Ворога потрібно знати в обличчя

Заняття «Ворога потрібно знати в обличчя»

 Мета: дати підліткам інформацію про шкоду психоактивних речовин, сформувати негативне ставлення до вживання наркотиків, формувати навички спілкування, передачі профілактичної інформації іншим, залучати підлітків до волонтерського руху.

Форма проведення: тренінг

Обладнання і матеріали: ватман, блокнот дитячі малюнки, таб­лиці, фотографії, ілюстрації, виставка книжок про шкоду психоактивних речовин .

Зміст заняття

Вправа «Привітаємося по-новому»

Учасники стоять у колі і рахують: «1, 2, З»:

1-і номери кладуть руки за голову, розставляючи лікті в сторони;

2-і — впираються руками в стегна, лікті — в сторони;

3-і — одну руку кладуть на потилицю, а іншу — за спину.

Завдання: у такому положенні за 1 хвилину треба привітатися ліктем з якомога більшою кількістю учасників.

Висновок. Таку вправу можна використовувати як фізичну розминку і для того, щоб поспілкуватися одне з одним.

Вправа «Телеграма»

Повторення того, що було на минулому занятті.

Учасникам пропонують написати телеграму другові про те, що було важливе на минулому занятті, що їм сподобалося. Але оскільки за слова в телеграмі потрібно платити, всі свої враження і спогади треба вмістити в 10 слів.

Через 3 хвилини телеграми зачитують вголос.

Вправа «Легальні та нелегальні наркотики»

Ведучий ставить запитання і записує відповіді учасників на ватмані, учасники конспектують інформацію у себе в блокнотах.

—Які наркотики ви знаєте?

—Де ви про них чули?

Ведучий. Насправді немає розподілу наркотиків на «легкі» і «важкі», що ви іноді чуєте. Це неправильно і помилково, на наступному занятті ми говоритимемо чому.

Медики, соціальні працівники, котрі професійно займаються цією проблемою, розділяють наркотики на легальні й нелегальні. І ми з вами теж так робитимемо і виправлятимемо тих, хто говорить не­правильно.

Легальні — дозволені законом до вживання, поширення і продажу (нікотин, алкоголь). Вони теж шкодять здоров’ю, але з різних причин їх все-таки не забороняють, а продають.

Нелегальні—заборонені законом, їх не можна вживати, поширювати, продавати, за це людина буде покарана, потрапить до в’язниці (препарати коноплі, героїн тощо).

Важливо, щоб учасники запам’ятали такий розподіл.

Давайте разом із вами відмітимо легальні й нелегальні наркотики в тому списку, що ви назвали.

Запитання для обговорення:

—Які наркотики, на вашу думку, більше поширені серед підлітків?

—Що нового ви дізналися після цієї вправи?

—Як ви думаєте, чому все-таки легальні наркотики (не зважаючи на шкоду) продають?

Вправа «Затиснуті долоні»

Учасники об’єднуються в пари. Важливо, щоб у парах були учасники приблизно одного віку і ваги.

Перший номер притискує долоні одну до однієї, опускає і висуває руки вперед на рівні поясу. Другий учасник сильно здавлює своїми долонями долоні першого з двох сторін.

Завдання: перші повинні за командою спробувати розсунути долоні в різні сторони, долаючи опір других, а другі повинні сильно тиснути, не даючи можливості першим зробити це. Смикати і виривати руки не можна, можна тільки розсовувати.

Через декілька десятків секунд перші номери міняються з другими і повторюють вправу.

Запитання для обговорення:

—Що ви відчували, коли намагалися розсунути долоні, а у вас не ви­ходило?

—А що відчували ті, хто тиснув на долоні?

Висновок. Зараз ми з вами поговоримо про один неприємний стан і про те, що ми частково відчували, виконуючи цю вправу.

Міні-лекція «Залежність»

Учасники сидять колом.

Ведучий запитує, всі по черзі висловлюються:

—Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «залежність»?

—Чи хотіли б ви бути залежними?

Залежність — це стан психологічного й фізичного дискомфорту, що виникає у людини, коли немає об’єкта вживання.

Соціальна залежність — нездатність відмовити в ситуації, коли лю­дині пропонують наркотик: піддається умовлянням, кепкуванням друзів, під впливом оточення з’являється бажання спробувати.

Психічна залежність — відчуття непереборного потягу до наркоти­ку. Виникає через властивість клітин емоційної пам’яті запам’ятовувати, відображати емоційно яскраві моменти.

Наприклад, людина надовго запам’ятовує удар струмом, першого статевого партнера, випускний вечір і задоволення від вживання нарко­тику. Експеримент зі щуром показує, чим для нас може закінчитися таке задоволення.

