ВОРОНА І ГАДЮКА

ВОРОНА І ГАДЮКА

 

На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо. Не надіючися нія­кого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися вороненята, стара Ворона по­летіла шукати для них поживи.

Та в дуплі тої верби загніздилася чорна Гадюка. Вона тільки того й ждала, щоби Ворона вивела молодих, і скоро тільки стара вилетіла з гнізда, зараз Гадюка вилізла зі своєї нори, вповзла до гнізда, хопила одно вороненя і понесла собі на страву. Прилетіла Ворона, бачить, що одної дитинки нема, покракала, покракала та й перестала, бо що мала робити? А на другий день глянь — уже й дру­гої дитинки нема; не минув тиждень, а Воронині діти, ще й не оперившись, усі пощезали. Що вже кракала та нарікала стара Ворона — ніщо не помагало. Прийшлося нести ще раз яйця і висиджувати їх знов. Та ба, і за другим разом таке саме лихо.

Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий! Побачила Гадюку, як та брала її ос­татнє Вороненятко. То то крику було на все поле! Та що з того! Хоч Ворона, стоячи при вході до Гадючиної нори, надирала собі гор­ло, лаючи та проклинаючи погану розбійницю, Гадюка в норі хрупала її дитинятко і чула себе безпечною, знаючи, що Ворона не може їй ні­чого зробити.

Поміркувала й сама Ворона, що крик і плач ні до чого не доведу і пішла я куми Лисички, що недалеко в крутім березі мала свою домівку, просити поради.

— Ой кумонько,— мовила Ворона,— порадь мені, що маю чинити з поганою сусідкою, чорною Гадюкою? Жиє в тій самій вербі, що й я, та на моє лихо! Два рази вже я висиділа діточок, і оба рази ота дводушниця повитягала мені їх із гнізда і пожерла! А я ніяк не можу досягти її в тій норі!

Подумала Лисичка, голівкою похитала, хво­стиком помахала та й каже:

— Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися.

— Та я то й сама бачу,— мовила Ворона,— коли-бо, на лихо собі, ніякої хитрості не вмію придумати.

— Я тобі, кумо, ось що скажу. Ось тут у ріці часто царська дочка приходить купатися. Підстережи ти її, а коли царівна положить на березі золотий ланцюжок або яку іншу блискучу річ, то ти вхопи тоту річ і лети з нею, але так, аби царські слуги бачили тебе. Вони будуть кричати і бігти за тобою, а ти лети просто до верби і вкинь тоту річ у Гадючине дупло, а сама лети набік. Побачиш тоді, що з того буде.

Послухала Ворона Лисиччиної ради. Скоро тільки царівна прийшла купатися і роздягла­ся на березі та положила на піску свій бли­скучий золотий ланцюжок, Ворона прилетіла та й хап той ланцюжок у рот і давай утіка­ти. Побачили царські слуги, з криком кину­лися за Вороною, а та простісінько до своєї верби, кинула ланцюжок у Гадючину нору, а сама сіла собі на іншім дереві близенько та й глядить, що з того буде.

Прибігли слуги до верби. Вони бачили, що Ворона з ланцюжком спускалася недалеко землі, а потім підлетіла вже без ланцюжка. Значить, тут десь мусила його випустити! По­чали шукати, шпортати, аж далі один, угле­дівши дупло, зазирнув до нього і побачив, що ланцюжок блищиться всередині. Зараз вони розкопали нору, аж бач, у норі, звившися в клубок, лежить величезна чорна Гадюка. Не питали слуги, що Гадюка в крадежі ланцюж­ка зовсім не винувата, витягли її з нори і вби­ли, а ланцюжок узяли. А Ворона врадувалася вельми, бачивши смерть свого ворога, і від того часу жила собі спокійно.

 

 

495сл.                              І.Франко


І варіант

 

1. Автори оповідання „Ворона і Гадюка” є:

а) Олександр Олесь;                    в) Іван Франко;

б) Степан Васильченко;               г) Всеволод Нестайко.

2. Скільки разів довелося Вороні нести яйця і висиджувати?

а) два;                                           в) шість;

б) один;                                         г) жодного.

3. Як називала Ворона Лисичку?

а) сестронько;                               в) кумонько;

б) матінко;                                    г) лебідко.

4. Встановіть відповідність:

1. Чиї слова: „Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися ” а) Лисиця;                     в) Гадюка;

б) царська дочка;                  г) Ворона.

2. Царівна положила на піску… а) одяг;                         в) золоти браслет;

б) золотий ланцюжок  г) золоті сережки.

3. Слуги знайти прикрасу а) у річці;                     в) у кущі;

в) на дорозі;                 г) у душі

4. Гадюка… а) крала і з’їдала вороненят;

б) крала і продавала пташенят;

в) ходила у гості до Ворони;

г) доглядала за молодими вороненятами

5. Метафора є у реченні:

а) Скоро царівна прийшла купатися і роздяглася на березі та положила на піску свій блискучий ланцюжок.

б) „Один, углядівши дулю, зазирнув до нього і побачив, що ланцюжок блищиться всередині.”

в) „Гадюка в норі хрупала її дитинятко і чула але безпечню…”

г) На дупластій, головатій вербі над річкою звела собі ворона гніздо

6. „Ворона і Гадюка”

а) наукового стилю, з елементами опису;

б) публіцистичного стилю з елементами роздуму;

в) художнього стилю з елементами опису;

г) художнього стилю з елементами розповіді.

 

ІІ варіант

1. Де жила стара Ворона?

а) на дубі;                                              в) на вишні;

б) на вербі;                                   г) на тополі.

2. Чого чекала Гадюка?

а) щоб Ворона принесла їжу;

б) щоб пішов дощ;

в) щоб Ворона покинула молодих воронят;

г) щоби Ворона вивела молодих воронят.

3. Що зробила Ворона, коли побачила як Гадюка бере їх останнє вороненя:

а) почала бити;                             в) кричати;

б) кликати на допомогу;              г) полетіла геть;

1. Ворона і Гадюка а) казка;                        в) вірш;

б) роман;                      г) оповідання.

2. Верба була а) дупласта і головата;          в) стара і дупласта;

б) висока і головата     г) зелена і густа.

3. Допоміг Вороні у біді… а) Вовк;                        в) Заєць;

в) Лисиця;                     г) Голуб.

4. Прийшла до річки… а) лисиця;                     в) царівна;

б) дівчина;                    г) короваю.

4. Встановіть відповідність:

5. Тлумачення слова „шпортати” подано у рядку:

а) розкопувати щось, роблячи заглиблення; копирсати;

б) колоти, тикати чимось гострим;

в) приколювати щось;

г) недбало, недобре поводитись з чимось.

6. Однорідні члени речення є у рядку:

а) „Ворона з ланцюжком спускалася недалека землі, а потім підлетіла вже без ланцюжка.”;

б) „Побачили царські слуги, з криком кинулися за Вороною.”;

в) „Та ось раз підгляділа Ворона, хто її ворог тяжкий. ”;

г) „А на другий день глянь – уже й другої дитини нема. ”

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ВОРОНА І ГАДЮКА (18.3 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,313sec