі

ру-ру-ру – не псуй кору

ри-ри-ри – книжку бери

ір-ір-ір – великий двір

йр-ир-ир – голандський сир

ря-ря-ря – ясна зоря

ар-ар-ар – вправний кухар

ер-ер-ер – молодий шофер

«с» – «с’»

сі-сі-сі – ідуть сюди всі

со-со-со – розсипали просо

сю-сю-сю – покличте Васю

ес-ес-ес – запорізька ГЕС

ас-ас-ас – налий сюди квас

ус-ус-ус – довгий вус

су-су-су – заплести косу

са-са-са – вранішня роса

си-си-си – зошит неси

се-се-се – прочитай усе

ось-ось-ось – живе в лісі лось

есь-есь-есь – молодець Олесь

ос-ос-ос – повний колос.

«ц»

це-це-це – тепле сонце

ця-ця-ця – широка вулиця

цю-цю-цю – впіймайте вівцю

ец-ец-ец – могутній ТЕЦ

цу-цу-цу – дорога до палацу

ац-ац-ац – великий палац

ець-ець-ець – новий олівець

«з» – «з’»

за-за-за – дідова коза

зі-зі-зі – сережки на березі

зу-зу-зу – не ламай лозу

зе-зе-зе – кінь не довезе

із-із-із – старенький віз

азь-азь-азь – молодий князь

зи-зи-зи – чумацькі вози

зю-зю-зю – намазали маззю

«ш»

ша-ша-ша – сіренька миша

шу-шу-шу – не порушуй тишу

ше-ше-ше – говоріть тихіше

аш-аш-аш – лісовий шалаш

ші-ші-ші – шумлять комиші

іш-іш-іш – козацький кіш

ош-ош-ош – старий макінтош

уш-уш-уш – чорна туш

«ж»

жа-жа-жа – висока вежа

же-же-же – цуцик м’ячик стереже

жу-жу-жу – книжку бережу

жи-жи-жи – неправди не кажи

аж-аж-аж – новенький гараж

еж-еж-еж – я іду теж

ож-ож-ож – поважний сторож

уж-уж-уж – багато калюж

иж-иж-иж – немає лиж

іж-іж-іж – гострий ніж

жі-жі-жі – маленькі вужі

«ч»

ча-ча-ча – вкусити калача

ач-ач-ач – летить пугач

че-че-че – вуглинка пече

чо-чо-чо – смачне лечо

чі-чі-чі – котик на печі

чу-чу-чу – нікуди не втечу

чи-чи-чи – лопату беручи

«щ»

ща-ща-ща – впіймав ляща

щу-щу-щу – ложка до борщу
ущ-ущ-ущ – травневий хрущ

щі-щі-щі – нові плащі

ощ-ощ-ощ – рясний дощ
ащ-ащ-ащ – великий лящ

 

15. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити виділяти приголосні звуки в слові з опорою на слухове сприймання дитини, співвідносити звук і букву, яка позначає цей звук на письмі.

Обладнання: зображення букв, що позначають приголосні звуки.

Хід гри: І варіант.Вихователь пропонує дітям уважно послухати ряд слів і з’ясувати, який звук в них спільний та підняти потрібну букву, що відповідає даному звуку.

Примітка: у разі виникнення утруднень вихователь може, називаючи слова, протяжно вимовляти приголосний, який потрібно «почути» дитині.

 

Мовленнєвий матеріал:

1) Приголосний стоїть на початку слова:

«с» – сад, сани, самовар, салат, салют;

«з» – зуби, зупинка, замок зоопарк, зоря;

«ц» – цвях, цукор, цегла, цукерка, цибуля;

«ш» – шапка, шоколад, шофер, шорти, шолом;

«ж» – жук, жаба, жакет, жасмин, жало;

«ч» – чабан, чавун, чай, чайка, чарка;

«л» – ложка лопата, липа, луг;

«р» – рука, рама, робота, ромашка, радіо.

 

2) Приголосний стоїть у кінці слова:

«с» – насос, пилосос, клас, квас;

«з» – мороз, віз, хмиз, гарбуз, тепловоз;

«ц» – палець, перець, борець, олівець;

«ш» – комиш, аркуш, душ, туш;

«ж» – вуж, гараж, корж, ніж, морж;

«ч» – грач, ткач, шукач;

«щ» – хрущ, лящ, кущ, борщ, дощ;

«л» – віл, гол, футбол, стіл, сокіл;

«р» – мир, тигр, мухомор, термометр.

 

3) Приголосні стоять в середині слова:

«с» – оса, коса, вуса, гусак, ковбаса;

«з» – коза, кизил, возик, язик, терези, казан;

«ц» – яйце, лице, сцена, киця, криниця;

«ш» – Маша, миша, каша, вершник, вишня;

«ж» – абажур, пружина, кожух, ріжок;

«ч» – м’ячик, качалка, курчата, глечик;

«щ» – пращур, площа, свищі, кущі, дощі;

«л» – долото, молоток, волосся, столик;

«р» – кури, фабрика, Марина, корова, порося.

 

II варіант.Вихователь читає вірші, діти повинні виділити звук, який частіше всьоговони чують та підняти малюнок із зображенням потрібної букви.

Мовленнєвий матеріал:

«с»    

 

Спить старий сердитий сом,

Сниться сому синій сон.

Сонце пестить поплавок,

Сом сопе на весь ставок.

 

(О.Кононенко)


«з»    

 

Зажурився заєць-тато –

Знов пустують зайченята.

Злий, зухвалий лис близенько.

– Зайченята, в дім хутенько!

 

(О.Кононенко).

«ц»    

 

А цирк який цікавий!

В нім цілий день вистави.

Танцюють в цирку циркачі.

Гірські цапи – бородачі.

 

«ш»    

 

Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шугане на мишку кішка!

А мишка – шусть- у шпарку вмить.

 

(Н.Забіла)

 

«ч»

 

Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна.

Чомусь з журавликом дружити

Не хоче чапелька чудна!

 

(Н.Забіла)

 

«щ»    

 

Зубаті щука і щупак

Щербатий чистили п’ятак

Щіткою щербатою

У щупака за хатою.

 

(Т.Коломієць)

 

«л»    

 

Ходять лелеки по лузі,

Ходять лелеки у тузі,

Завтра у вирій далекий

Будуть летіти лелеки.

 

(М.Познанська)


«р»    

 

Рак рибі рано у річці

Розповідає радо:

Лишив рибалці поплавці

І позрізав принаду!

 

(Т.Коломієць)

 

 

15. Гра «Равлики»

Мета: вчити виділяти приголосні звуки в словах з опорою на слухове сприймання дитини, співвідносити звук і букву, яка позначає цей звук на письмі.

Обладнання: зображення равликів, де на завитках розміщені картинки, а у центрі зображена буква, що позначають приголосні звуки.

Хід гри: Вихователь пропонує дітям уважно роздивитися равлика, назвати всі зображені картинки та визначити наявність у них звуку, що відповідає зображеній посередині букві.

Примітка: у разі виникнення утруднень вихователь може, називаючи слова, протяжно вимовляти приголосний, який потрібно «почути» дитині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



 


 

завантаження...
WordPress: 23.05MB | MySQL:26 | 0,639sec