Воля

1. Поняття про волю.

2. Вольові якості особистості.

Поняття про волю.

Воля – це cвідома регуляція людиною поведінки, що виражається в умінні бачити і долати зовнішні і внутрішні перешкоди на шляху цілеспрямованих дій, мобілізувати додаткові зусилля.

Це така форма активності, за якої людина виділяє певну спрямованість своєї поведінки і при цьому гальмує низку інших прагнень і спрямувань. При цьому важливо відмітити, що ланцюжок різних дій у вольовому акті організований відповідно до свідомо поставленої мети, тобто відбувається за раніше обдуманим планом.

Залежно від ситуації, воля може бути:

  • регулюючою діяльністю;
  • стимулюючою до певних цілей

  • стримуючою діяльність.

    Суттєвою ознакою вольової дії є підсилена увага до такої дії і відсутність
    безпосереднього задоволення, яке людина
    дістає у процесі й результаті її
    виконання. Іншими словами, вольова дія зазвичай супроводжується відсутністю емоційного задоволення, та водночас людина при цьому відчує задоволення моральне.

    Безпосередньо включення волі у склад діяльності починається із запитання: Що трапилось? Це означає, що в діяльність людини включився процес усвідомлення факту перешкоди і шляхів її подолання. І воля тут необхідна, щоб упродовж довгого часу втримувати в полі свідомості об’єкт, над яким розмірковує людина, підтримувати сконцентровану на ньому увагу.

    Воля бере участь у регуляції не лише мислення або уваги, а й усіх інших психічних процесів: відчуття, сприйняття, уяви, пам’яті, мови. Більш того, розвиток цих пізнавальних процесів від нижчих до вищих означає набуття людиною вольового контролю над ними.

    Вольова дія завжди пов’язана з усвідомленням мети діяльності, її значущості, з підпорядкуванням цій меті дій, що виконуються.

    Воля невід’ємна від свідомості, від свідомих дій. Вона передбачає регулювання поведінки особистості, панівну роль людини в регулюванні дій у зв’язку з пізнаною необхідністю на основі знань. Тому це панування – і компонент свободи волі, і вияв цієї свободи.

    Особливості волі:

  1. Детермінізм воля зумовлена мотивами, складом особистості
  2. Особистісний характер вольових дій. Вольова дія – це імпульс у процесі автоматичної розрядки, вона опосередковується свідомістю, це прояв особистості, її свідомої спрямованості.

    Одиницею вольового процесу є вольовий акт, у якому виділяються чотири фази, що розкривають суть вольової поведінки:

  3. Обмірковування того, як досягти мети;
  4. Вибір шляхів які до неї ведуть;
  5. Прийняття рішення діяти саме так, а не інакше;
  6. Здійснення рішення, – так розгортається вольова дія.

    Воля пов’язана з боротьбою мотивів при прийнятті рішення і з вольовим зусиллям. Воля підкоряє поставленій меті всі дії особистості.

    Вольові якості особистості

    Вольові якості особистості поділяються на:

    а) первинні;

    б) вторинні;

    в) третинні.

    На особистіснім рівні воля проявляється в таких якостях, як сила волі, енергійність,
    настирливість, витримка та інш. Їх можна розглядати як первинні, або базові, вольові якості особистості. Такі якості визначають поведінку, яка характеризується всіма або більшістю описаних вище якостей.

    Для вольової людини характерна рішучість, сміливість, самовладання, впевненість у собі. Такі якості розвиваються зазвичай в онтогенезі дещо пізніше, ніж названа вище група якостей. В житті вони проявляються не тільки як вольові, але і як характерологічні. Назвемо ці якості вторинними.


    Накінець, є ще третя група якостей (третинні) які, відображаючи волю людини, пов’язані разом з тим із її морально-ціннісними орієнтаціями. Це – відповідальність, дисциплінованість, принциповість, обов’язковість. До цієї ж групи можна віднести і ті якості, в яких одночасно виступають воля людини і її відношення до трудової діяльності (праці): діловитість, ініціативність. Такі якості особистості переважно формуються тільки до підліткового віку.

    Особливо важливі такі якості людини, як витримка і самоволодіння. Вони виявляються, коли людина здатна свідомо контролювати свою поведінку у складних конфліктних ситуаціях, утримуватися від непотрібних дій, стримувати емоції і почуття, не допускати імпульсивних дій, регулювати настрій, не втрачати присутність духу у важких і навіть небезпечних ситуаціях.

        Воля визначає такі риси характеру, як цілісність, силу, твердість і врівноваженість:

  • цілісність характеру – це усталеність позиції і поглядів людини в різних ситуаціях, узгодженість слів і дій;
  • сила характеру – енергійність людини, здатність до довготривалого напруження;
  • твердість характеру – це сила в поєднанні з особистою принциповістю;
  • урівноваженість – рівність, стриманість поведінки, емоційно-вольова усталеність особистості.
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,696sec