Приклад зі щуром

Щуру імплантували електроди в область гіпоталамуса. Під дією електричних розрядів мозок тварини активно виробляв ендорфіни, тому піддослідний відчував масу позитивних вражень. Щура навчили тиснути на педаль, яка посилала ці електричні імпульси.

У тварини швидко виробився рефлекс: «натискаю на педаль—відчуваю кайф». Після цього щур вже нічого більше не робив, навіть не їв і не пив, а тільки тиснув на заповітну педаль. Через деякий час він помер від знемоги.

Але поговоримо про фізичну залежність. Організм, отримуючи нар­котик ззовні, сприймає його молекули як ендорфіни, тому свої власні перестає виробляти.

Молекули наркотику починають входити в процес обміну речовин в організмі. Через деякий час організм звикає, дії наркотика не відчува­ється — треба збільшувати дозу. А якщо дози немає або вона вже не діє,

виходить так: наркотичні речовини, які мозок сприймає як ендорфіни, не потрапляють в організм, але й природні власні ендорфіни не виробля­ються відколи людина починає колоти наркотик.

І тут організм починає хворіти: адже він потребує ендорфінів (цей природ­ний знеболюючий засіб входить у процес обміну речовин). Такий хворобли­вий неприємний стан називається «ломкою» або «абстинентним синдромом».

Опис абстинентного синдрому

«Ломка» наркомана — це стан схожий на грип (температура, озноб, жар, суглобовий, м’язовий біль, нежить), до цього треба додати розлад шлунку і все це помножити в декілька разів. Такий стан триває в серед­ньому 7 днів і проходить як тільки в організмі відновиться баланс ендор­фінів. Тепер залишається складніша проблема — психічна залежність: умовляння друзів, слабка воля, наявність грошей і… спогади про «кайф» змушують повторити вживання. Коло замикається.

Звісно, наркоман може не витримати страждань і вжити наркотик. Але ж дозу він не зможе збільшувати до безкінечності. У певний момент організм просто не впорається з нею, і це може закінчитися смертю.

Запитання для обговорення:

—Що нового ви дізналися після цієї вправи?

—Який із видів залежності найнебезпечніший?

—Чи потрапляли ви в ситуацію соціальної залежності?

—Які асоціації зараз у вас викликає поняття «залежність»? Висновок. Ось так учасника, котрий не зміг звільнити долоні, можна порівняти з тим, хто потрапив у залежність. А того, хто тиснув, із тим, хто контролює цю залежність. У нашому випадку це наркоторговці.

Вправа «Згоден — не згоден»

Учасники стоять у колі. На протилежних стінах кімнати прикріплені аркуші з написами «згоден» на одній, на другій стороні — «не згоден».

Ведучий читає твердження (з лівої колонки). Учасники групи, котрі йодні з цим твердженням, відходять в один бік кімнати і стають під на­писом «згоден», а хто не згоден — в інший. Представники різних сторін висловлюються, чому саме вони «згодні» чи «не згодні». Ведучий стежить за атмосферою обговорення (не допускає образ, обговорюють думки, її не людину), якщо потрібно, ставить уточню вальні запитання тому, хто висловлюється; підтверджує правильні думки, доповнює. Бажано прагнути змінити помилкову думку людини так, щоб вона перейшла на іншу сторону.

 

 

Твердження Коментарі, які може використовувати ведучий у дискусії
Зараз усі вживають НІ. Це легко підтвердити, провівши опитування або анкетування хоч би в одному навчальному закладі. Створюється враження, що «усі» тому, що люди, які палять, п’ють, вживають наркотики тощо, об’єктивно та суб’єктивно привертають до себе більше уваги, здається, що їх більше.

(Хоча, на жаль, в Україні в останні роки помітна тенденція, що більшість 15—16-літніх підлітків уживають слабоалкогольні напої та пиво, але й у цьому випадку все-таки їх вживають «не всі»)

Я перестану вживати наркотик у будь-який момент, якщо захочу НІ. наркотики розвивають у людини неадекватну самовпевненість, яка створює ілюзію, що вона тримає все під контролем.

Звичайно, це не означає, що той, хто курить сигарети або вживає алкоголь, почне пробувати інші наркотики і стане наркоманом. На щастя, для багатьох, вони зупиняються на цьому.

Але є і такий факт: 8 із 10 вже покійних наркоманів, проходили свій шлях так: нікотин — алкоголь — конопля (медичні препарати) — «гвинт» — опій — смерть. Іноді такий шлях називають «ескалатором наркотиків», який веде вниз — це явище, коли людина починає вживати наркотик, (неначе стає на верхній ступінь ескалатора), потім дії речовини їй здається недостатньо, і вона переходить на інший вид наркотику (опускається все нижче) і не може «зістрибнути» з ескалатора, а просто підкоряється його руху

Залежність

виникає, якщо

людина вживає

наркотик

ін’єкційно

(вводить

шприцом)

НІ. Всі наркотики незалежно від того, як їх вживають (палять, п’ють, ковтають, колють, нюхають) викликають психічну залежність. Велика частина наркотичних речовин і медичних препаратів стають причиною ще й фізичного звикання. (Ці механізми пояснювалися раніше.)
  Можна також поставити пару провокаційних запитань до аудиторії: якщо в житті треба спробувати усе, то чому не спробувати стрибнути з 9 поверху? З’їсти хлорки або ртуті? Небезпеку і наслідки цих вчинків можна порівняти з небезпекою і наслідками вживання наркотиків
Наркотики роблять життя різноманітні­шим і яскраві­шим НІ. Надають різноманітності лише тим, у кого життя було нудним, хто не міг для себе знайти цікаве заняття. Яскравіше життя стає тому, що людині це нове, цікаве, незвична зміна поведінки і психіки. Але коли людина потрапляє в залежність від цих «вражень», починається одноманітність: бажання спожити наркотик (і думки тільки про це) — пошук грошей на дозу — пошук продавця — вживання наркотику -— ефект від дози проходить, організм починає відчувати дискомфорт — і знову бажання спожити наркотик… Коло замикається. І так щодня
Є люди, котрі приймають наркотики багато років і нормально живуть В цьому випадку потрібно з’ясовувати по порядку:

а)      що означає «нормально»? (Не помирає? Немає
психозів? Не хворіє? Не свариться з близькими, тому що
вони звикли потурати всім його капризам і змирилися

з його залежністю? Не сидів ще у в’язниці? Чи щось інше?);

б)      що саме приймає ця людина? Адже залежність
від різних речовин формується по-різному, важливо
враховувати особливості організму кожної людини;

в)      чому наркоман розповідає оточенню, що він «живе
нормально»? Може тому, що він заздрить вам, що ви
не залежите від флакона якогось каламутного розчину
або порошку, може він сам жалкує, що почав вживати і
виправдовується перед собою й іншими? Ще варіант: хто
вам скаже, що він живе «ненормально», якщо розповідає
про це, щоб схилити спробувати, а потім стати для вас
продавцем наркотику?

Багато історій можна почути про діда «який курив усе життя і прожив до 90 років». При цьому оповідач і сам може не знати (чи не говорить), що кожен ранок у цього діда починався з півгодинного нестерпного кашлю і відкашлювання слизу, а останні сорок років він мучився захворюванням простати і ледве ходив у туалет

 

Запитання для обговорення:

—Чи чули ви репліки, думки, які ми обговорювали, від ваших зна­йомих, друзів?

—Чи можете ви навести приклади ще якихось, не названих тут, по­милкових уявлень про наркотики?

—Що дало нам виконання цієї вправи?

Вправа «Чесні пересадки»

У руках ведучого 3 фломастери різних кольорів — зелений, червоний, синій. Учасники сидять на стільцях у колі.

Ведучий пропонує кожному учасникові задумати один із кольорів і не змінювати його далі під час гри. Після того, як усі задумають колір, ведучий оголошує умови: коли ведучий дістає навмання із-за спини який-небудь маркер, ті учасники, які його задумали, повинні пересісти на сусідній стілець справа. При чому, якщо з цього стільця інша людина не пересіла, то сідають їй на коліна. І таким чином треба пересідати вправо кожного разу, коли з-за спини ведучого з’являється маркер того кольору, який задумав учасник.

Поки у людини, що сидить на стільці, хтось один (або навіть їх де­кілька) сидить на колінах, він не може пересісти, навіть якщо ведучий дістає маркер його кольору.

Ведучому необхідно досить швидко діставати маркери, щоб дотриму­вався веселий темп пересадок. Гра закінчується тоді, коли хто-небудь із учасників, пройшов, пересідаючи, повністю коло і знову досягнув того стільця, з якого починав.

Висновок і завершення роботи. Чи погодитеся ви з тим, що набагато краще спілкуватися, гратися, дізнаватися одне про одного, ніж потрапити н залежність від якогось порошку або рідини. Хто з цим згоден, будь ласка, поплещіть голосно в долоні!

Загальні оплески.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Ворога потрібно знати в обличчя (290.7 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,328sec